22 вересня 2025 р. № 826/17184/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДФС у Рівненській області, вул. Відінська, 12,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33023,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.05.2018 року № 279376-5002-1716,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем порушено порядок здійснення вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки надісланий не за місцем реєстрації платника податків. Крім того, Позивач зазначає, що розмір нарахованого податку є невірним, оскільки податковим органом не враховано положення укладеного договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, з врахуванням рішення Рівненського міського суду від 16.09.2014 р. у справі №569/12921/14-ц (залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16.09.204 р.), розмір орендної плати в рік становить 8516,65 грн. Відповідачем же безпідставно нараховано податкове зобов'язання в розмірі 16157,85 грн., що вдвічі перевищує визначену договором орендну плату.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
26.11.2018 р. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивачу було виставлено податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року за №279376-5002-1716 про визначення податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб в сумі 16157,85 грн. Посилання ж Позивача щодо зазначення адреси в ППР є безпідставними, оскільки п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації).
17.12.2018 р. Позивач подав відповідь на відзив.
13.12.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 р. вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022 р.
28.04.2025 р. на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали даної адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Лісовській Н.В.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу №826/17184/18.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
16.03.2010 року між Позивачем (орендар) та Рівненською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 988 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Рівне, вул. Євгена Борового, буд. 4, 5. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С. та зареєстровано у Рівненському місьрайонному відділі Рівненської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2010 р. за №№041058300076.
Рішенням Рівненського міського суду від 16.09.2014 р. у справі №569/12921/14-ц, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16.09.204 р., встановлено, що розмір орендної плати за вказану земельну ділянку в рік становить 8516,65 грн.
02.05.2018 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області було винесено податкове повідомлення-рішення №279376-5002-1716, яким Позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900) за податковий період 2018 р. в розмірі 16157,85 грн.
30.07.2018 р. Позивачем було подано до ДФС України скаргу на податкову вимогу головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2018р. №110690-17 на суму 2397,99 грн., рішення від 05.06.2018 року №110690-17 про опис майна у податкову заставу, а також податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 02.05.2018 року № 279376-5002-1716 на суму 16157,85грн.
За наслідками розгляду вищевказаної скарги Позивачем отримано рішення ДФС України про результати розгляду скарги вих. №14524/К/99-99-11-02-01-14 від 24.09.2018 р., яким у задоволенні скарги було відмовлено.
Вважаючи, податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716 необґрунтованим та протиправним, Позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Питання орендної плати за землю державної і комунальної власності врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.
Згідно цієї статті визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно пункту 287.5 вказаної статті визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку.
У відповідності до пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716, яким нараховано Позивачу грошові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 16157,85 грн.
Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
В свою чергу, за змістом пункту 45.1 статті 45 ПК України, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
В силу вимог частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наявним у матеріалах справи копією Витягу №8029-487363-2017 від 27.05.2017 р. з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання підтверджується, що з 15.09.2015 місце проживання Позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716 надіслану за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд зазначає, що про зареєстроване місце проживання Позивача Відповідачу було відомо на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у справі №817/213/16 між цими ж сторонами встановлено обставини місця реєстрації Позивача за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, Відповідачем порушено приписи статті 42 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716 не вважається належним чином врученими, оскільки воно надіслане не за адресою реєстрації платника податків.
При цьому, суд встановленео, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки, з врахуванням рішення Рівненського міського суду від 16.09.2014 р. у справі №569/12921/14-ц, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16.09.204 р., розмір орендної плати в рік становить 8516,65 грн. Згідно із податковим повідомлення м-рішенням від 02.05.2018 року №279376-5002-1716, Відповідачем нараховано податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2018 р. в розмірі 16157,85 грн., що вдвічі перевищує визначену договором орендну плату.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33023, ідентифікаційний код 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.05.2018 року №279376-5002-1716, прийняте Головним управлінням ДФС у Рівненській області, яким визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 р. в сумі 16157,85 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 22.09.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська