ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/7323/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/7323/25.
За позовом Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (59350, Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Брусниця, вул. Буковинська, буд. 30)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40)
про стягнення 208 725, 00 грн
Брусницька сільська рада Вижницького району Чернівецької області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» про стягнення 208 725, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №207 від 02.09.2024 у частині передачі паливно-мастильних матеріалів.
24.06.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 24.06.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
02.07.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
03.07.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7323/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Повторно зобов'язано позивача протягом 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали подати до суду письмову заяву на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
14.07.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 03.07.2025.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
02.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ», як учасником (відповідач) та Брусницькою сільською радою Вижницького району Чернівецької області, як замовником (позивач) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №207.
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до « 31» грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 10.1. договору №207 від 02.09.2024).
Згідно пункту 1.1. договору №207 від 02.09.2024, учасник зобов'язується протягом 2024 року та відповідно до умов, зазначених в договорі передати замовнику товар, а замовник зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених у цьому договорі.
Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації додаток №1 до даного договору. Код товару: нафта і дистиляти (бензин А-95, дизельне паливо) (09130000-9) (ДК021:2015). (пункт 1.2. договору №207 від 02.09.2024).
Відповідно до пункту 3.1. договору №207 від 02.09.2024, загальна вартість цього договору становить 507 762, 00 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 84 627 грн. Ціна за 1 л. становить: дизельне паливо - 51, 90 грн, бензин А-95 - 53, 10 грн.
Згідно специфікації (додаток №1) до договору відповідач зобов'язався передати позивачу бензин А-95 в кількості 1880 л. на суму 99 828, 00 грн з ПДВ та дизельне пальне в кількості 7860 л. на суму 407 934, 00 грн, що сукупності становить 507 762, 00 грн.
Пунктами 4.1. та 4.2. договору №207 від 02.09.2024 встановлено, що розрахунки провадяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника. Розрахунки між учасником та замовником здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури наданого учасником, шляхом оплати вартості товару згідно специфікації протягом 15-ти календарних днів після його отримання.
У відповідності до пунктів 5.1., 5.2., 5.5. договору №207 від 02.09.2024, продавець оформляє передачу товару накладною, що є достатнім доказом передачі товару за даним договором. В разі заправки по талонах або смарт-картках строк поставки товару не більше 2 робочих днів з дати замовлення (п. 5.1.). Товар вважається прийнятим, коли він доставлений представником продавця або перевізником у місце фактичного знаходження покупця або місце, яке вказане в заявці і покупцем підписані документи про прийняття вантажу (п. 5.2.). Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами накладних (п. 5.5.).
Відповідач передав позивачу талони на відпуск обумовленого товару, а позивач здійснив повну та своєчасну оплату, що підтверджується:
(1) видатковою накладною №2202 від 03.09.2024 на суму 127 695, 00 грн - платіжна інструкція від 08.09.2024 №1649 на суму 95 773, 50 грн, №1650 на суму 18 030, 00 грн, №1651 на суму 796, 50 грн, №1652 на суму 13 095, 00 грн;
(2) видаткова накладна №2429 від 03.09.2024 на суму 124 218, 00 грн - платіжна інструкція від 07.10.2024 №1903 на суму 20 178, 00 грн, №1904 на суму 87 240, 00 грн, №1905 на суму 2 389, 50 грн, №1906 на суму 14 410, 50 грн;
(3) видаткова накладна №2725 від 15.11.2024 на суму 255 849, 00 грн - платіжна інструкція від 18.11.2024 №2190 на суму 24 874, 50 грн, №2191 на суму 194 890, 50 грн, №2193 на суму 36 084, 00 грн.
Відповідач листом вих.№б/н від 20.08.2024 надав позивачу перелік АЗС, на яких останній повинен був реалізувати отримані талони: АЗС ANP, с. Дубівці, вул. Миру, 1.
Позивач зазначає, що з вересня по грудень 2024 позивач отримав пальне на загальну суму 299 037, 00 грн, а саме бензин А95 у кількості 510 л. та дизельне пальне у кількості 5250 л.
Позивач стверджує, що із середини грудня 2024 на АЗС розпочались проблеми з відпуском пального, а з січня 2025 на АЗС відсутні нафтопродукти, так не реалізованими залишились талони на загальну суму 208 725, 00 грн.
Заходи досудового врегулювання спору бажаного результату не принесли.
З огляду на неможливість отримати пальне на підставі талонів, виданих відповідно до умов договору №207 від 02.09.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України на свою користь 208 725, 00 грн, що становить вартість не отриманого товару.
II. Предмет позову та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 208 725, 00 грн.
Юридичними підставами позову є частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні видачі позивачу товару на підставі отриманих раніше талонів, згідно договору №207 від 02.09.2024.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю позивачем отримати товар (пальне) на загальну суму 208 725, 00 грн на підставі отриманих раніше талонів.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 03.07.2025 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету ТОВ «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.
Так, ухвалу від 03.07.2025 відповідач отримав 03.07.2025 о 23:42.
Відтак, в силу приписів абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвала від 03.07.2025 вручена відповідачу - 04.07.2025.
Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7323/25, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи є спосіб захисту обраний позивачем належним та ефективним?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки (купівлі-продажу) природного газу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та §1 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 1, 2 стаття 712 Цивільного кодексу України)
Зазначене також кореспондується з нормами частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату (пункт 8.3. постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі №922/2115/19).
Як підтверджено матеріалами справи, 02.09.2024 між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №207, за умовами якого відповідач зобов'язується протягом 2024 року передати позивачу товар, а позивач зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну).
Товар за вказаним договором є: нафта і дистиляти (бензин А-95, дизельне паливо) (09130000-9) (ДК021:2015).
Ціна договору №207 від 02.09.2024 згідно пункту 3.1. та специфікації становить 507 762, 00 грн з ПДВ, а саме: (1) бензин А-95 в кількості 1880 л. - 99 828, 00 грн; (2) дизельне пальне в кількості 7860 л. - 407 934, 00 грн. Ціна за 1 л.: дизельне паливо - 51, 90 грн; бензин А-95 - 53, 10 грн.
Судом встановлено, що відповідач згідно пункті 5.1., 5.2., 5.5. та частини 1 статті 662, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України передав позивачу талони на відпуск палива (бензин А-95, дизельне паливо) на загальну суму 507 762, 00 грн, що підтверджується підписаними без заперечень та зауважень між позивачами видатковими накладними, а саме: №2202 від 03.09.2024 на суму 127 695, 00 грн, №2429 від 03.09.2024 на суму 124 218, 00 грн, №2725 від 15.11.2024 на суму 255 849, 00 грн.
Позивач в свою чергу, згідно пунктів 4.1., 4.2. договору №207 від 02.09.2024 та частини 1 статті 691, частини 1 статті 692, частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України здійснив оплату за отримані талони згідно вищевказаних видаткових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій: від 08.09.2024 №1649, №1650, №1651, №1652; від 07.10.2024 №1903, №1904, №1905, №1906; від 18.11.2024 №2190, №2191, №2193.
Зазначені обставини відповідачем не заперечуються і не спростовуються.
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997).
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, затверджено спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політки №281/171/578/155 від 20.05.2008).
Право власності на товар переходить до позивача з моменту отримання видаткових накладних та талонів. При цьому, з моменту переходу до замовника права власності на паливо та до моменту його фактичного отримання на АЗС, товар (пальне) перебуває на повному відповідальному безкоштовному зберіганні на АЗС постачальника.
Відтак талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а підписані сторонами видаткові накладні є підтвердженням отримання позивачем від відповідача талонів на пальне, проте, лише після отоварювання талону на АЗС замовник вважається таким, що отримав фактично товар.
Як зазначає, позивач, що відповідач надав перелік АЗС, на яких позивач повинен був реалізувати отримані талони.
Так, в матеріалах справи міститься лист вих.№б/н від 20.08.2024 від відповідача, який адресований позивачу та в якому міститься перелік АЗС, а саме: ANP, с. Дубівці, вул. Миру, 1.
Позивач зазначає, що з вересня по грудень 2024 отримав пальне на загальну суму 299 037, 00 грн, а саме бензин А95 у кількості 510 л. та дизельне пальне у кількості 5250 л, натомість із середини грудня 2024 на АЗС розпочались проблеми з відпуском пального, а з січня 2025 на АЗС відсутні нафтопродукти, у зв'язку з чим не реалізованими залишились талони на загальну суму 208 725, 00 грн.
Матеріали справи містять належним чином засвідчені копії талонів на відпуск бензину А-95 номіналом 10 л., 15 л., 20 л. загальним об'ємом 1 370 л. на загальну суму 72 747, 00 грн та засвідчені копії талонів на дизельного палива номіналом 15 л., 20 л. загальним об'ємом 2 620 л. на загальну суму 135 978, 00 грн. Тобто, загальна сума невикористаних талонів становить 208 725, 00 грн.
Вказані талони не містять ознак їх погашення, а їх наявність у позивача посвідчує його право на отримання товару на АЗС, проте, як зазначає позивач отримати товар на підставі цих талонів він не може, з огляду на відсутність пального на АЗС, яка вказана відповідачем для реалізації талонів в листі вих.№б/н від 20.08.2024.
Згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 06.02.2024 у справі №910/4177/23, належним способом захисту прав позивача у правовідносинах, що склались між сторонами, буде вимога про передачу оплаченого товару, або вимога про повернення суми попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 стаття 693 Цивільного кодексу України).
Отже, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №909/524/18.
Суд звертає увагу, що положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов'язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.
З долучених до матеріалів справи доказів досудового врегулювання спору вбачається, що позивач просив відповідача замінити існуючі талони на талони за якими позивач мав змогу отримати пальне або повернути кошти за нереалізоване пальне, але відповідач претензії позивача залишив без задоволення та без відповіді.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та не надано доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язань з передачі зазначеного у договорі №207 від 02.09.2024 товару в повному обсязі.
Отже, обставини наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовані.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» про стягнення 208 725, 00 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНЕРГІЯ СИСТЕМ» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40; ідентифікаційний код: 44876120) на користь Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (59350, Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Брусниця, вул. Буковинська, буд. 30; ідентифікаційний код: 04417441) борг у розмірі 208 725 (двісті вісім тисяч сімсот двадцять п'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 131 (три тисячі сто тридцять одна) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких