65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1350/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" (вул. Комітетська, 14,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65091)
до відповідача: Фізична особа підприємець Бабій Олег Володимирович ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 600000 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця Бабія Олега Володимировича про стягнення 600 000грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що після оплати авансу в сумі 600 000грн. між сторонами не укладалися жодні договори про надання послуг.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2025 за даним позовом було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження .
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
25.04.2025 надійшли 3 клопотання представника відповідача, в одному з яких міститься прохання до суду застосувати статтю 90 ГПК України та поставити питання позивачу.
Заявлене клопотання про бажання сторони скористатися правом опитування іншого учасника, не відповідає вимогам та положенням ст.90 ГПК України, якою чітко визначена процесуальна процедура даного положення.
Недотримання представником відповідача положень статті 178 ГПК України, а саме, - неподання у встановлений судом строк відзиву на позов, - позбавляє останнього правом скористатися положеннями ст.90 ГПК України, а саме правом письмового опитування іншого учасника.
Відтак, недотримання представником відповідача вказаних вимог норм процесуального права, не створює для позивача обов'язку відповідно до ст.90 ГПК України надання відповідей на питання заявлені у клопотанні.
Протокольною хвалою суду від 19.06.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/1350/25 та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.
11.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Позивач зазначає, що 16.07.2024р., 29.07.2024 та 15.08.2024 згідно платіжних доручень №№ 385, 403, 429 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" перерахувало на користь ФОП Бабія Олега Володимировича в якості авансу 600000,00 за договором послуг, укладеного в усній, спрощеній формі.
Також, позивач вказує, що в наступному сторони так і не досягли в належній формі згоди ні щодо змісту майбутньої господарської операції, а ні її суттєвих умов. Відтак, між сторонами не укладалися договори про надання послуг ні письмовій формі ні у спрощеній формі.
Отже, позивач вважає, що грошові кошти в сумі 600000,00 грн., отримані відповідачем в якості авансу підлягають поверненню позивачу.
24.02.2025р. позивач, з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача лист вимогу за вих. № 24/02-01 про повернення в 7-ми денний термін авансу в сумі 600000,00 грн. Як свідчить трекінг УДППЗ «Укрпошта» поштового відправлення № 6509108370914 даний лист було отримано відповідачем - 05.03.2025р., однак було залишено без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця Бабія Олега Володимировича про повернення коштів в розмірі 600 000грн. та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як встановлено судом, 16.07.2024р., 29.07.2024 та 15.08.2024 згідно платіжних доручень №№ 385, 403, 429 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" перерахувало на користь ФОП Бабія Олега Володимировича в якості авансу 600000,00.
Також, судом встановлено, що в наступному сторони так і не досягли в належній формі згоди ні щодо змісту майбутньої господарської операції, а ні її суттєвих умов.
Відповідно до змісту ч.2 ст.570 ЦПК України, Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, авансом визнається сума, що сплачується як попередній платіж у рахунок належних платежів. Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов'язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.
За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.
Означене недоговірне зобов'язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.
Відповідач вказує, що між стороними існували трудові відносини, а також договірні відносини.
Матеріали справи не підтверджують, що саме між Фізичною особою підприємцем Бабій Олегом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" укладалися договори про надання послуг або в письмовій формі або у спрощеній формі.
Станом на день розгляду справи, відповідач кошти не повернув, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, на підтвердження вартості послуг адвоката надано до справи договір про надання правничої допомоги № 04/01-01 від « 01» квітня 2025 року; розрахунок вартості послуг правничої допомоги ; платіжна інструкція про оплату правничої допомоги в розмірі 27000грн.
Враховуючи подані позивачем докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Бабія Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТРОНГСТРОЙ" (вул. Комітетська, 14,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65091, код 43146988) заборгованість в розмірі 600 000грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 7200 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000грн.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 р.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов