8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"23" вересня 2025 р. Справа № 922/3286/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянув матеріали
позовної заяви фізичної особи-підприємця Паніна Андрія Павловича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Фермерського господарства «Яквил» (адреса: 225103, Республіка Білорусь, Брестська обл., Жабінківський р.-н, с. Федьковичі, вул. Нова, буд. 18; код ЄДРПОУ 290378729)
про стягнення 2487,37 доларів США, що еквівалентно 102280,65 грн, за офіційним курсом НБУ
Фізична особа-підприємець Панін Андрій Павлович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Яквил» (нерезидента України) 2487,37 доларів США, з яких:
2303,00 дол. США - сума боргу;
184,37 дол. США - 3% річних, що еквівалентно 102280,65 грн, за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2025 (день звернення до суду з позовною заявою).
Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору № 291 від 01.04.2021 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за надані позивачем послуги.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 позовну заяву Харківської міської ради залишено без руху; надано останньому десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.
Фізична особа-підприємець Панін Андрій Павлович звернувся до суду з заявою про усунення недоліків (вх. № 21606 від 18.09.2025).
Суд констатує, що з поданням зазначеної заяви (вх. № 21606 від 18.09.2025) фізична особа-підприємець Панін Андрій Павлович усунув недоліки, які стали підставами для постановлення судом ухвали від 11.09.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Фермерське господарство «Яквил», місцезнаходженням якої є Республіка Білорусь. Інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача у суду відсутня.
Згідно з ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст.76 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Статтею 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України.
Спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених в статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".
На підставі п. 6.5 договору № 291 від 01.04.2021 у випадку безпідставної відмови у задоволенні претензії, сторони звертаються за вирішенням спору до суду згідно з діючим законодавством України.
Враховуючи наведене, ця справа підсудна Господарському суду Харківської області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27, 162, 164, 172 ГПК України, а відтак суд, на підставі статті 176 ГПК України, приймає позовну заяву до розгляду та відкриває провадження у справі.
Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 1 ст. 247 ГПК України у спрощеному позовному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму. Водночас, відповідно до пункту 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Отже, на момент подання позову, малозначною справою є справа, у яких ціна позову не перевищує 302800,00 грн.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, оцінивши категорію цього спору, та те, що ціна позову у даній справі становить 102280,65 грн, суд вважає, що ця справа відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у ч. 5 ст. 12 ГПК України, однак, з урахуванням сторін спору господарський суд дійшов висновку, що справа № 922/3286/25 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з нормами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою.
Як зазначалось, відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Фермерське господарство «Яквил», місцезнаходженням якої є Республіка Білорусь.
Згідно з ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ГПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
До правовідносин щодо повідомлення відповідача у цій справі про розгляд справи необхідно застосовувати положення Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), учасниками яких є Україна та Республіка Білорусь.
Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.
Нормами ст. 3 Конвенції передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Згідно з ст. 15 Конвенції кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Крім того, особливості виконання доручень з надання правової допомоги визначені Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 N 1092/5/54 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6.7 Інструкції суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального Органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до ст. 2 цієї Конвенції, напряму.
Відповідно до інформації, яка міститься на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: http://www.hcch.net, Центральним органом Республіки Білорусь є Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь, яке може отримувати, зокрема, документи, що належать до компетенції Міністерства юстиції, що направляються до Білорусі через дипломатичні представництва або консульські установи.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (п. 6.5 Інструкції).
Поряд із цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із змінами внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженими Законами України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 21.04.2022 № 2212-IX, від 22.05.2022 № 2263-IX, від 15.08.2022 № 2500-IX та від 16.11.2022 № 2738-IX відповідно, в Україні введено воєнний стан, який триває й на теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з повідомленням, розміщеним 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Відповідно, за відсутності поштового зв'язку із Запитуваною Державою направлення судових документів до Центрального Органу Республіки Білорусь слід здійснювати через Міністерство закордонних справ України.
Судом також враховано, що ст. 8 Конвенції передбачає, що кожна Договірна Держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів. Республіка Білорусь не робила застережень щодо зазначеного порядку вручення.
Враховуючи наведене, з метою повідомлення відповідача про розгляд цієї справи та вручення відповідних процесуальних документів, суд дійшов висновку про необхідність звернутися з відповідним судовим дорученням до Центрального органу Республіки Білорусь.
За таких обставин, позивача необхідно зобов'язати надати до суду три нотаріально засвідчені копії перекладу на білоруську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 про відкриття провадження у справі № 922/3286/25 та копії позовної заяви з доданими до неї документами; три нотаріально засвідчені копії перекладу на російську або білоруську мову (які є державними мовами Республіки Білорусь) прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів - для подальшого їх скерування судом до Центрального органу Республіки Білорусь через Міністерство юстиції України.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Враховуючи необхідність звернення до Центрального органу Республіки Білорусь з відповідним судовим дорученням про вручення судового документа відповідачу, суд, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228, п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України, з власної ініціативи зупиняє провадження у справі № 922/3286/25 до надходження відповіді на судове доручення про вручення документів.
Керуючись статтями 3, 12, 120, 174, 176, 181, 228, 229, 232-235, 326, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/3286/25.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 19 січня 2026 року о 11:00.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 105. /суддя Байбак О. І./.
5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.
6. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).
7. Запропонувати учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.
8. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Надати суду докази направлення її копії відповідачу.
9. Встановити відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Надати суду докази направлення їх позивачу.
10. При направленні у судове засідання уповноважених представників учасників справи, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.
11. Звернутись до Центрального органу Республіки Білорусь - Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь (220030, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Леніна, 19) із судовим дорученням про надання правової допомоги про вручення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 про відкриття провадження у справі № 922/3286/25.
12. Зобов'язати позивача у строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду три нотаріально засвідчені копії перекладу на білоруську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2025 про відкриття провадження у справі № 922/3286/25 та копії позовної заяви з доданими до неї документами; три нотаріально засвідчені копії перекладу на білоруську мову прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
13. Після отримання від позивача вказаних в п. 12 резолютивної частини цієї ухвали документів звернутись до Центрального органу Республіки Білорусь - Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь (220030, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Леніна, 19) з приводу вручення документів відповідачу.
14. Зупинити провадження у справі № 922/3286/25 до призначеного у справі підготовчого засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.І. Байбак
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.