17 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3025/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - Михайлов Д.В.
відповідача - не з'явився
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького."
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 (у складі колегії суддів: Кощеєва І.М. (головуючий), Чус О.В., Дарміна М.О.)
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького."
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Жовтоводської міської ради
про встановлення постійного безоплатного сервітуту
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 10.07.2024 Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Водоканал", Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про встановлення йому постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №27 по вулиці Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
1.2. Позов КП "Водоканал" обґрунтований тим, що у нього відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення вказаного житлового будинку вузлом комерційного обліку та подальшого обслуговування такого вузла обліку. У свою чергу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького." (далі - ОСББ, Відповідач, Скаржник) згоди на таке встановлення не надав та, більше того, не допускає працівників Позивача до спірного підвального приміщення.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 апеляційну скаргу КП "Водоканал" задоволено, вищевказане рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове: позов задоволено, Позивачу встановлено постійний безоплатний сервітут щодо підвального приміщення будинку № 27 по вул. Хмельницького в м. Жовті Води для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
2.3. ОСББ не погодилося з такою постановою суду апеляційної інстанції та скористалося правом на її касаційне оскарження.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 27.08.2025 на підставі пунктів 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У своїй касаційній скарзі Відповідач просить Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити КП "Водоканал" у задоволенні позовних вимог.
3.3. Доводами касаційної скарги ОСББ визначило відсутність висновку Верховного Суду щодо питання, чи є ОСББ належним відповідачем у справах щодо спірних правовідносин з оператором зовнішніх інженерних мереж, а саме у спорах про встановлення сервітуту спільного майна багатоквартирного будинку та майна, що має іншого власника (у цій справі - територіальна громада міста Жовті Води), для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку.
Крім того, ОСББ зазначило про необґрунтоване, на його думку, відхилення судом його клопотання про витребування та дослідження доказів щодо встановлення обставин, що мають значення для справи.
3.4. У надісланій Суду 15.09.2025 заяві ОСББ з метою дотримання правил безпеки в період воєнного стану просить проводити судове засідання без участі його представника.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу КП "Водоканал" просить Суд касаційну скаргу ОСББ залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 - без змін.
3.6. Жовтоводська міська рада правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалася.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. КП "Водоканал" створене для задоволення потреб територіальної громади міста Жовті Води у транспортуванні, підготовці, знезаражуванні та реалізації споживачам води питної якості та відповідних потреб фізичних та юридичних осіб. КП "Водоканал" надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на підставі ліцензії НКРЕКП.
4.2. На виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, 03.04.2024 на офіційному сайті КП "Водоканал" було розміщено інформацію щодо наміру Позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 27.
4.3. З метою здійснення оснащення вказаного будинку вузлом комерційного обліку на замовлення Позивача розроблено робочий проект "Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді", у тому числі щодо влаштування вузла комерційного обліку у вищевказаному будинку.
4.4. За доводами КП "Водоканал", не спростованими ОСББ під час розгляду справи, всупереч вимогам частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" Відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж (Позивачем) умовах, водночас про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку не повідомив.
4.5. 20.06.2024 на адресу ОСББ Позивач направив повідомлення про час встановлення за спірною адресою вузла комерційного обліку. У зазначений час бригада Позивача прибула на вказане місце, проте голова ОСББ не надала доступу до підвального приміщення, посилаючись на рішення співвласників будинку. Про наведене представниками КП "Водоканал" складено відповідний акт, від підпису якого керівник ОСББ відмовилася.
4.6. За висновками суду апеляційної інстанції, Позивачем здійснено залежні від нього та передбачені чинним законодавством України дії, зокрема на офіційному сайті розміщено інформацію щодо наміру Позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за спірною адресою та з метою здійснення оснащення будинку вузлом комерційного обліку за замовленням Позивача розроблено відповідний робочий проект.
4.7. Як встановлено судами та не заперечується Відповідачем, останній згоди Позивачу на встановлення відповідного вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах не надав, також не погодив відмінні від запропонованих Позивачем умови встановлення вузла комерційного обліку та не повідомив про намір обладнати будинок вузлом комерційного обліку самостійно і такий прилад не встановив.
4.8. Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду спору вузол комерційного обліку у будинку №27 по вул. Хмельницького у м. Жовті Води не встановлений.
4.9. За таких обставин суд апеляційної інстанції погодився з доводами КП "Водоканал" про відсутність у нього можливості виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку та задовольнив його позов про встановлення сервітуту щодо спірної частини будівлі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
5.3. Верховний Суд неодноразово зазначав, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника (постанови Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №910/20309/21, від 01.05.2024 у справі № 910/9635/22, від 14.01.2025 у справі № 910/21871/21, від 10.09.2025 у справі № 910/11352/24).
5.4. Переглянувши оскаржувану постанову у цій справі № 904/3025/24 в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Скаржник визначив відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання, чи є ОСББ належним відповідачем у справах щодо спірних правовідносин з оператором зовнішніх інженерних мереж.
5.5. Розглянувши наведені доводи Позивача Верховний Суд зазначає, що за загальними правилами цивільного законодавства юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
5.6. Стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовує, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За приписами частини четвертої статті 4 цього ж закону основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону (частина шоста статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
5.7. З аналізу наведених норм законодавства, що є однозначними та зрозумілими, вбачається наявність у ОСББ повного обсягу правосуб'єктності, тобто здатності бути учасником правовідносин: мати права та обов'язки, а також реалізувати їх через конкретні правові дії. Це комплексна юридична властивість, що включає в себе здатність мати права та обов'язки, здатність своїми діями набувати, реалізовувати права та виконувати обов'язки та здатність нести відповідальність за порушення/невиконання встановлених законом чи договором вимог.
Зазначене неодноразово враховувалося Верховним Судом під час касаційного розгляду справ, зокрема при ухваленні постанов від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, від 26.04.2023 у справі № 924/438/22, від 05.10.2023 у справі № 911/233/22, від 28.11.2024 у справі № 918/1009/23, від 30.07.2025 у справах № 908/1117/24 та № 902/709/24, від 06.08.2025 у справі № 910/9749/24, від 21.08.2025 у справі № 910/2116/21, від 03.09.2025 у справі № 915/792/24, від 09.09.2025 у справі № 914/1027/24 та багатьох інших.
5.8. Наведене спростовує доводи Скаржника про відсутність зазначених ним висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та, як наслідок, свідчить про відсутність таких підстав для задоволення касаційної скарги.
5.9. Таким чином, наведена ОСББ підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду та водночас є підставою для закриття касаційного провадження у цій частині.
5.10. Розглянувши доводи касаційної скарги Відповідача щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відхилення судом клопотання про витребування та дослідження доказів щодо встановлення обставин, що мають значення для справи) Верховний Суд звертає увагу на наступне.
5.11. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.12. Відповідно до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
5.13. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
5.14. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21, від 27.08.2025 у справі № 920/1114/24.
5.15. Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених у пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість зазначених підстав касаційного оскарження. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
5.16. При цьому Суд вчергове зазначає, що в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України не вдається до переоцінки доказів та встановлених на підставі їх обставин, оскільки дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73- 80, 86, 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.17. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків та правильно застосував норми матеріального і процесуального права. У свою чергу наведені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного судового рішення.
5.18. Інші доводи Скаржника фактично зводяться до спонукання Суду до переоцінки доказів, які вже були дослідження судами попередніх інстанцій та встановлення на їх підставі інших обставин справи, аніж були встановлені судами попередніх інстанцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
Обставин, які б свідчили про ухвалення оскаржуваних рішень всупереч висновкам Верховного Суду, з касаційної скарги не вбачається
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
6.2. Згідно пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
6.3. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
6.4. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.5. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а в решті - про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду - без змін.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судові витрати за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького.", відкрите на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького." в іншій частині залишити без задоволення.
3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі № 904/3025/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко