8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3025/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, ідентифікаційний код 03361715)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбонна" (61125, м. Харків, набережна Нетіченська, 8б, ідентифікаційний код 23143340)
про стягнення 252698,99 грн
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарбонна" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 252 698,99 грн
Позивач також просить покласти на відповідача судовий збір у розмірі 3 032,38 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.06.2025 при обстеженні систем водопостачання та водовідведення на об'єкті ТОВ "Сарбонна" (ресторан "NON") за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 32 в результаті перевірки водомірного вузла було виявлено втручання у роботу приладу обліку води. 30.06.2025 складено акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, складений представниками виконавця послуг з централізованого водопостачання /централізованого водовідведення КП "Харківводоканал" в присутності адміністратора ресторану "NON", яка відмовилася підписувати та одержувати копію акту, та надавати персональні дані. На підставі вказаного акту здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово внаслідок самовільного приєднання/користування, згідно якого витрати питної води за 30 діб становлять 4 372,56 м3, що в грошовому еквіваленті склало 170 529,84 грн та водовідведення за 30 діб - 4 372,56 м3, що в грошовому еквіваленті склало 82 169,15 грн. Відповідач вказаний акт про порушення та рахунок - фактуру від 30.06.2025 на суму 252 698,99 грн не оскаржував, кошти в сумі 252 698,99 грн не сплатив, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3025/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.
16.09.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№21266), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зокрема посилаючись на те, що виходячи з положень пунктів договору, на які посилається позивач у позовній заяві, про проведення заходів із зняття показань приборів обліку, обстеження тощо в рамках укладеного Договору, позивач повинен був повідомити відповідача як споживача послуг. Також, відповідач зазначає, що позивач як постачальник послуг по відношенню до відповідача не є контролюючим органом, який наділений повноваженнями проводити планові чи позапланові перевірки у будь-який час. Крім цього, позивач має право проводити технічні чи профілактичні огляди, зняття контрольних показань вузлів обліку лише з періодичністю та у строки, визначені у відповідних нормативних актах, договорі. Отже перевірочний захід 30.06.2025 року проведено позивачем з перевищенням наданих законом та договором повноважень, а тому зазначена в позовній заяві підстава для проведення перевірочних заходів є незаконною.
Відповідач також наголошує на тому, що з позовної заяви вбачається те, що перевіркою встановлено втручання у роботу приладу обліку води, а саме пошкоджено пломбувальний матеріал (дріт) на пломбі та роз'єднано пломбувальний хомут приладу обліку. Крім цього встановлено доводомірне підключення на водомірному вузлі. Водночас в акті від 30.06.2025 року зазначається, що виявлено лише «самовільне користування системами централізованого водопостачання та водовідведення». В жодному іншому документі окрім позовної заяви не зазначається деталізований опис порушення з боку відповідача. Зважаючи на вказане, зазначені в позовній заяві порушення є надуманими та не підтвердженими жодним доказом.
Більш того, відповідач зазначає, що в порушення вимог пункту 4 Розділу ІV Правил, отриманий акт від 30.06.2025 року підписаний фізичними особами Сверліним, Єрміліним та Дедіком з посиланням на посади невідомого підприємства. Втім у вказаному акті взагалі відсутня будь-яка вказівка на те, що це акт складено КП «Харківводоканал» як виконавцем надання послуг з водопостачання чи водовідведення. Отож, на думку відповідача, такий документ не є належним доказом встановлення порушень з боку відповідача.
16.09.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання-заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх.№21359), в якому він просить суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі.
Вказане вище клопотання відповідач обгрунтовує, зокрема посилаючись на те, що у цій справі фактичні обставини, що стали предметом спору і питання права створили необхідність здобуття переконливих доказів на користь позицій сторін про виникнення правовідносин і тому для забезпечення справедливого судового розгляду справу просить розглянути у загальному порядку. Крім того, відповідач зазначає, що має на меті заявити клопотання про додаткове витребування доказів, як то виклик експерта та/або призначення експертизи, огляд місця, виклик осіб, які підписали акт від 30.06.2025 року в якості свідків. Такі клопотання, в силу приписів статті 177 ГПК України належить вирішувати в підготовчому засіданні.
18.09.2025 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 21600), в якій він повністю відхиляє позицію відповідача, вважає її хибною, не підтвердженою жодним доказом, жодною нормою права, а позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за самовільного приєднання/користування у розмірі 252 698,99 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню на користь позивача. Крім того, позивач зазначає, що форма акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування встановлена нормативно і не може бути змінена. Таким чином, в акті від 30.06.2025 зазначена інформація, яка необхідна бути відображена в даному документі відповідно до Правил № 190, в зв'язку з чим даний акт є належним доказом порушення з боку відповідача. Більш того, позивач звертає увагу на те, що він має право проводити обстеження без попередження, особливо якщо це стосується перевірки приладів обліку води або виявлення аварійних ситуацій. Ці права закріплені у Правилах, які регламентують діяльність водоканалу, а також прописані в договорі на надання послуг водопостачання та водовідведення.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, зазначає наступне.
Так, частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ейрі проти Ірландії" та "Станєв проти Болгарії"). Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Претто та інші проти Італії").
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено , якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
У пункті 25 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 зазначено, що правила, які встановлені у статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності як основної рушійної сили судового провадження, у силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
У справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті", а з рішення у справі "Проніна проти України" можна зробити висновок, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
Окрім того, суд зазначає, що надмірний формалізм у трактуванні процесуальних норм може обмежити право на доступ до суду як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції.
З огляду на зазначене, суд керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, а також забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, передбачені господарським процесуальним законом, вважає за необхідне перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 177-185, 232-235, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання на 13.10.2025 об 11:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 113.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 23.09.2025.
Суддя І.О. Чистякова