ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/6877/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/6877/25.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно Енергоефективність» (04119, м. Київ, вул. Гарета Джонсона, будинок 8, літера 20 Д)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсан» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 99-а)
про стягнення 436 271, 38 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясно Енергоефективність» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсан» про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №01/02/22-4 від 01.02.2022, а саме в частині повернення суми невикористаного гарантійного платежу - 319 476, 11 грн, сплати 3 % річних - 24 106, 49 грн та інфляційних втрат - 92 688, 78 грн за період з 08.06.2022 по 12.12.2024.
09.06.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 09.06.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 09.06.2025.
24.06.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/6877/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом доставлення ухвали про відкриття провадження до кабінету ЕС відповідача.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алсан», як орендодавцем (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясно Енергоефективність», як орендарем (позивач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/02/22-4 (надалі - Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення, розташоване у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 99-А.
Приміщення/об'єкт оренди - загальна площа (кв.м.): 261,7, опис: хол площею 28,6 кв.м., основне приміщення 217,7 кв.м., умивальна площею 4,2 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., умивальна площею 5,2 кв.м. - розташовані на 4 поверсі будівлі.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, орендар вступає у право користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду.
Згідно пунктів 4.1. та 4.2. Договору, орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати всі необхідні платежі відповідно до умов цього Договору, у тому числі з орендної плати, а також компенсувати всі інші витрати відповідно до умов цього Договору. Орендна плата починає нараховуватись з моменту передачі приміщення орендарю за актом прийому-передачі приміщення в оренду, незалежно від того чи розпочав орендар з того часу господарську діяльність у приміщенні чи ні, й до дати повернення приміщення орендодавцю за відповідним актом повернення приміщення з оренди.
Пунктом 4.3. Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті орендарем за цим Договором складає 150 730, 83 грн з ПДВ 20%, що у відповідності до офіційного курсу НБУ встановленого на 27.01.2022 дорівнює 2 879, 84 грн за 100 доларів США і складає еквівалент 5 234, 00 доларів США, що є сумою, розрахованою за формулою: еквівалент у розмірі 20 доларів США за 1 кв.м. площі приміщення.
В пункті 4.6. Договору сторони домовились, що якщо інше не передбачено цим Договором, орендна плата повинна сплачуватися орендарем щомісяця у формі авансового платежу не пізніше 10-го числа місяця, за який здійснюється оплата, на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Неотримання орендарем до 10-го числа кожного місяця від орендодавця відповідного рахунку на здійснення сплати орендної плати не звільняє орендаря від обов'язку здійснити таку сплату у строки, визначені цим Договором.
Згідно пунктів 4.10 та 4.12. Договору, до складу орендної плати не входить, а здійснюється орендарем окремо, компенсація витрат по сплаті (вартості) комунальних послуг у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі. Вартість витрат зі сплати комунальних послуг, за винятком послуг щодо забезпечення електроенергією, компенсуються/відшкодовується орендарем додатково до орендної плати відповідно до діючих тарифів у місті Києві згідно із показниками індивідуальних лічильників на підставі рахунків, які виставляються орендодавцем. Сторони домовились, що компенсація/відшкодування вартості витрат зі сплати комунальних послуг орендар здійснюватиме шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний банківський рахунок орендодавця за кожний місяць споживання орендарем відповідних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків протягом 10-ти банківських днів з дати надання такого рахунку.
Відповідно до пункту 4.8. Договору, з метою забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань за цим Договором, орендар зобов'язується протягом 10-ти банківських днів з дати підписання цього Договору, сплатити орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 376 927, 06 грн із урахуванням ПДВ, що у відповідності до офіційного курсу НБУ встановленого на 27.01.2022, дорівнює 2 879, 84 грн за 100 доларів США, який складає еквівалент 13 085, 00 доларів США.
Підпунктом 4.8.4. пункту 4.8. Договору встановлено, що гарантійний платіж, може вважатися внесеним орендодавцем на умовах зарахування зустрічних однорідних вимог стосовно обов'язку орендодавця повернути сплачений орендарем гарантійний платіж відповідно до умов договору суборенди нежитлового приміщення №44-ЕСКО від 03.05.2019, укладеного між сторонами, про що сторонами буде укладено відповідну письмову угоду.
04.02.2022 між сторонами укладений акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої відповідач має перед позивачем непогашене грошове зобов'язання в сумі 349 212, 48 грн за договором №44-ЕСКО від 03.05.2019, а позивач має перед відповідачем непогашене грошове зобов'язання в сумі 376 927, 07 грн за договором №01/02/22-4 від 01.02.2022. З дати підписання цього акту, грошові зобов'язання відповідача перед позивачем за договором №44-ЕСКО від 03.05.2019 припиняються в повному обсязі, грошові зобов'язання позивача перед відповідачем за договором №01/02/22-4 від 01.02.2022 припиняються в частині оплати гарантійного платежу в сумі 349 212, 48 грн із залишком невиконаних грошових зобов'язань в сумі 27 714, 58 грн, яку позивач має сплатити відповідачу протягом 10-ти банківських днів з дати укладання цього акту.
10.02.2022 позивач сплатив відповідачу залишок невиконаних грошових зобов'язань по оплаті гарантійного платежу у розмірі 27 714, 58 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №419 від 10.02.2022.
Підпунктами 4.8.1., 4.8.2. пункту 4.8. Договору передбачено наступне:
- частина гарантійного платежу може бути зарахована орендодавцем у рахунок сплати орендної плати за один останній місяць орендного користування;
- решта сплаченого гарантійного платежу може бути зарахована орендодавцем (за умови попереднього письмового повідомлення орендаря про підстави та суми (із підтвердженням її розміру) здійснення такого зарахування) у рахунок погашення будь-якої заборгованості, пов'язаної із простроченням або невиконанням орендарем зобов'язань за Договором (зокрема: у випадку виникнення заборгованості по сплаті орендної плати, по компенсації/відшкодуванню комунальних послуг, про відшкодування витрат, понесених орендодавцем у зв'язку із усуненням пошкоджень, спричинених майну орендодавця/об'єкту оренди з вини орендаря, та/або у випадку виникнення будь-якої іншої заборгованості, пов'язаної із простроченням або невиконанням орендарем зобов'язань за Договором, у т.ч. при необхідності сплати штрафу у порядку та на умовах, передбачених Договором).
11.02.2022 позивач сплатив відповідачу орендну плату за лютий 2022 року у розмірі 153 204, 42 грн.
11.03.2022 листом вих.№754/1103 позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з настанням форм-мажорних обставини, а саме військової агресії рф проти України, що стала підставою для введення режиму воєнного стану з 24.02.2022 тягне за собою неможливість виконання зобов'язань за Договором на період існування вказаних обставини, тому позивач просив відповідача не нараховувати орендну плату та інші платежі з 24.02.2022.
Відповідач листом від 24.03.2022 запропонував позивачу в період дії воєнного стану на території України здійснювати плату по Договору в розмірі 2 долара США за кв.м.
Позивач зазначає, що пропозиція відповідача була прийнята шляхом прийняття виставлених відповідачем актів надання послуг: (1) акт №34 від 28.02.2022 на суму 134 587, 41 грн з ПДВ (з перерахунок плати за період з 24.02. по 28.02.2022); (2) акт №58 від 31.03.2022 на суму 15 312, 02 грн з ПДВ; (3) акт №63 від 30.04.2022 на суму 15 312, 02 грн.
Позивач стверджує, що акт за травень 2022 року відповідачем не виставлявся, натомість останнім був виставлений рахунок №70 від 01.05.2022 на суму 14 627, 45 грн.
Також відповідач виставив позивачу рахунки та акти надання послуг від 28.02.2022 за лютий 2022 року щодо комунальних послуг, а саме: (1) акт №51 на суму 243, 04 грн (рахунок №55); (2) акт №42 на суму 7 833, 15 грн (рахунок №47); (3) акт №52 на суму 22 740, 28 грн (рахунок №56).
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами або їх належно уповноваженими представниками, скріплення Договору печатками сторін, та діє протягом строку оренди, і протягом 10-ти календарних днів після спливу строку оренди, та/або до повного виконання сторонами взятих на себе за даним Договором зобов'язань. Строк оренди починає обчислення з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду та діє до 31 січня 2023 (включно). У разі дострокового припинення Договору оренди, одночасно з ним припиняється цей договір.
Згідно пункту 7.1. Договору, цей Договір можу бути розірваним або припинений лише відповідно до його умов та/або відповідно до умов чинного законодавства України. У випадку закінчення строку договору або у випадку його дострокового розірвання, приміщення повертається орендарем орендодавцю не пізніше останнього дня строку, відведеного орендарю для вивільнення та повернення приміщення.
10.05.2022 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, згідно якої домовились припинити строк дії Договору та повернути із оренди нежитлове приміщення за актом приймання приміщення з оренди 31.05.2022.
Згідно пункту 2.7. Договору, повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцю здійснюється у тому ж порядку, що й передача в оренду, не пізніше 10 календарних днів після спливу строку оренди або у разі розірвання чи припинення цього Договору, що оформляється актом повернення приміщення з оренди. Звільнення об'єкта оренди орендарем підтверджується актом повернення приміщення з оренди, підписаним сторонами.
31.05.2022 сторони підписали акт повернення приміщення з оренди до Договору.
Відповідно до підпункту 4.8.3. пункту 4.8. Договору, гарантійний платіж (його невикористана частина), підлягає поверненню орендарю протягом 5-ти робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення.
Позивач листом вих.№845/2906 від 29.06.2022 просив відповідача повернути гарантійний платіж з вирахуванням суми орендної плати відповідно до актів приймання наданих послуг та комунальних послуг за лютий 2022 в сумі 334 103, 56 грн.
Відповідач не повернув позивачу невикористану частину гарантійного платежу та не надав відповіді на лист вих.№845/2906 від 29.06.2022.
Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією вих.№898/1509 від 15.09.2022, в якій вимагав повернути гарантійний платіж з вирахуванням суми орендної плати, яку орендар мав сплатити за період з лютого по травень 2022 у розмірі 319 476, 11 грн.
Однак позивач не отримував від відповідача доказів, що підтверджують повернення невикористаної суми гарантійного платежу.
З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідач невикористану суму гарантійного платежу у розмірі 319 476, 11 грн і додатково у порядку статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 24 106, 49 грн та інфляційні втрати у розмірі 92 688, 78 грн.
II. Предмет позову та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правова вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 436 271, 38 грн (основний борг, 3% річних, інфляційні втрати).
Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 230, 283 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 625, 629, 759 Цивільного кодексу України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем договору №01/02/22-4 від 01.02.2022 в частині повернення невикористаної суми гарантійного платежу.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору №01/02/22-4 від 01.02.2022, після припинення дії вказаного Договору не повернув позивачу суму невикористаного гарантійного платежу.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Суд констатує, що відповідач в силу приписів частини 6, 7 статті 6, пункту 2 частини 6, частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 17, 37, 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи, затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та згідно пункту 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 належним чином повідомлений про розгляд даної справи та можливість подати відзив на позовну заяву, що підтверджується повідомлення про доставку процесуального документу, а саме ухвали від 24.06.2025 (про відкриття провадження у справі) до електронного кабінету ТОВ «Алсан» (відповідач), яке міститься в матеріалах справи.
Так, ухвалу від 24.06.2025 відповідач отримав 24.06.2025 о 18:10.
Відтак, в силу приписів абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвала від 24.06.2025 вручена відповідачу - 25.06.2025.
Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/6877/25, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивача на виконання умов договору №01/02/22-4 від 01.02.2022 здійснив на користь відповідача гарантійний платіж?
- чи був порушений відповідачем обов'язок по поверненню позивачу невикористаної суми гарантійного платежу?
- чи обґрунтована позивачем сума невикористаного гарантійного платежу?
- чи правомірно позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?
- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
(1) Щодо основного боргу.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1, 6 стаття 283 Господарського кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 стаття 759 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено матеріалами справи, 01.02.2022 між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/02/22-4, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 261,7 кв.м., розташоване у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 99-А.
Матеріали справи не містять заперечень відповідача, що позивач не передав відповідачу, згідно статті 765 Цивільного кодексу України та пункту 2.1. Договору у користування об'єкт оренди.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої (частина 1 стаття 762 Цивільного кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 стаття 286 Господарського кодексу України).
Як вбачається зі змісту Договору, сторони пунктом 4.3. узгодили розмір щомісячної орендної плати, який складає 150 730, 83 грн з ПДВ, що еквівалентно становить 5 234, 00 доларів США (станом на 27.01.2022) та розраховано за наступною формулою: еквівалент у розмірі 20 доларів США = 1 кв.м. площі приміщення.
Компенсація вартості витрат по сплаті комунальних послуг, згідно пункту 4.10. Договору до складу орендної плати не входить.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 стаття 762 Цивільного кодексу України).
Як підтверджено платіжною інструкцією №443 від 11.02.2022 (копія міститься в матеріалах справи) позивач здійснив на користь відповідача платіж орендної плати за лютий 2022 року у розмірі 153 204, 42 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
Крім того, з метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором сторони в пункті 4.8. дійшли до згоди, що позивач зобов'язується протягом 10-ти банківських днів з дати підписання даного Договору, сплатити відповідачу гарантійний платіж у розмірі 376 927, 06 грн з ПДВ, який еквівалентно складає 13 085, 00 доларів США (станом на 27.01.2022).
Окрім цього, підпунктом 4.8.4. пункту 4.8. Договору сторони узгодили, що гарантійний платіж, може вважатися внесеним на умовах зарахування зустрічних однорідних вимог стосовно обов'язку відповідача повернути сплачений позивачем гарантійний платіж за договором суборенди нежитлового приміщення №44-ЕСКО від 03.05.2019 укладеного між сторонами.
Так, на виконання підпунктом 4.8.4. пункту 4.8. Договору сторони 04.02.2022 уклали акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Зі змісту акта від 04.02.2022 вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №44-ЕСКО від 03.05.2019 у розмірі 349 212, 48 грн, а позивач має заборгованість перед відповідачем за Договором в сумі гарантійного платежу, який зазначений вище. Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на що грошові зобов'язання позивача перед відповідачем в частині гарантійного платежу припинились у сумі 349 212, 48 грн.
Залишок невиконаних грошових зобов'язань позивача перед відповідачем за Договором склав 27 714, 58 грн, яку позивач зобов'язався сплатити відповідачу протягом 10-ти банківських днів з дати укладання акту від 04.02.2022.
Позивач виконав власні зобов'язання та здійснив доплату відповідачу суми гарантійного платежу у розмірі 27 714, 58 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №419 від 10.02.2022 та не заперечується відповідачем.
Таким чином, згідно умов Договору, позивачем належним чином виконані власні зобов'язання щодо сплати гарантійного платежу з метою забезпечення виконання Договору.
У зв'язку з тим, що рф 24.02.2022 розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та введення відповідним указом Президента України, який затверджений відповідним Законом України правового режиму воєнного стану, позивач листом вих.№754/1103 від 11.03.2022 звернувся до відповідача з повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які тягнуть за собою неможливість виконання зобов'язань за Договором на період існування вказаних обставини, тому позивач просив відповідача не нараховувати орендну плату та інші платежі з 24.02.2022.
Відповідач в свою чергу листом від 24.03.2022 запропонував позивачу в період дії воєнного стану на території України здійснювати плату по Договору в розмірі 2 долара США за кв.м., тобто 523, 40 долара США за все приміщення загальною площею 261,7 кв.м.
Позивач виставив відповідачу акти надання послуг за оренду приміщення з лютого по квітень 2022 року з урахуванням запропонованої ціни в листі від 24.03.2022, а саме: акт №34 від 28.02.2022 на суму 134 587, 41 грн з ПДВ; акт №58 від 31.03.2022 на суму 15 312, 02 грн з ПДВ; акт №63 від 30.04.2022 на суму 15 312, 02 грн.
Також відповідач виставив позивачу акти надання послуг від 28.02.2022 щодо комунальних послуг за лютий 2022 року на загальну суму 30 816, 47 грн (№51 на суму 243, 04 грн; №42 на суму 7 833, 15 грн; №52 на суму 22 740, 28 грн), а також відповідні рахунки.
Вказані вище акти підписані зі сторони позивача без зауважень та заперечень, що в свою чергу свідчить про прийняття позивачем пропозиції відповідача щодо зміни ціни орендної плати, яка запропонована в листі від 24.03.2022.
Позивач зазначає, що акт надання послуг за оренду приміщення за травень 2022 року відповідачем не надавався, натомість, позивач виставив рахунок №70 від 01.05.2022 на суму 14 627, 45 грн.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 стаття 763 Цивільного кодексу України). Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (частина 4 стаття 284 Господарського кодексу України).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (частина 1 стаття 651, частина 2 стаття 653, частина 1 стаття 654 Цивільного кодексу України).
10.05.2022 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, згідно якої домовились припинити строк дії Договору та повернути із оренди нежитлове приміщення за актом приймання приміщення з оренди 31.05.2022.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 стаття 785 Цивільного кодексу України).
Позивач повернув відповідачу об'єкт оренди за Договором у порядку пункту 2.7., що підтверджується підписаним між сторонами актом повернення приміщення від 31.05.2022 та не заперечується відповідачем.
В акті від 31.05.2022 зазначено, що орендодавець, тобто відповідач не має претензій до орендаря, тобто позивача щодо стану приміщення та виконання Договору.
Відповідно до підпункту 4.8.3. пункту 4.8. Договору, гарантійний платіж (його невикористана частина), підлягає поверненню орендарю протягом 5-ти робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з тим, що відповідач в строк передбачений підпунктом 4.8.3. пункту 4.8. Договору не повернув позивачу гарантійний платіж (його невикористану частину), позивач звернувся до відповідача з листом вих.№845/2906 від 29.06.2022 в якому просив відповідача повернути гарантійний платіж з вирахуванням суми орендної плати відповідно до актів приймання наданих послуг та комунальних послуг за лютий 2022 в сумі 334 103, 56 грн.
Повторно позивач звернувся до відповідача щодо повернення гарантійного платежу з претензією вих.№898/1509 від 15.09.2022, в якій вимагав повернути вказаний платіж з вирахуванням суми орендної плати, яку орендар мав сплатити за період з лютого по травень 2022 у розмірі 319 476, 11 грн.
Таким чином, позивач здійснив дії письмового повідомлення відповідача про вирахування суми гарантійного платежу на орендну плату з лютого по травень 2022 та вирахування суми відшкодування комунальних послуг за лютий 2022, що в свою чергу передбачено підпунктом 4.8.2. пункту 4.8. Договору. Окрім цього, в підпункті 4.8.1. пункту 4.8. Договору міститься умова, що частина гарантійного платежу може бути зарахована (тобто без попередження) за останній місяць користування об'єктом оренди, тобто в даному випадку за травень 2022 року.
Суд зазначає, що позивач не надав до матеріалів справи доказів направлення листа вих.№845/2906 від 29.06.2022 та претензії вих.№898/1509 від 15.09.2022 відповідачу.
Однак, відповідач який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надав будь-яких заперечень щодо суті позовних вимог, в тому числі не спростував твердження позивача щодо отримання або не отримання вищезазначеного листа та претензії.
З огляду на зазначене, з урахуванням стандарту вірогідності доказів, який закріплений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що вищезазначений лист та претензія з більшою вірогідністю були направлені відповідачу.
Отже, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що останній порушив власний обов'язок згідно умов Договору про поверненню позивачу невикористаної суми гарантійного платежу.
Щодо обґрунтованості суми невикористаного гарантійного платежу, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, що позивач 11.02.2022 перерахував на рахунок відповідача 153 204, 42 грн, як орендну плату за лютий 2022 року.
Орендна плата за лютий-травень 2022 року складає 179 838, 90 грн (акт №34 від 28.02.2022; акт №58 від 31.03.2022; акт №63 від 30.04.2022; рахунок №70 від 01.05.2022).
Сума витрат комунальних послуг за лютий 2022 року, згідно відповідних актів та рахунків від 28.02.2022 загалом становить 30 816, 47 грн.
Тобто, загальна сума орендної плати та витрат комунальних послуг складає 210 655, 37 грн (179 838, 90+30 816, 47 грн).
Позивач здійснив гарантійний платіж у розмірі 376 927, 06 грн, згідно акта від 04.02.2022 та платіжної інструкції №419 від 10.02.2022.
Таким чином, сума невикористаного гарантійного платежу становить 319 476, 11 грн (376 927, 06 - 210 655, 37 + 153 204, 42).
Отже, заявлена позивачем сума до стягнення є обґрунтованою.
Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд констатує, що відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи не надано належних та допустимих доказів, які могли підтвердити, що останній належним чином виконав умови Договору та повернув позивача невикористану суму гарантійного платежу або докази, які могли спростувати доводи та аргументи позивача.
Отже, обставини наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовані.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 319 476, 11 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
(2) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 24 106, 49 грн та інфляційні втрати у розмірі 92 688, 78 грн за період з 08.06.2022 по 12.12.2024.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).
Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відтак, позивач правомірно здійснив нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.
Суд здійснивши перевірку правильності здійснення позивачем розрахунку 3% річних і інфляційних втрат зазначає, що він є арифметично правильним, періоди заборгованості позивачем також визначені правильно, відтак, вимоги позивача в частині 3% річних і інфляційних втрат підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5 319, 89 грн.
Ціна позову становить 436 271, 38 грн.
Таким чином, згідно підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням приписів частини 3 вказаної статті, позивачу необхідно було сплатити суму судового збору у розмірі 5 235, 26 грн (436 271, 38 * 1,5% * 0,8).
Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір у розмірі 84, 63 грн.
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача в належній сумі, а саме 5 235, 26 грн.
Щодо надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 84, 63 грн, суд повідомляє позивача, що останній має право звернутись до суду з відповідним клопотанням в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» про повернення такої суми судового збору.
Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно Енергоефективність» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсан» про стягнення 436 271, 38 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсан» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 99-а; ідентифікаційний код: 32621588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно Енергоефективність» (04119, м. Київ, вул. Гарета Джонсона, будинок 8, літера 20 Д; ідентифікаційний код: 40124047) невикористану суму гарантійного платежу у розмірі 319 476 (триста дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн 11 коп., 3% річних у розмірі 24 106 (двадцять чотири тисячі сто шість) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 92 688 (дев'яносто дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 5 235 (п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн 26 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких