22 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 461/4188/22
провадження № 61-11775ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та постанову Верховного Суду від 06 листопада 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Біляк Оксани Ярославівни, заступника начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Козак Софії Василівни про визнання неправомірними дій приватного виконавця, визнання незаконним та скасування акта приватного виконавця, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зобов'язання приватного виконавця або інших посадових осіб Личаківського відділу державної виконавчої служби вчинити певні дії,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М.,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Біляк О. Я., заступника начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Козак С. В., відповідно до якого просив визнати неправомірними дії приватного виконавця, визнати незаконним та скасувати акт приватного виконавця, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, зобов'язати приватного виконавця або інших посадових осіб Личаківського відділу державної виконавчої служби вчинити певні дії.
Рішенням від 04 липня 2023 року Галицький районний суд м. Львова відмовив у задоволенні позову.
Додатковим рішенням від 14 липня 2023 року Галицький районний суд
м. Львова стягнув з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого органу Львівської області Білецького І. М. відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Постановою від 04 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року та додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року - без змін.
Додатковою постановою від 10 січня 2024 року Львівський апеляційний суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою від 06 листопада 2024 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня
2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року - без змін.
26 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада
2024 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 22 січня 2025 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова
від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду
від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2024 року та повернула касаційну скаргу заявнику разом із доданими до документами.
12 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня
2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова
від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду
від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 461/4188/22.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
В силу вказаної імперативної норми процесуального закону повторне касаційне оскарження судового рішення не допускається, що відповідає принципу остаточності судового рішення.
Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої
статті 394 ЦПК України, щодо повторної подачі касаційної скарги після залишення касаційної скарги цієї особи на те ж саме судове рішення без задоволення є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У червні 2024 року ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова
від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду
м. Львова від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року.
За результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 . Верховний Суд постановою від 06 листопада 2024 року залишив подану скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для повторного розгляду Верховним Судом касаційної скарги тієї самої особи на ті самі судові рішення.
Щодо касаційного оскарження ОСОБА_1 постанови Верховного Суду
від 06 листопада 2024 року, то колегія суддів враховує таке.
Відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку зазначені у частині першій статті 389 ЦПК України, згідно з якою учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, згідно з чинним ЦПК України постанова Верховного Суду, ухвалена ним як судом касаційної інстанції, не належить до судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої
статті 389, частиною першою, пунктом 1 та 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року, додаткове рішення Галицького районного суду
м. Львова від 14 липня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та постанову Верховного Суду від 06 листопада
2024 року в цивільній справі № 461/4188/22.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню непідлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников