65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3320/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦТЕХНІКА+»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецрембуд»
про стягнення 1199139,07грн
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦТЕХНІКА+» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецрембуд» про стягнення 1199139,07грн заборгованості за договором поставки від 01.09.2021 №01/09/2021, з яких - 974183,17грн інфляційних та 224955,90грн 3% річних.
Ухвалою від 21.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) - подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяв з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.
Відповідач отримав ухвалу 22.08.2025 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.
Відзиву на позов у встановлений строк відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕЦТЕХНІКА+» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецрембуд» (замовник, відповідач) укладено договір поставки № 01/09/2021, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у власність відповідачу у строки передбачені договором спецтехніку, а замовник зобов'язується прийняти товар і сплатити його ціну. Кількість товару та його ціна наведені в специфікації (додаток № 1), що підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору технічні характеристики та комплектація товару мають відповідати технічним умовам заводу виробника та умовам вказаним в цьому договорі в додатку № 2. Разом з товаром постачальник передає замовнику інструкцію з експлуатації та технічному обслуговуванню (російською або українською мовою) 2 печатних примірника та 1 примірник на електронному носії.
Загальна ціна договору 14200000грн з ПДВ. Загальна ціна договору включає в себе ціну товару, пусконаладку, тренінг персоналу замовника по експлуатації та технічному обслуговуванню товару (всі ГСМ та навчальні матеріали на період пусконаладки та тренінгу надає постачальник) вартість доставки товару згідно з умовами п. 4.1 договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 70% від загальної вартості товару згідно даного договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору на підставі рахунку на оплату від постачальника.
Остаточний розрахунок за поставлений товар у розмірі 30% від загальної вартості товару замовник проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та виконаних робіт по поставці товару на підставі рахунку на оплату від постачальника.
Відповідно до п. 4.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP склад замовника за адресою: м. Одеса Центральний аеропорт 2 у відповідності з офіційними правилами тлумачення Інкотермс 2010, протягом 11 місяців від дати здійснення замовником передоплати згідно з п. 3.1 договору.
Зобов'язання постачальника вважаються виконаними з дати підписання акту приймання-передачі (п. 4.4).
Пунктом 11.5 договору узгоджено, що він діє з дати підписання і до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків, передбачених договором.
Позивач на виконання договору 27.06.2023 поставив відповідачу спеціальну аварійно-рятувальну машину ВС МNTGM CAMP на базі автомобіля МАN вартістю 15 3 06 600, 00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується відповідним Актом приймання- передачі автотехніки за договором від 27.06.2023 та видатковою накладною № 6 від 27 червня 2023 року.
Таким чином, остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач відповідно до п. 3.2 договору мав здійснити до 27.07.2023.
Але відповідач неповністю розрахувався за товар, через що його заборгованість становила 5366600грн.
З огляду на викладене, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача. Рішенням від 20.03.2024 у справі № 916/3724/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецрембуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦТЕХНІКА+» 5 366 600,00 грн - основний борг; 11468,35 грн - 3 % річних за період 27.07.2023 по 21.08.2023; 5366,60 грн - пеня; та судовий збір у розмірі 80751,53 грн.
Ухвалою від 04.07.2024 відстрочено виконання рішення на 12 місяців з дня ухвалення.
Тобто, виконання рішення було відстрочено до 20.03.2025, однак відповідач так і не виконав рішення суду.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання щодо оплати 5 366 600,00 грн вартості отриманого ним товару за договором поставки від 01.09.2021 № 01/09/2021, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення за період прострочення 22.08.2023 р. по 19.03.2024 р. 765330 грн пені, 201692,75грн інфляційних та 90589,50грн 3% річних, всього 1057612,25грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/4971/24 зазначений позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦРЕМБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦТЕХНІКА+» 262963/двісті шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят три/грн 40 коп. пені, 201692/двісті одну тисячу шістсот дев'яносто дві/грн 75 коп. інфляційних втрат, 90589/дев'яносто тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять/грн 50 коп. 3% річних, 8328/вісім тисяч триста двадцять вісім/грн 68 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Оскільки грошове зобов'язання відповідач так і не виконав, то позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути 974183,17грн інфляційних та 224955,90грн 3% річних за період з 20.03.2024 до 11.08.2025 включно.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначила, що Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
33. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
34. Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
35. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
36. Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
38. Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
39. Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
40. Приписами статті 604 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
41. З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
42. Згідно із положеннями статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
43. Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
44. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
45. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
46. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
47. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
48. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов'язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов'язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, позивач обгрунтовано просить стягнути інфляційні та 3% річних за період з 20.03.2024 до 11.08.2025 включно (510 днів).
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він має помилки.
Так, суд наводить власний розрахунок інфляційних та 3% річних, здійснений за допомогою онлайн сервісу «Ліга-калькулятор»:
Інфляційні витрати:
Останній період (20/03/2024 - 11/08/2025)Індекс інфляції
квітень 2024100,20
травень 2024100,60
червень 2024102,20
липень 2024100,00
серпень 2024100,60
вересень 2024101,50
жовтень 2024101,80
листопад 2024101,90
грудень 2024101,40
січень 2025101,20
лютий 2025100,80
березень 2025101,50
квітень 2025100,70
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,20 : 100) (100,60 : 100) (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) (101,20 : 100) (100,80 : 100) (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.17564883
Отже, індекс інфляції за період з 20.03.2024 до 11.08.2025 включно становить 1,17564883, а не 1,18152707 як зазначив позивач в позові.
Отже, Інфляційне збільшення становить 5 366 600,00 x 1.17564883 - 5 366 600,00 = 942 636,99 грн.
Щодо розрахунку 3% річних, то
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : кількість днів в році : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 20/03/2024 до 31/12/2024 5 366 600,00 x 3 % x 287 : 366 : 100287126 247,07 грн.
з 01/01/2025 до 11/08/2025 5 366 600,00 x 3 % x 223 : 365 : 10022398 363,16 грн.
Всього розмір 3% річних становить 224 610,23 грн. Тобто, позивач в розрахунку не врахував, що в 2024 році було 366 днів, а не 365. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецрембуд» (код 20741141, м. Одеса, вул. Посмітного 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦТЕХНІКА+» (код 38157851, м. Харків, вул. Шевченка, 111) 224610,23грн 3% річних, 942636,99грн інфляційних та 17508,71грн витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова