Іменем України
22 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/818/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням позовної заяви від 20 січня 2022 року б/н (арк. спр. 1-5) та заяви від 8 червня 2022 року б/н про усунення недоліків (арк. спр. 34-35), просить:
1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у:
- порушенні під час прийняття рішення від 29 вересня 2021 року № 202/2021 конституційних прав ОСОБА_1 , гарантованих статтями 10, 15, 34 та 43 Конституції України, що є нормами прямої дії, зокрема, позбавлення права на працю без всіляких на те підстав;
- умисному ненаданні ОСОБА_1 інформації та недодержанні принципу змагальності сторін, який передбачений пунктом 2 статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- умисному винесенні неправомірного рішення про анулювання адвокатського свідоцтва ОСОБА_1 за відсутності в її діях фактичних підстав, виключний перелік яких викладений у пункті 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- умисному ненаданні ОСОБА_1 тексту рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021, з метою перешкоджання оскарження такого рішення в законному порядку;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона (станом на подання позовної заяви) є юристом з шістнадцятирічним стажем роботи, в 2019 році успішно склала іспити на право заняття адвокатською діяльністю, пройшла відповідне стажування тощо, в результаті чого отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю за № 8333/10, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 8 жовтня 2019 року № 75. В серпні 2020 року позивач переїхала до Австрії, де згодом вийшла заміж.
Тобто, резюмує позивач, більшість часу вона проживає з чоловіком на території країн Євросоюзу, про що свідчать відмітки про перетин кордону в закордонному паспорті.
Наразі родина позивача має бізнес в Словаччині. Позивач, в свою чергу, є співвласником цього бізнесу зі своїм чоловіком та нещодавно отримала відповідну посвідку на проживання в цій країні, яка надає їй право безперешкодно перебувати та проживати на території будь-якої держави Євросоюзу.
В липні 2020 року позивач завершила всі свої справи з клієнтами, звільнилася з роботи, а з серпня переїхала до свого нареченого в Австрію. При цьому, позивач не тільки своєчасно сплачувала щорічні адвокатські внески, але й проходила підвищення кваліфікації адвокатів, оскільки планувала (і дотепер планує) з часом відновити свою діяльність на території України.
Так, 28 грудня 2021 року позивач випадково дізналася, що її право на заняття адвокатською діяльністю припинено на підставі рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021 з невідомих їй підстав. Це відбулося тоді, коли позивач пройшла чергові щорічні курси підвищення кваліфікації адвокатів за 2021 рік та намагалася завантажити сертифікат. Зі свого профайлу позивач дізналась, що трьома місяцям раніше, а саме 29 вересня 2021 року, відповідач рішенням Дисциплінарної палати позбавив позивача права здійснювати адвокатську діяльність шляхом анулювання адвокатського свідоцтва.
Позивач вважала, що сталася помилка, оскільки вона не була обізнана в тому, що відносно неї надійшла скарга, на підставі якої відповідачем було відкрито дисциплінарне провадження.
Позивачу пояснили, що повідомлення про відкриття дисциплінарного провадження та текст оскаржуваного рішення направлено позивачу на поштову адресу в м. Києві, за якою остання не проживає тривалий час, оскільки багато подорожує.
У профайлі позивача зазначено, що адвокатське свідоцтво анульоване згідно з пунктом 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однак, згідно з пунктом 2 цієї ж статті «... Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.».
Позивач зазначає, що не могла вчинити нічого з вищевикладеного, оскільки не надавала в цей час адвокатські послуги та перебувала за межами України.
На звернення позивача від 28 грудня 2021 року, 10 січня 2022 року та 12 січня 2022 року щодо надання копії оскаржуваного рішення відповідач відмовив позивачу у задоволенні її прохання.
Позивач зазначає, що своїм незаконним рішенням відповідач порушив її особисті основні конституційні права та право на працю.
На думку позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області керується політичною кон'юнктурою та протягує свої рішення таким чином, щоб позбавити неугодних осіб принципу змагальності сторін, який передбачений пунктом 2 статті 40 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, своїми діями/бездіяльністю відповідач не забезпечив елементарне інформування позивача щодо дисциплінарної справи та накладання на неї дисциплінарного стягнення, прикриваючись формалізмом та застарілими нормами законодавства, які не відповідають викликам часу та, відповідно, «не зобов'язують висилати інформацію на електронну пошту». Позивач же зазначає, що в законодавстві немає заборони надавати інформацію за допомогою сучасних засобів зв'язку за запитом громадян.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області має право застосовувати щодо позивача дисциплінарне стягнення, але лише у випадку наявності дійсного дисциплінарного порушення, і таке стягнення повинно бути накладено виключно на підставі та в рамках закону.
Отже, резюмує позивач, оскільки як такої адвокатської діяльності в період з липня 2020 року на момент винесення рішення вона не здійснювала, то причина накладання на неї дисциплінарного стягнення, вочевидь, повинна лежати в площині повсякденного життя позивача та вчинення нею дій, не пов'язаних з безпосереднім наданням послуг клієнтам.
Тобто якщо позивач вчинила будь-які протиправні дії, на то має бути рішення суду, складені адміністративні протоколи тощо, інші документи, які мають довести її вину. Ніяких подібних документів не існує в природі, і у правоохоронних органів ані України, ані країн Євросоюзу до позивача немає жодних питань.
Тобто відповідачем винесено рішення на підставі суб'єктивних мотивів на наклепу, що немає нічого спільного з додержанням букви закону.
З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року адміністративну справу № 320/818/22 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва (арк. спр. 25).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 30-31).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 41-42).
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області адміністративний позов не визнала, про що до Окружного адміністративного суду міста Києва подала відзив на позовну заяву від 21 липня 2022 року № 340, який зареєстровано в суді 25 липня 2022 року за № 03-14/59112/22 (арк. спр. 45-50).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 2 квітня 2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх. № 336 надійшла скарга ОСОБА_2 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 та вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. 2 квітня 2021 року скаргу передано до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 5 квітня 2021 року голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Степанов Є.В. доручив члену дисциплінарно палати Степанову Євгену Віталійовичу провести перевірку відомостей, викладених у скарзі. 6 квітня 2021 року член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Степанов Є.В. звернувся з листом від 6 квітня 2021 року № 385 до адвоката ОСОБА_5 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань в строк до 16 квітня 2021 року.
У подальшому, в зв'язку з посиленням карантинних заходів згідно з рішенням Комісії з надзвичайних ситуацій міста Києва, протокольним рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області призупинено проведення перевірок за матеріалами дисциплінарних скарг до послаблення карантину в місті Києві. За таких обстави, строк проведення перевірки матеріалів за скаргою ОСОБА_4 стосовно адвоката ОСОБА_5 був продовжений до 31 травня 2021 року, до якого адвокат мала право надати свої письмові пояснення на подану стосовно неї скаргу.
31 травня 2021 року член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Степанов С.В. подав на розгляд дисциплінарної палати скаргу про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , довідку та всі матеріали перевірки. 16 червня 2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі членів її дисциплінарної палати та голови ухвалила рішення № 116/2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5 та призначення її до розгляду на 28 липня 2021 року об 11 год 00 хв. 28 липня 2021 року розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_5 відкладено на 29 вересня 2021 року на 11 год 30 хв, у зв'язку з неявкою на засідання скаржника та адвоката.
На обґрунтування доводів поданої на адвоката дисциплінарної скарги, її автором зазначено про таке.
Адвокат ОСОБА_1 (обліковується в Раді адвокатів Київської області) допустила в соціальній мережі Facebook висловлювання такого змісту: «1). Австрийского языка нет, есть масса австрийских диалектов. Украинского языка тоже нет в природе - это малороссийский ди@лект. Но р@гули упорно его пропихивают и изобретают р@гулячий новояз. 2). Ненавидеть Украину и ненавидеть р@гулей и р@гулизм - это не одно и тоже. Хотя р@гули почему-то решили, что они и есть Украина. «Про «мову» и «Европу» на Украине. В Австрии в сфере обслуживания все говорят по-немецки и по-английски. Никакого «австрийского» языка нет в природе. Зато там заасфальтированы и убраны все улицы, даже в маленьких селах: и я не видела ни одного общественного туалета, где не было бы мыла, туалетной бумаги и бумажных полотенец. На Украине на улицах грязь, асфальт сходит вместе со снегом, в общественных туалете даже в международном терминале D аэропорта «Борисполь» ни мыла, ни бумаги нет. Зато вся сфера обслуживания «булькает» на суржике. Может, дело не в «мове», а в лени и низкой культуре населения Украины? Что-то Европа никак не наступает, сколько свидомые не прыгают с кастрюлями на головах...».
Автор скарги вважав, що особа, яка допускає такі висловлювання, не може бути адвокатом в Україні, адже порушує етику та принижує ім'я адвоката України, і має відповісти за свої напади і на мову, і на Україну. Скаржник звертав увагу, що за вчинення дисциплінарного проступку адвокат має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження. Зазначаючи про те, що таке провадження здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі статтею 12 Правил адвокатської етики від 9 червня 2017 року у своїй діяльності адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню до неї поваги в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватися в усіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. А відповідно до статей 57, 59, 60 Правил адвокатської етики адвокат повинен дотримуватися норм адвокатської етики при використанні мережі інтернет.
Враховуючи вищезазначене, з посиланням на статтю 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у своїй скарзі ОСОБА_4 просив притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з грубим порушенням нею Правил адвокатської етики.
Відповідач зазначає, що позивач будучи належним чином повідомленою про надходження до відповідача стосовно неї відповідної скарги, не скористалася своїм правом, передбаченим пунктом 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, щодо можливості надання письмових пояснень з приводу обставин, викладених у поданій стосовно неї скарзі, та не ознайомилася з доданими до неї матеріалами. Також адвокат не скористалася можливістю прийняти участь у засіданнях дисциплінарної палати, надавати свої пояснення з приводу зазначеної скарги.
Під час розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області встановлено наявність в соціальній мережі Facebook в мережі інтернет сторінки користувача - Адвокат/Lawyer Liudmyla Danyliuk, яка належить адвокатові ОСОБА_1 , та на якій було розміщено вищеописаний допис.
Розглядаючи справу по суті, члени дисциплінарної палати виходили з того, що правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Таким чином, порушення правил адвокатської етики (далі - ПАЕ) є дисциплінарним проступком адвоката.
Розділом VIII ПАЕ визначаються засади дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет. Статтею 57 ПАЕ визначено, що участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedin, Pinterest, Google Plust, Tumblr, Instagram. Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Адвокат при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватися своїх професійних обов'язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати таким принципам як незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.
Професійна незалежність є невід'ємною складовою спілкування адвоката у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет. Адвокат при здійсненні спілкування з іншими учасниками соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет, в тому числі при розміщенні коментарів та контенту, повинен врахувати наслідки такого спілкування для професійної незалежності адвоката у майбутньому при здійсненні адвокатської діяльності, крім того адвокати повинні оцінити чи є обраний ними засіб спілкування у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет належним для отримання бажаного результату; при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет; адвокатам необхідно враховувати контекст, потенційну аудиторію та забезпечити чіткість та однозначність коментарів (частини перша, п'ята статті 58 ПАЕ).
Частинами першою, третьою статті 59 ПАЕ також встановлено, що адвокати при використанні соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватися високих стандартів та пам'ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому, а висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-формах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов'язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз'яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
Також, за приписами частини другої статті 60 ПАЕ адвокат у соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет повинен без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини або/та опонента, які відрізняються від його власних.
Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватися у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
В своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів, або престиж адвокатури як такої (стаття 56 ПАЕ).
Преамбулою до Правил адвокатської етики, серед іншого, передбачено те, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки.
На противагу викладеному вище, адвокат ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook, в мережі інтернет, зі своєї сторінки користувача «адвокат/Lawyer Liudmyla Danyliuk» здійснила публікації, процитовані вище.
Такі вислови адвоката відповідач розцінив як такі, що грубо порушують вже наведені вище положення ПАЕ (статті 12, 56-60), негативно впливають на авторитет адвокатури та адвокатської діяльності, що, у свою чергу, є свідченням вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики, дія яких, відповідно до статті 2 ПАЕ, також поширюється й на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії (в частині, визначеній Правилами).
Надаючи оцінку поведінці позивача, відповідач дійшов висновку, що вислови, які були допущені адвокатом ОСОБА_1 на своїй сторінці в соціальної мережі Facebook - Адвокат/LawyerLiudmyla Danyliuk, свідчать як про свідоме нехтування адвокатом обов'язку для визначеного кола осіб володіти державною мовою та застосування її у своїй діяльності (до кола якого згідно з пунктом одинадцятим частини першої статті 9 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» віднесено також і адвокатів), так і про порушення нею Присяги адвоката Україна, змістом якої охоплюються такі категорії та принципи як верховенство права та законності, дотримання правил адвокатської етики.
Наведене вище у своїй сукупності та взаємозв'язку дозволило відповідачу дійти висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами другим, третім і сьомим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме про порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 6 серпня 2022 року б/н (арк. спр. 102-115).
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення у адміністративній справі № 320/818/22; продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті; запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача роз'яснити свою позицію у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення повернуто заявнику без розгляду.
У додаткових поясненнях від 31 липня 2025 року б/н позивач підтримала свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 20 січня 2022 року б/н та заяві від 8 червня 2022 року б/н про усунення недоліків, а відповідач у додаткових поясненнях від 29 липня 2025 року б/н підтримав свої заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву від 21 липня 2022 року № 340.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 8 жовтня 2019 року по 29 вересня 2021 року була адвокатом та обліковувалась у Раді адвокатів Київської області, про що свідчать свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року та інформація з облікового запису адвоката ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України (арк. спр. 6, 8, 91).
Як станом на час прийняття оскаржуваного рішення, так і станом на час розгляду цієї справи у обліковому записі адвоката ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України наявна така інформація: адреса робочого місця та номери засобів зв'язку: адреса - АДРЕСА_1 ); мобільний телефон - НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2
Станом на час розгляду цієї справи у обліковому записі адвоката ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України наявна інформація про припинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно з пунктом 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 29 вересня 2021 року на підставі рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021.
2 квітня 2021 року за вхідним реєстраційним № 336 на ім'я голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від ОСОБА_2 надійшла дисциплінарна скарга від 29 березня 2021 року б/н на адвоката ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року) у зв'язку із грубим порушенням Правил адвокатської етики та на підставі доводів, викладених у скарзі (арк. спр. 92-93).
Дорученням голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Степанова Є.В. від 5 квітня 2021 року б/н доручено члену дисциплінарної палати Степанову Є.В. провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 та за результатами перевірки скласти відповідну довідку (арк. спр. 89).
Листом від 6 квітня 2021 року № 385, який надісланий позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 , відповідач повідомив позивача про те, що до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2. Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Позивачу запропоновано використати право, передбачене пунктом 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, ознайомитись з матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 16 квітня 2021 року. Додатком до означеного листа вказана скарга з додатками (арк. спр. 88).
Лист від 6 квітня 2021 року № 385 разом з доданими до нього документами повернувся на адресу відповідача у зв'язку з неврученням позивачу (арк. спр. 87).
31 травня 2021 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Степановим Є.В. складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, згідно з якою, керуючись статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», запропоновано дисциплінарній палаті прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (арк. спр. 82-86).
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16 червня 2021 року № 119/2021 вирішено: порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року, видане Радою адвокатів Київської області); призначити розгляд дисциплінарної справи об 11 год 00 хв 28 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 ); протягом трьох днів з дня прийняття цього рішення надіслати його копію скаржнику ОСОБА_2 та адвокату ОСОБА_1 (арк. спр. 72-81).
Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16 червня 2021 року № 119/2021 та довідку дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31 травня 2021 року за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1, надіслані позивачу листом від 18 червня 2021 року № 64 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 (арк. спр. 71).
Лист від 18 червня 2021 року № 64 разом з доданими до нього документами повернувся на адресу відповідача у зв'язку з неврученням позивачу (арк. спр. 64).
Листом від 2 вересня 2021 року № 959 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області повідомила позивача про те, що засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської за скаргою ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_5 відбудеться 29 вересня 2021 року об 11 год 30 хв за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, БЦ «Домініон», 14-й поверх, зала «Суми». Також в листі зазначено, що в разі введення будь-яких обмежень спілкування через пандемію Covid-19, які можуть вплинути на режим роботи КДКА Київської області, учасники будуть повідомлені додатково телефоном або по електронній пошті (арк. спр. 67, 68).
Доказів отримання позивачем листа від 2 вересня 2021 року № 959 разом з доданими до нього документами, надісланого рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 або доказів його направлення по електронній пошті, суду не надано.
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021 (арк. спр. 56-63) за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 29 березня 2021 року б/н стосовно адвоката ОСОБА_1 вирішено:
притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року, видане Радою адвокатів Київської області) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3, 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року, видане Радою адвокатів Київської області) дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України;
у зв'язку із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатського діяльністю - припинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 з дня винесення цього рішення, шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 8333/10 від 8 жовтня 2019 року, видане Радою адвокатів Київської області;
протягом трьох робочих днів з дня прийняття цього рішення надіслати його копію скаржнику - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Раді адвокатів Київської області для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;
відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Згідно з пунктами 38, 39 оскаржуваного рішення відповідач дійшов висновку, що вислови, які були допущені адвокатом ОСОБА_6 на своїй сторінці в соціальної мережі Facebook - Адвокат/Lawyer Liudmyla Danyliuk, свідчать як про свідоме нехтування адвокатом обов'язку для визначеного кола осіб володіти державною мовою та застосування її у своїй діяльності (до кола якого згідно з пунктом одинадцятим частини першої статті 9 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» віднесено також і адвокатів), так і про порушення позивачем Присяги адвоката Україна, змістом якої охоплюються такі категорії та принципи як верховенство права та законності, дотримання правил адвокатської етики. Наведене вище у своїй сукупності та взаємозв'язку дозволяє Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області дійти висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме - порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Листом від 4 жовтня 2021 року № 1088 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області надіслала позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 , оскаржуване рішення (арк. спр. 55).
Лист від 4 жовтня 2021 року № 1088 разом з доданими до нього документами повернувся на адресу відповідача у зв'язку з неврученням позивачу (арк. спр. 52).
Отже, судом встановлено, що всі матеріали щодо скарги відносно позивача та рішення, прийняті за наслідками проведеної перевірки, надсилались позивачу лише на поштову адресу, зазначену у обліковому записі адвоката ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі адвокатів України, та жодні не були отримані позивачем.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 5076-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (пункт 1);
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (пункт 2).
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частини перша-третя статті 4 Закону № 5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю..
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:
«Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі».
Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату (частина друга статті 11 Закону № 5076-VI).
Частиною першою, абзацом першим частини другої статті 12 Закону № 5076-VI передбачено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
За приписами статті 17 Закону № 5076-VI:
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (частина перша);
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
За приписами частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Частиною першою статті 21 Закону № 5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 5076-VI адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних (частина третя статті 21 Закону № 5076-VI).
Статтею 33 Закону № 5076-VI визначені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, згідно з якими адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (стаття 35 Закону № 5076-VI).
Згідно з приписами статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За приписами частини першої, абзаців першого-третього та п'ятого частини другої, частини третьої статті 38 Закону № 5076-VI:
заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати;
член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань;
під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом;
орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів;
за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи;
заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Згідно з частинами другою, третьою статті 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.
Статтею 40 Закону № 5076-VI передбачено, що:
дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (частина перша);
розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки (частина друга);
розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці (частина третя);
під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (частина четверта).
Суд зазначає, що результатом належного та завчасного повідомлення є фактична обізнаність адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
При цьому, лише після з'ясування факту обізнаності можна робити висновок про поважність або неповажність неявки адвоката, оскільки в іншому разі необізнаність адвоката про розгляд можна розцінювати як поважність причин його відсутності, що в свою чергу буде зобов'язувати відповідача відкласти розгляд справи.
Таким чином, зазначене вказує на обов'язок у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури встановити факт повідомлення, тобто обізнаності адвоката про дату, час та місце розгляду скарги. Визначення у Законі № 5076-VI такого принципу як змагальність, означає, що законодавцем надано можливість адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, захищати себе під час його проведення. В свою чергу, це вказує на важливість дотримання цього принципу кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, правомірності ухвалених кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, зокрема, перевірки їх на предмет дотримання процедури прийняття.
Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення).
Положення розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 1 Положення).
Згідно із пунктом 26 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З огляду на вказане законодавче положення частини другої статті 39 Закону № 5076-VI, яке гарантує можливість оскарження рішення на першій стадії дисциплінарного провадження (частина перша статті 37 Закону № 5076-VI), на якому приймається рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи, свідчить, що передбачене Законом право особи звернутися до суду, по своїй суті, передбачає необхідність дотримання правової (справедливої) процедури під час прийняття рішення по відношенню до особи.
У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Суд зазначає, що вказана доктрина стосується усіх суб'єктів владних повноважень, зокрема, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка є стороною у правовідносинах з особою-адвокатом, має публічно-правовий характер, діяльність якого у сфері дисциплінарного провадження чітко регламентується Законом та іншими нормативними актами.
Іншими складовими цієї справедливості є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, про що наголошував Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005. Відповідно до юридичної позиції, викладеній у вказаному Рішенні, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (абзац третій пункт 4 мотивувальної частини цього рішення).
Таким чином, у позивача є законне очікування, що передумовою прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи, вона матиме можливість надати письмові пояснення по суті порушених у скарзі відносно неї питань, на звернення члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, як це встановлено в частині другій статті 38 Закону № 5076-VI та пункті 26 Положення.
Окрім цього, позивач також має законні очікування, що у разі прийняття рішення про можливе порушення дисциплінарної справи чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи, їй буде вчасно надіслане або вручене, у порядку передбаченому Законом, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Така необізнаність адвоката про розгляд, знищує саму суть права адвоката на рівні можливості щодо обізнаності адвоката про дату, час та місце розгляду дисциплінарної скарги, яка повинна бути реалізована за такий період, який надає адвокату можливість належно підготуватися до розгляду дисциплінарної справи та взяти у ньому участь.
Означену правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 826/12228/18.
Належним повідомленням особи-адвоката, стосовно якої порушено дисциплінарне провадження, має бути підтвердження вручення повідомлення, що підтверджує фактичну обізнаність адвоката про розгляд дисциплінарної справи. В момент розгляду дисциплінарної справи таке підтвердження було відсутнє, а отже, мало місце неналежне повідомлення особи-адвоката. А тому розгляд дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області за умови відсутності підтвердження інформації про належне повідомлення особи-адвоката, є передчасним та порушує принцип змагальності.
Суд зазначає, що відповідачем не дотримано обов'язку фактичного повідомлення позивача про розгляд дисциплінарної скарги. Суд вважає, що оскільки під час дисциплінарного провадження та прийняття оскаржуваного рішення дисциплінарною комісією вирішувалось питання щодо позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, що є втручанням у право на професію та приватне життя, що гарантується статтею 8 Європейської конвенції з прав людини, відповідач не мав права проводити такий розгляд та приймати оскаржуване рішення без фактичного повідомлення позивача як особи, право на працю якої було порушено.
Відповідач, маючи доступ до відомостей про адвоката - позивача, наявних у Єдиному реєстрі адвокатів України, зокрема про номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, мав вжити всіх від нього можливих заходів щодо повідомлення позивача про розгляд дисциплінарної скарги відносно неї. У зв'язку з неповідомленням позивача про такий розгляд, позивач фактично була позбавлена права на прийняття участі щодо розгляду скарги відносно неї.
На підставі викладеного оскаржуване рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Через наявність встановлених суттєвих процедурних порушень суд не надає оцінку обставинам щодо наявності / відсутності дисциплінарного проступку у діях позивача.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які полягають у: порушенні під час прийняття рішення від 29 вересня 2021 року № 202/2021 конституційних прав ОСОБА_1 , гарантованих статтями 10, 15, 34 та 43 Конституції України, що є нормами прямої дії, зокрема, позбавлення права на працю без всіляких на те підстав; умисному ненаданні ОСОБА_1 інформації та недодержанні принципу змагальності сторін, який передбачений пунктом 2 статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; умисному винесенні неправомірного рішення про анулювання адвокатського свідоцтва ОСОБА_1 за відсутності в її діях фактичних підстав, виключний перелік яких викладений у пункті 2 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; умисному ненаданні ОСОБА_1 тексту рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021, з метою перешкоджання оскарження такого рішення в законному порядку, належить відмовити, оскільки саме рішення відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 з дня винесення рішення шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 8 жовтня 2019 року № 8333/10, виданого Радою адвокатів Київської області, несе негативні наслідки для позивача, а не оскаржувані дії відповідача.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Суд зазначає, що згідно з визначеннями, наведеними у пунктах 1, 7 частини першої статті 2 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», який набрав чинності 15 грудня 2023 року, адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволенні позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2481,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано об'єднанні декількох вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 2 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем в позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в загальній сумі 1984,80 грн, що підтверджується дублікатами квитанцій від 8 червня 2022 року № 0.0.2569240456.1 про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн та від 8 червня 2022 року № 0.0.2569588519.1 про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн (арк. спр. 36, 37).
З огляду на те, що позов задовольняється судом частково, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (ідентифікаційний код 23243231, місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 15, м. Київ, 04080) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 29 вересня 2021 року № 202/2021, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та припинено право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 з дня винесення цього рішення шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 8 жовтня 2019 року № 8333/10, виданого Радою адвокатів Київської області.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська