18 вересня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/22428/24
Провадження № 22-ц/4815/1137/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рівненська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2025 року (постановлену у складі судді Кучиної Н.Г.) про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рівненська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
На розгляді Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рівненська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року скасовано ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Заборонено Рівненській міській раді вчиняти дії, які стосуються затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, площею 0, 0460 га, яка розташована на території Рівненської міської ради з визначеним цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД-02.01) чи іншої сформованої ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду.
Заборонено державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (у тому числі тим, що провадять свою діяльність на районному рівні) вносити до Державного земельного кадастру будь-які реєстраційні відомості (зміни), що стосуються земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:024:0417 площею 0,0460 га, розташованої на території Рівненської міської ради Рівненської області з визначенням цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗД-02.01) до набрання законної сили рішенням суду.
11 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладених постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що нова власниця житлового будинку - ОСОБА_2 до Рівненської міської ради із заявою про набуття права власності на земельну ділянку не подавала, що свідчить про відсутність обставин, які можуть утруднити чи унеможливити виконання ймовірного рішення у даній справі. На підтвердження даних обставин, надає довідку від 09.06.2025 року, видану Рівненською міською радою.
Так, відповідно до вказаної довідки від 09.06.2025 року зазначено, що до Рівненської міської ради від громадянки ОСОБА_2 не надходило заяв щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,0460 га (кадастровий номер 5610100000:01:024:0417), чи інших сформованих земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , лише подана заява про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 18 м2 на АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів.
В рамках пред'явлення даної заяви така обставина слугує підставою для застосування ст. 158 ЦПК України, а саме скасування заходів забезпечення позову.
Просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі № 569/22428/24.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, накладених постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рівненська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Судове рішення обґрунтовано тим, що в заяві про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 покликається на те, що вона є новою власницею житлового будинку. Сформована земельна ділянка із кадастровим номером 5610100000:01:024:0416 жодним чином не перетинається із земельною ділянкою, на якій розміщений житловий будинок ОСОБА_1 а відтак вжиття заходів по набуттю права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_3 ніяк не перешкоджатиме виконанню ймовірного рішення у даній справі, яка стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417.
При цьому необхідність застосування заходів забезпечення позову у цій справі та їх співмірність заявленим позовним вимогам була предметом розгляду судом апеляційної інстанції, і тому на даний час наявність заходів забезпечення позову залишається обґрунтованою та співмірною із заявленими вимогами, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог та є тимчасовим заходом. Оскільки до вирішення спору судом існує загроза того, що ОСОБА_2 у будь-який час подасть заяву про передачу їй уже сформованої із порушенням прав позивачки земельної ділянки і безперешкодно отримає у власність незаконно сформовану ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, то відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, буде неможливим, а позивач буде вимушена здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції вказано, що "існує загроза того, що ОСОБА_2 у будь-який час подасть заяву про передачу їй уже сформованої земельної ділянки, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У контексті вжиття заходів забезпечення позову достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Фактичними є обставини, згідно яких ОСОБА_2 не зверталася із заявою про передачу їй спірної земельної ділянки, а твердження про "ймовірне" звернення "у будь-який момент" є припущенням та домислом, що є грубим порушенням норм процесуального права.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Рівненського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі № 569/22428/24.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки до вирішення спору судом існує загроза того, що ОСОБА_2 у будь-який час подасть заяву про передачу їй уже сформованої із порушенням прав позивачки земельної ділянки і безперешкодно отримає у власність незаконно сформовану ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, то відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, буде неможливим, а позивач буде вимушена здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права. При цьому необхідність застосування заходів забезпечення позову у цій справі та їх співмірність заявленим позовним вимогам була предметом розгляду судом апеляційної інстанції, і тому на даний час наявність заходів забезпечення позову залишається обґрунтованою та співмірною із заявленими вимогами, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог та є тимчасовим заходом.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
За ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до вимог процесуального закону клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути вмотивованим.
Ураховуючи, що у вказаній цивільній справі рішення судом не ухвалено, відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову.
При цьому, необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову у цій справі та їх співмірність заявленим позовним вимогам була предметом розгляду судом апеляційної інстанції, і тому на даний час наявність заходів забезпечення позову залишається обґрунтованою та співмірною із заявленими вимогами, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог та є тимчасовим заходом. Оскільки до вирішення спору судом існує загроза того, що ОСОБА_2 у будь-який час подасть заяву про передачу їй уже сформованої із порушенням прав позивачки земельної ділянки і безперешкодно отримає у власність незаконно сформовану ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:024:0417, то відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, буде неможливим, а позивач буде вимушена здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що твердження про "ймовірне" звернення "у будь-який момент" ОСОБА_2 із заявою про передачу їй спірної земельної ділянки є припущенням та домислом, оскільки не може передбачити дії останньої.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 16 червня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 374, ст. 375, ст. 382, 389 Цивільного процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.