Іменем України
22 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/4032/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправним та скасування припису від 01.12.2021 № 02-1208,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» (далі також - позивач, КП «Плесо») з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису від 01.12.2021 № 02-1208.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позову зазначено, що керуючись ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253, на підставі наказу № 1112-П та направлення від 18.11.2021 № 3/3/1059, Державною екологічною інспекцією Столичного округу в період з 19.11.2021 по 01.12.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо».
За результатами проведеної перевірки, 01.12.2021 відповідачем складено акт № 02-1208.
01.12.2021 на підставі вказаного акту, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки, відповідачем винесено припис № 02-1208.
Припис складений 1 грудня 2021 року, при цьому строк виконання вимог припису встановлений до 1 березня 2021 року.
Позивач вважає припис відповідача від 01.12.2021 № 02-1208 безпідставним, винесеним на підставі невстановлених та непідтверджених фактів та таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав:
- територія на якій виявлено розміщення сміття (порушення природоохоронного законодавства) відповідачем не встановлена, не зазначена та не зафіксована;
- КП «Плесо» не є землекористувачем вказаної земельної ділянки;
- забезпечення охорони та збереження зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта покладено на комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва;
- строком виконання припису вказана дата, що минула на момент здійснення позапланового заходу, а саме 1 березня 2021 року, тому виконати припис позивачем немає жодної можливості.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/4032/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи до Луганського окружного адміністративного суду не надходило.
Також у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, станом на момент її надходження на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, судом запропоновано відповідачу надіслати через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на обґрунтування своєї позиції не скористався.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» ідентифікаційний код 23505151, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корп. А, оф. 3, види діяльності: 38.11 збирання безпечних відходів (основний), 77.21 прокат товарів для спорту та відпочинку, 84.22 діяльність у сфері оборони, 93.21 функціювання атракціонів і тематичних парків, 69.10 діяльність у сфері права, 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.
З акту від 01.12.2021 № 02-1208 судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - КП «Плесо» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Вказаний захід проведено на підставі наказу від 16.11.2021 № 1112-П, направлення від 18.11.2021 № 3/3/1059, тип заходу - позаплановий, форма заходу державного нагляду (контролю) - перевірка. Строк проведення перевірки з 19.11.2021 по 01.12.2021.
Згідно з описом виявлених порушень вимог законодавства за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність таких порушень вимог законодавства:
- не визначено склад і властивості відходів, що утворюються (пункт «в» частини першої статті 17 ЗУ № 187/98);
- на основі матеріально-сировинних балансів виробництва не виявляє і не веде первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються (пункт «г» частини першої статті 17 ЗУ № 187/98);
- допускається змішування відходів (пункт «ж» частини першої статті 17 ЗУ № 187/98);
- суб'єкт господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність якого призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, щороку не подає декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженими ПКМУ № 118 (частина друга статті 17 ЗУ № 187/98, пункт 3 Порядку, затвердженого ПКМУ № 118);
- на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів не складений спеціальний паспорт (частина друга статті 33 ЗУ № 187/98);
- допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, а саме відповідно до публічної кадастрової карти: Район: м. Київ, КОАТУУ: 8000000000, Зона: 72, Квартал: 252 за координатами публічної кадастрової карти 50.40918025541486, 30.479764525317425. Вимірювання площі засмічення проведено із застосуванням рулетки вимірювальної металевої типу Р50УЗК (протокол вимірювань № 23- 24/00497 від 06.07.2020 ДП «Укрметртестстандарт») та складає 1200 м2 (довжина 400 м2 ширина 3 м висотою 3 м) (пункт «з» частини першої статті 17 ЗУ № 187/98);
- статистична звітність про відходи не подається (абзац четвертий пункту 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034);
- не забезпечується професійна підготовка, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами (пункт «м» частини першої статті 17 ЗУ № 187/98);
- облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-ВТ не ведеться (абзац перший пункту 4 Порядку, затвердженого ПКМУ № 2034, пункт 1.1 Розділу 1 Інструкції, затвердженої наказом № 342);
- щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ № 1221 не забезпечується (абзаци третій, шостий пункту 4, абзац четвертий пункту 5, абзаци четвертий, п'ятий, восьмий пункту 6, додатки 4, 5 Порядку, затвердженого ПКМУ № 1221).
Вказаний акт підписаний, в тому числі, посадовою особою позивача.
На підставі викладеного, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 19.11.2021 по 01.12.2021, Державною екологічною інспекцією Столичного округу винесено припис від 01.12.2021 № 02-1208, яким приписано усунути вищенаведені в акті від 01.12.2021 № 02-1208 порушення. При цьому, термін виконання припису щодо усіх вимог визначено до 01.03.2021.
На вказаному приписі міститься відмітка про його отримання уповноваженою особою позивача.
Листом КП «Плесо» від 30.11.2021 № 077/221-4288, який направлено відповідачу, повідомлено, що відповідно до наявних даних фотофіксації та візуальних обстежень вказаних територій, фахівцями підприємства було з'ясовано, що будівельне сміття знаходиться за межами прибережної захисної смуги Совських ставків. КП «Плесо» не володіє повноваженнями та важелями впливу щодо контролю за рухом багатотоннажної будівельної техніки по прилеглим територіям. Відповідно до наявного на підприємстві чергового кадастрового плану, земельна ділянка на якій розташоване будівельне сміття, підпорядковується філії теплових мереж «Київенерго». Додатково повідомлено, що 07.10.2021 спільно з представниками Управління екології та природних ресурсів, відділу контролю за благоустроєм Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Київенерго», КП «Центр організації дорожнього руху» та громадськості була проведена виїзна нарада стосовно будівельного сміття розташованого вздовж вул. П. Радченка. КП «Плесо» звернулось з ініціативним листом до Управління екології та природних ресурсів з проханням вирішення глобальної проблеми захаращення прилеглої території до верхніх Совських ставків несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів, а саме розглянути можливість організувати відеоспостереження за об'єктом задля недопущення екологічної катастрофи та попередження утворення несанкціонованих звалищ відходів у подальшому. За результатами розгляду вказаного листа та на виконання рішення Київської міської ради від 5 липня 2018 року № 1195/5259 «Про затвердження Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва» було встановлено мобільний комплекс відеоспостереження по вул. Петра Радченка. КП «Плесо» вживає всіх можливих заходів, в межах повноважень підприємства, спрямованих на недопущення порушення чинного законодавства та прав громадян.
Звертаючись з позовною заявою у цій справі, позивач вказує, що:
- територія на якій виявлено розміщення сміття (порушення природоохоронного законодавства) відповідачем не встановлена, не зазначена та не зафіксована;
- КП «Плесо» не є землекористувачем вказаної земельної ділянки;
- забезпечення охорони та збереження зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об'єкта покладено на комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва;
- строк виконання припису вказана дата, що минула на момент здійснення позапланового заходу, а саме 1 березня 2021 року, тому виконати припис позивачем немає жодної можливості.
Відповідач в свою чергу правом на подання відзиву на позовну та доказів в обґрунтування своєї позиції не скористався.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам) справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України, станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначав Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР (далі - Закон № 187/98-ВР).
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 1 Закону № 187/98-ВР у цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення (абзац 5 частини 1 статті 1 Закону № 187/98-ВР).
Збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення (абзац 6 частини 1 статті 1 Закону № 187/98-ВР).
Згідно з статтею 8 Закону № 187/98-ВР відходи є об'єктом права власності.
Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 9 Закону № 187/98-ВР суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.
Статтею 17 Закону № 187/98-ВР визначено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
Згідно з статтею 22 Закону № 187/98-ВР уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
Відповідно до пункту «ґ» частини 1 статті 23-2 Закону № 187/98-ВР до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами належить здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, іншими органами, органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 3 Положення № 275 визначено, що основними завданнями Держекоінспекції є:
1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;
3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).
В свою чергу, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В абзацах 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта, тип заходу (плановий або позаплановий), форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо), предмет державного нагляду (контролю), найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства (частина 6 статті 7 Закону № 877-V).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина 7 статті 7 Закону № 877-V).
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону № 877-V).
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Відтак, припис органу державного нагляду (контролю) є відповідним видом рішення суб'єкта владних повноважень обов'язковим до виконання для особи, якої він стосується.
При цьому, частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було винесено припис від 01.12.2021 № 02-1208 за результатами перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо поводження з відходами, проведеної з 19.11.2021 по 01.12.2021, на підставі акта перевірки від 01.12.2021 № 02-1208.
У вказаному акті зафіксовано ряд порушень законодавства у сфері поводження з відходами, що описані судом вище в цьому рішенні, зокрема, щодо зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, тобто на земельних ділянках (територіях) непризначених для цього.
В свою чергу, відповідач у своєму листі від 30.11.2021 № 077/221-4288 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому викладено заперечення щодо наведених у вищевказаному акті обставин, серед іншого, вказав, що він не є землекористувачем вказаних в акті земельних ділянок та, що позивач не володіє повноваженнями та важелями впливу щодо контролю за рухом багатотоннажної будівельної техніки по прилеглим територіям.
Також КП «Плесо» вказано, що відповідно до наявного на підприємстві чергового кадастрового плану, земельна ділянка на якій розташоване будівельне сміття, підпорядковується філії теплових мереж «Київенерго».
Суд зазначає, що відповідачем вказаних обставин та доводів позивача не спростовано, та не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин користування земельними ділянками, на яких виявлені вказані в акті перевірки порушення законодавства у сфері поводження з відходами, саме позивачем.
Слід також зазначити, що усі порушення, що зафіксовані в акті перевірки стосуються в цілому діяльності з поводження з відходами. Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що такі порушення стосуються саме дій (бездіяльності) позивача, до матеріалів справи не надано.
Окрім того, у спірному приписі вказано термін його виконання до 01.03.2021 щодо усіх його вимог.
Разом з тим, спірні заходи державного нагляду (контролю) проводились з 19.11.2021 по 01.12.2021.
Акт, за результатами проведення вказаних заходів, складено 01.12.2021, як і оспорюваний припис.
Тобто, відповідачем у терміні виконання припису визначено дату, що передує як винесенню такого припису, так і проведенню заходів державного нагляду.
Суд зазначає, що такі обставини порушують принцип правової визначеності та, як наслідок, права позивача, оскільки вони фактично унеможливлюють належне виконання вимог припису.
Відтак, наведені обставини мають істотний характер, оскільки суб'єкт господарювання не може виконати припис у строк, який вже сплив на момент винесення такого припису.
Отже, наведені недоліки роблять припис неможливим для виконання позивачем, а тому фактично позбавляють такий припис юридичної сили.
З урахуванням викладеного, оспорюваний припис є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства, містить істотні недоліки та непідтверджений жодними доказами, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Також слід зазначити, що за змістом частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що під час перебування справи в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з чим та з метою дотримання права відповідача на висловлення своєї позиції щодо позову, Луганським окружним адміністративним судом, при прийнятті цієї справи до свого провадження, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами.
Однак, відповідачем не подано відзиву та будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення, про причини їх неподання не повідомлено.
Відтак, суд кваліфікує такі дії як визнання відповідачем позову.
Враховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, та не підтвердження висновків відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері поводження з відходами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Решта доводів та заперечень сторін, висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.01.2022 № 8494.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплаченого судового збору у сумі 2481,00 грн, належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» (ідентифікаційний код 23505151, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корп. А, офіс 3) до Державної екологічної інспекції Столичного округу (ідентифікаційний код 42163667, місцезнаходження: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1) про визнання протиправним та скасування припису від 01.12.2021 № 02-1208 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 01.12.2021 № 02-1208.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок