22 вересня 2025 року м. Київ Справа 320/42286/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департаменту патрульної поліції , в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у перевірці у позивача військово-облікового документу без пред'явлення службових посвідчень осіб позивачу, уповноважених вручати повістки, без фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки моїх документів, складенні стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення № 838 від 18.05.2025, направленні позивача на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та врученні позивачу повістки № 3466197 від 18.05.2025;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 3466179 від 18.05.2025 у формі направлення позивача на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби;
3. Визнати протиправним дії Департаменту патрульної поліції, які полягають в адміністративному затриманні та доставлені позивача 18.05.2025 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
4. Зобов'язати відповідачів утриматись від усіх можливих дій, спрямованих на реалізацію наслідків неявки позивача в строк, визначений у повістці № 3466197 від 18.05.2025, у тому числі: ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов'язати утриматись від складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а Департамент патрульної поліції зобов'язати утриматись від адміністративного затримання позивача.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом позову у цій справі за пунктом 3 та 4 позовних вимог є оскарження дій Департаменту патрульної поліції, які полягають в адміністративному затриманні та доставлені позивача до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язання утриматись від складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зобов'язання утриматись від адміністративного затримання позивача.
Параграф 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує особливості провадження при розгляді окремих категорій термінових адміністративних справ.
Так, статтею 286 КАС України, визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, ця адміністративна справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду та не підсудна Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ст. 20 КАС України предметна підсудність вказаного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме місцевого загального суду як адміністративного, що виключає можливість його вирішення окружним адміністративний судом.
Згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини фраза "встановленого законом", крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
У рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" Європейський суд з прав людини також зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ".
Таким чином, Київський окружний адміністративний суд не є "судом, встановленим законом" в контексті вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, дана справа предметно не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а її розгляд належить до юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Згідно з положеннями частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне передати справу за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу 320/42286/25 передати за підсудністю доБориспільського міськрайонного суду Київської області.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.