20.06.2025
Справа № 331/4458/23
Провадження № 2/331/54/2025
20 червня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Коваля М.О.,
представника відповідача Рогінського М.Б.,
представника відповідача адвоката Вишнякова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки. В обґрунтування позовних вимог, які були остаточно уточнені 09.05.2025 року (а.с.83-89 т.3), позивач зазначила, що 22.03.2019 року вона була прийнята на посаду інженера відділу технічної експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на підставі наказу № 24 від 22.03.2019 року. На підставі наказу № 27 від 29.07.2019 року позивач була переведена з 01.08.2019 року на посаду заступника директора. 31.03.2022 року позивач була звільнена з посади заступника директора за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП на підставі наказу № 01-8/8к від 31.03.2022 року. З січня 2022 року взагалі припинилась виплата позивачу заробітної плати. Невиплата відповідачем заборгованості по заробітній платі, затримка у видачі трудової книжки та невидача трудової книжки, невидача довідки про заробітну плату змусило позивача звертатися до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Відповідачем не було надано позивачу довідку про нараховану (виплачену та не виплачену) заробітну плату за період роботи з 22.03.2019 року по 31.03.2022 року, тому вона звернулася до Пенсійною фонду України та отримала довідки форми ОК-5 та ОК-7. Виходячи з інформації, зазначеної у довідці форми ОК-5, позивач повинна була отримати наступний розмір заробітної плати.
За звітний 2019 рік розмір заробітної плати становить: квітень - 4173,00; травень - 4173,00; червень - 4173,00; липень - 4173,00; серпень - 6078,00; вересень - 6078,00; жовтень - 5100,00; листопад - 7454,00; грудень - 7454,00; всього - 48856,00 грн. У свою чергу, протягом 2019 року відповідачем, за період з 04.2019 по 12.2019 року, була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 39329,06 грн., а саме: 19.04.2019 - 1000,00 грн., 10.06.2019 - 2359,26 грн., 01.07.2019 - 1600,00 грн., 29.07.2019 - 1759,26 грн., 02.08.2019 - 3359,26 грн., 09.08.2019 - 3359,26 грн., 03.09.2019 - 4892,79 грн., 20.09.2019 - 6000,00 грн., 21.10.2019 - 2000,00 грн., 05.11.2019 - 998,29 грн., 27.11.2019 - 2000,00 грн., 12.12.2019 - 4000,47 грн., 24.12.2019 - 2000,00 грн., 10.01.2020 - 1084,43 грн., 20.01.2020 - 4000,47 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2019 рік становить: 2 266,14 грн. (48856,00 грн. - 19,5 % (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 39 329,08 грн. розмір за довідкою ОК-5 за вирахуванням податків 41 595,20 грн. - 39 329,06 грн. = 2 266,14 грн.)
Так, за звітний 2020 рік розмір заробітної плати становить: січень - 7454,00; лютий - 7453,42; березень - 10000,00; квітень - 14000,00; травень - 12425,00; червень - 19550,00; липень - 19550,00; серпень - 19550,00; вересень - 19550,00; жовтень - 19550,00; листопад - 19550,00; грудень - 19550,00; всього - 188 182,42 грн. У свою чергу, протягом 2020 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 106674,06 грн., а саме: 03.02.2020 - 3000,47 грн., 27.02.2020 - 2000,00 грн., 19.03.2020 - 4000,00 грн., 31.03.2020 - 5000,00 грн., 03.04.2020 - 3050,00 грн., 24.04.2020 - 2000,00 грн., 07.05.2020 - 9270,00 грн., 26.05.2020 - 2000,00 грн., 15.06.2020 - 2000,00 грн., 15.07.2020 - 4500,00 грн., 20.07.2020 - 5000,00 грн., 28.07.2020 - 6237,75 грн., 19.08.2020 - 4500,00 грн., 04.09.2020 - 5637,75 грн. та 1500,00 грн., 01.10.2020 - 10237,75 грн., 04.11.2020 - 13002,59 грн. та 15737,75 грн., 23.04.2021 - 8000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2020 рік становить: 44812,79 грн. (188 182,42 грн. - 19,5% (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 151 486,85 грн. розмір за довідкою ОК-5 за вирахуванням податків 151 486,85 грн. - 106 674,06 грн. = 44 812,79 грн.
Так, за звітний 2021 рік розмір заробітної плати становить: січень - 23500,00; лютий - 13500,00; березень - 19500,00; квітень - 10000,00; травень - 10000,00; червень - 6000,00; липень - 6000,00; серпень - 8000,00; вересень - 8000,00; жовтень - 8000,00; листопад - 8000,00; грудень - 7500,00; всього - 128000,00 грн. У свою чергу, протягом 2021 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 95 030,00 грн., а саме: 18.03.2021 - 3000,00 грн., 01.04.2021 - 20000,00 грн., 13.04.2021 - 5000,00 грн., 15.04.2022 - 20000,00 грн., 19.04.2021 - 8000,00 грн., 30.06.2021 - 10867,50 грн., 17.08.2021 - 4830,00 грн., 11.10.2021 - 4830,00 грн., 23.10.2021 - 2415,00 грн., 06.01.2022 - 3220,00 грн. (БАНК ВОСТОК) = 82 162,50 грн. 05.11.2021 - 7867,5 грн., 24.12.2021 - 5000,00 грн. (УКРСИББАНК) = 12 867,5 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2021 рік становить: 8 010,00 грн. (128 000,00 грн. - 19,5 % (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 103 040 грн. розмір за довідкою ОК-5 за вирахуванням податків 103 040,00 грн. - 95 030,00 грн. = 8 010,00 грн.
За 2022 рік у довідці ОК-5 відсутня інформація про будь-які нарахування оплати праці від підприємства, таким чином, розрахунок заборгованості за 2022 рік здійснювався з урахуванням інформації у наданій відповідачем до матеріалів справи довідки Вих. № 1-17/152 від 27.07.2023 року, відповідно до якої за період з 01.12.2021 року по 31.03.2022 року загальний розмір заробітної плати позивачки на місяць становив - 8880,00 грн. Так, за звітний 2022 рік розмір заробітної плати становить: січень - 8880,00; лютий - 8880,00; березень - 8880,00; всього - 26640,00 грн. У свою чергу, протягом 2022 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 13 483,75 грн., а саме: 20.01.2022 - 3000,00 грн., 08.02.2022 - 3251,25 грн., 18.02.2022 - 2000,00 грн., 29.04.2022 - 5232,50 грн. (УКРСИББАНК). Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2022 рік становить: 7961,45 грн. (26640,00 грн. - 19,5 % (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 21445,20 грн. розмір за довідкою ОК-5 за вирахуванням податків 21445,20 грн. - 13483,75 грн. = 7961,45 грн.
У свою чергу, заборгованості по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 31.03.2022 року становить, без урахування податків та інших встановлених обов'язкових платежів: 78323,45 грн., а саме: 2266,14 (2019 рік) + 44812,79 (2020 рік) + 8010,00 (2021 рік) + 7 961,45 (2022 рік) = 63050,38 грн. - 63050,38 грн. / 0,805 = 78323,45 грн.
Розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні позивача з 01.04.2022 року по 30.09.2022 року, становить: 59 654,78 грн.
У свою чергу, компенсація за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період 01.04.2022 року по 07.07.2023 року (дата звернення до суду) дорівнює: 13783,24 грн.
Розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки позивачу з вини власника за період з 01.04.2022 року по 07.07.2023 року, становить 150 730,78 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 78323,45 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59654,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13783,24 грн.; середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки з вини власника за період з 01.04.2022 року по 07.07.2023 року, у розмірі 150730,78 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18856,63 грн., а всього на загальну суму 321348,88 грн. Позивач також просить суд зобов'язати відповідача видати їй трудову книжку та стягнути з відповідача судові витрати.
07 липня 2023 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О. (а.с.46-47 т.1).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 10 липня 2023 року вищезазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі (а.с.48 т.1).
31 липня 2023 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» - адвокатом Багмутом Г.В., який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1089699 від 27.07.2023 року (а.с.92 т.1), було надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві представник відповідача посилається на те, що позивач одержала трудову книжку при звільненні, оскільки вона майже працевлаштувалася на ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат». Відповідач не визнає наявність заборгованості із виплати заробітної плати позивачу, у зв'язку з тим, що заробітна плата позивачу ОСОБА_1 виплачена у повному обсязі. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач допустив математичні похибки при здійсненні розрахунку. При цьому, зазначає, що позивач одержував заробітну плату не на один банківський рахунок, а на декілька. Посилаючись на зазначені обставини, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.84-91 т.1).
30 серпня 2023 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Слободянюком А.І., який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1063119 від 29.08.2023 року (з.б.а.с.127 т.1), було надіслано до суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив представника відповідача - адвоката Багмута Г.В., в якій він надає додаткові пояснення та просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.117-126 т.1).
18 вересня 2023 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» - адвокатом Багмутом Г.В. було надано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.155-158 т.1).
13 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. надав до суду через підсистему «Електронний суд» спростування заперечень відповідача по справі (а.с.188-198 т.1).
29 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Багмутом Г.В. було подано клопотання про залишення «Спростування заперечень відповідача», які було сформовано 12.10.2023 року, та зареєстровано судом 13.10.2023 року, без розгляду і провернути заявнику (а.с.34-37 т.2).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.85-87 т.2)
21 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль М.А., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АО № 1131124 від 30.09.2024 року (а.с.223 т.2), надав суду письмові пояснення по справі, в яких уточнив позовні вимоги (а.с.234-237 т.2).
Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, назву Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
30 квітня 2025 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань щодо перейменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
09 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль М.А. надав суду додаткові пояснення по справі, в яких остаточно уточнив позовні вимоги та надав обґрунтований розрахунок щодо наявної заборгованості (а.с.83-89 т.3).
15 травня 2025 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» - адвокат Вишняков Д.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1194221 від 23.08.2024 року (а.с.200 т.2), через канцелярію суду надав пояснення щодо додаткових пояснень позивача (а.с.96-98 т.3).
Позивач ОСОБА_1 і її представник - адвокат Коваль М.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов з урахуванням уточнень до позовної заяви.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» - Рогінський М.Б. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» - адвокат Вишняков Д.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22 березня 2019 року позивача ОСОБА_1 на підставі наказу № 24К від 22 березня 2019 року було прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на посаду інженера відділу технічної (а.с.105 т.1).
На підставі наказу № 27 від 29 липня 2019 року позивача ОСОБА_1 було переведено з 01 серпня 2019 року на посаду заступника директора (а.с.106 т.1).
31 березня 2022 року позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 01- 8/8к від 31 березня 2022 року (а.с.10 т.3), що фактично не оспорюється стороною відповідача.
При цьому, розрахунковий лист позивач не отримала.
Між тим,з цього приводу позивач ОСОБА_1 зверталася до Державної служби України з питань праці із скаргою про порушення трудового законодавства, допущених з вини роботодавця при звільнення з роботи, у якій просила у визначеному законом порядку призначити, організувати та провести позапланову перевірку відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» з питань дотримання законодавства про працю в частині невидачі довідки про заробітну плату, подальшої невиплати всіх сум, що належали працівнику в день звільнення 31.03.2022 року.
Листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС-3/2517 ЗВ-23 від 31.10.2023 року було повідомлено ОСОБА_1 про те, що її звернення щодо можливих порушень вимог законодавства про працю керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» було розглянуто, та з 24.10.2023 року по 25.10.2023 року на ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки з питань оплати праці та законності припинення трудових відносин. В ході перевірки було встановлено, що позивач скористалася правом розірвати трудовий договір за власним бажанням, попередивши директора ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» в усній формі телефонної розмови, спираючись на неможливість продовжувати роботу за основним місцем, а також у зв'язку з працевлаштуванням у ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» (м. Черкаси) за основним місцем роботи, що підтверджується поясненням директора. Наказом № 01-8/8К від 31.03.2022 року позивача ОСОБА_1 було звільнено згідно ст. 38 КЗпП, однак заява про звільнення в ході перевірки надана не була, що є підставою звільнення позивача з посади, що, у свою чергу, спричинило з боку підприємства порушення порядку звільнення за ініціативою працівника. Було також встановлено, що заробітна плата за відпрацьовані 22 дні на момент звільнення була нарахована позивачу 31.03.2022 року у сумі 8880 (без урахування податків та збору), відповідно до розрахункового листа за березень 2022 року, однак виплачена не в повному обсязі, а лише частково: 29.04.2022 року в сумі 5232,50 грн. Позивачу була нарахована грошова компенсація за невикористану відпустку в сумі 18856,63 (без урахування податків та збору) за 72 к.д., однак не виплачена в день звільнення, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про відпустки». За результатами проведеної перевірки ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки», з урахуванням пояснень керівництва та наданих документів, складено акт, керівнику внесений обов'язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень (з.б.а.с.214, а.с.215 т.1).
Згідно частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно частини 1 статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (наведена позиція викладена в пунктах 67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, у день звільнення. У разі невиконання такого обов'язку настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів справи вбачається, що під час роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» позивач отримувала заробітну плату через АТ «УКРСИББАНК» та ПАТ «БАНК ВОСТОК».
Так, відповідно до виписки по рахунку приватного клієнта № 264560-2022/1201 (розрахунковий період: з 01.04.2019 року по 01.12.2022 року), відкритому у ПАТ «Банк Восток» НОМЕР_1 на ім'я позивача ОСОБА_1 , відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» виплачувалася позивачу заробітна плата (а.с.20-32 т.1).
Крім того, позивач одержувала заробітну плату на банківський рахунок НОМЕР_2 в AT «УКРСИББАНК», що підтверджується відомостями нарахування коштів (заробітна плата та аванси) (а.с.94-99 т.1).
Відповідно до штатних розписів Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» були встановлені наступні посадові оклади: на 2019 рік інженер відділу технічної експертизи - 4173,00 грн., заступник директора - 5000,00 грн., начальник відділу технічної експертизи - 4173,00 грн., експерт технічний - 4173,00 грн.;
на 2020 рік заступник директора: з 01 січня 2020 року - 5000,00 грн.та з 01 вересня 2020 року - 5200,00 грн., начальник відділу технічної експертизи: з 01 січня 2020 року - 4723,00 грн. та з 01 вересня 2020 року - 5100,00 грн., експерт технічний з промислової безпеки: - з 01 січня 2020 року - 4723,00 грн. та з 01 вересня 2020 року - 5100,00 грн.;
на 2021 рік заступник директора - 6000,00 грн., начальник відділу технічної експертизи - 6000,00 грн., експерт технічний з промислової безпеки - 6000,00 грн. (а.с.100-103 т.1).
Відповідно до довідки № 01-17/150 від 27.07.2023 року, сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 22.03.2019 року по 31.03.2022 року становить 229201,80 грн. (а.с.104 т.1).
Наказом № 28 від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 , за її заявою, доручено виконання одночасно з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за посадою начальника відділу технічної експертизи у порядку суміщення посад, без звільнення її від основної роботи на посаді заступника директора з доплатою 0,1 ставки окладу згідно штатного розпису з 01.08.2019 року. ОСОБА_1 , за її заявою, доручено виконання одночасно з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за посадою експерт технічний у порядку суміщення посад, без звільнення її від основної роботи на посаді заступника директора з доплатою 0,1 ставки окладу згідно штатного розпису з 01.08.2019 року (а.с.107 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не сплачував позивачу заробітну плату, що підтверджується відомостями Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 та ОК-7 (а.с.119-125 т.3).
Так, за звітний 2019 рік розмір заробітної плати становить: квітень - 4173,00; травень - 4173,00; червень - 4173,00; липень - 4173,00; серпень - 6078,00; вересень - 6078,00; жовтень - 5100,00; листопад - 7454,00; грудень - 7454,00; всього - 48856,00 грн. У свою чергу, протягом 2019 року відповідачем за період з 04.2019 - 12.2019 рік була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 44304,46 грн., а саме: 19.04.2019 - 2159,26 та 1000,00 грн., 10.06.2019 - 2359,26 грн., 01.07.2019 - 1600,00 грн., 29.07.2019 - 1759,26 грн., 02.08.2019 - 3359,26 грн., 09.08.2019 - 3359,26 грн., 03.09.2019 - 4892,79 грн., 20.09.2019 - 6000,00 грн., 21.10.2019 - 2000,00 грн., 05.11.2019 - 998,29 грн., 22.11.2019 - 550,00 грн., 27.11.2019 - 2000,00 грн., 06.12.2019 - 631,71 грн., 12.12.2019 - 4000,47 грн., 20.12.2019 - 550,00 грн., 24.12.2019 - 2000,00 грн., 10.01.2020 - 1084,43 грн., 20.01.2020 - 4000,47 грн.
Таким чином, відповідачем переплачено заробітну за 2019 рік у розмірі 4975,38, а саме: 13201,75 грн. (48856,00 грн. - 19,5 % (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 39329,08 грн. розмір за довідками ОК-5 та ОК-7 за вирахуванням податків 39329,08 грн. - 44304,46 грн. = -4975,38 грн.
Так, за звітний 2020 рік розмір заробітної плати становить: січень - 7454,00; лютий - 7453,42; березень - 10000,00; квітень - 14000,00; травень - 12425,00; червень - 19550,00; липень - 19550,00; серпень - 19550,00; вересень - 19550,00; жовтень - 19550,00; листопад - 19550,00; грудень - 19550,00; всього - 188 182,42 грн. У свою чергу, протягом 2020 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 115148,42 грн., а саме: 22.01.2020 - 550,00 грн., 03.02.2020 - 3000,47 грн., 06.02.2020 - 4232,12 грн., 27.02.2020 - 2000,00 грн., 19.03.2020 - 4000,00 грн., 23.03.2020 - 2246,12 грн., 31.03.2020 - 5000,00 грн., 03.04.2020 - 3050,00 грн., 09.04.2020 - 1446,12 грн., 24.04.2020 - 2000,00 грн., 07.05.2020 - 9270,00 грн., 26.05.2020 - 2000,00 грн., 15.06.2020 - 2000,00 грн., 15.07.2020 - 4500,00 грн., 20.07.2020 - 5000,00 грн., 28.07.2020 - 6237,75 грн., 19.08.2020 - 4500,00 грн., 04.09.2020 - 5637,75 грн. та 1500,00 грн., 01.10.2020 - 10237,75 грн., 04.11.2020 - 13002,59 грн. та 15737,75 грн., 23.04.2021 - 8000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2020 рік становить: 36338,43 грн. (188 182,42 грн. - 19,5 % (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 151 486,85 грн. розмір за довідками ОК-5 та ОК-7 за вирахуванням податків 151 486,85 грн. - 115148,42 грн. = 36338,43 грн.
Так, за звітний 2021 рік розмір заробітної плати становить: січень - 7200,00; лютий - 13500,00; березень - 9450,00; квітень - 10000,00; травень - 10000,00; червень - 6000,00; липень - 6000,00; серпень - 8000,00; вересень - 8000,00; жовтень - 8000,00; листопад - 8000,00; грудень - 7500,00; всього - 101650,00 грн. У свою чергу, протягом 2021 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 95 030,00 грн., а саме: 18.03.2021 - 3000,00 грн., 01.04.2021 - 20000,00 грн., 13.04.2021 - 5000,00 грн., 15.04.2022 - 20000,00 грн., 19.04.2021 - 8000,00 грн., 30.06.2021 - 10867,50 грн., 17.08.2021 - 4830,00 грн., 11.10.2021 - 4830,00 грн., 23.10.2021 - 2415,00 грн., 06.01.2022 - 3220,00 грн. (БАНК ВОСТОК) = 82 162,50 грн. 05.11.2021 - 7867,5 грн., 24.12.2021 - 5000,00 грн. (УКРСИББАНК) = 12 867,5 грн. Таким чином, відповідачем переплачено заробітну за 2021 рік у розмірі 13201,75, а саме: 13201,75 грн. (101650,00 грн. - 19,5% (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 81828,25 грн. розмір за довідками ОК-5 та ОК-7 за вирахуванням податків 81828,25 грн. - 95 030,00 грн. = -13201,75 грн.
За 2022 рік у довідках ОК-5 та ОК-7 відсутня інформація про будь-які нарахування оплати праці від підприємства, таким чином, розрахунок заборгованості за 2022 рік необхідно здійснити з урахуванням інформації у наданій відповідачем до матеріалів справи довідки Вих. № 1-17/152 від 27.07.2023 року (а.с.7-8 т.3), відповідно до якої за період з 01.12.2021 року по 31.03.2022 року загальний розмір заробітної плати позивачки на місяць становив - 8880,00 грн. Так, за звітний 2022 рік розмір заробітної плати становить: січень - 8880,00; лютий - 8880,00; березень - 8880,00; всього - 26640,00 грн. У свою чергу, протягом 2022 року відповідачем була сплачена заробітна плата у наступному розмірі: 13 483,75 грн., а саме: 20.01.2022 - 3000,00 грн., 08.02.2022 - 3251,25 грн., 18.02.2022 - 2000,00 грн., 29.04.2022 - 5232,50 грн. (УКРСИББАНК). Таким чином, заборгованість відповідача по заробітній платі за 2022 рік становить: 7961,45 грн. (26640,00 грн. - 19,5% (18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ) = 21445,20 грн. розмір за довідками ОК-5 та ОК-7 за вирахуванням податків 21445,20 грн. - 13483,75 грн. = 7961,45 грн.
Таким чином, заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2019 року по 31.03.2022 року становить 26122,75 грн. (з відрахуванням переплат у 2019 та 2021 роках у загальному розмірі 18177,13 грн.).
Позивач також просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року у справі № 6-144ц13.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.
Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Позивача ОСОБА_1 було звільнено 31.03.2022 року, отже, місяцями, які враховуються для розрахунку середньоденного заробітку, будуть січень та лютий 2022 року, у яких було 19 та 20 робочих днів відповідно, сукупно 39 робочих днів.
Відповідно до довідки Вих. № 1-17/152 від 27.07.2023 року (а.с.7-8 т.3), що була надана стороною відповідача, сукупний дохід позивача за січень та лютий 2022 року, повинен був становити 17760,00 грн. (8880,00 грн. х 2 місяці), а тому, середньоденний заробіток становить: 455,38 грн. (без урахування податків та інших встановлених обов'язкових платежів) 17760,00 / 39 = 455,38 грн.
Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні позивача з 01.04.2022 року по 30.09.2022 року, становить: 59654,78 грн. (455,38 грн. х 131 робочий день (за період з 01.04.2022 року по 30.09.2022 року) = 59654,78 грн.).
Позивач також просить суд стягнути з відповідача компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У відповідності з положеннями ч. 5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»(далі - Закону) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.
Згідно п. 3 розділу ІІІ Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Отже, індексація заробітної плати є встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом (у контексті Постанови КМУ № 100-доплатою), а не компенсацією, підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, а сума нарахованої індексації зарплати визначена як додаткова зарплата працівника і відноситься до джерел формування заробітної плати в цілому.
Таким чином, компенсація за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період 01.04.2022 року по 07.07.2023 року (дата звернення до суду) становить: 13783,24 грн. (59 654,78 грн. х 123,105 % (сукупний коефіцієнт індексу інфляції за період з 04.2022 року по 06.2023 року) = 73 438,02 грн. 73 438,02 грн. - 59 654,78 грн. = 13 783,24 грн.).
Крім того, остаточно уточнивши свої вимоги 09.05.2025 року, позивач просила суд стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку після звільнення та затримки видачі трудової книжки, однак щодо одночасного пред'явлення таких позовних вимог слід зазначити наступне.
Так, у межах цієї справи належить враховувати норми статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, які безпосередньо стосуються норм статті 117 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних при звільненні виплат.
Відповідно до частини п'ятої статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, положеннями статей 117, 235 КЗпП України передбачена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Однак, за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16.
Отже, враховуючи вищезазначене, не вбачає підстав для стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18856,63 грн.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 22 лютого 2008 року № 33/13/116-08 відповідно до ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 24 цього Закону).
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» встановлено види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних:
- основна відпустка (ст. 6 цього Закону);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Враховуючи зазначене, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т.ч. і за 2, 3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки». Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Відповідно до Листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС-3/2517 ЗВ-23 від 31.10.2023 року, в ході перевірки, зокрема було встановлено, що позивачу була нарахована грошова компенсація за невикористану відпустку у сумі 18856,63 (без урахування податків та збору) за 72 к.д., однак дану суму не було виплачено в день звільнення позивача, чим порушено вимоги ст. 116 КЗпП та ст. 24 Закону України «Про відпустки» (з.б.а.с.214, а.с.215 т.1).
Такимчином, компенсація за невикористану відпустку становить у розмірі 18856,63 грн. (без урахування податків та збору).
Необхідно зауважити, що відповідачем не було надано суду контррозрахунку щодо розрахунку позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу ОСОБА_1 трудову книжку, суд приходить до наступного висновку.
Згідно пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» Рогінського М.Б., які були надані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці за вих. № 01-17/213 від 24.10.2023 року, позивач скористалася правом розірвати трудовий договір за власним бажанням, попередивши директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» в усній формі під час телефонної розмови, спираючись на неможливість продовжувати роботу за основним місцем, а також у зв'язку з працевлаштуванням у ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» (м. Черкаси) за основним місцем роботи. За усною домовленістю між сторонами, трудову книжку серії НОМЕР_3 , довідку про нараховану заробітну плату від 31.03.2022 року вих. № 01-17/103, наказ про звільнення від 31.03.2022 р. № 01-8/8К було направлено 06.04.2022 року до відділення «Нової пошти» № 8 у місті Черкаси (накладна № 59000807374827, яка отримана 08 квітня 2022 року) (а.с.4-6 т.3).
Згідно експрес-накладної № 59000807374827 від 06.04.2022 року до відділення «Нової пошти» № 8 у місті Черкаси було оформлено відправлення вагою 0,5 кг Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» ОСОБА_2 (Відправник) на ім'я ОСОБА_1 (Одержувач) (а.с.11 т.3).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито,призначено справу до судового розгляду по суті, витребувано у Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 00306851; місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок № 170; адреса електронної пошти: csk@2upost.com наступні документи та інформацію:
книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» із записами про прийняття і видачу трудової книжки ОСОБА_1 ;
книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» із записами щодо трудової книжки ОСОБА_1 ;
відомості про реквізити (серія, номер, дата видачі) трудової книжки прийнятої від працівника ОСОБА_1 при влаштуванні на роботу, в тому числі наявну у ній інформацію про попереднє влаштування;
відомості про оформлення і видачу ОСОБА_1 нової трудової книжки або дублікату трудової книжки, із вказівкою причини такої видачі;
відомості про актуальне місцезнаходження трудової книжки ОСОБА_1 , а в разі її передачі/повернення працівнику або іншій особі - підстави для цього;
за наявності на підприємстві копії трудової книжки ОСОБА_1 - її засвідчену копію;
засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 ;
засвідчену копію Особової картки працівника ОСОБА_1 (а.с.85- 87 т.2).
На виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31 січня 2024 року, Приватне акціонерне товариство «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» листом № 420 від 14.05.2024 року надало інформацію та копії документів, які стосуються трудових правовідносин Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» з позивачем ОСОБА_1 (а.с.126 т.2).
У вказаному Листі зазначено, що Приватне акціонерне товариство «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» не веде Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них. Працівники, які працевлаштовуються, при відсутності у них трудової книжки придбають її або вкладиш до неї самостійно. В матеріалах особової справи ОСОБА_3 міститься копія трудової книжки НОМЕР_3 . Згідно записів у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ОСОБА_1 була надана, за її зверненням, друга трудова книжка (дублікат) серії НОМЕР_4 . У Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» збереглася копія першої сторінки трудової книжки серії НОМЕР_4 . Записи про прийняття трудової книжки ОСОБА_1 та про видачу дублікату трудової книжки було зроблено начальником відділу кадрів ОСОБА_4 , яка звільнена 29.09.2023 року, наказ від 28.09.2023 року № 53-к. На прохання адміністрації Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» надати письмові пояснення щодо причини видачі дублікату трудової книжки, ОСОБА_4 у телефонній розмові відмовилась від надання пояснень. Іншою інформацією щодо порушеного питання Приватне акціонерне товариство «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» наразі не володіє.
У матеріалах особової справи ОСОБА_5 з Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» міститься копія трудової книжки серії НОМЕР_3 , де за записом № 53, зробленим Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», зазначено, що 31.03.2022 року позивача звільнено з посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, на підставі наказу № 01-8/8К від 31.03.2022 року (а.с.132-135 т.2).
Наказом (розпорядженням) Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» № 17-к від 05.05.2023 року ОСОБА_1 звільнено 05 травня 2023 року з посади начальника відділу праці відділу охорони Приватного акціонерного товариства «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» (а.с.145 т.2).
Позивач зазначала, що вона мала на руках тільки копію першого аркуша трудової книжкисерії НОМЕР_3 . Також пояснювала, що отримувала від відповідача поштою деякі документи, але вже не пам'ятає які саме, однак, трудову книжку не отримувала.
Отже, із досліджених судом матеріалів справи, суд вбачає, що позивачем було отримано вищевказану трудову книжку, оскільки Приватним акціонерним товариством «ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» на адресу суду було направлено, окрім інших документів, копію трудової книжкисерії НОМЕР_3 на ім'ї ОСОБА_1 , що свідчить про факт отримання позивачем вказаної трудової книжки.
Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання судом відповідача видати трудову книжку позивачеві, не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, п. 3) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1184 грн. 17 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2023 року (рік звернення до суду з позовом).
З огляду на положення п.2) ч.1 статті 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26122,75 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59654,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13783,24 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18856,63 грн. (без урахування податків та збору), а всього на загальну суму 118 417 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 40 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користьдержави судовий збір у розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 17 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
представник позивача: адвокат Коваль Максим Олегович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок № 109, квартира № 75, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41973071;
представник відповідача: Рогінський Михайло Борисович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
представник відповідача: адвокат Вишняков Дмитро Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;
Суддя О.О. Яцун