22 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/865/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 (у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Гетьман Р.А., Россолов В.В.)
та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.05.2025 (суддя Ніколаєва Л.В.) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі
у справі № 905/865/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг»,
до Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів»,
за участю заінтересованої особи - Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»,
про стягнення 226 228,99 грн,
У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» (далі - ТОВ «Санвіт-Холдінг») звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» (далі - ПрАТ «Завод обважнювачів») про стягнення боргу в сумі 226 228,99 грн, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 06.12.2021 № 06/12-2021 у частині оплати товару.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2023 позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Завод обважнювачів» на користь ТОВ «Санвіт-Холдінг» борг у сумі 226 228,99 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 3 393, 43 грн.
02.05.2023 на виконання цього рішення господарським судом видано відповідний наказ.
04.02.2025 ТОВ «Санвіт-Холдінг» подало до суду заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в якій просить звернути стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (далі - АТ «Дашуківські бентоніти»), яке має заборгованість перед ПрАТ «Завод обважнювачів» згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 у справі № 925/731/18, на користь ТОВ «Санвіт-Холдінг» у розмірі 229 622,42 грн у рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2023 у справі № 905/865/22.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.05.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025, у задоволенні заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в порядку статті 336 ГПК відмовлено.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2025 року ТОВ «Санвіт-Холдінг» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абз. 2 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.05.2025, ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Санвіт-Холдінг» задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 905/865/22 за касаційною скаргою ТОВ «Санвіт-Холдінг» на зазначені судові рішення; постановлено здійснити перегляд цих судових рішень без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
АТ «Дашуківські бентоніти» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при вирішенні заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг», тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
10.09.2025 ТОВ «Санвіт-Холдінг» через систему «Електронний суд» подало клопотання, у якому просить зупинити касаційне провадження у справі № 905/865/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/828/25. ТОВ «Санвіт-Холдінг» зазначає, що розгляд справи № 905/828/25 про визнання недійсними договорів № 25/09 про відступлення права вимоги та акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.09.2023 може суттєво вплинути на розгляд касаційної скарги ТОВ «Санвіт Холдінг», поданої на судові рішення у справі № 905/865/22.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
У статті 300 ГПК передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК, обмежений обсяг повноважень Верховного Суду, що стосується, зокрема, збирання та прийняття до розгляду нових доказів, оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, Суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ «Санвіт-Холдінг» про зупинення касаційного провадження у справі № 905/865/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 905/828/25.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в порядку статті 336 ГПК, суди першої та апеляційної інстанції установили такі обставини.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2023 у справі № 905/865/22 позов ТОВ «Санвіт-Холдінг» задоволено та стягнуто з ПрАТ «Завод обважнювачів» на користь ТОВ «Санвіт-Холдінг» борг у сумі 226228,99 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 3 393,43 грн.
На виконання цього рішення 02.05.2023 господарським судом видано наказ зі строком пред'явлення до виконання протягом 3 років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Наказ суду від 02.05.2023 № 905/865/22 перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М.; виконавче провадження № 72055907 відкрито 16.06.2023.
Матеріали справи не містять доказів того, що за цим наказом здійснено стягнення чи рішення суду добровільно виконано.
Крім того, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі № 925/731/18 стягнуто з АТ «Дашуківські бентоніти» на користь ПрАТ «Завод обважнювачів» основний борг у сумі 5 281 004,16 грн на підставі договору від 25.09.2015 № К-ДБ-4-0925/1 та витрати зі сплати судового збору в сумі 79 215,06 грн.
10.03.2020 на виконання рішення суду у справі № 925/731/18 господарським судом видано наказ зі строком пред'явлення до виконання до 21.02.2023, який у подальшому за заявою АТ «Дашуківські бентоніти» ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.04.2025 у справі № 925/731/18 визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 у справі № 925/731/18 задоволено частково заяву АТ «Дашуківські бентоніти» від 06.08.2020 про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі 925/731/18 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі 925/731/18 змінено; позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «Дашуківські бентоніти» на користь ПрАТ «Завод обважнювачів» 3 391 501,87 грн основного боргу на підставі договору від 25.09.2015 № К-ДБ-4-0925/1 та 50 872,53 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
12.02.2025 на виконання цього рішення у справі № 925/731/18 господарським судом видано відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання до 04.02.2028. Доказів, які би свідчили про те, що цей наказ пред'явлений до виконання, за ним здійснено стягнення чи рішення суду добровільно виконано матеріали справи не містять.
ТОВ «Санвіт-Холдінг» в обгартування заяви, поданої в порядку статті 336 ГПК, зазначає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 у справі № 925/731/18 підтверджує наявність заборгованості АТ «Дашуківські бентоніти» перед ПрАТ «Завод обважнювачів», що, у свою чергу, є підставою для застосування механізму звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
АТ «Дашуківські бентоніти» проти задоволення заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» заперечило з посиланням на те, що заборгованість між ПАТ «Дашуківські бентоніти» та ПрАТ «Завод обважнювачів» відсутня та врегульована договором про зустрічне зарахування вимог.
При цьому АТ «Дашуківські бентоніти» послалося на такі обставини, які були встановлені судом, що 25.09.2023 між ТОВ «Євроенерготрейд» (первісний кредитор) та ТОВ «Укрбентопром» (новий кредитор) укладено договір № 25/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 від 11.10.2021, згідно з пунктом 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до умов цього договору: - боржник - споживач за договором про постачання електричної енергії, право вимоги до якого відступається за цим договором, а саме: ПрАТ «Завод обважнювачів» (підпункт 1.1.1); - заборгованість - частина невиконаних боржником грошових зобов'язань перед первісним кредитором в частині залишку суми заборгованості відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, розмір якої визначено в пункті 2.2 цього договору та підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2022 у справі № 905/599/22, яке набрало законної сили (підпункт 1.1.2); - ціна договору - певна сума грошових коштів, що передається новим кредитором первісному кредитору, як оплата за набуття права вимоги за цим договором, розмір якої визначається сторонами в порядку та на умовах, передбачених цим договором (підпункт 1.1.5); - документація - оригінали та/або засвідчені копії документів, що стосуються заборгованості боржника, які підтверджують дійсність та наявність права вимоги первісного кредитора до боржника, а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника, щодо погашення заборгованості (підпункт 1.1.7); - розмір заборгованості боржника, що відступається, становить 3 700 000,00 грн, що є частиною від усієї суми заборгованості боржника перед первісним кредитором, яка становить 6 665 093,71 грн (пункт 2.2); - право вимоги переходить до нового кредитора з моменту здійснення новим кредитором перед первісним кредитором першого платежу за відступлення права вимоги (ціни договору) згідно з пунктом 4.2 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості, про що між первісним кредитором та новим кредитором складається акт приймання-передачі права вимоги (підпункт 3.1.3); - ціна договору складає 3 700 000,00 грн (без ПДВ). Ціна договору відповідає розміру заборгованості, що відступається за цим договором (пункт 4.1); - новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору, за наступним графіком: перший платіж у розмірі 925 000,00 грн до 01.10.2023; наступний платіж у розмірі 925 000,00 грн протягом одного року, починаючи з 01.10.2023 рівними щомісячними платежами по 77 085,34 грн; залишок несплаченої ціни договору у розмірі 1 850 000,00 грн протягом десяти років, починаючи з 01.10.2024. Останній платіж має бути сплачений новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 01.10.2034 (пункт 4.2); - в день переходу права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, документи, що підтверджують право вимоги. Новий кредитор має право запитувати у первісного кредитора додаткову інформацію або документи, що стосуються відступленого права вимоги, порядок та строки надання такої інформації узгоджуються окремо між новим кредитором та первісним кредитором (пункти 5.1, 5.2); - договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1); - новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов'язання за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги згідно з пунктом 3.1.3 договору (пункт 11.2).
За змістом акта прийому-передачі документів від 25.09.2023, що є додатком №1 до договору від 25.09.2023 № 25/09, ТОВ «Євроенерготрейд» передало ТОВ «Укрбентопром» судову копію рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2022 у справі № 905/599/22, договір про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 та додатки до нього (копія).
ТОВ «Укрбентопром» у період з 27.09.2023 по 07.10.2024 перерахувало на користь первісного кредитора грошові кошти в сумі 1 850 024,08 грн, про що свідчить банківська виписка по рахунку ТОВ «Укрбентопром».
На підставі акта прийому-передачі права вимоги від 25.09.2023, що є додатком № 2 до договору, первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги заборгованості ПрАТ «Завод обважнювачів» за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 у розмірі 3 700 000 грн.
27.09.2023 між ТОВ «Укрбентопром» (первісний кредитор) та АТ «Дашуківські бентоніти» (новий кредитор) укладено договір № 27/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21, згідно з пунктом 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до умов договору від 27.09.2023 № 27/09: - боржник - споживач за договором про постачання електричної енергії, право вимоги до якого відступається за цим договором, а саме: ПрАТ «Завод обважнювачів» (підпункт 1.1.1); - заборгованість - частина невиконаних боржником грошових зобов'язань перед ТОВ «Євроенерготрейд» в частині залишку суми заборгованості відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, розмір якої визначено в пункті 2.2 цього договору та підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2022 у справі № 905/599/22, яке набрало законної сили, право вимоги на яку перейшло до первісного кредитора на підставі договору від 25.09.2023 № 25/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 та квитанції про оплату на суму 925 000,00 грн (підпункт1.1.1); - ціна договору - певна сума грошових коштів, що передається новим кредитором первісному кредитору, як оплата за набуття права вимоги за цим договором, розмір якої визначається сторонами в порядку та на умовах, передбачених цим договором (підпункт 1.1.4); - документація - оригінали та/або засвідчені копії документів, що стосуються заборгованості боржника, які підтверджують дійсність та наявність права вимоги первісного кредитора до боржника, а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника, щодо погашення заборгованості (підпункт 1.1.2); - розмір заборгованості боржника, що відступається, становить 3 700 000,00 грн (пункт 2.2); - право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржника стосовно заборгованості, про що між первісним кредитором та новим кредитором складається акт приймання-передачі права вимоги (підпункт 3.1.3); - ціна договору складає 3 700 000, грн (без ПДВ). Ціна договору відповідає розміру заборгованості, що відступається за цим договором (пункт 4.1); - новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору, протягом десяти років, починаючи з 01.10.2023. Останній платіж має бути сплачений новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 01.10.2033 (пункт 4.2); - в день переходу права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, документи, що підтверджують право вимоги. Новий кредитор має право запитувати у первісного кредитора додаткову інформацію або документи, що стосуються відступленого права вимоги, порядок та строки надання такої інформації узгоджуються окремо між новим кредитором та первісним кредитором (пункти 5.1, 5.2); - договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1), - новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов'язання за цим договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги згідно з підпунктом 3.1.3 договору (пункт 11.2).
За змістом акта прийому-передачі документів від 27.09.2023, що є додатком № 1 до договору, ТОВ «Укрбентопром» передало АТ «Дашуківські бентоніти» договір від 25.09.2023 № 25/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань (оригінал), договір про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 з додатками (копія), квитанцію про оплату на суму 925 000,00 грн до договору від 25.09.2023 № 25/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань (копія), рішення Господарського суду Донецької області від 29.11.2022 у справі № 905/599/22 (копія).
Як свідчать банківські квитанції, 05.03.2025 та 06.03.2025 АТ «Дашуківські бентоніти» перерахувало на користь ТОВ «Укрбентопром» грошові кошти в сумі 800 000,00 грн.
30.09.2024 та 31.10.2024 між сторонами були складені акти зарахування зустрічних однорідних вимог на суми 2 352 700,00 грн та 2 521 200,00 грн, за змістом яких: - зобов'язання АТ «Дашуківські бентоніти» перед ТОВ «Укрбентопром» за договором доручення від 01.01.2022 припиняються в загальній сумі 1 973 900,00 грн, за договором від 27.09.2023 № 27/09 про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 №ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21 припиняються в загальній сумі 378 800,00 грн та 2 521 200,00 грн; - зобов'язання ТОВ «Укрбентопром» перед АТ «Дашуківські бентоніти» за договором оренди від 01.08.2023 № 01/08 припиняються в сумі 500,00 грн та 500,00 грн, за договором оренди комплексу будівель і споруд від 01.01.2022 № 01/22 припиняються в сумі 150 000,00 грн та 5 000,00 грн, за договором оренди транспортних засобів від 16.02.2022 № 16-02 припиняються в сумі 6 500,00 грн та 6 500,00 грн, за договором оренди майна від 16.05.2022 № 4 припиняються в сумі 1 200,00 грн та 1 200,00 грн, за договором поставки від 01.07.2023 № 01/07 припиняються в сумі 2 194 500,00 грн та 2 508 000,00 грн.
27.09.2023 АТ «Дашуківські бентоніти» складено акт зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого припинено зобов'язання на суму 3 700 000,00 грн: - ПрАТ «Завод обважнювачів» перед АТ «Дашуківські бентоніти» за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21, на підставі договорів від 25.09.2023 № 25/09, від 27.09.2023 № 27/09 про відступлення права вимоги; - АТ «Дашуківські бентоніти» перед ПрАТ «Завод обважнювачів» за договором від 25.09.2015 № К-ДБ-4-0925/1 про поставку глини.
28.09.2023 АТ «Дашуківські бентоніти» направило акт зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог ПрАТ «Завод обважнювачів», про що свідчать опис вкладення у цінний лист та поштова накладна № 1930101844863.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, у задоволенні заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в порядку статті 336 ГПК, відмовив та мотивував таке рішення тим, що АТ «Дашуківські бентоніти» належними і допустимими доказами доведено обставини відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких заборгованість АТ «Дашуківські бентоніти» перед ПрАТ «Завод обважнювачів» відсутня, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Санвіт-Холдінг» в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень зазначає, зокрема, що стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» забороняє перерахування коштів за куплену електричну енергію на інші рахунки, ніж на поточний рахунок електропостачальника із спеціальним режимом використання в одному з уповноважених банків, і встановлює майнову відповідальність за неповернення таких коштів, у разі їх перерахування на інші рахунки, та не звільняє від повернення цих коштів енергопостачальнику. Тому відповідно до частини 3 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кредитор у зобов'язанні з постачання електричної енергії не може бути замінений. Отже, передача права вимоги до ТОВ «Укрбентопром» за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/2021 щодо стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 3 700 000,00 від усієї суми заборгованості від ТОВ «Євроенерготрейд» до АТ «Дашукіські бентоніти», є неможливою. Судом апеляційної інстанції не було прийнято до уваги доводи ТОВ «Санвіт Холдінг», що при укладенні договору відступлення права вимоги не було передано первинні документи, а саме - акти приймання-передачі та, зокрема, не було прийнято до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц та постанову Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17 всупереч частини 4 статті 236 ГПК, стосовно того, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником. Судом апеляційної інстанції було проігноровано, що рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 у справі №925/731/18 набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий документ, який не визнано таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №905/599/22, відсутні судові рішення про визнання виконавчого документа, таким що не підлягає виконанню в частині 3 700 000,00 грн, на суму відступлення права вимоги. Таким чином, на виконанні в примусовому порядку перебуває виконавчий документ, на всю суму заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2022 у справі № 905/599/22. Зазначене підтверджує, що відступлення права вимоги не відбулось. Однак, судом апеляційної інстанції вказані доводи не були враховані при розгляді апеляційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі розгляду справи судом касаційної інстанції, виходить із такого.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 ГПК).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Отже, судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин 1-4 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, визначений у статті 336 ГПК, за змістом якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (частина 1). За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (частина 5). Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти (частина 6). У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (частина 8).
Системний аналіз положень статті 53 Закону України «При виконавче провадження», статті 336 ГПК свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов'язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з'ясувати обставини дотримання строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним (подібні висновки наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 13.10.2020 у справі № 913/526/17, від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16, від 21.09.2022 у справі № 910/11124/19, від 11.12.2024 у справі № 910/3600/22).
Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.12.2024 у справі № 902/831/23).
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що внаслідок укладання зазначених вище договорів АТ «Дашуківські бентоніти» набуло зустрічне право вимоги до ПрАТ «Завод обважнювачів» та здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку статті 601 ЦК, статті 203 Господарського кодексу України.
Стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (подібні висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-1383/2010).
Будь-яких обставин того, що договори відступлення права вимоги, акт зарахування зустрічних однорідних вимог, як і договір про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/21, що укладений між ТОВ «Євроенерготрейд» та ПрАТ «Завод обважнювачів», визнані недійсними в судовому порядку судами попередніх інстанцій установлено не було, тому такі правочини є підставою для виникнення у сторін цих правочинів відповідних прав та обов'язків.
Доводи касаційної скарги стосовно того, що передача права вимоги до ТОВ «Укрбентопром» за договором про постачання електричної енергії від 11.10.2021 № ЄЕТ-ЗАВОБ-ЕЕ-11/10/2021 щодо стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 3 700 000,00 від усієї суми заборгованості від ТОВ «Євроенерготрейд» до АТ «Дашукіські бентоніти», є неможливою, не заслуговують на увагу, оскільки за встановлених судами попередніх інстанцій обставин зазначений договір не містить застереження про неможливість заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника, при цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, стаття 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулює правовідносини між покупцями електричної енергії та її постачальниками щодо порядку розрахунків за електричну енергію в ході таких правовідносин; ця норма не містить заборон відступлення права вимоги за договорами про постачання електричної енергії щодо наявної заборгованості; при цьому за договорами відступлення вже не є правовідносинами щодо постачання електричної енергії, оскільки за ними фактично відступлено заборгованість, яка у цьому випадку установлена судовим рішенням у справі № 905/599/22.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що акт зарахування зустрічних однорідних вимог підписаний лише АТ «Дашуківські бентоніти», у цьому акті відсутній підпис ПрАТ «Завод обважнювачів», а суми в акті зарахування (заліку) зустрічних однорідних вимог вказані неправильні, тому факт відступлення права вимоги не доведено належними та допустимими доказами.
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (стаття 601 ЦК).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 навів правовий висновок, за яким безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
Отже, за правильними висновками судів попередніх інстанцій, які ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги АТ «Дашуківські бентоніти» набуло зустрічне право вимоги до ПрАТ «Завод обважнювачів» та здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 ЦК, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій відповідно до статті 86 ГПК.
Отже, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, щодо не підтвердження факту відступлення права вимоги не знайшли свого підтвердження, а відповідні висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17, на які послався скаржник у касаційній скарзі.
Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно зауважив, що наказ від 10.03.2020, виданий на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі № 925/731/18, за заявою АТ «Дашуківські бентоніти» визнаний таким, що не підлягає виконанню на підставі ухвали від 10.04.2025 у справі № 925/731/18; ця ухвала є чинною та у встановленому процесуальним законом порядку не скасована. Інший наказ суду від 12.02.2025, виданий на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2025 у справі № 925/731/18 (за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами), до виконання не пред'являвся. При цьому, відповідна сторона може такий наказ і не пред'являти до виконання з огляду на відсутність заборгованості, а може звернутися і визнати його таким, що не підлягає виконанню. Тобто наявність наказу не є беззаперечним свідченням існування заборгованості і сторона може на власний розсуд вчинити дії на реалізацію захисту права.
Таким чином, за встановлених у справі обставин доведення АТ «Дашуківські бентоніти» належними та допустимими доказами факту відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заборгованість АТ «Дашуківські бентоніти» перед ПрАТ «Завод обважнювачів» відсутня, а відтак відсутні і підстави для задоволення заяви ТОВ «Санвіт-Холдінг» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в порядку статті 336 ГПК.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Санвіт-Холдінг» фактично стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та надання іншої оцінки тим доказам, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, проте переоцінка таких доказів перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд, ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, вважає, що доводи, викладені ТОВ «Санвіт-Холдінг» у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви в порядку статті 336 ГПК, у зв'язку із чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіт-Холдінг» залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.05.2025 у справі № 905/865/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
І.С. Міщенко