Справа № 136/1438/25
провадження № 2/136/517/25
22 вересня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , належав до колгоспного двору, головою якого був її чоловік - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом, до складу якої увійшов зазначений житловий будинок із погосподарськими будівлями та спорудами. Позивач, будучи дружиною спадкодавця, а відтак спадкоємцем першої черги спадкування за законом, спадщину прийняла, подавши нотаріусу заяву відповідного змісту, інші спадкоємці цієї черги від прийняття спадщини відмовились на користь ОСОБА_1 , отож позивач є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка, утім реалізувати свої спадкові права на зазначене майно в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки житловий будинок мав статус колгоспного двору, належав його членам на праві спільної сумісної власності, а визначити, яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представляється за можливе, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідач не надав до суду відзиву, утім за підписом голови Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги визнали, не заперечують щодо задоволення позову, а розгляд справи просили проводити за відсутності представника органу місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 31.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 .
У підготовче судове засідання позивач не з'явилась, в заяві від 22.09.2025 просила про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у заявленому обсязі, просила їх задовольнити.
З огляду на те, що у підготовче судове засідання сторони не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, скориставшись своїми правами, разом з цим, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина.
Із матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 за №192/2016, (а.с.23-47) встановлено, що своїм право на спадкування скористалась дружина померлого, позивач ОСОБА_1 , подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Факт родинних відносин позивача та спадкодавця підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с.29).
Із довідки виданої виконавчим комітетом Щасливської сільської ради 03.11.2016 (а.с.31), встановлено, що ОСОБА_1 спільно проживала та була зареєстрована із ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
Також встановлено, що інші спадкоємці: діти спадкодавця, сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 відмовились на користь матері ОСОБА_1 , надавши нотаріусу заяви відповідного змісту.
Отож зібрані у справі докази підтверджують, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла та вона їй належить з моменту відкриття.
Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори від 14.05.2025 за № 02-31/157 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , з тих підстав, що він належав до колгоспного двору, а нотаріусу не представилось за можливе визначити, яка частка належала спадкодавцеві (а.с. 13).
Тоді як на частину майна у вигляді земельних ділянок на ім'я позивача нотаріусом було видано нотаріальні акти.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справі про спадкування" №7 від 30.05.2008, вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 120 ЦК Української PCP 1964 майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
На підставі ст.ст. 121, 123 ЦК Української PCP 1964 володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.2005 (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Відповідно до п.п."а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 14.03.1989 виданого Щасливецькою селищною радою народних депутатів (а.с.8), встановлено, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, головою якого зазначено ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок зареєстроване у порядку визначеному діючим законодавством на день вчинення вказаної дії.
Згідно з довідкою, що видана 09.07.2025 за №09-17-01/222 Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області на підставі записів по господарських книг (а.с.14), будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 відносилось до суспільної групи колгоспного двору, членами якого був ОСОБА_2 , 1954 року народження.
З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 був одноосібним власником колгоспного двору, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після його смерті, спадщину прийняла, отож вона їй належить, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості з незалежних від її волі підстав.
З урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю, не заперечували проти задоволення позову.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009 № 14, «Про судове рішення у цивільній справі»).
Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок із усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач - Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Г. Майдану, 4, м. Липовець, Вінницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ - 04325957).
Суддя Світлана ШПОРТУН