22 вересня 2025 року Справа № 280/7288/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
20.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000234/2 від 16.07.2025;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі;
- призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.08.2025 відкрито провадження у справі №280/7288/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/7288/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№42016 від 20.08.2025). Зокрема зазначено, що декларантом подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 64 Митного кодексу України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - Митний кодекс України). Зауважено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте відповідачем неправомірно. Відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів документах, передбачених Митним кодексом, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не може свідчити про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації. З огляду на вищевикладене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№44131 від 03.09.2025). В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідачем зазначено, що під час подання митної декларації для підтвердження митної вартості товарів декларантом не було надано належних та у повному обсязі документів на виконання вимог Митного кодексу України. Водночас вказано, що в наданих документах виявлено розбіжності, крім того надані документи не містили усіх відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. З огляду на наведені вище обставини та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Зауважено, що декларантом після надання додаткових документів наявні розбіжності не скасовані, що у свою чергу стало підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000234/2 від 16.07.2025. Відповідач вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обгрунтованим на не підлягає скасуванню. З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Мототехімпорт» (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності позивача є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.
21.07.2023 між позивачем (Покупець) та компанією WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № GH/1 (далі - Контракт № GH/1) на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту (а.с. 27 - 29).
За умовами пункту 2.1 Контракту № GH/1 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № GH/1).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № GH/1 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.
06.03.2025 сторонами контракту підписано Специфікацію №2025-5, якою погоджено поставку мотоблоків та грунтофрезів загальній кількості 338 штук на загальну суму 66 175,00 доларів США. Строк поставки червень-липень 2025; виробник товару WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO. LTD., CHINA Китай; умови поставки - FOB Кігндао, Китай, на умовах згідно з правилами INCOTERMS 2010; оплата - 100% передплата (а.с.30).
Відповідно до зовнішньоекономічного Контракту № GH/1, Специфікації від 06.03.2025 №2025-5, рахунку-фактури від 01.04.2025 за №GH2025-5 було здійснено поставку товарів (мотоблоки, грунтофрези) загальною вартістю 66 175,00 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Тернопільської митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА № 25UA403070006018U3 від 08.07.2025 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації (а.с.16 зворотній бік):
Товар 1: «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові. Без фрези мотоблоку у комплекті: - Мотоблок Powercraft МБ1080ДЕ - 88шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,9/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/ електростартер). - Мотоблок Powercraft МБ1010ДЕ - 81шт. (Потужність, кВт/к.с.: 7,4/10,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електростартер);
Товар 2: «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур'янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: Грунтофреза - 169шт»;
Митна вартість зазначених товарів ТОВ «Мототехімпорт» була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; Контракт № GH/1; специфікація від 06.03.2025 №2025-5; додаткова угода №4 від 11.06.2025; рахунок - фактура від 01.04.2025 за №GH2025-5; пакувальний лист; платіжна інструкція №1529 від 11.03.2025 разом із заявою про купівлю іноземної валюти №2073 від 11.06.2025.
На підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявка на ТЕО №194 від 08.04.2025; коносамент №ZJSM25040927 від 24.04.2025; рахунок №2025/PF/175 від 01.07.2025; акт виконаних робіт № 48 від 07.07.2025; довідка про транспортні витрати від 01.07.2025; накладні від 22.06.2025 №00000831 та від 26.06.2025. №37555041.
Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено, що за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності і про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ просимо надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару (а.с.22 зворотній бік - 23).
На виконання вищевказаного повідомлення ТОВ «Мототехімпорт» листом №150701 від 15.07.2025 надано відповідачу наявні додаткові документи, а саме: банківський платіжний документ, що стосується товару; виписка банку від 02.07.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 27.02.2024; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023); комерційна пропозиція від 27.02.2024; інші некласифіковані документи; технічний опис від 16.07.2025.
16.07.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000234/2 в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:
Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
- каталоги, специфікації виробника товару.
За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме:
- в договорі про перевезення від 04.01.2023 №84 перевізником зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», а в накладних УМВС від 26.06.2025 №37555041 - «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.», від 22.06.2025 №00000831 - ООО «ЗИК Сандомир». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o» та ООО «ЗИК Сандомир» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» та «ООО «ЗИК Сандомир» ;
- згідно відомостей: коносаменту від 24.04.2025 №ZJSM25040927 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладних УМВС від 26.06.2025 №37555041, від 22.06.2025 №00000831 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська ІІ та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 26.06.2025 №37555041, від 22.06.2025 №00000831 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода).
- коносамент від 24.04.2025 №ZJSM25040927 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки.
- в п.6 специфікації від 06.03.2025 №2025-2 до контракту від 21.07.2023 №GH/1, відповідно до яких здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за товар. Однак, інвойс на оплату товару від 01.04.2025 № GH2025-5, коносамент №ZJSM25040927 відповідно якого здійснюється морське перевезення датований 24.04.2025. Предоплата за товар відповідно Платіжної інструкції в іноземній валюті №1529 (54 707,20 дол.США) здійснювалася 11.06.2025 по двом специфікаціям: від 06.01. 2025 №2025-3 06.01. 2025 та від 06.03.2025 №2025-2 без уточнення конкретних сум по специфікаціях. З вище наведеного випливає, що оплата за товар здійснювалася з порушенням п.6 специфікації від 03.01.2025 №2025-2, не піддається математичному обчисленню та не підтверджує в повному обсязі оплату за відправлений товар; - платіжна інструкція від 11.06.2025 №1529 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки - не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. Митним брокером до митної декларації додатково надано:
- Комерційну пропозицію від 27.02.2024 №б/н;
- Прайс-лист від 27.02.2024 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000375 (а.с.18).
Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію №25UA403070006280U7 від 17.07.2025.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000234/2 від 16.07.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.- копію митної декларації країни відправлення;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;- каталоги, специфікації виробника товару, суд зазначає наступне.
Щодо транспортних та платіжних документах.
Як встановлено судом, декларантом був наданий повний пакет документів, що підтверджує як транспортні витрати, так і оплату товару. Зокрема, були надані договір ТЕО, коносамент, рахунок, акт виконаних робіт, довідка про транспортні витрати, накладні, а також платіжна інструкція та виписка з банківського рахунку. Сукупність цих документів повністю підтверджує числові значення складових митної вартості.
Щодо копії митної декларації країни відправлення.
Суд зазначає, що вимога митного органу про надання цього документа є необґрунтованою. Митний кодекс України (частина 1 статті 53) не передбачає обов'язкового надання копії митної декларації країни відправлення разом із митною декларацією. Копія митної декларації може витребовуватися лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів. Однак митниця не вказала конкретних розбіжностей, які б стали підставою для такої вимоги.
Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що ненадання цього документа не може бути самостійною підставою для відмови у визнанні задекларованої вартості, якщо вона підтверджується іншими первинними документами (Постанова Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №810/4116/17).
Щодо висновків експертів, каталогів та прайс-листів.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, вищезазначені документи не належать до переліку обов'язкових для надання декларантом. Прайс-листи та комерційні пропозиції, навіть якщо вони надані, є документами довільної форми і не можуть бути причиною для коригування вартості. Факт, що прайс-лист містить ціни лише на умовах FOB, не є підставою для сумнівів, оскільки кінцева вартість товару формується на підставі первинних документів.
Стосовно твердження митного органу про те, що «за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: - в договорі про перевезення від 04.01.2023 №84 перевізником зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», а в накладних УМВС від 26.06.2025 №37555041 - «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.», від 22.06.2025 №00000831 - ООО «ЗИК Сандомир». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o» та ООО «ЗИК Сандомир» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o.», «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» та «ООО «ЗИК Сандомир» ; - згідно відомостей: коносаменту від 24.04.2025 №ZJSM25040927 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO (CHINA) до порту GDANSK (POLAND); накладних УМВС від 26.06.2025 №37555041, від 22.06.2025 №00000831 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська ІІ та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надані до митного оформлення скановані копії залізничних накладних від 26.06.2025 №37555041, від 22.06.2025 №00000831 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода). Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару; - коносамент від 24.04.2025 №ZJSM25040927 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України» суд зазначає наступне.
Щодо розбіжностей у перевізниках.
Договором транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) №84 передбачено право експедитора залучати інших перевізників. Суд зазначає, що ця обставина не впливає на відносини між декларантом та експедитором і не спростовує достовірність наданих документів.
Верховний Суд у постанові по справі №804/4963/16 від 13.08.2020 зазначив, що «декларант не зобов'язаний мати прямі договірні відносини з усіма залученими перевізниками.
Числові значення транспортних витрат у накладних. Твердження митниці про відсутність числових значень витрат у залізничних накладних є помилковим і не відповідає положенням Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС). Накладні містять інформацію про оплату провізних платежів, що відповідає вимогам Угоди.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп».
Щодо засвідчення коносаменту.
Митний орган не врахував, що наданий коносамент є телекс-релізом, який є електронним повідомленням. Відсутність на ньому фізичних підписів чи печаток не впливає на вартісні показники та не є підставою для сумнівів у достовірності інформації.
Щодо оплати товару, суд вважає зауваження митного органу про порушення умов оплати необґрунтованими. Верховний Суд неодноразово наголошував, що умови та терміни оплати не впливають на визначення митної вартості товару.
Що стосуються тверджень відповідача щодо того, що в «п.6 специфікації від 06.03.2025 №2025-2 до контракту від 21.07.2023 №GH/1, відповідно до яких здійснюється поставка товару зазначено 100% передоплату за Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2025 12 товар. Однак, інвойс на оплату товару від 01.04.2025 № GH2025-5, коносамент №ZJSM25040927 відповідно якого здійснюється морське перевезення датований 24.04.2025. Предоплата за товар відповідно Платіжної інструкції в іноземній валюті №1529 (54 707,20 дол.США) здійснювалася 11.06.2025 по двом специфікаціям: від 06.01.2025 №2025-3 06.01. 2025 та від 06.03.2025 №2025-2 без уточнення конкретних сум по специфікаціях. З вище наведеного випливає, що оплата за товар здійснювалася з порушенням п.6 специфікації від 03.01.2025 №2025-2, не піддається математичному обчисленню та не підтверджує в повному обсязі оплату за відправлений товар», суд звертає увагу на таке.
Судом встановлено, що до митного органу на підтвердження оплати товару, поставленого за специфікацією №2025-5 від 06.03.2025 в редакції додаткової угоди №4 від 11.06.2025, були надані платіжна інструкція №1529 від 11.06.2025 разом із заявою про купівлю іноземної валюти №2073 від 11.06.2025, що підтверджується графою 44 ЕМД № 25UA403070006018U3 від 08.07.2025.
Згідно заяви про купівлю іноземної валюти №2073 від 11.06.2025 платіжною інструкцію №1529 від 11.06.2025 були оплачені кошти в розмірі 16053,11 дол.США за товар, поставлений за специфікацією №2025-5 від 06.03.2025 в редакції додаткової угоди №4 від 11.06.2025.
Таким чином, всупереч твердженням митниці відсутнє порушення п.6 специфікації №2025-5 від 06.03.2025 в редакції додаткової угоди №4 від 11.06.2025 при здійсненні оплати за товар, а здійснена оплата піддається математичному обчисленню.
Щодо тверджень відповідача про те, що «платіжна інструкції від 11.06.2025 №1529 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки - не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216», суд зазначає наступне.
Відповідач помилково посилається на неіснуючий нормативно-правовий акт. Платіжна інструкція, надана позивачем, відповідає всім вимогам Положення Національного банку України від 28.07.2008 №216.
Суд зазначає, що документ містить відмітки банку, що підтверджують його легітимність та факт успішного проведення платежу. Таким чином, платіжна інструкція є належним і достатнім підтвердженням оплати.
Щодо посилання митниці про те, що «не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару».
Судом встановлено, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контрактом № GH/1 (пункт 3.5. та пункт 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Щодо твердження відповідача про те, що «Митним брокером до митної декларації додатково надано: - Комерційну пропозицію від 27.02.2024 №б/н; - Прайс-лист від 27.02.2024 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність», суд зазначає.
Прайс- лист/комерційна пропозиція не є основними документами, котрі згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості, а тому митниця, маючи у розпорядженні весь пакет комерційних та товаросупровідних документів, мала змогу і без прайс листа/комерційної пропозиції здійснити контроль та перевірку числових показників митної вартості товарів.
Прайс- лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього. Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Наявність чи відсутність у прайс- листі/комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою правову позицію щодо надання митниці прайс -листів та комерційних пропозицій зазначаючи у постановах: від 07.08.2018 по справі №804/14558/15, від 21.08.2018 по справі №804/1755/17, від 13.09.2019 по справі №820/859/17, від 06.02.2020 по справі №520/10709/18, від 23.10.2020 по справі №810/690/17.
Посилання відповідача на те, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін, на думку суду, є необґрунтованими, враховуючи наступне.
Суд звертає увагу, що прайс-лист є довідником цін, який не має типової форми, встановленої законодавством. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист повинен містити лише відомості, які є достатніми для ідентифікації товару та його вартості, зокрема: Найменування товару та артикул; Одиниця виміру (штуки, упаковки тощо); Ціна із зазначенням валюти; Контактна інформація продавця.
Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, він не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Наявність чи відсутність у ньому певних відомостей, що не стосуються безпосередньо ціни товару, не є причиною для сумнівів у його достовірності.
Таким чином, вимоги митного органу до змісту прайс-листа є неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що посилання митного органу на виявлені розбіжності у поданих позивачем документах є необґрунтованими.
У зв'язку з чим також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ просимо надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Суд зауважує, що витребовуючи вказаний перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену митну вартість товару.
Більш того, митницею в електронному повідомленні про витребовування додаткових документів взагалі не зазначено наявність будь-яких розбіжностей у поданих декларантом товариства документах на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії та будь- якого обґрунтування витребування від позивача додаткових документів.
З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, як вбачається з матеріалів справи митну вартість відповідачем скориговано. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 28.03.2025 №25UA209170026411U9 на рівні 3,7361 дол. США/кг (900,4885 дол. США/шт), товар - Косарка-мульчер GW-X700. Являє собою трактор (мотоблок) з керуванням водієм, який йде поряд, оснащений двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням потужністю 6,3кВт. Новий, 1шт. Трактори (мотоблоки) з керуванням водієм, який йде поряд, оснащені двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням потужністю 5.15кВт, нові, 27шт, умови поставки FCA; товару № 2 згідно з ЕМД від 04.06.2025 №25UA408020021161U2 на рівні 4,2304 дол. США/кг (211,52 дол. США/шт), товар - Роторні грунтофрези тракторні навіснів комплекті з карданом, під'єднуються до(валу відбору потужності трактора) для сільського господарства обладнані фрезою для розпушення та подрібнення, обробки грунту, нові т.м.марка - MATENG : FREZA MATENG F.T/M-140 - 3 шт. FREZA MATENG F.T/M-150 - 3 шт. FREZA MATENG CTL - 210 - 2 шт. Всього 8 шт. Торгова марка: MATENG Фірма виробник: Changzhou Mateng Machinery Co., Ltd. Китай, умови поставки FCA. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000234/2 від 16.07.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 21 458,71грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2907708083 від 15.08.2025 (а.с.12).
Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21 458,71 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000234/2 від 16.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна, буд.38, м.Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 21 458,71грн (двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім гривень 71 копійка).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 22.09.2025.
Суддя І.В.Садовий