КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4773/24
Провадження № 2-о/488/24/25 р.
Іменем України
23.09.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем не менш як п'яти років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Боненко Тетяна Леонідівна, -
Заявниця - ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що вона, ОСОБА_1 , відповідно до рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23.03.2016 р., у справі № 488/122/16-ц, була призначена опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Вказана квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.06.2015 р. державним нотаріусом Першої Миколаївської державної нотаріальної контори, реєстраційний № 3-227.
З 23.03.2016 року, тобто з дня призначення заявниці опікуном і до дня смерті ОСОБА_2 , вони постійно проживали разом однією сім'єю у належному на праві власності заявниці житловому будинку АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 був інвалідом І групи (група Б) з дитинства та потребував постійного догляду. ОСОБА_1 , як опікун, виконувала обов'язки з повного догляду за ним, забезпечувала медичну допомогу, утримання та догляд, що передбачало спільне проживання.
Мати спадкодавця, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, окрім заявниці ОСОБА_1 , інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає.
Заявниця, з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до приватного нотаріуса Боненко Т.Л., яка, роз'ясненням № 486/02-14 від 10.09.2024 р., відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документального підтвердження факту спільного проживання та відсутності родинного зв'язку.
Тобто, для підтвердження заявницею права як спадкоємця четвертої черги, відповідно до ст. 1264 ЦК України, необхідно встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до відкриття спадщини.
На підставі вкладеного, заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт її проживання разом з спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю понад 5 років до часу відкриття спадщини, а саме з 23 березня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В судове засідання заявниця та її представник не з'явилися, представником була подана заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність заявниці.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Боненко Т.Л. в судове засідання не з'явилася, надала суду витребувану копію спадкової справи № 40/2024 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч., ч. 1, 2, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст., ст. 1261-1265 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Якщо вимога про встановлення факту проживання осіб однією сім'єю заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справа про спадкування" - при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як пять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обв'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати, з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обв'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження № 61-5208св21) зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків.
Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).
Таким чином, аналізуючи надані заявницею докази, приймаючи до уваги їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та беручи до уваги ту обставину, що заявниця позбавлена можливості у досудовому порядку вирішити заявлене питання, а встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем не менш як п'яти років до часу відкриття спадщини має для неї юридичне значення і необхідне для оформлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що відкрилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ч.1, ч.2 ст. 293, 294, п.1 ч.1 ст. 315 -316, 318-319 ЦПК України, п.п. 1-4, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року з змінами «Про судову практику у справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи
Керуючись ст.ст. 258-259, 264-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю понад п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 23 березня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області, Боненко Т.Л., АДРЕСА_4 .
Суддя Л.І. Селіщева