23 вересня 2025 рокусправа № 380/16737/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії з відмови у підготовці та не наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024;
зобов?язати виготовити та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2024.
Свої вимоги позивач аргументує тим, що відповідач, мотивуючи відмову у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року, що враховується для обчислення та перерахунку з 01.01.2024 року року пенсії безпідставно посилається на ч.1 ст.52 Конституції України. Посилається на практику Верховного Суду.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки Урядом України не приймалось рішення щодо перерахунку пенсій та як наслідок головними управліннями Пенсійного фонду України не формувались та не надсилались згадані списки, у відповідача не виникало правових підстав для видачі оновленої довідки позивачу для здійснення перерахунку пенсії.
Ухвалою суду від 20.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються, а сторонами не заперечуються, наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач 26.06.2025 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просила підготувати та направити до органів пенсійного фонду оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, розрахованогоз урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідач листом від 31.07.2025 року відмовив у виготовленні оновленої довідки, зазначивши, що станом на 01.01.2024 року розмір грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України визначено на рівні 01.02.2023 року.
Змістом спірних правовідносин є відповідність відмови відповідача у видачі оновленої довідки критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з таких мотивів та застосував наступні норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у п.62 постанови від 02 серпня 2022 року, справа №440/6017/21 зроблено такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
"...
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №500/1813/21 (постанова від 12 вересня 2022 року) та інші, що вказує на усталену практику у цих правовідносинах.
З приводу аргументів щодо неприйняття Урядом України рішення про перерахунку пенсій та як наслідок не формування та не надіслання головними управліннями Пенсійного фонду України списків для перерахунку пенсії, відповідно Порядку № 45, узв'язку з чим відповідача не виникало правових підстав для видачі оновленої довідки позивачу для здійснення перерахунку пенсії
Зміст постанови Верховного Суду від 28 липня 2025 року у справі №380/30185/23 вказує на те, що як і рішення суду першої інстанції так і доводи касаційної скарги наводили зазначені аргументи, однак, судом касаційної інстанції такі в основу судового рішення покладені не були.
При цьому, суд розділяє занепокоєння відповідача щодо абсурності визначення розміру грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії у значно більших розмірах ніж у діючих військовослужбовців.
Однак, в силу вимог законності і обгрунтованості судового рішення, передбачених ст.242 КАС України, суд позбавлений можливості застосувати норми права у спірних правовідносинах у інший спосіб ніж наведено у зазначених постанових Верховного Суду, які покликані нести стабільність, прогнозованість та юридичну визначеність у відповідних суспільних відносинах.
Поряд з цим слід зазначити, що згідно із положеннями ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, з наступними змінами та доповненнями, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, відповідач повинен був діяти згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у наведених постановах.
З приводу вимог про обов'язкове зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481) (набрала чинності 20.05.2023 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, згідно із якими абзац перший зазначеного пункту викладено у такій редакції:
“ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отож, починаючи з 20.05.2023, абзац перший пункту 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, для розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
При цьому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24 визнано протиправним та нечинним п. 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).
Мотивуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 є те, що оскаржуваний п. 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п. 4 Постанови №704 прийнято всупереч вимогам п. З розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Цей пункт Постанови №481 змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, а відтак є протиправним та підлягає визнанню нечинним в цій частині.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року.
Поряд з цим сдід зазначити, що згідно усталеної практики Верховного Суду норма, яка визнана нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, не підлягає застосуванню з моменту її прийняття, в силу положень ст.7 КАС України, оскільки не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у видачі оновленої довідки не відповідають критерію правомірності, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправними.
Як наслідок обгрунтованими є похідні вимоги про спонукання до вчинення дій у цій частині.
Щодо позовних вимог, які стосуються визначення дати з якої слід здійснити перерахунок пенсії, то такі задоволенню не підлягають, оскільки визначення згаданої дати належить до компетенції органів Пенсійного Фонду України, а не відповідача у справі.
Більше того, спір щодо перерахунку пенсії ще не виникав, а тому такі вимоги є крім того і передчасними.
З огляду на викладене, позов є обгрунтований в частині видачі оновленої довідки, а тому в цій частині підлягає до задоволення.
В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.
Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий не належить стягувати зі сторін.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України з відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024.
Зобов?язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (адреса: м.Київ, вул.Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) виготовити та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович