справа № 208/10290/25
провадження № 2/208/4359/25
(про залишення позовної заяви без руху)
22 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєва І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Скрит Аліна Володимирівна, про визнання права власності та скасування арешту, -
До Заводського районного суду міста Кам'янського звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Скрит Аліна Володимирівна, про визнання права власності та скасування арешту.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вищезазначених вимог, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також у тексті позовної заяви не зазначена ціна позову.
Так, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання права власності на нерухоме приміщення, яка є майновою, позивач не вказує ціну позову, що має бути визначена відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, тобто відповідати дійсній вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001 (далі - Закон України № 2658-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2658-III положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 3 Закону України № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України № 2658-ІІІ звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
З огляду на вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.
Також позовна заява подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, позовна заява подана до суду позивачем особисто в паперовій формі через канцелярію Заводського районного суду міста Кам'янського. Позов пред'явлено до відповідача - ОСОБА_2 , та третьої особи, яка не засявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Скрит Аліна Володимирівна, при цьому матеріали справи не містять копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача та третьої особи).
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон України № 3674- VІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 3674- VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України № 3674- VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду:
1) позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674- VI);
2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674- VI).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року у статті 7 встановив, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Так, подана заява містить дві позовні вимоги: про визнання права власності на нерухоме майно (вимога майнового характеру) та зняття арешту (заборони відчуження) з нерухомого майна (вимога немайнового характеру).
За позовну вимогу немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у сумі 1 211,2 гривень (3 028 грн. * 0,4 = 1 211,2 грн.); за позовну вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ціна позову * 1%, але не менше 1 211,2 грн. та не більше 15 140 грн.).
У матеріалах позовної заяви квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду відсутня. Також матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо наявності підстав для звільнення Позивача від сплати судового збору та/або клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статтей 175- 177 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).
Оскільки дану позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження, а саме:
-надати позовну заяву, яка відповідає загальним вимогам щодо її змісту, визначеним пунктами 3, 5, 6, 7, 9, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України;
-у позовній заяві зазначити ціну позову, що відповідає дійсній ринковій вартості майна, із наданням суду підтверджуючих документів;
-надати копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору);
-надати докази сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених законом, відповідно до мотивувальної частини ухвали суду.
Судовий збір підлягає доплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Заводський р/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA398999980313191206000004637;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Заводський районний суд міста Кам'янського (назва суду, де розглядається справа).
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для виконання позивачем вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175- 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Скрит Аліна Володимирівна, про визнання права власності та скасування арешту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І. А. Подкопаєва