22 вересня 2025 року Справа № 280/1270/24 провадження №Н/280/4/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представника заявника: адвоката Мухіна О.І., представника позивача: адвоката Косякової З.М., представника відповідача: Зінченка С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/1270/24 за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міністерство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі - третя особа 2), ОСОБА_1 (далі - заявник, третя особа 3), в якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 6 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 вересня 2023 № 26\с;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_2 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 із розрахунку на одного члена сім'ї загиблого.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано п. 6 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 вересня 2023 року № 26\с.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_2 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року в справі №280/1270/24 залишено без змін.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 набрало законної сили 02.10.2024.
18.08.2025 до суду надійшла заява, подана представником ОСОБА_1 , адвокатом Мухіним О.І., про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 за нововиявленими обставинами, у якій просить за результатами перегляду його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі подано з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням на скасування рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5225/22, яким було встановлено факт проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації, та яке було підставою для задоволення позовних вимог у справі №280/1270/24.
Ухвалою судді від 22.08.2025 відкрито провадження за нововиявленими обставинами, призначено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні на 22.09.2025; запропоновано учасникам справи подати письмові пояснення (заперечення) щодо викладених у заяві доводів та аргументів та всі наявні в них докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.
02.09.2025 представником третьої особи 1 подано письмові пояснення, за змістом яких зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 після ухвалення рішення по цієї справі буде здійснювати повноваження, передбачені Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджений наказом Міністерством оборони України від 25.01.2023 № 45, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, приймати відповідні документи від осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, робити попередні висновки щодо можливості отримання одноразової грошової допомоги, отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 зацікавлений у встановленні повного кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу. Просив провести судове засідання без участі представника третьої особи 1.
Водночас, всупереч положень частини 2 статті 165 КАС України, до пояснень не додано документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, а тому такі пояснення не підлягають врахуванню судом.
Ухвалою суду від 22.09.2025 задоволено клопотання представника Міністерства оборони України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 22.09.2025 представник заявника підтримав вимоги заяви, наполягав на її задоволенні.
У судовому засіданні 22.09.2025 представник позивача проти задоволення заяви заперечував, зазначив, що рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5225/22, яким було встановлено факт проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації та перебування позивача на його утриманні, скасовано судом апеляційної інстанції з процесуальних підстав, з посиланням на наявність у справі спору про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. Звернув увагу на те, що наразі позивачем подано до суду нову позовну заяву щодо встановлення факту проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації та перебування на його утриманні (справа №314/4128/25), а тому вважає, що підстави для висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 є передчасними. Крім того, у випадку задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами просив відновити судовий розгляд справи.
У судовому засіданні 22.09.2025 представник відповідача підтримав вимоги заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, погодившись з наявністю підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.361 КАС України.
У судове засідання 22.09.2025 інші учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 368 КАС України, яка визначає порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За наведеного вище, суд визнав можливим здійснити розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без їхньої участі.
У судовому засіданні 22.09.2025 судом проголошено скорочене рішення.
Заслухавши пояснення представника заявника, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вказаний висновок застосував також Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21, де додав, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 820/1400/17 зауважив, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства, а саме - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин та їх вплив на правильність судового рішення, яке оскаржується.
З матеріалів справи встановлено, що заявник просить переглянути судове рішення за нововиявленою обставиною на підставі пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України, вважаючи такою обставиною скасування постановою Запорізького апеляційного суду від 30 липня 2025 року рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5225/22, яким було встановлено факт проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та перебування позивача на його утриманні станом на дату загиблі.
У постановах від 07 травня 2020 року у справі № 826/7677/17, від 29 липня 2020 року у справі № 814/733/15, від 30 липня 2020 року у справі № 814/1130/15, від 18 лютого 2021 року у справі № 814/1794/15, від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 140/2341/19, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/1865/21-а Верховний Суд висловлював правову позицію про те, що для визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення. Під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 зазначила, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Отже, при вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, передбачене пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку зі скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, відповідає закріпленому у статті 129 Конституції України такому принципу судочинства як обов'язковість судового рішення та має на меті також гарантування такої складової верховенства права як юридична визначеність (неможливість існування двох взаємовиключних судових рішень).
З матеріалів справи встановлено, що звернення позивача до суду у цій справі обумовлено тим, що позивачка є єдиним членом сім'ї загиблого ОСОБА_4 , який фактично був годувальником в родині, що підтверджується рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя по страві №333/5225/22 від 17.11.2022, яке набрало законної сили, а тому заявила право на отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , проте, не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням про виплату позивачу такої одноразової грошової допомоги в частині 1/3 в сумі 5 000 000 грн.
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2022 у справі №33385225/22, яке набрало законної сили 20.12.2022, встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті ОСОБА_4 - до 08.09.2022. Встановлено факт перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_4 , починаючи з 01.04.2004 по день смерті ОСОБА_4 - до 08.09.2022.
Здійснивши аналіз положень Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, Постанови №168, Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 року № 45 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/3923, суд дійшов висновку, крім іншого, про те, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).
Суд послався на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
З урахуванням наведених обставин та зважаючи на чинне нормативно правове регулювання, суд дійшов висновку, що позивачка як цивільна дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, що сторонами по справі не заперечується, та встановлено рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2022 у справі №33385225/22.
Разом із тим, судом встановлено, що постановою Запорізького апеляційного суду від 30.07.2025 рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 17.11.2022 у справі №335/5225/22 скасовано, заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту проживання однією сім'єю, встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, залишено без розгляду.
Слід зазначити, що саме рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 17.11.2022 у справі №335/5225/22 було підставою для віднесення позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168 у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 .
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності у позивача статусу особи, як має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168 у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.
Таким чином, скасування рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5225/22, яким було встановлено факт спільного проживання позивача із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 та перебування на позивача його утриманні станом на дату загибелі, і яке стало підставою для віднесення позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168 у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , має преюдиційне значення та безпосередньо впливає на результат розгляду даної справи.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21 вказав, що у разі скасування рішення, яке встановлює преюдицію, виникають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами усіх тих рішень, які цю преюдицію використали.
Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 369 КАС України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд, ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.
Враховуючи, що рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/5225/22, яке стало підставою для віднесення позивача до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168 у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , скасовано, суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що позивач відноситься до переліку осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168 у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , а тому також відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах щодо виплати такої грошової допомоги.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 400/4172/24).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому, посилання представника позивача на необхідність відновлення провадження у справі є помилковими, оскільки частиною 4 статті 368 КАС України таких повноважень суду за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачено.
Крім того, факт подання позивачем до суду нової позовної заяви щодо встановлення факту проживання позивача із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації (справа №314/4128/25) також не підлягає врахуванню судом під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі, оскільки повідомлені представником позивача обставини є новими та не існували на момент виникнення спірних правовідносин, а тому на результат розгляду цієї справи не впливають.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 90, 139, 241-246, 256, 361, 368 та 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №280/1270/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлоцький, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання не відомо), ОСОБА_1 (місце проживання, вказане у позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення скалдено 23.09.2025.
Суддя М.О.Семененко