Справа №945/1326/25 пров. №2/478/411/2025
22 вересня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
24 червня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачем по справі ОСОБА_3 , зареєстрований 17 січня 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №63.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 17 січня 2020 року позивач разом із відповідачем зареєстрували шлюб у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №63. Від шлюбу дітей не мають. У позивача з відповідачем не склалося спільне сімейне життя, через наявність різних поглядів на сімейне життя і подружні стосунки, у зв'язку з чим подружжя втратило взаєморозуміння і припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства. За таких обставин, позивач вважає подальше спільне життя з відповідачем та збереження сім'ї є неможливим, а тому змушений звернутись до суду із даним позовом, представник позивача просила ухвалити рішення про розірвання шлюбу.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, передано на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01 вересня 2025 року представником відповідача ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, в електронному вигляді через систему «Електронний суд», подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає та не заперечує проти їх задоволення, але просить врахувати, що твердження позивача ОСОБА_1 про відсутність дітей народжених у період шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 не відповідає обставинам справи, оскільки у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_5 , яка проживає з відповідачем.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про можливість розгляду справи в їхню відсутність, заявлені вимоги підтримую, просять задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, підтримали доводи та обґрунтування позиції висловлені у відзиві.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.
Частиною 1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст.112 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Частиною 3 ст.105 СК України визначено, що шлюб може бути припинено внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Матеріали справи вказують на те, що у зв'язку з погіршенням взаємовідносин, подружжя припинили спільне проживання, жоден з них не вживав заходів щодо примирення, тому наполягання позивача на розірванні шлюбу базуються на неможливості подальшого спільного життя і збереження сім'ї.
За таких обставин у суду склалася достатня переконаність у наявності стійкого волевиявлення подружжя, спрямованого на припинення сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що згідно до ст.112 СК України є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 .
Майнових спорів та спорів стосовно місця проживання дитини немає.
До часу виникнення спору щодо місця проживання дитини, дитина після розірвання шлюбу буде проживати з відповідачем.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 січня 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №63, - розірвати.
Відповідач ОСОБА_3 , яка не змінювала прізвище під час державної реєстрації шлюбу, надалі іменується прізвищем « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Повний текст рішення складено 22.09.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко