22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/10447/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення позивачу з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 обчислення, перерахунку та виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, з урахуванням рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 240/3793/19, від 30.11.2021 у справі № 240/16082/21, від 09.11.2023 у справі № 240/10103/23, виходячи з розрахунку основного розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, згідно з довідками уповноваженого державного органу від 05.07.2024 без застосування обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром із збереженням підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік, передбаченої Постановою № 185, з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених Постановою № 1, з урахуванням підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, передбаченої Постановою № 209;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 обчислення, перерахунок та виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 240/3793/19, від 30.11.2021 у справі № 240/16082/21, від 09.11.2023 у справі № 240/10103/23 виходячи з розрахунку основного розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, згідно з довідками ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2024 без застосування обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром із збереженням підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії та всіх доплат за весь час затримки виплати - за період з 01.02.2021 по день фактичної виплати пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 30.04.2001 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років. З 01.02.2021 та 01.02.2022 відповідач провів перерахунок пенсії на підставі довідок від 05.07.2024, але застосував зменшену ставку 70% замість встановленої раніше 83% від сум грошового забезпечення, що призвело до недоотримання пенсії. Позивач зазначає, що з 01.02.2021 до 01.03.2024 відповідач обмежував виплати максимальним розміром, а з 01.01.2025 застосував понижуючі коефіцієнти, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025, що призвело до виплати 25 206,87 грн замість нарахованих 29 566,93 грн, а з 01.03.2025 - 31 066,93 грн. Позивач вважає ці дії протиправними, оскільки вони суперечать рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, 30.11.2021 та 09.11.2023, які зобов'язували виплачувати пенсію в розмірі 83% без обмежень. Він також звертався до відповідача за роз'ясненнями 01.04.2025, але отримав відмову, що підтверджує порушення його прав. Позивач стверджує, що має право на компенсацію втрати доходів за період з 01.02.2021 через несвоєчасну виплату належної пенсії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 20.04.2025, відповідач зазначив, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач вказує, що перерахунок пенсії з 01.02.2021 та 01.02.2022 проведено відповідно до чинного законодавства, зокрема статті 13 Закону № 2262-XII, у розмірі 70% від сум грошового забезпечення. На даний час виплата пенсії здійснюється з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025, у розмірі 25 206,87 грн. Він також зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром відповідає рішенням Верховного Суду від 24.06.2020, 21.05.2021 та 27.01.2021, які підтверджують правомірність таких дій.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 30.04.2001 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія була призначена у розмірі 83% від сум грошового забезпечення, що відповідало нормам.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 240/3793/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01.01.2018 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання цього рішення Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб ", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, врахувавши при цьому раніше виплачені суми.
Доплата за період з 01.01.2018 по 19.12.2019 на загальну суму 26676,06 грн зарахована на рахунок пенсіонера в листопаді 2022 року.
З 01.01.2020 виплата пенсії проводилась в перерахованому на виконання рішення суду розмірі. У результаті перерахунку загальний розмір пенсії з 01.01.2020 складав 11578,50 грн, у тому числі:
- основний розмір пенсії (грошове забезпечення 13950,50 грн х 83%) -11578,50 грн.
З 01.02.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2024. Однак при перерахунку застосовано зменшену ставку у розмірі 70% від сум грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 240/16082/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2021 за № СЗ6993 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення (з обов'язковим урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням проведених раніше виплат.
На виконання судового рішення Головним управлінням проведено перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2021 за № С36993 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у розмірі 83 % від відповідних сум грошового забезпечення (з обов'язковим урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням проведених раніше виплат.
В результаті перерахунку загальний розмір пенсії з 01.04.2019 складав 22378,88 грн, у тому числі:
- основний розмір пенсії (грошове забезпечення 26962,50 грн х 83%) - 22378,88 грн.
За результатами проведеного перерахунку на виконання Рішення № 240/16082/21 доплата за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 складає 189778,43 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 240/10103/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням проведених виплат.
На виконання цього рішення Головним управлінням проведено перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням проведених виплат.
В результаті перерахунку встановлено пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром з урахуванням мотивувальної та резолютивної частини в розмірі 27011,92 грн, у тому числі:
- основний розмір пенсії (грошове забезпечення 26962,50 грн х 83%) -22378,88 грн;
- індексація базового ОСНП 2022 (22378,88 х 0,140) - 3133,04 грн;
- індексація базового ОСНП 2023 (25511,92 х 0,1970) - 1500,00 грн.
За результатами проведеного перерахунку на виконання рішення у справі № 240/10103/23 доплата за період з 01.03.2023 по 31.03.2024 складає 19500,00 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 240/13970/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 та з 01.02.2022 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення здійснено перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 та з 01.02.2022 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.07.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 та 01.01.2022 з урахуванням раніше виплачених сум та розміру 83 % від відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796 та з урахуванням розміру 83 % від відповідних сум грошового забезпечення.
.
З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02,2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,115 та з урахуванням розміру 83 % від відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.03.2025 загальний розмір пенсії складає 30011,92 грн, у тому числі:
- основний розмір пенсії (грошове забезпечення 26962,50 грн х 83%) -22378,88 грн;
- індексація базового ОСНП 2022 (22378,88 х 0,140)-3133,04 грн;
- індексація базового ОСНП 2023 (25511,92 х 0,1970) - 1500,00 грн;
- індексація базового ОСНП 2024 (27011,92 х 0,0796) - 1500,00 грн;
- індексація базового ОСНП 2025 (28511,92 х 0,1150) - 1500,00 грн.
При цьому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з обмеженням максимальним розміром, шляхом застосування до її обрахунку та виплати положень статі 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, а також понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
З 01.04.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02,2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,115 та з урахуванням розміру 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
З 01.04.2025 загальний розмір пенсії складає 31066,93 грн, у тому числі:
- основний розмір пенсії (грошове забезпечення 37952,75 грн х 70 %) - 26566,93грн;
- індексація базового ОСНП 2023 (25511,92 х 0,1970) - 1500,00 грн;
- індексація базового ОСНП 2024 (27011,92 х 0,0796) - 1500,00 грн;
- індексація базового ОСНП 2025 (28511,92 х 0,1150) - 1500,00 грн.
При цьому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з обмеженням максимальним розміром, шляхом застосування до її обрахунку та виплати положень статі 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, а також понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, обмеження максимальним розміром пенсії та неналежного перерахунку пенсії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з абзацом першим преамбули Закону 2262-ХІІ цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" від 03.01.2025 № 1 (далі - Постанова № 1), яка набрала чинності 03.01.2025 та застосовується з 01.01.2025.
Пунктом 1 Постанови № 1 встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Таким чином, оскільки Законом № 2262-ХІІ і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд дійшов висновку, що безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", є протиправним.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то в ухвалі від 06.02.2025 у справі № 520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25 вказав, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Таку позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25.
Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
Отже, суд доходить висновку, що виплата позивачу пенсії з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, є протиправною.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що перерахунок пенсійного забезпечення позивачу з 01.04.2025 відповідачем здійснено у розмірі 70% від грошового забезпечення та без застосування індексації за 2022 рік.
Суд акцентує увагу відповідача на тому що положення статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом із тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
При цьому суд вважає за необхідне вказати, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 21.02.2018 № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічний висновок зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Також суд наголошує на тому що протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення вже були встановлені рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 240/3793/19, від 30.11.2021 у справі № 240/16082/21, однак повторно проігноровані відповідачем.
В частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 обчислення, перерахунок та виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 240/3793/19, від 30.11.2021 у справі № 240/16082/21, від 09.11.2023 у справі № 240/10103/23, виходячи з розрахунку основного розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, згідно з довідками ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2024 без застосування обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром із збереженням підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» суд зауважує, що перерахунки пенсії, якими порушено права позивача у даній справі були здійснені 01.03.2025 та 01.04.2025, тому саме з цих дат слід здійснювати новий перерахунок і виплату пенсії.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо збереження підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки, як вбачається з розрахунків пенсії, така індексація позивачу збережена.
Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії та всіх доплат за весь час затримки виплати - за період з 01.02.2021 по день фактичної виплати пенсії, суд вказує таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону № 2050-ІІІ).
Така сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-ІІІ).
Зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
В силу п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159), його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Отже, наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Такого ж правового висновку дійшов Верховного Суду у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19 та від 13.09.2021 у справі № 639/3140/17.
Оскільки наявний факт невчасної виплати позивачу сум підвищення пенсії, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Згідно з постановою Верховного Суду 15.10.2020 № 240/11882/19, розглядаючи позовні вимоги про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу, одночасно з вимогами про зобов'язання нарахувати і виплатити такий дохід, в задоволенні яких суди першої та апеляційної інстанцій відмовили з огляду на їх передчасність, колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення. Зауважила, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Норми Закону України № 2050-ІІІ і Порядку № 159 свідчать про відсутність обов'язку громадянина додатково звертатися до органу за виплатою компенсації втрати частини доходу.
Аналіз положень статей 1, 2, 4 Закону України № 2050-ІІІ свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку пенсійного органу) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі, пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку разом із відповідною несвоєчасною проведеною виплатою.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2 4 Закону України № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись одночасно з виплатою заборгованості. Відповідно, невиплата компенсації разом із заборгованістю свідчить про відмову виплатити таку відповідно до Закону України № 2050-ІІІ і не потребує оформлення такої окремим рішенням.
Вчинення активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Зважаючи на викладене та враховуючи заявлені межі позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії з 01.02.2021 до моменту його фактичної виплати.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити частково.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області при проведенні перерахунку та виплати розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2025 у частині зменшення його пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та здійснення нарахування і виплати пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2025 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.07.2024 за нормами, чинними станом на 01.01.2021 та 01.01.2022, про розмір його грошового забезпечення у розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму недоплаченої пенсії за весь час затримки виплати з 01.02.2021 по день фактичної виплати пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 22 вересня 2025 р.
22.09.25