Справа № 566/1168/25
Провадження № 1-кп/559/276/2025
про продовження строку запобіжного заходу
"23" вересня 2025 р. . м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , законного представника потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12019180160000151 від 26.03.2019 відносно обвинуваченого за ч. 3 ст. 152 КК України ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу , -
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 26.03.2019, близько 15 години 30 хвилин, він, перебуваючи в приміщенні гаража в смт. Млинів, Рівненської області, неподалік від будівлі колишньої поліклініки, що на АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою із іншою особою, вчинили дії сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в приміщенні гаражу, пов'язані з вагінальним проникненням у тіло потерпілої з використанням геніталій і будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_6 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 та спільник, скориставшись її безпорадним станом, підійшли до ОСОБА_6 , де спільник утримував однією рукою обидві руки за спиною ОСОБА_6 , аби остання не чинила опору, іншою рукою зняв з неї штани та білизну, а ОСОБА_4 , знаходячись ззаду, без добровільної згоди ОСОБА_6 , вчинив відносно потерпілої дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням у її тіло з використанням геніталій. Відразу після закінчення статевого акту ОСОБА_4 , спільник та ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії та користуючись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_6 , взяли скляну пляшку, об'ємом 0,7 літра з надписом «Zubrowka», що була закрита корком і знаходилась у приміщенні гаражу та горловиною пляшки вчинили дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло ОСОБА_6 з використанням іншого предмета.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, бо наявні ризики за п.1. ч.1. ст.177 КПК України - переховуватись від суду та за п.3 ч.1. ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 після скоєння злочину залишив територію України, у зв'язку з чим його було оголошено в розшук , затримано на території Польщі 20.01.2025 та екстрадовано на територію України.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , який тривалий час перебував у розшуку, особливу тяжкість покарання, обвинувачується у вчиненні злочину відносно неповнолітньої потерпілої, цілодобовий домашній арешт не усуне ризиків, бо залишатиме можливість для спілкування та впливу, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 просить частково задоволити клопотання, обрати запобіжний захід у формі домашнього арешту. Ризики наведені прокурором є абстрактними, і не доведені доказами.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав аргументи свого захисника.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, зроблено висновок про його задоволення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно п.1,3 ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування/суду чи незаконно впливати на інших осіб, зокрема в цій справі на потерпілу/іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
Наявність обгрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.152 КК України підтверджується протоколами огляду, обшуку, під час яких було вилучено речові докази, а також висновками судових експертиз.
Відповідно п.4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Санкція ч.3 ст.152 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років у разі доведеності вини, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою до ОСОБА_4 може бути застосований.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ухилявся від слідства та суду понад 5 років, будучи підозрюваним порушив процесуальні обов'язки. Таким чином, поведінка обвинуваченого, внаслідок якої його було оголошено в розшук, а потім і в міжнародний розшук, підтверджує наявність ризику його переховування від суду.
З урахування вищезазначеного, доведено наявність ризику, передбаченого п.1. ч.1. ст.177 КПК України, бо ОСОБА_4 , будучи підозрюваним, вжив заходів для ухилення від органу досудового розслідування більше 5 років.
Щодо ризику впливу на потерпілу та другого підозрюваного за п.3. ч.1. ст.177 КПК України, то на цьому етапі його наявність судді доведена, оскільки інший обвинувачений також покинув територію України і може вільно спілкуватись засобами дистанційного зв'язку, то ж домашній арешт ОСОБА_4 не зможе убезпечити від ризику впливу на потерпілу та іншого обвинуваченого, бо є можливості для спілкування дистанційно.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , його репутацію, спосіб життя, стан здоров'я, матеріальний стан, вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, обвинуваченому необхідно продовжити найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Будь-який м'якший запобіжний захід не усуне дуже високого ризику за п.1. ч.1. ст.177 КПК України та наявного ризику за п.3. ч.1. ст.177 КПК України. Клопотання сторони захисту про застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту, бо він має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання в Україні на увагу не заслуговує, бо ОСОБА_4 після скоєного злочину покинув територію України, а повернутий був примусово за результатами міжнародної правової допомоги . Тобто, обвинувачений більше 5 років за місцем реєстрації в Україні не проживав.
Оскільки кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої на час подій потерпілої, тобто із застосуванням насильства, то на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається.
Таке втручання у права особи, як необхідність ізоляції, обмеження свободи пересування обвинуваченого ОСОБА_4 виправдане заради загального суспільного інтересу у вирішенні кримінального правопорушення, задля усунення ризиків, для досягнення мети кримінального провадження та забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків. Виконання іншим чином завдань кримінального провадження неможливе на даному лише початковому етапі судового провадження. В підсумку, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 183, 184, 334-335, 371-372 КПК України, суддя, -
клопотання задовольнити: продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Млинів Млинівського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не судимого, - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб та утримувати його в державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» .
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику негайно після її оголошення та направити для виконання начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Дата закінчення дії ухвали - 21.11.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1