Справа №: 398/4833/25
провадження №: 3/398/1441/25
Іменем України
"22" вересня 2025 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 року серії «ВАД» №483457, 27 липня 2025 року близько о 14 год 55 хв в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав, погрожував фізичною розправою, погрожував забрати спільну малолітню дитину, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності складено безпідставно, так як він не порушував моральні норми під час спілкування зі своєю дружиною і нічого незаконного не зробив. Він не застосовував до дружини психологічного чи фізичного насилля. З дружиною спілкується на загальні теми або на теми щодо спільної дитини. Зазначив, що не проживає з дружиною з березня 2025 року, оскільки дружина в березні забрала речі і дитину та з'їхала з квартири. Ним подано до суду позов про розірвання шлюбу, але на даний час шлюб між ними не розірвано. У них є спір з приводу дитини, який полягає в тому що дружина забороняє та перешкоджає в спілкуванні з дитиною. Дитину він може бачити лише у вихідні дні, але дружина цілеспрямовано могла не відповідати на його повідомлення та телефонні дзвінки. Своїми діями вона максимально намагалась завадити йому спілкуватись з дитиною. Він не намагається забрати у дружини дитину, оскільки він військовослужбовець та у нього фізично немає можливості щоб дитина проживала з ним, про що його дружині також пояснили співробітники служби у справах дітей, куди вони з нею ходили. Дружина не повідомляла йому що спілкування з ним у неї викликає моральні страждання. Дружина намагалась всіма своїми діями спровокувати його та записати на диктофон, оскільки основною її ціллю є отримання аліментів на утримання сина та її утримання.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов А.І. просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Зазначив, що з аудіо запису, наданого потерпілою вбачається лише те, що у ОСОБА_1 є розбіжності в поглядах з дружиною, що призводить до суперечок, оскільки на даний час триває процес розлучення та це впливає на психологічний стан обох членів подружжя. ОСОБА_2 пройдено за направленням поліції психологічне обстеження, відповідно до якого остання перебуває в збудженому стані, але це може бути пов'язано з розлученням.
Потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 27.07.2025 року близько 14 год 20 хв до її будинку під'їхав чоловік ОСОБА_1 , а вона перебувала на вулиці та запропонувала ОСОБА_1 котити візок з дитиною, на що останній відповів, що вона заробляє більше за нього, а тому повинна сама котити. Під час прогулянки ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою, розповідаючи про її неналежний зовнішній вигляд та погрожував фізичною розправою, що забере в неї дитину, якщо вона не відмовиться від аліментів, казав щоб йшла працювати. ОСОБА_1 пішов до магазину, а вона чекала біля 4 під'їзду буд. АДРЕСА_4 . Через деякий час він зателефонував і повідомив, що знаходиться в дворі будинку та вона пішла туди, де побачила ОСОБА_1 який сидів на лавочці з морозивом, яке запропонував їй, але вона відмовилась, в зв'язку з чим у них почалась словесна перепалка та в подальшому ОСОБА_1 умисно кинув морозиво на асфальт та почав заставляти її підняти його, що було принизливо. Потім ОСОБА_1 сам підняв морозиво і кинув його в неї, але морозиво відскочило від її руки і пролетіло над головою дитини і її це обурило, оскільки могло зачепити дитину. Крім того, ОСОБА_1 викручував їй руку з метою забрати годинник, який подарував їй кілька років тому. Оскільки неодноразово між ними виникали конфлікти, то вона почала всі їх розмови записувати на диктофон та неодноразово викликала поліцію, були ситуації коли він її бив стоячи над дитиною. ОСОБА_1 також викликав поліцію, аргументуючи виклик тим, що вона б'є дитину, напала на нього, кусала його, хоч це не відповідає дійсності. ОСОБА_1 постійно погрожує, що коли дитині виповниться 3 роки він забере сина. З боку ОСОБА_1 постійно іде моральний тиск та психологічне насильство, яке виражається в постійних погрозах забрати дитину, цькуванні, що призводить до панічних атак. Крім того, ОСОБА_1 вчиняв відносно неї фізичне насильство. Вона пройшла психологічне обстеження та на даний час перебуває на обліку спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства психологічного характеру. Поки вона проживала з ОСОБА_1 останній дозволяв собі завдавати фізичного насилля в її бік, що виражалось в систематичному завданні побоїв, ляпаси, штовхання, хапання за волосся, однак оскільки вона переживала за своє життя та здоров'я та постійно перебувала в психологічній залежності від ОСОБА_1 , то не зверталася до поліції та не здійснювала фіксування тілесних ушкоджень. На аудіозаписі, який було зроблено 27.07.2025 року зафіксовано, що ОСОБА_1 вчиняє відносно неї економічне насильство, що включає погрози в несплаті аліментів та примушуванні її йти працювати, хоча вона зараз перебуває в декреті та весь час присвячує догляду за дитиною.
Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Гулий А.В. пояснив, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насилля відносно ОСОБА_2 протягом тривалого часу, що підтверджується результатами психологічного обстеження, в яких зазначено, що ОСОБА_2 звернулася із запитом на психологічне обстеження у зв'язку з переживанням психологічного насильства в родині з боку чоловіка та подальшу роботу з психологом. Крім того потерпіла ОСОБА_2 перебуває на обліку спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства психологічного характеру від гр. ОСОБА_1 . Таким чином в діях гр. ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи суддя приходить до наступних висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері,якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинен був зібрати та надати суду докази вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським подано:
- рапорт від 27.07.2025 року Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до якого 27.07.2025 року о 15 год 10 хв надійшло повідомлення до служби 102 від ОСОБА_2 про те, що 27.07.2025 року о 15 год 09 хв за адресою: АДРЕСА_5 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 . На останнього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173 КУпАП;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.07.2025 року, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_2 звернулася до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про те, що гр. ОСОБА_1 вчинив відносно останньої домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою та кинув морозивом;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 27.07.2025 року, яка повідомила, що вона проживає з малолітнім сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 . 27.07.2025 року близько о 14 год 20 хв до неї під'їхав чоловік ОСОБА_1 . Вона запропонувала ОСОБА_1 котити візок з дитиною нащо ОСОБА_1 відповів: «Ти заробляєш більше за мене, ти і коти!». Одна із причин їхніх сварок - з приводу аліментів, від яких гр. ОСОБА_1 вимагає, щоб ОСОБА_2 відмовилася. Під час прогулянки гр. ОСОБА_1 ображав та погрожував фізичною розправою, погрожував, що забере в неї дитину, якщо ОСОБА_2 не відмовиться від аліментів. Потім ОСОБА_1 приніс морозиво, але ОСОБА_2 не хотіла брати, після чого ОСОБА_1 кинув морозиво на асфальт та наказав їй підіймати, що для ОСОБА_2 було принизливо. ОСОБА_1 сам підняв морозиво і кинув його в ОСОБА_2 , але морозиво пролетіло над головою дитини і ОСОБА_2 це обурило, оскільки могло зачепити дитину. Після цієї ситуації ОСОБА_1 погрожував зайти до помешкання ОСОБА_2 і пошкодити все її майно. Крім того, ОСОБА_1 викручував руку ОСОБА_2 з метою забрати годинник, який подарував їй кілька років тому;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.07.2025 року, відповідно до яких 27.07.2025 року о 14 год 55 хв він розмовляв з дружиною ОСОБА_2 , з якою не проживає і знаходиться в стадії розлучення. ОСОБА_2 почала погрожувати, що викличе поліцію та заборонить йому спілкування з їх спільною дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і буде створювати проблеми на його роботі;
- копію термінового заборонного припису стосовно кривдника, з якого вбачається, що 27.07.2025 року відносно ОСОБА_1 було складено заборонний припис строком на 5 днів.
Крім того, потерпілою та її представником подано до суду довідку про те, що потерпіла перебуває на обліку спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі з приводу вчинення домашнього насильства психологічного характеру від чоловіка гр. ОСОБА_1 , а також результати психологічного обстеження, з яких вбачається, що у потерпілої занижена самооцінка через психологічний тиск чоловіка та ці травматичні події можуть негативно вплинути на подальші взаємовідносини в сім'ї.
З пояснень учасників справи та вищезазначених доказів суддею встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі та мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На цей час подружжя спільно не проживає та ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу, а ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів на її утримання та утримання дитини. У зв'язку із зазначеним між подружжям відбуваються сварки.
У своїх пояснення, наданих в суді та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викладають протилежні обставини щодо їх спілкування, яке відбулося 27 липня 2025 року близько о 14 год 55 хв в м. Олександрія по вул. Дніпровська, буд. 2, біля під'їзду №4
З наданого потерпілою аудіозапису спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що передувало зверненню потерпілої до поліції вбачається, що вони обговорювали питання подальшого співіснування після розірвання стосунків, утримання сина та виховання спільного сина, а також сплати аліментів. При цьому, на зазначеному аудіо записі не зафіксовано фактів образ, погроз фізичною розправою та погроз забрати спільну малолітню дитину з боку ОСОБА_1 .
Отже, суду не надано достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів, які поза розумним сумнівом дають підстави зробити висновок про існування неспростовних презумпцій щодо факту здійснення ОСОБА_1 образ, погроз фізичною розправою та погроз забрати спільну малолітню дитину, тобто вчинення останнім домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011р.), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 заява №926/08) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року в справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя О.В.Авраменко