22 вересня 2025 р. № 640/21205/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С", вул. Екскаваторна, 35,м. Київ,03062,вул. Промислова, 3Б,с. Хотів,Обухівський р-н, Київська обл.,08171
до відповідачаДержавної фіскальної служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,
провизнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С» (далі по тексту - Позивач) з позовною заявою до Державна фіскальна служба України (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень ДФС України від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних; зобов'язати Відповідача зареєструвати податкові накладні від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що підприємство здійснює свою діяльність у сфері оптової торгівлі та надання послуг. 14.03.2018 року Позивачем було реалізовано товар на користь ТОВ «Вайн Хауз Групп», на підстав чого сформовано податкові накладні від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 та направлено їх для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з посиланням на п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретних підстав та будь-якого обґрунтування. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На вимогу контролюючого органу, згідно повідомлення від 18.07.2018 р. №9, товариством сформовано та направлено пояснення щодо господарських операцій з копіями документів.
Однак, 31.07.2018 року Позивачем отримано оскаржувані рішення №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Позивач наголошує на тому, що оскаржувані рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що не надано копій документів, а саме: первинних документів, розрахункових документів, банківських виписок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07.05.2019 р. Відповідачем подано клопотання про залучення в якості співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві.
13.12.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 р. вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022 р.
24.04.2025 р. на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали даної адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Лісовській Н.В.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/21205/18.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С» зареєстроване як юридична особа 28.02.2013 року, основний вид діяльності є КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Позивач уклав договір поставки №26/12/16 від 26.12.2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайн Хауз Групп» (покупець), згідно умов якого Постачальник доставляє і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Товари згідно з замовленнями та товарно-супровідною документацією, що складають невід'ємну частину вказаного Договору.
На виконання умов вищевказаного Договору та додаткової угоди №1 від 07.12.2017 р., згідно видаткової накладної №2120033 від 12.02.2018 р. та товарно-транспортних накладних № КS000079687, № КS000079715, № КS000079716 від 14.03.2018 року товар (алкогольні напої) було відвантажено покупцю.
На реалізований товар 14.03.2018 року Позивач сформував податкові накладні №1003326 на загальну суму 1190,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 198,45 грн.), №1003354 на загальну суму 1190,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 198,45 грн.), №1003355 на загальну суму 1190,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 198,45 грн.). Номенклатура товару - горілка, згідно УКТ ЗЕД 2208601100.
Надалі після направлення Позивачем податкових накладних від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 для реєстрації в ЄРПН 26.03.2018 р. засобами електронного зв'язку отримано квитанції №9051345037, №9051345724, №9051546346 про прийняття та зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
В квитанціях зазначено, що відсутні ліцензії, які засвідчують право на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами, стосовно товарів 2208, що відповідає вимогам п. п. 2.2. п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117. Запропоновано надати пояснення/документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.
Позивачем 23.07.2018 року подано до контролюючого органу повідомлення №19, №20, №21 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355, реєстрація яких зупинена.
31.07.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних від 14.03.2018 р. №1003326, №1003354, №1003355 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: надані документи, позначені як «платіжні», неможливо ідентифікувати/пошкоджено.
06.08.2018 року засобами електронного зв'язку Позивачем було направлено до Відповідача скарги на рішення комісії від 31.07.2018 року №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109. Згідно квитанцій вказані скарги Відповідачем отримано 09.08.2018 р.
20.08.2018 року Комісією з питань розгляду скарг було прийнято Рішення №25271/38591109/2, № 25273/38591109/2, № 25264/38591109/2, якими залишено скарги без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін.
Позивач, вважаючи рішення ДФС України від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зауважує, що незважаючи на те, що 07.05.2019 р. Відповідачем подано клопотання про залучення в якості співвідповідача ГУ ДФС у м. Києві, Позивачем не уточнено позовних вимог щодо співвідповідача. Відповідно до позовної заяви Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних; зобов'язати Відповідача зареєструвати податкові накладні від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
Розглядаючи адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 201.10 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд зазначає, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Підтвердження прийняття такої ПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.
Разом з тим, якщо реєстрацію надісланої ПН зупинено, то протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Зі змісту квитанцій по податкових накладних від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 видно, що підставою для зупинення вказаних податкових накладних слугувало відсутність ліцензії, яка засвідчує право на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами стосовно товарів 2208, що відповідає вимогам п.п 2 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому, відповідно до п. 14 Порядку № 117, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 (надалі - Порядок 117), який був чинним на момент винесення оскаржуваних рішень, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Відтак, у разі зупинення податковим органом реєстрації в ЄРПН податкової накладної, платник податків для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має право подати письмові пояснення та копії документів, передбачені п. 14 Порядку № 117.
В той же час, п. 18 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 19 Порядку № 117).
Відповідно до п. 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:
реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі (п. 22 Порядку № 117).
Отже, саме комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної і лише після отримання такого рішення, комісія центрального рівня набуває повноважень щодо прийняття зі свого боку іншого рішення.
Більш того, як видно із самих оскаржуваних рішень, вони прийняті Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_1 , яка на момент винесення рішень працювала на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві.
Тобто, як викладені вище норми права, так і встановлені судом обставини свідчать про те, що спірні рішення від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 було прийнято комісією ГУ ДФС у м. Києві, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що хоча Відповідачем і заявлено Головне управління ДФС у м. Києві як співвідповідача у справі, натомість Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109, прийняте саме ДФС України, що свідчить про те, що Позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноваження, яке ним не приймалося.
Отже, Державна фіскальна служба України не є належним відповідачем в рамках даної справи в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109. Суд зазначає, що вказані позовні вимоги мали б бути заявлені Позивачем саме до ГУ ДФС у м. Київ, комісією якого було прийнято оскаржуване рішення.
Водночас, як вже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. При цьому, можливість виходу за межі позовних вимог для цілей ефективного захисту є правом суду та за умови, крім іншого, формування Позивачем складу відповідачів та вимог до них.
Слід додати, що закріплений у ст. 9 КАС України принцип диспозитивності слід розуміти як можливість зацікавлених осіб, що беруть участь в адміністративній справі вільно розпоряджатися процесуальними способами доказування, всіма матеріальними і процесуальними правами, а суд повинен сприяти їм в реалізації цих прав і здійснювати контроль за законністю їх розпорядчих дій. Отже, сторони адміністративного провадження мають можливість самі вирішувати питання про об'єм і характер своїх прав і обов'язків, тобто чинити вибір із кількох варіантів, передбачених законом, самостійно регулювати свої стосунки, діяти на власний розсуд, вибирати оптимальну міру поведінки, виходячи з власних інтересів, спрямованих на порушення, розвиток і припинення справи з метою захисту суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, саме Позивач у позові визначає, хто має відповідати за позовом, предмет позову та суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відтак, зважаючи на те, що позовні вимоги звернуті виключно до ДФС України, яким оскаржувані рішення не приймалися, натомість до ГУ ДФС у м. Києві не заявлено жодних позовних вимог, тоді як у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, у суду відсутні правові підстави вийти за межі позовних вимог щодо надання оцінки правомірності прийняття комісією ГУ ДФС у м. Києві рішень від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355, оскільки у позовній заяві Позивач наполягає на скасуванні спірного рішення, як прийнятого ДФС України.
При цьому, виходячи з положень ч. 5 ст. 48 КАС України, суд враховує, що Позивач знав про те, що оскаржувані рішення були прийнятті саме комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оскільки, чинним на час прийняття оскаржуваних рішень був Порядок № 117, пункт 19 якого передбачав, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС).
Твердження Позивача про надання ним достатніх доказів, які виключають будь-які сумніви у реальності господарської операції та походженні поставленого товару, не спростовують наведених вище висновків суду.
Водночас, суд зазначає, що Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із уточненими позовними вимогами із залученням у якості співвідповідача ГУ ДФС у Київській області.
Таким чином, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109, позовні вимоги в частині зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 не підлягають задоволенню, як похідні, з огляду на чинність рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, Позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а також не доведено обставин прийняття оскаржуваних рішень саме ДФС України.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат Відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 48, 77, 90, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С» (вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, 03062, вул. Промислова, 3Б,с. Хотів, Обухівський р-н, Київська обл., 08171, код ЄДРПОУ 38591109) до Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень від 31.07.2018 №865307/38591109, №865316/38591109, №865321/38591109 про відмову у реєстрації податкових накладних; зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 14.03.2018 №1003326, №1003354, №1003355 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 22.09.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська