Справа № 131/220/24
Провадження № 1-кс/131/280/2025
"18" вересня 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Іллінці без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2023 року за № 4202302224000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 336 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області із клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (житловий будинок та грошові кошти, які розміщені на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , який відкрито у AT «РВС БАНК», МФО 339072 у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2023 року за № 4202302224000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 336 КК України.
В обгрунтування клопотання вказано, що на початку грудня 2022 року ОСОБА_5 , будучи фізичною особою-підприємцем, перебуваючи у трудових відносинах на підставі договорів із найманими працівниками, які сприяють їй у здійсненні підприємницької діяльності, вчиняючи по відношенню до них організаційно-розпорядчі повноваження (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо), тобто являючись в силу ст. 18 КК України службовою особою, дізналася від раніше знайомого ОСОБА_6 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб про те, що відділом житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області заплановано проведення капітального ремонту дорожнього покриття частини вулиці Молодіжна у с. Якимівка Вінницького району Вінницької області на суму 1 млн. 490 тис. 478 грн.
При цьому, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння бюджетними коштами у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання ОСОБА_5 своїм службовим становищем в умовах воєнного стану, шляхом неякісного та не повного виконання робіт на вказаному об'єкті, а також уникнення особистого підписання будь-яких документів, які буде складено та підписано невстановленими в ході досудового розслідування особами від імені ФОП ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 та іншим невстановленим в ході досудового розслідування особам вчинити зазначений злочин разом, за попередньою змовою, за планом, що він розробив, а саме ОСОБА_5 , як фізична особа-підприємець повинна була укласти договір підряду з відділом житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області про проведення капітального ремонту дорожнього покриття частини вулиці Молодіжна у с. Якимівка Вінницького району Вінницької області на суму 1 млн. 490 тис. 478 грн., на якому буде проставлено підпис іншою невстановленою в ході досудового розслідування особою та з подальшим зазначенням недостовірних відомостей щодо обсягу та повноти виконаних робіт у відповідних документах, що будуть видані ФОП ОСОБА_5 , які стануть підставою для перерахування бюджетних коштів, що належать Оратівській селищній раді Вінницької області на банківський рахунок ФОП ОСОБА_5 , після чого вони зможуть розпорядитись ними на власний розсуд.
Водночас задля прикриття злочинної діяльності ОСОБА_6 , у свою чергу, організує за допомогою спеціальної техніки та людської сили роботу на місці її проведення, таким чином, щоб створити візуальну видимість повного виконання умов договору, в тому числі передбачених умовами договору обсягів та якості.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння бюджетними коштами у особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме неякісного та не повного виконання робіт на вказаному об'єкті та остання надала свою добровільну згоду на участь у зазначених протиправних діях, таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також невстановлені в ході досудового розслідування особи, вступили у попередню змову на вчинення вказаного злочину.
В подальшому, 26.12.2022 р., реалізовуючи спільний злочинний умисел, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка була обізнана про злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом з ними, в умовах воєнного стану, наслідуючи підпис останньої підписала договір підряду з відділом житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області № 101 щодо капітального ремонту дорожнього покриття частини вулиці Молодіжна у с. Якимівка Вінницького району Вінницької області на суму 1 млн. 490 тис. 478 грн. У подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем фізичної особи-підприємця, заздалегідь знаючи, що умови зазначеного договору у повному обсязі виконані з її боку не будуть, передала, тобто видала у невстановлений спосіб зазначений вище договір до відділу житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області, де він був опрацьований та поданий на підпис заступнику голови громади.
В цей час ОСОБА_6 , виконуючи свою відведену роль, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими в ході досудового розслідування особами організував на місці проведення робіт за зазначеним вище договором, а саме, дорожнього покриття частини вулиці Молодіжна у с. Якимівка Вінницького району Вінницької області роботу технічних засобів та людської сили задля створення уявного виконання робіт відповідно до умов договору.
У подальшому, ФОП ОСОБА_5 зловживаючи своїми службовим становищем, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та невстановленими органом досудового розслідування особами, діючи з єдиним умислом на заволодіння чужим майном, а саме бюджетними коштами, виділеними на виконання робіт по вищевказаному об'єкту, достовірно розуміючи, що вчиняють вказані дії в умовах воєнного стану, який введено на території України на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, та на момент події на підставі Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, достовірно розуміючи, що посадові особи відділу житлово- комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області не володіють спеціальними знаннями у галузі будівництва та не здійснювали безпосереднього контролю за станом виконання будівельних робіт, у кінці грудня 2022 року, але не пізніше 26.12.2022р., точної дати і часу органом досудового розслідування не встановлено, подали, тобто видали до Оратівської селищної ради акт приймання виконаних робіт № 101 за грудень 2022 року на суму 1 млн. 490 тис. 478 грн., який підписано від імені ОСОБА_5 невстановленою органом досудового розслідування особою, яка діяла з єдиним умислом з останніми та у якому відображено неправдиві відомості про фактично виконані роботи в повному обсязі, оскільки відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5937/23-21 від 06.02.2024 вартість неякісно виконаних будівельних робіт, які не підлягали прийманню зазначених в акті № 101 (форми КБ-2в) становить 1 млн. 70 тис. 801, 44 грн.
Далі, на підставі зазначеного акту № 101 (форми КБ-2в) казначейською службою Оратівської селищної ради на рахунок ФОП ОСОБА_5 за № НОМЕР_1 перераховано 1 млн. 490 тис. 478 грн., з яких 1 млн. 70 тис. 801,44 грн. необгрунтовано та не підтверджено якістю та обсягами робіт.
Таким чином, ФОП ОСОБА_5 , зловживаючи своїми службовими становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами в умовах воєнного стану заволоділи бюджетними коштами, що виділені на фінансування робіт по проведенню капітального ремонту дорожнього покриття частини вулиці Молодіжна за адресою: Україна, Вінницька область, Вінницький район, с. Якимівка згідно договору про виконання робіт № 101 від 26.12.2022 на суму 1 млн. 70 тис. 801, 44 грн., тим самим завдавши матеріальної шкоди у особливо великих розмірах територіальній громаді в особі відділу житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради Вінницької області на вказану суму, яка є особливо великим розміром, тобто більше 600 НМДГ станом на 2022 рік.
Крім того, відмічено, що під час досудового розслідування встановлено, що взаєморозрахунки між відділом житлово- комунального господарства, екології, архітектури та містобудування Оратівської селищної ради та ФОП ОСОБА_5 під час проведення ремонтних робіт дорожнього покриття згідно договору про виконання робіт № 101 від 26.12.2022 проводились по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 який відкрито у AT «РВС БАНК», МФО 339072.
20.08.2025р. у вказаному кримінальному провадженні оголошено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 cm. 191 КК України - заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану. Також, ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 336 КК України.
Таким чином, постала необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , з метою конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання.
Як підставу для накладення арешту слідчий вказує, що у випадку визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, їй може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція цієї статті передбачає обов'язкове призначення такого додаткового покарання.
Метою арешту вказаного майна є забезпечення конфіскації як виду покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З огляду на вищевказане слідчий просить накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваної ОСОБА_5 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , та грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , який відкрито у AT «РВС БАНК», МФО 339072.
В судове засідання старший слідчий СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_7 не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася.
На електронну адресу Іллінецького районного суду Вінницької області від захисника підозрюваної ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_8 , надійшло заперечення на клопотання про арешт майна без використання електронного цифрового підпису. Зокрема, вказано, що слідчий повторно звернувся із клопотанням про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №42023022240000015. Просив в задоволенні клопотання відмовити, так як рішення судом уже прийнято 01.09.2025 року та прокурором не оскаржувалось. Розгляд справи просив проводити у його відсутності та відсутності власника майна. З приводу даного клопотання зауважую, що надсилання адвокатами документів (у тому числі процесуальних документів) електронною поштою без використання електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», це спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Тому, поданий в такий спосіб документ не приймається до уваги.
Слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у відсутності слідчого та власника майна, що відповідає положенням ч.4 ст.107, ч.1 ст.172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вбачаються підстави для задоволення клопотання частково.
Клопотання про арешт майна, подане слідчим СВ відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.
Встановлено, що у провадженні СВ Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2023 року за № 4202302224000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 336 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно частиною 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно.
При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Тому, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 170 КПК України, слідчий суддя оцінивши в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно та вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що за вчинення злочину, передбаченого ч 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Тобто, конфіскація майна передбачена у санкції статті як обов'язкове додаткове покарання, а тому, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд повинен буде застосувати до ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Таким чином, враховуючи вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, який передбачає конфіскацію майна як обов'язкове додаткове покарання, слідчий суддя вважає, що дійсно існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може бути призначене покарання у виді конфіскації майна. Вказане обумовлює необхідність забезпечення такої можливої конфіскації шляхом застосування до майна підозрюваного такого заходу забезпечення як арешт належного йому майна.
Як зазначалось вище, арешт з метою забезпечення можливої конфіскації на стадії досудового розслідування може бути накладений на майно підозрюваного.
Слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на майно, яке належать на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на: житловий будинок і грошові кошти, які розміщені на розрахунковому рахунку підозрюваної.
Слідчим суддею встановлено, що грошові кошти підозрюваної можуть знаходитись на вказаному у клопотання розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , який відкрито у AT «РВС БАНК» на ім'я підозрюваної ОСОБА_5 як ФОП, що підтверджується повідомленням АТ «РВС БАНК» за вих.№774 від 23 жовтня 2024 року та даними виписки по рахунку. Зняття і перерахування коштів по даному рахунку проводилося клієнтом особисто. При цьому обмежень чи заборон щодо накладення арешту на таке майно слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи, що обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане майно не було встановлено, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно.
Згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.366 КК України, та у випадку доведеності її вини, суд може призначити їй покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим відповідно до ст.173 КПК України наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри, а тому є достатні підстави, передбачені ст.170 КПК України, для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунку підозрюваної ОСОБА_5 .
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна його власником/володільцем не надано та слідчим суддею не встановлено. Наведені стороною обвинувачення обставини свідчать про необхідність в обмеженні прав на користування, розпорядження та відчуження майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Разом з тим, зауважую, що слідчий вже звертався до слідчого судді із клопотанням про решт майна підозрюваної ОСОБА_5 , в тому числі і на розрахунковий рахунок. Ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_9 №131/220/24 від 01 вересня 2025 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на майно підозрюваної (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ), в зв'язку із чим клопотання слідчого в частині накладення арешту на даний житловий будинок не підлягає задоволенню. Разом з тим, не вирішеним залишилось питання щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок. Враховуючи вказане, а також те, що нормами КПК України не визначено, як в такому випадку діяти слідчому, слідчому судді, вважаю, що слідчий правомірно звернувся із даним клопотанням.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.98, 132, 170, 171-173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 1202302224000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 336 КК України, - задовольнити частково.
З метою забезпечення конфіскації як виду покарання, накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно підозрюваної у кримінальному провадженні відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 1202302224000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 336 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пасинки Шаргородського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти, які розміщені на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , який відкрито у AT «РВС БАНК», МФО 339072, та належить підозрюваній ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Відповідно до ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_10