8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1813/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Кісіля Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 )
до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області (62341, Харківська обл., Харківський р-н, селище Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46)
про визнання права на звільнення від орендної плати
за участю представників:
позивача - Мещеряков С.А. (ордер серія ВІ № 1314507 від 01.07.2025),
відповідача - Іващенко К.Є. (в порядку самопредставництва),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився
Кісіль Володимир Михайлович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій просить суд:
1. Визнати у Фізичної особи-підприємця Кісіля Володимира Михайловича право на звільнення від сплати орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 01.06.2024 по 01.02.2025 в сумі 227578,73 грн (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 73 копійок) згідно з договором оренди землі від 27.03.2019 року, укладеним між Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області (Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області) та Фізичною особою - підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем.
2. Стягнути з Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04398790, місцезнаходження : 62341 Харківська область, Харківський район, с. Мала Данилівка, вулиця Ювілейна, будинок № 5) на користь Фізичної особи - підприємця Кісіль Володимира Михайловича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) фактично понесені судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 1813/25) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Кісілю Володимиру Михайловичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення статусу позивача як фізичної особи-підприємця у вступній частині позовної заяви; уточнення адреси місця проживання позивача у вступній частині позову; зазначення щодо наявності або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання письмових пояснень із зазначенням викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Головного управління ДПС у Харківській області - із зазначенням, на чиїй стороні, позивача або відповідача, визначену позивачем третю особу належить залучити до участі у справі.
03.06.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.06.2025, вх.№ 13193/25), де позивач повідомив, що статус позивача у вступній частині позову - Фізична особа-підприємець Кісіль Володимир Михайлович; адреса місця проживання позивача у вступній частині позову - АДРЕСА_1 ; зазначив про зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСТІС у позивача та відповідача; повідомив, що оригінали письмових та електронних документів, копії яких додано до позовної заяви, знаходяться у позивача. Крім того, позивач виклав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1813/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 02 липня 2025 року о 11:00. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Харківській області.
17.06.2025 від представника Головного управління ДПС у Харківській області через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 14302/25), де представник третьої особи повідомляє, що ФОП Кісіль Володимиром Михайловичем до ГУ ДПС надавалась декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку площею 2,5668 га за межами Малоданилівської ТГ, кадастровий номер ділянки 6322083001:00:000:3653 відповідно до договору оренди від 26.03.2019 року № б/н. Термін дії договору до 26.03.2044 року. Відповідно до поданої декларації з плати за землю сума задекларованої оренди ФОП Кісільом В.М. на 2024 рік становить 336323,26 грн, нарахування проводилось по 28026,94 гривень щомісячно.
Листом від 07.03.2025 (вх. ГУ ДПС №21712/6/ЕКП/53) Кісіль В.М. надав Рішення сесії Малоданилівської селищної ради від 20.02.2025 року №95 про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків за земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653 на період з 01.02.2025 по 30.06.2025 року. Рішення про надання пільги за період з 01.06.2024 по 30.01.2025 року від Кісіля В.М. або Малоданилівської ТГ до контролюючого органу не надходило.
18.06.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 14494/25), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання права на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 01.06.2024 по 01.02.2025 у сумі 227578,73 грн, згідно договору оренди землі від 27.03.2019, укладеного між Дергачівською районного державною адміністрацією Харківської області та ФО-П Кісіль Володимиром Михайловичем в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як повідомляє відповідач, позивач звертався до відповідача з відповідними заявами про надання податкових пільг, а саме Звернення Позивача № 11/07 від 15.07.2024 стало підставою для прийняття рішення LХІV сесії VІІІ скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 59 від 10.10.2024, яким було надано податкові пільги позивачу на період з 01.10.2024 по 31.12.2024. Також 07.01.2025 за № 07/01 надійшло звернення позивача, яке стало підставою для прийняття рішення LХХІ сесії VІІІ скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 95 від 20.02.2025, яким було надано податкові пільги позивачу на період з 01.02.2025 по 30.06.2025.
Разом з тим 20.11.2024 за № 13/11 позивач звернувся до селищної ради стосовно звільнення його від сплати орендної плати за земельну зв'язку з розташуванням на ній інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. Однак, заявник не надав жодного підтвердження даної інформації. В свою чергу, селищною радою був направлений лист до Харківської обласної військової адміністрації стосовно підтвердження та/або спростування інформації стосовно наявності інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на вищевказаній земельній ділянці, орендарем якої є позивач. Харківська обласні військова адміністрація не надала інформації стосовно наявності та/або відсутності інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на вказаній земельній ділянці. У зв'язку з цим, відповідачем було направлено позивачу листа № 02-20/3373 від 18.12.2024, в якому зазначено про неможливість вирішення його питання, оскільки відсутня інформація щодо на наявності та/або відсутності інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.
Відповідач вказує, що в результаті аналізу позовної заяви та додатків до неї виявлено довідку, сформовану самим позивачем, про заборгованість з орендної плати за договором оренди від 27.03.2019, в якій його борг перед відповідачем складає 227 578, 73 грн. Однак, станом на теперішній час звернення позивача є передчасним та необґрунтованим, оскільки відсутні правові наслідки та юридичний спір, так як позивачем вжиті відповідні та передбачені нормами чинного законодавства щодо надання податкових пільг позивачу. Окрім цього, відповідачем не вживалися заходи стосовно стягнення заборгованості по платі орендної плати відповідно до умов договору оренди землі.
У підготовчому засіданні 02.07.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відкладення підготовчого засідання на 29.07.2025 на 11:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 02.07.2025.
07.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№ 15817/25), у якій позивач просить суд:
1. Приєднати до матеріалів справи дану заяву про уточнення позовних вимог.
2. Визнати у Фізичної особи-підприємця Кісіля Володимира Михайловича право на звільнення від сплати орендної плати (право на несплату орендної плати) у період з 01.06.2024 року по 01.10.2024 року, з 01.01.2025 року по 01.02.2025 року та скасувати нараховану орендну плату за аналогічний період в сумі 143497,93 грн (сто сорок три тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 93 копійок) згідно з договором оренди землі від 27.03.2019 року, укладеним між Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області та Фізичною особою - підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем.
3. Стягнути з Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04398790, місцезнаходження: 62341 Харківська область, Харківський район, с. Мала Данилівка, вулиця Ювілейна, будинок № 5) на користь Фізичної особи - підприємця Кісіль Володимира Михайловича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) фактично понесені судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Кісіль Володимира Михайловича про уточнення позовних вимог (вх.№ 15817/25 від 07.07.2025) як заяву про зміну предмету позову та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 19 серпня 2025 року о 12:30.
04.08.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 17880/25), де позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що твердження відповідача про відсутність предмета спору є необґрунтованими, так як у цьому юридичному спорі існує об'єкт спірних правовідносин, яким виступає Договір оренди землі від 27.03.2019 року, укладений між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області і Фізичною особою-підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем, та дії сторони Договору щодо сплати орендної плати.
19.08.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№ 19053/25), в якому позивач просить витребувати у Харківської обласної військової адміністрації (Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу) докази (інформацію) щодо розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківського області, інженерно-технічних та фортифікаційних споруд та з якої дати вони розміщені.
У судовому засіданні 19.08.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 25.08.2025 до 14:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 19.08.2025.
У судовому засіданні 25.08.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів. Постановлено ухвалу про перерву в судовому засіданні до 16.09.2025 до 11:30.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 25.08.2025.
У судовому засіданні 16.09.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 17.09.2025 до 13:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 16.09.2025.
17.09.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№21394/25), де позивач просить суд:
Визнати поважними неподання Фізичною особою - підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем у строк, встановлений ст. 80 ГПК України наступних доказів у справі № 922/1813/25, а саме: Лист (звернення) від 20.05.2025 року № 20/05 та Проект рішення LХІІ сесії VІІІ - го скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 18.07.2024 року.
Долучити до матеріалів справи № 922/1813/25 наступні докази: Лист (звернення) від 20.05.2025 року № 20/05 та Проект рішення LХІІ сесії VІІІ - го скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 18.07.2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання, позивач вказує, що з першою заявою по суті спору не міг надати вищевказані докази , оскільки про існування цих доказів дізнався тільки 15.09.2025 від колишнього працівника.
Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
З викладеного випливає, що вирішення питання про надання доказів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи.
Згідно зі ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 207 ГПК України головуючий в судовому засіданні з розгляду справи по суті з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Отже, докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.
Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.08.2025.
Положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, зокрема, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на зазначене вище, суд зауважує, що позивачу була надана можливість приймати участь у змагальних процесах на всіх стадіях розгляду справи №922/1813/25, а також можливість заздалегідь подавати процесуальні документи.
Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 2, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд також враховує, що представник позивача є адвокатом, у зв'язку з чим, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаними із правами та обов'язками сторони, встановленою тривалістю розгляду справи, порядком і строками вчинення відповідних процесуальних дій, які спрямовані на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що Господарським процесуальним кодексом України встановлено точний порядок та строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу і розумні обмеження.
Так, частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно ч. 1, 2 та 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Як про це вже вказувалось судом, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, із клопотання позивача про долучення доказів не вбачається змістовних пояснень щодо поважності причин, що призвели до пропуску строку, встановленого законом.
Відтак, проаналізувавши вказане клопотання позивача, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено поважності причин пропуску встановленого строку, суд не вбачає поважності причин такого пропуску та відмовляє у клопотанні позивача в частині визнання поважними причин неподання Фізичною особою-підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем доказів, доданих до клопотання, у строк, встановлений ст. 80 ГПК України.
Відтак, враховуючи те, що судом визнано неповажними причини неподання позивачем доказів, доданих до клопотання, у строк, встановлений ст. 80 ГПК України. суд залишає без розгляду клопотання позивача про долучення доказів (вх.№21394/25 від 17.09.2025) відповідно до ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.09.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні 17.09.2025 представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судове засідання, призначене на 17.09.2025 на 13:00, не з'явилась, повідомлена шляхом доставлення копії ухвали від 16.09.2025 до електронного кабінету.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 17.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2019 року між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та Фізичною особою - підприємцем Кісіль Володимиром Михайловичем укладено Договір оренди землі (далі - Договір).
У зв'язку з передачею повноважень щодо розпорядження землями державної власності до органів місцевого самоврядування у Договорі оренди землі від 27.03.2019 року Орендодавцем замість Дергачівської районної державної адміністрації стала Малоданилівська селищна рада.
Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності без зміни цільового призначення для розміщення автомобільного автозаправочного комплексу, станції технічного обслуговування і авто мийки, автосалону та готелю з кафе (код цільового призначення 03.07) з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківського області.
За змістом пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 2,5668 га.
На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду без об'єктів нерухомого майна. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інших особливостей об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, немає (п. 3, 4, 6, 7 Договору).
Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 4% (чотирьох) відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 252966 грн 88 коп (двісті п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок) на рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексацій, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору).
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору).
Розмір орендної плати переглядається раз на 5-7 років у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнта індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджується документами; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках передбачених законом (п. 12 Договору).
Позивач стверджує, що як до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, так і після цього вторгнення Фізична особа - підприємець Кісіль В.М. сумлінно виконував свої зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. З перших днів військової агресії російської федерації територія Малоданилівської ОТГ, де розташована земельна ділянка, знаходилася в окупації (з 24.02.2022 по 30.04.2022), а з 30.04.2022 - у зоні можливих бойових дій згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами), тому, на переконання позивача, ведення діяльності на цій території є небезпечним.
Позивач зазначає, що втратив можливість користування земельною ділянкою та перестав сплачувати орендну плату за вищевказану земельну ділянку, у зв'язку з чим неодноразово звертався до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області з заявами про надання пільг зі сплати орендної плати.
Так, 15.07.2024 позивач звернувся до Малоданилівської селищної ради з заявою №11/07 про надання пільги зі сплати орендної плати, де просив звільнити його від сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653 площею 2,5668 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Рішенням LХІV сесії VІІІ скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області № 59 від 10.10.2024 Фізичну особу-підприємця Кісіль Володимиру Михайловичу було надано податкові пільги на період з 01.10.2024 по 31.12.2024.
20.11.2024 позивач звернувся до Малоданилівської селищної ради з заявою №13/11 про надання пільги зі сплати орендної плати, в якій просив звільнити його від сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653 площею 2,5668 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Листом від 18.12.2024 № 02-20/3373 Малоданилівська селищна рада повідомила позивача, що відповідно до чинного законодавства не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, які були визначені обласними військовими адміністраціями як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди. Інформацією щодо визначення обласною адміністрацією територію з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653 для розміщення інженерно-технічних та фортифікаційних споруд селищна рада не володіє, тому звільнити від плати за землю за вищевказану земельну ділянку, як таку що перебуває в консервації, не має можливості.
07.01.2025 позивач звернувся до Малоданилівської селищної ради з заявою №07/01 про надання пільги зі сплати орендної плати, в якій просив звільнити його від сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3653 площею 2,5668 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Рішенням ХХІ сесії VІІІ скликання Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.02.2025 були надані податкові пільги Фізичній особі-підприємцю Кісіль Володимиру Михайловичу зі сплати орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 6322083001:00:000:3653 площею 2,5668 га, що розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, яка не придатна для використання у зв'язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами на період з 01.02.2025 року по 30.06.2025 рік.
Позивач стверджує, що втратив можливість користування земельною ділянкою, та просить суд визнати у нього право на звільнення від сплати орендної плати за період з 01.06.2024 по 01.10.2024, з 01.01.2025 по 01.02.2025 та скасувати нараховану орендну плату за вказані періоди в сумі 143 497,93 грн.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Закон України "Про оренду землі" містить визначення, згідно з яким оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1); орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина перша статті 21); своєчасна та повна сплата орендної плати є обов'язком орендаря (частина друга статті 25).
Зазначене відповідає визначенню договору, наведеному у ЦК України (статті 759 та 792), згідно з якими здійснення відповідної оплати є обов'язком орендаря.
Відповідно до частини четвертої статті 14 цього ж Кодексу особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті).
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного й ефективного способу захисту у правовій визначеності, неодноразово зазначала, що спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45)).
У цій справі позивач вдався до способу захисту, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц сформулювала, зокрема, такі висновки: "За висновками Верховного Суду України, сформульованими у постанові від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема у таких випадках:
- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, можна застосовувати лише у разі недоступності позивачу можливості захисту його права. Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов'язку особи-боржника є спрямованим на усунення правової невизначеності. Відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. Тому такий спосіб захисту є виключно превентивним. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите".
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки про те, що спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, є превентивним способом захисту інтересу особи у правовій визначеності шляхом заявлення позову про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку у боржника.
Слід звернути увагу на те, що у спірних правовідносинах позивач є боржником, і у цьому контексті може йтися про право вимоги у кредитора та кореспондуючий обов'язок боржника зі сплати орендної плати у спірних правовідносинах, коли позивач себе боржником не вважає і не має іншої можливості захисту.
Враховуючи викладене, вимога про визнання права на звільнення від обов'язку не відповідає наведеному вище висновку щодо застосування пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 904/4015/23.
При цьому, гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист вимагає, однак, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим, що також конкретизовано положеннями процесуального закону (зокрема, статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України), за змістом яких суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, як неодноразово виснувала Велика Палата Верховного Суду (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28)).
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які неодноразово викладалися в її постановах, за змістом положень статей 15, 16 ЦК України суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність і (або) необґрунтованість заявлених вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/19681/16, від 27.02.2019 у справі № 810/5172/15, від 15.05.2019 у справі № 501/2855/17, від 18.09.2019 у справі № 826/16178/18, від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц, від 04.12.2019 у справах № 200/2916/19-а та № 200/5463/19-а, від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20).
Неправильно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті (пункт 29 постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 911/269/19), оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення у разі звернення позивача до суду з позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 42, 43, 73, 74, 76-79, 80, 86, 118, 119, 123, 126, 129, 207, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець Кісіль Володимир Михайлович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області (62341, Харківська обл., Харківський р-н, селище Мала Данилівка, вул. Ювілейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04398790).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495).
Повне рішення складено "23" вересня 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк