Справа № 346/4191/24
Провадження № 2/346/218/25
15 вересня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю секретаря - Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02 серпня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 16.12.2016 року між АТ «Альфа-банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки - фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-банк» Таким чином, відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднався до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Станом на 20.12.2021р. загальна сума заборгованості за кредитом становить 55642,25 грн. 20.12.2021р. між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором. Таким чином, позивач, вказуючи на набуття ним статусу кредитора за кредитним договором від 16.12.2016р., укладеного між АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 , просили стягнути з останнього заборгованість у розмірі 55642,25 грн. та судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7100,00 грн.
Ухвалою від 24.09.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» в судове засідання не з'явився. 13.05.2025р. до суду надійшло клопотання представника позивача Плачинди К.О. в якому останній просить проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Представник відповідача - адвокат Боднарук В.В. в судові засіданні також неодноразово не з'являвся, 02.12.2024р., 08.04.2025р., 13.05.2025р., 12.06.2025р., 09.07.2025р. та 03.09.2025р. подавав до суду клопотання, в яких просив відкласти розгляд справи на іншу дату через його участь у різних справах в інших судових установах та у зв'язку з сімейними обставинами. В поданих до суду клопотаннях представник відповідача також зазначив, що ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, оскільки кредитна заборгованість була погашена ним в повному обсязі. В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.12.2016р. ОСОБА_1 підписав Оферту на укладення угоди про надання особистого кредиту № 500575794, якою запропонував АТ «Альфа-банк» укласти з ним угоду та надати йому особистий кредит на умовах продукту «Персональний кредит». Того ж дня АТ «Альфа-банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання особистого кредиту №500575794. Таким чином, між банком та відповідачем було укладено договір, за яким сторони погодили, що сума кредиту становить 29839,00 грн., процентна ставка фіксована - 12,99% річних.
Випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 16.12.2016 по 05.02.2024р. підтверджується використання позичальником кредитних коштів. Зокрема 16.12.2016р. на рахунок відповідача перераховано кошти за кредитним договором № 500575794 від 16.12.2016р. в сумі 26500,00 грн.. 19.12.2016р. відбулося зняття ОСОБА_1 вказаної суми коштів через термінал в м. Івано-Франківськ. Крім цього встановлено, що в подальшому відповідач неодноразово знімав в банкоматах готівкові грошові кошти в сумах від 100 до 2500 грн. З виписки вбачається збільшення кредитного ліміту, отримання нового кредиту, а також сума використаних позичачльником кредитних коштів станном на 20.12.2021р. в розмірі 49520,37 грн. та згортання даного активу банком у звязку з його продажем ФК "Еліт Фінанс"згідно договору факторингу №4.
Згідно п. 7, платежі з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за угодою про надання кредиту здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених угодою про надання кредиту та відповідно до Графіку платежів, який є додатком № 1 до цього акцепту про позиції про укладення угоди про надання кредиту. Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій 19.12.2019р.
Згідно додатку №1 до Угоди про надання кредиту №500575794 від 16.12.2016р. вбачається, що повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 1655,26 грн. Загальна вартість кредиту становить 59588,07 грн., з яких: 29839,00 грн. - погашення основної суми кредиту; 6349,97 грн. - проценти за користування кредитом; 23400,00 грн. -комісія та 3339,00 грн. витрати на страхування.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.12.2021р. виникла заборгованість в загальному розмірі 55642,25 грн.
У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Заст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021 аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Випискою по рахунку підтверджується використання ОСОБА_1 кредитних коштів, що свідчить про належне виконання АТ «Альфа-банк» своїх зобов'язань за укладеним договором. Натомість, позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, оскільки використаний кредит повернув лише частково, унаслідок чого утворилася заборгованість. Доказів погашення відповідачем указаної заборгованості в повному обсязі, як про те вказував ОСОБА_2 , стороною відповідача до суду надано не було та в матеріалах справи такі докази відсутні.
20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу №4, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1. Право вимоги, що відступається згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно додатку № 1-1до Договору факторингу № 4 вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 16.12.2016р. на загальну суму 55642,25 грн., з яких: 49520,37 грн. - сума за основною заборгованістю та 6121,88 грн. - заборгованість за відсотками і комісією.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-яких доказів, які б вказували на необґрунтованість суми боргу, відповідачем не надано, а тому даний розрахунок сприймається судом, як належний доказ.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, не повернув кредитору суму кредиту, проценти та комісію за його користування. При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальника, повернення суми кредиту, що залишилась та сплати належних йому процентів і комісій.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №05-10/23 від 05.10.2023, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Макєєвим В.М. та акт №1 приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено вид наданих послуг, витрачений час та їхню вартість (надання первинної консультації 1 год. на суму 1000 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків ВС та ЄСПЛ - 3 год. на суму 3000 грн. та підготовка і складання позовної заяви 3,1 год. на суму 3100 грн.) на загальну суму 7100,00грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7100 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 512, 526-530, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078, 1081 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 40340222, 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2) заборгованість за договором № 500575794 від 16.12.2016р. в розмірі 55642 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок дві) гривні 25 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., а всього: 61670 (шістдесят одна тисяча шістсот сімдесят) гривень 25 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.09.2025р.
Суддя: Третьякова І. В.