про залишення позову без розгляду
22 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1421/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши справу за позовом адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення розслідування нещасного випадку, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2025 у відповідності до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 199 від 22.03.2016;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку за заявою ОСОБА_1 від 25.03.2025, за результатом проведення якого скласти відповідні акти: акт розслідування нещасного випадку, що стався (акт форми Нвс-5) та акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби у відповідності до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 199 від 22.03.2016.
В обґрунтування позову зазначено, що старший сержант ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 .
12.02.2022 орієнтовно о 20:00 год в смт. Новопсков, Луганської обл., Новопсковського р-н., на вул. Магiстральнiй керуючи транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_2 , пiд час виконання обов'язків військової служби потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Підставою виникнення дорожньо-транспортної пригоди стали погодні умови, наявність опадів та ожеледиці, що ускладнило керування транспортним засобом. В результаті ДТП було пошкоджено огорожу, стан якої позивачем відновлено на наступний день.
В результатi дорожньо-транспортноi пригоди, позивач отримав численнi травми, зокрема, закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, пошкодження та атрофiю зорового нерву лiвого ока, лiнiйний перелом лiвого вiддiлу лобної кiстки, перелом передньої та задньої стінок лiвого вiддiлу фронтальноi пазухи, лiвих комірок решiтчастної кiстки, перелом обох лобних вiдросткiв верхньої щелепи, перелом правил малого та великого крил основноi кiстки тощо, якi в сукупностi спричинили встановлення III групи iнвалiдностi та, як наслiдок, втрату працездатностi, що пiдтверджуеться направленням на медико-соцiальну експертну комiсiю від 23.04.2024 та Довiдкою до акту огляду медико-соцiальної експертної комісії Серiя 12 ААГ № 354951.
Внаслiдок травмування ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до вiйськової служби, що пiдтверджуеться довiдкою госпiтальної ВЛК при Головному вiйськово-медичному клiнiчному центрi (Центральнiй клiнiчний центр) Державної прикордонної служби України № 494 вiд 08.07.2022.
У 2023 році позивач звертався із рапортами до Військової частини НОМЕР_1 з метою проведення службового розслідування. 05.06.2024 ОСОБА_1 звертався до Військової частини НОМЕР_3 із зверненням щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності.
05.06.2024 ОСОБА_1 також звертався до Адміністрації Держприкордонслужби щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності.
02.07.2024 ОСОБА_1 звільнено з військової служби наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону №597-ОС від 24.06.2024, за підпунктом «б» (за станом здоров'я) за наявності інвалідності.
12.08.2024 від Адміністрації Держприкордонслужби надійшла відповідь про повернення документів, оскільки відсутній документ, що свідчить про причини та обставини травми, зокрема про те, що травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
21.08.2024 від Військової частини НОМЕР_3 надійшла відповідь про повернення документів, оскільки відсутній документ, що свідчить про причини та обставини травми, зокрема про те, що травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
09.10.2024 до Військової частини НОМЕР_1 було подано адвокатський запит з метою отримання довідки про обставини травми та отримання інформації про причини не проведення службового розслідування.
24.10.2024 позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, яке виникло 12.02.2022 орієнтовно о 20:00 год в АДРЕСА_1 , на вул. Магiстральнiй пiд час виконання обов'язків вiйськової служби ОСОБА_1 , пiд час керування транспортним засобом ВАЗ210990, номерний знак НОМЕР_2 .
29.10.2024 від Військової частини НОМЕР_1 надійшов лист-відповідь. У вказаному листі зазначено, що Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу сержанту ОСОБА_1 не може бути видано. Крім того, у Військової частини НОМЕР_1 відсутні відомості про факт отримання травмування старшим сержантом ОСОБА_1 та з метою проведення службового розслідування нещасного випадку необхідно письмово звернутись та надати відповідні документи.
25.03.2025 позивач повторно звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення розслiдування нещасного випадку, яке виникло 12.02.2022 орієнтовно о 20:00 год в смт. Новопсков, Луганської обл., Новопсковсъкого р-н., на вул. Магiстральнiй пiд час виконання обов'язкiв вiйськової служби ОСОБА_1 , пiд час керування транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_2 та долучення до матерiалiв розслiдування нещасного випадку копiй документацiї доданих до заяви. Однак, станом на момент подання позовної заяви відповідачем службове розслідування не проведено, довідку про обставини травми не надано.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, а також клопотанням про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, посилаючись на те, що спір, що виник між сторонами, пов'язаний з проходженням публічної служби, у зв'язку з чим позивач міг оскаржити бездіяльність відповідача в місячний строк у відповідності до частини п'ятої статті 122 КАС України.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний Суд" заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами, що охоплюють увесь період пропущеного строку звернення до суду.
Від представника позивача через підсистему "Електронний Суд" надіслано заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначено, що спірним у даному випадку є не факт проходження позивачем військової служби, а факт протиправної бездіяльності відповідача, оскільки надання листа без розгляду заяви по суті із проведенням службового розслідування та фактичного його оформлення відповідним актом нівелює правовий та судовий захист позивача, як колишнього військовослужбовця, який виконував обов'язки пов'язані із захистом Батьківщини.
Також зазначив, що позивач не оскаржує акти відповідача, за наслідками яких настає певна подія (складається певний документ), з настанням (утворенням) якої (якого) можна було б безсумнівно стверджувати, що почався відлік порушеного права чи інтересу.
Ураховуючи, що в цій справі оскаржується саме протиправна бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування, то предметом спору в цій справі є триваюче порушення прав позивача, зовнішнім вираженням якого є невиконання відповідачем обов'язку розглянути відповідне звернення з надання оцінки обставинам ДТП.
Представник позивача просив врахувати, що проходження особою військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
обмеження доступу до правової допомоги: під час проходження військової служби;
перебування у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
На підставі викладеного просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи та докази позивача в підтвердження підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд враховує наступне.
За правилами статей 123, 169 та 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду є строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Наказом МВС України від 22.03.2016 №199 затверджено Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, яка визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2023 №333-ОС ВИКЛЮЧЕНО ЗІ СПИСКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗАГОНУ ТА BCIX ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Старшого сержанта ОСОБА_2 (П-035144), інспектора прикордонної служби 2 категорії старшого майстра інженерно позиційної групи відділення інженерної розвідки прикордонної застави застосування засобів інженерного озброєння прикордонної комендатури інженерного облаштування, який вибуває для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
07.08.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом, який зареєстрований за №19134-23 Вих від 07.08.2023 в якому просив провести розслідування нещасного випадку, яке виникло з ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби, 12.02.2022 орієнтовно о 20:00 год в смт. Новопсков, Луганської обл., Новопсковського р-н., на вул. Магістральній, під час керуванням транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_5 .
Відповідачем надано відповідь №33/5840-23-Вих від 10.08.2023 на рапорт №/19134/23-Вн від 07.08.2023, в якій вказано, що згідно підпункту 1 розділу 2 та пункту 3 розділу 1 «Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.04.2016 року за № 574/28704, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку та наявності відомостей про отримання потерпілим тілесного ушкодження, в яких зафіксовано шкоду здоров'ю. З метою прийняття рішення про проведення розслідування нещасного випадку, необхідно: надати медичні довідки в належній якості; надати документи, в яких зазначено, що о 20:00 12.02.2022 Ви дійсно виконували обов'язки з військової служби; надати пояснення стосовно обставин отримання травмування; надати пояснення свідків отримання травмування; надати рішення суду за фактом участі у ДТП.
07.08.2023 позивач звернувся з ідентичним рапортом, який зареєстрований за №12/20666/23-Вих від 18.08.2023, в якому просив провести розслідування нещасного випадку, яке виникло з ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби, 12.02.2022 орієнтовно о 20:00 год в смт. Новопсков, Луганської обл., Новопсковського р-н., на вул. Магістральній, під час керуванням транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_5 .
Відповідачем надано відповідь №33/6090-23-Вих від 22.08.2023 на рапорт №12/20666/23-Вн від 18.08.2023, в якій вказано, що згідно підпункту 1 розділу 2 та пункту 3 розділу 1 «Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.04.2016 року за № 574/28704, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку та наявності відомостей про отримання потерпілим тілесного ушкодження, в яких зафіксовано шкоду здоров'ю. З метою прийняття рішення про проведення розслідування нещасного випадку, необхідно: надати копії медичних довідок в належній якості; надати документи, в яких зазначено, що о 20:00 12.02.2022 Ви дійсно виконували обов'язки військової служби; надати копію протоколу НП за фактом скоєння ДТП 12.02.2022; надати пояснення стосовно обставин отримання травмування; надати пояснення свідків отримання травмування.
В подальшому, 25.03.2025 позивач звернувся з заявою до відповідача, яка зареєстрована за №В-1058 від 02.04.2025, та просив, зокрема, провести розслідування нещасного випадку, яке виникло 12.02.2022 opiєнтовно о 20:00 год в смт. Новопсков, Луганськоi обл., Новопсковсъкого р-н., на вул. Магiстральнiй пiд час виконання обов'язків військової служби ОСОБА_1 , пiд час керування транспортним засобом ВАЗ 210990, номерний знак НОМЕР_2 .
На вказану заяву відповідачем надано відповідь №03 3/B-1058/1198 від 04.04.2025, в якій вказано, що з метою прийняття рішення про проведення розслідування нещасного випадку, необхідно надати: копію документів підтверджуючих особу; копію медичних довідок (належної якості); документи, які підтверджують, що о 20.00 12.02.2022 виконували обов'язки з військової служби; пояснення стосовно обставин отримання травмування; пояснення свідків отримання травмування; копію адміністративного протоколу складеного представниками національної поліції; рішення суду за фактом участі у дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення розслідування нещасного випадку, який стався під час проходження позивачем військової служби, за результатами розгляду його заяви від 25.03.2025 у відповідності до вимог Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 199 від 22.03.2016.
Отже, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, а тому, з огляду на приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду із вказаними вимогами має застосовуватись саме місячний строк.
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Процесуальні норми КАС України, якими врегульовано перебіг строків звернення до суду визначають, що перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і не пов'язує їх з моментом, коли особа почала вважати, що діями, рішеннями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень ці права чи інтереси порушено.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що про непроведення розслідування нещасного випадку, який стався під час проходження позивачем військової служби і щодо якого позивач звернувся до відповідача, позивачу стало відомо саме з відповіді відповідача №03 3/B-1058/1198 від 04.04.2025.
Останнім днем звернення до суду з даним позовом є 05.05.2025.
При цьому, з вказаним адміністративним позовом позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» 11.07.2025, тобто з пропуском місячного строку.
Водночас пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії “права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
При цьому встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 420/6633/23.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Суб'єктивне уявлення позивача щодо бездіяльності відповідача не є достатнім підґрунтям для визнання строку пропущеним з поважних причин, оскільки для цього необхідно довести існування факторів, що справді унеможливили своєчасне звернення до суду.
Той факт, що позивач був військовослужбовцем також не може бути визнано судом як поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки датою закінчення позивачем військової служби є 02.07.2024 (майже рік потому), що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №629-ОС від 02.07.2024.
Також судом враховується, що ще з жовтня 2024 року інтереси позивача представляє адвокат Макеєв Д.В., який теж звертався до відповідача з приводу непроведення службового розслідування в порядку Наказу МВС №199 від 22.03.2016, за фактом нещасного випадку та отримання травм старшим сержантом ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби 12.02.2022 в АДРЕСА_1 .
Отже, позивач мав кваліфіковану правову допомогу ще з жовтня 2024 року та мав всі можливості для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Належних доказів на підтвердження обставин, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, представником позивача до заяви про поновлення процесуального строку не надано.
У зв'язку з вище викладеним, жодна з підстав, зазначених представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позовну заву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки підстави, вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені адвокатом Макеєвим Дмитром Вячеславовичем в інтересах ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Залишити без розгляду позов адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяН.М. Басова