22 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 644/4192/24
провадження № 61-11589ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором про споживчий кредит,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до суду із позовом до
ОСОБА_1 , відповідно до якого просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 208,66 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3237600
від 23 квітня 2021 року в загальному розмірі 55 657,64 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, залишено без руху ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року.
11 вересня 2025 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 26 серпня 2024 року у справі № 644/4192/24.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
У частинах першій і другій статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не абсолютне; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Водночас право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Верховний Суд вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Отже в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції в цілому (крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України) або рішення суду в частині, які були предметом перегляду в апеляційному порядку. У разі ж якщо судове рішення не переглядалось апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 26 серпня 2024 року на час подання касаційної скарги ОСОБА_1 не було переглянуто в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Водночас, після апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 не позбавлений права, за наявності передбачених законом підстав, оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду
м. Харкова від 26 серпня 2024 року у справі № 644/4192/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню непідлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников