Справа № 490/10413/24
нп 6/490/35/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
19.11.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ТОВ «Дебт Форс» про заміну вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 81028 вчиненого 12.06.2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що на виконанні у приватного виконавця Баришнікова А.Д. перебуває виконавче провадження № 68023247, відкрите на підставі виконавчого напису № 81028 вчиненого 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 34 362,73 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2024 року заяву прийнято до розгляду суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду.
Представник заявника просив проводити розгляд заяви без його участі та задовольнити вимоги заяви. Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Сіхарулідзе Д.Г. до суду подано заяву, в якій останній повідомляє суду про наявність судового провадження №490/1318/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Інші учасники судового процесу не з'явилися, не повідомивши суд про причини неявки, заперечень та будь-яких пояснень не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої заяви за відсутності учасників судового процесу, які не з'явилися.
Дослідивши матеріали заяви судом встановлено таке.
20.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №81028 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» суму заборгованості у розмірі 34 362,73 грн за кредитним договором №010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року укладеного між АТ «Райффазен Банк Аваль»та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
На підставі цього виконавчого напису приватним виконавцем Баришніковим А.Д. від 29.12.2021 року винесено постанову ВП №68023247 про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи виконавче провадження ВП №68023247 зупинено.
08.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а останнє набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
Сторони, які підписали Договір №08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, визначили, що перелік кредитних договорів, права вимоги за якими набуто ТОВ «Кампсіс Фінанс» (Новим Кредитором) міститься у Додатку № 1 та №3 до цього договору.
Витягом з Додатку № 3 до Договору №08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08.02.2023 року боржником в якому є боржник ОСОБА_1 , був переданий від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс».
Таким чином, відбулася заміна кредитора, а саме, ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором №010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
10.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги відповідно до якої ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а останнє набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором 010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
Сторони, які підписали Договір №10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, визначили, що перелік кредитних договорів, права вимоги за якими набуто ТОВ «Дебт Форс» (Новим Кредитором) міститься у Додатку № 1 та №3 до цього договору.
Витягом з Додатку № 3 до Договору №10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.05.2023 року боржником в якому є боржник ОСОБА_1 , був переданий від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс».
Таким чином, відбулася заміна кредитора, а саме, ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором №010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
Згідно договору № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та реєстру боржників до вказаного договору між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а останнє набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
Згідно договору № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та реєстру боржників до вказаного договору між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а останнє набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 010/0063/82/0031824 від 08.07.2011 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 442ЦПК України).
Отже, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або у виконавчому провадженні, або у виконавчому листі.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже положення статті 442ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Постановою від 12.10.2022 по справі №183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду встановила, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII.
Згідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» визначено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Проте, судом встановлено, що відповідно до рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.05.2025 (справа № 490/1318/25), виконавчий напис № 81028, вчинений 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., було визнано таким, що не підлягає виконанню. Зазначене рішення суду набрало законної сили 30.06.2025 року.
Відомості про закриття виконавчого провадження з цих підстав відсутні, але відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Крім того, відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
За таких обставин, суд приходить до висновку що у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні слід відмовити, оскільки набрало законної сили рішення Центрального районного суду м. Миколаєва про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який є підставою для закінчення виконавчого провадження, відкритого на його виконання.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Л.М. Шолох