Справа № 136/899/25
провадження № 2/136/312/25
18 вересня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судових засідань Мельник В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Чубенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), через свого представника - адвоката Чубенко Сніжану Василівну, звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 13 011,75 грн (тринадцять тисяч одинадцять гривень сімдесят п'ять копійок). Позивач обґрунтовує підставність позову тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.11.2011 було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що зареєстрований 22 серпня 2009 року у виконкомі Серебринецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, актовий запис №02. Малолітню дитину ОСОБА_3 залишено на вихованні та утриманні разом з матір'ю ОСОБА_4 . Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 138/1419/17 від 25.07.2017 було змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.05.2015 та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, з дня звернення до суду, тобто 07.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Син позивачки та відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною-інвалідом та має діагноз: вроджена генетична патологія - синдром Рубінштейна-Тейбі. Має супутні захворювання: коарктація аорти, вроджена глаукома, вроджений двохсторонній крипторхізм, затримка фізичного та психічного розвитку, затримка мовлення, порушення координації рухів, сколіоз, плосковалуальна деформація стоп. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, ОСОБА_3 має обмеження до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, до здобуття освіти. Окрім того, в індивідуальній програмі реабілітації дитини-інваліда йдеться про необхідність нагляду за ОСОБА_3 сімейним лікарем, кардіологом. Також необхідний огляд кардіолога, психіатра, ортопеда, генетика. Для дитини необхідна індивідуальна форма навчання, а також курси реабілітації. ОСОБА_3 потребує зміну ортопедичного взуття двічі на рік, наявності шведської стінки, оскільки має сколіоз та деформацію тазу. Йому необхідна зміна окулярів 1-2 рази на рік. У зв'язку із інвалідністю дитини, її частими хворобами позивачка змушена нести значні додаткові витрати на лікування дитини. Позивачка із сином часто відвідують медичні заклади, де лікарі видають необхідні направлення для лікування та перелік потрібних медичних засобів. Так, в період з квітня 2024 року по квітень 2025 року на купівлю ліків для сина за призначенням лікаря у зв'язку із тяжкою хворобою ОСОБА_3 - ОСОБА_1 витратила 26 023,51 грн (двадцять шість тисяч двадцять три гривні п'ятдесят одну копійку) половину з яких позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У поданому до суду відзиві відповідач ОСОБА_2 вважає зазначений позов необґрунтованим. Повідомляє, що він як батько, сумлінно виконує свої обов'язки щодо утримання сина, ОСОБА_3 . Відповідно до рішення суду, регулярно сплачує аліменти. Окрім того відповідач має ще двох неповнолітніх дітей на своєму повному утриманні. Як єдиний працездатний член сім'ї, відповідач забезпечує ці потреби власним коштом, без додаткової фінансової підтримки з інших джерел. Його щомісячний дохід є обмеженим і в середньому складає 15 000,00 грн., з яких він щомісяця сплачує аліменти, покриває витрати на комунальні послуги, харчування та забезпечення сім'ї. Враховуючи його фактичні обов'язки та рівень доходу, вимога про одноразову виплату 13 011,75 грн. додаткових витрат є для нього об'єктивно обтяжливою та створює надмірний фінансовий тиск, що може негативно вплинути на утримання його сім'ї. Звертає увагу суду на те, що у період з квітня 2024 по квітень 2025 року позивачка жодного разу не зверталася до нього як до батька дитини з проханням про допомогу, не інформувала його про стан здоров'я дитини, медичні призначення або потребу в придбанні будь-яких ліків чи послуг, жодних попереджень, пропозицій поділити витрати або домовитись мирно не надходило. Більше того, позивачка перешкоджає спілкуванню відповідача з дитиною, що також унеможливлює його поінформованість про реальний стан дитини, її потреби чи лікування, а отже відповідач фактично був позбавлений можливості взяти участь у прийнятті рішень, які стосуються дитини, та не мав змоги оцінити обґрунтованість чи доцільність витрат. Враховуючи зазначене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності у разі неявки.
У відповіді на відзив представником позивача зазначено, що твердження відповідача про регулярність сплати аліментів на утримання сина спростовуються розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 25.04.2025. Лише в листопаді 2024 року після звернення позивачки до органу опіки і піклування із заявою про позбавлення батьківських прав відповідача, він сплатив аліменти на утримання дитини. Також твердження відповідача про те, що позивачка жодного разу не зверталась до відповідача з проханням про допомогу, не інформувала про стан здоров'я дитини, медичні призначення або потребу в придбанні ліків чи послуг спростовуються тим, що після звернення позивачки до суду із позовом про позбавлення батьківських прав (справа № 136/602/25) ОСОБА_2 написав позивачці у застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями Viber і запитав про сина. Тоді ж позивачка написала відповідачеві про необхідність проведення лікування сина в НДСЛ «Охматдит». При цьому вона вказала дату необхідного лікування та орієнтовну вартість лікування. Також позивачка запропонувала відповідачеві завести сина на лікування до НДСЛ «Охматдит» (що у м. Києві). Втім, ОСОБА_2 відмовився супроводжувати сина на лікування чи оплатити необхідні медичні послуги. Лише 18.04.2025 відповідач знову написав позивачці із питанням про те чи поїхав його син на лікування. Окрім того, звернення відповідача відбулися вже після відкриття провадження у справі, тому, на думку представника позивача, не можуть беззаперечно підтверджувати наявність у нього інтересу до стану здоров'я сина. Спростовує представник позивача і твердження відповідача про те, що позивачка перешкоджає його спілкуванню із сином, оскільки це не відповідає дійсності. Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що позивачка чинить перешкоди у спілкуванні йому з сином. Відповідач не звертався до органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відсутні також і будь-які інші докази перешкоджання відповідачу у зустрічах з дитиною. Після прийняття рішення органом опіки і піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав та після звернення позивачки із позовом про позбавлення батьківських прав до суду, поведінка відповідача стосовно дитини не змінилася, він самоусунувся від виховання сина, не приділяє дитині уваги, не цікавиться і не опікується ним, хоча ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю та потребує підвищеної уваги і турботи, утримання та виховання зі сторони батька. Позивачка звертає увагу на те, що відповідач впродовж років жодного разу не спілкувався з сином, не вітав його з днем народження, не намагався спілкуватися, не цікавився успішністю навчання дитини. Також ОСОБА_2 не займається питанням оздоровлення та лікування сина. Щодо доводів відповідача про те, що одноосібне прийняття рішень про витрати залучення іншого з батьків та без доказів невідкладності не є підставою для автоматичного стягнення додаткових коштів, то позивачка попереджала відповідача про необхідні витрати на лікування сина, пропонувала йому супроводжувати сина до лікувального закладу, але батько дитини - відмовився та самоусунувся від виконання свої обов'язків. Син позивачки та відповідача потребує постійного лікування та відповідно додаткових витрат на нього, що відомо відповідачу. При цьому на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.05.2025 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
03.06.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
09.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви із додатками відповідачу.
Ухвалою суду від 16.06.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Чубенко С.В. про участь у судовому засіданні призначеного на 18.06.2025 та усі інші судові засідання в режимі відеоконференції.
17.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшла відповідь на відзив.
08.07.2025 до суду від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі довірительки.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкладено розгляд справи на 11.08.2025 об 11:00 та визнано явку позивача та відповідача обов'язковою.
11.08.2025 в судовому засіданні позивач та її представник надали суду свої пояснення по справі, після чого суд перейшов до дослідження доказів по справі. З метою ознайомлення позивача із документами наданих її представником під час подання позовної заяви через систему «Електронний суд», в судовому засіданні оголошено перерву до 11:00 год. 02.09.2025.
28.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, до якої долучено належні докази її направлення відповідачу.
02.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чубенко С.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на серпень 2025 року.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Чубенко С.В. про збільшення позовних вимог у цивільній справі та повернуто вказану заяву представнику позивача.
18.09.2025 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чубенко С.В. підтримали подану позовну заяву з підстав зазначених у ній та просили суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності відповідача, який у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечував стосовно розгляду справи без його участі у разі неявки.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 8).
Заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.12.2011 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 22 серпня 2009 року у виконкомі Серебринецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, актовий запис № 02. Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на вихованні та утриманні разом з матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 35).
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.07.2017 змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.05.2015 та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно, з дня звернення до суду, тобто 07.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 36-38).
Відповідно до відомостей зазначених у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_2 , 15.12.2018 укладено шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Могилів-Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зроблено відповідний актовий запис № 175. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 (а.с. 7).
Згідно відомостей зазначених у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 , 11.02.2013 укладено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що виконкомом Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 1 (а.с. 48).
Відповідно до довідки виданої Липовецькою міською радою № 09-17-01/199 від 30.05.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім'ї входять: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - дружина, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - дочка, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - син та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , - син дружини (а.с. 52).
За ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ними аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Аналізуючи положення ст. 185 Сімейного кодексу України, можна дійти висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини, за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як батько ОСОБА_3 , є платником аліментів на утримання дитини, яка проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а.с. 36-38, 119).
Як роз'яснено у пункті 18 постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої статтею 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
В цьому контексті, суд звертає увагу на те, що предметом доказування у даній справі є особлива обставина (хвороба дитини) та як наслідок додаткові грошові витрати на дитину, які несе її мати, а також розмір таких.
Так, на підтвердження витрат пов'язаних із хворобою дитини позивач вказує, що її неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною-інвалідом та має діагноз: вроджена генетична патологія - синдром Рубінштейна-Тейбі. Дитина має супутні захворювання: коарктація аорти, вроджена глаукома, вроджений двохсторонній крипторхізм, затримка фізичного та психічного розвитку, затримка мовлення, порушення координації рухів, сколіоз, плосковалуальна деформація стоп. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, ОСОБА_3 має обмеження до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, до здобуття освіти. Окрім того, в індивідуальній програмі реабілітації дитини-інваліда йдеться про необхідність нагляду за ОСОБА_3 сімейним лікарем, кардіологом. Також необхідний огляд психіатра, ортопеда, генетика. Для дитини необхідна індивідуальна форма навчання, а також курси реабілітації. ОСОБА_3 потребує зміну ортопедичного взуття двічі на рік, наявності шведської стінки, оскільки має сколіоз та деформацію тазу, йому необхідна зміна окулярів 1-2 рази на рік. При цьому, ОСОБА_3 часто хворіє, до 8-10 разів на рік, респіраторними та вірусними інфекціями, потребує постійного прийому вітамінних комплексів для підтримку імунної системи.
Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 , дата заповнення 05.07.2012 (а.с. 15-24, 26-34,108-109) та оригінал якої безпосередньо оглянуто та досліджено в судовому засіданні 18.09.2025.
Позивачка надала суду належні та допустимі докази того, що неповнолітній син сторін судового спору має проблеми зі здоров'ям, потребував і потребує лікування, а також те що позивач, у зв'язку з цим, понесла додаткові витрати на придбання ліків. Згідно наданих позивачем фіскальних чеків (а.с. 18-26), які досліджені в судовому засіданні 18.09.2025, за період з квітня 2024 по квітень 2025 на придбання ліків пов'язаних із захворюваннями сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 були витрачені кошти на загальну суму 26 023,51 грн.
Враховуючи, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дітей, у тому числі й щодо витрат на їх розвиток та лікування, витрати, пов'язані з хворобою неповнолітнього сина сторін документально підтверджені, та фактично понесені позивачем, вони не спростовані запереченнями відповідача, а відтак, підлягають стягненню з відповідача в розмірі 13 011,75 грн., що складає половину від понесених витрат.
На думку суду визначений розмір додаткових витрат, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 є об'єктивним та співмірним із доходами відповідача за період з травня 2024 по квітень 2025 (а.с. 47), а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено, а при подачі його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.
Окрім того, у позовній заяві представником позивача було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 5 000,00 грн. (оплата послуг адвоката). Докази понесених судових витрат будуть надані суду відповідно до вимог ЦПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 134 ЦПК України, суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією.
При цьому, згідно положень частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 13 011 (тринадцять тисяч одинадцять) гривень 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ