майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"16" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 16/5007/38/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 (вх.№01-19/108/25 від 14.08.2025) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі за позовом Приватного підприємства "Баядєра"
до Фізичної особи - підприємця Венгловської Анни Володимирівни
про стягнення 8 341,27грн
за участю представників сторін:
від заявника: Стахов А.О., ордер серія АМ №1147609 від 14.08.2025;
від Богунського відділу ДВС: не з'явився;
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.05.2011 у справі №16/5007/38/11 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Венгловської Анни Володимирівни на користь Приватного підприємства "Баядєра" 4 730,05грн боргу за поставлений товар згідно договору поставки від 23.03.2010 № 2291, 3 611,22грн штрафу, 102,00грн витрат по сплаті державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
25.05.2011 на виконання вказаного рішення суду виданий наказ №16/5007/38/11.
14.08.2025 за вх.№01-19/108/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшла скарга Венгловської Анни Володимирівни на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якої остання просить зобов'язати Богунський відділ Державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) припинити чинність обтяжень №11833338 та 11408868 (арештів нерухомого майна), які внесені відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі виконавчого провадження №27184844.
Ухвалою від 15.08.2025 суд прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_1 (вх.№01-19/108/25 від 14.08.2025) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та призначив судове засідання для її розгляду на 16.09.2025 о о 09:30.
Судове засідання призначене поза межами строку, встановленого ч.1 ст.342 ГПК України, у зв'язку з відпусткою судді.
27.08.2025 за вх.№10750/25 до суду надійшов відзив Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні вимог скарги від 14.08.2025.
В судовому засіданні 16.09.2025 представник заявника підтримав вимоги скарги в повному обсязі.
Представник Богунського відділу ДВС в судове засідання не прибув.
Відповідно до ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи з розгляду скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У поданій скарзі ОСОБА_1 вказала (а.с.7-11 відновленої справи), що на виконанні Богунського ВДВС перебувало виконавче провадження №27184844 з примусового виконання наказу №16/5007/38/11 від 25.05.2011, виданого Господарським судом Житомирської області. Постановою виконавця від 20.05.2014 в рамках даного провадження виконавчий документ повернуто стягувачу, у зв'язку з чим виконавче провадження завершено. Натомість, за час існування вказаного виконавчого провадження буда винесена постанову про арешт майна боржника, внаслідок чого наразі в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відображаються записи про обтяження, а саме:
номери записів про обтяження: 11833338 та 11408868
вид обтяжень: арешт нерухомого майна
дата, час державної реєстрації : 20.07.2011 16:34:15
підстава внесення запису: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 27184844, виданий 20.07.2011, видавник: Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції
обтяжувач: Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції
особа, майно/права якої обтяжуються: Венгловська Анна Володимирівна
об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно.
Також заявник зазначила, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ПП "Баядєра" припинена. Правонаступництва стягувача у даному виконавчому провадженні не визначено ані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025 по справі №904/4931/24, якою зокрема постановлено ліквідувати юридичну особу Приватне підприємство "Баядера", ані законом, а відтак подальша можливість виконання у даному виконавчому провадженні (попри його відсутність) відсутня.
Заявник стверджував, що існування на сьогоднішній день вказаних обтяжень суттєво порушує права боржника, оскільки останній не має змоги розпоряджатись власним майном.
На думку заявника, вказане виконавче провадження є завершеним остаточно та безповоротно, беручи до уваги як сплив визначеного законом строку на повторне пред'явлення такого до виконання, так і те, що особа стягувача є припиненою у встановленому законом порядку без правонаступництва.
За наведених обставин, ОСОБА_1 просила задовольнити вимоги скарги.
У відзиві на скаргу вх.№10750/25 від 27.08.2025 Богунський відділ Державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначив, що згідно даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні в Богунському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження №27184844 з примусового виконання наказу №16/5007/38/11 від 25.05.2011 виданого Господарським судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Баядера" 4 730,05грн боргу за поставлений товар згідно договору поставки від 23.03.2010 № 2291, 3 611.22грн штрафу, 102,00грн витрат по сплаті державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. 20.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстроване обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 20.05.2014 дане виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону на момент прийняття рішення). Дана норма закону, на підставі якої завершено виконавче провадження, не передбачала зняття арешту з майна боржника. У зв'язку зі спливом строку зберігання, виконавче провадження знищенню згідно акту про знищення виконавчих проваджень. Станом 22.08.2025 відкриті виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 у Богунському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні. Додатково повідомлено, що у Відділі перебували інші виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованостей, які боржником не виконано. Станом на 22.08.2025 на адресу відділу не надходили документи, що є підставами для зняття арешту (а.с.44-46 відновленої справи).
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказана норма кореспондується зі змістом статті 326 ГПК України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
За змістом ст.116 ГПК України в редакції станом на дату видачі наказу Господарського суду Житомирської області від 25.05.2011 у справі №16/5007/38/11 та ст.327 ГПК України в чинній редакції, виданий судом наказ є підставою для виконання судового рішення.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст.339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на дату видачі виконавчого документу Господарським судом Житомирської області №16/5007/38/11 від 25.05.2011 та пред'явлення його до виконання були врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV).
Згідно зі ст.1 Закону №606-XIV (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про арешт майна боржника - 20.07.2011) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.17 Закону №606-XIV (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про арешт майна боржника - 20.07.2011) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як, зокрема виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.
05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, який прийнятий 02.06.2016.
Згідно з п.7 Розділу 13 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016), виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 12.05.2011 у справі №16/5007/38/11, останнім 25.05.2011 виданий наказ (а.с.5 відновленої справи).
Згідно витягу з Реєстру виконавчих проваджень від 14.08.2025 (а.с.13-14 відновленої справи), державним виконавцем Богунського відділу ДВС м.Житомир ГТУЮ у Житомирській області 20.06.2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №27184844 з виконання наказу №16/5007/38/11 виданого 25.05.2011 Господарським судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Баядера" боргу в сумі 8 679,27грн.
Також відповідно до вказаного витягу, 20.07.2011 державним виконавцем Богунського відділу ДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, сума звернення стягнення 8 679,27грн.
Крім того, з вказаного витягу вбачається, що 20.05.2014 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу (п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - 20.05.2014) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання в межах визначеного законом строку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №433431578 від 30.06.2025 щодо ОСОБА_1 , на її нерухоме майно накладені обтяження, зокрема, арешти нерухомого майна, реєстраційні номери обтяжень: №11833338 та №11408868, зареєстровані 20.07.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №27184844 від 20.07.2011, винесеної Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (а.с.22 відновленої справи).
Згідно з ч.1, 2 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу - 20.05.2014), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Схожі норми закріплені і у ч.1, 2 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" (в чинній редакції), здійснивши аналіз яких, суд вказує, що законодавством визначено два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: 1) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій); 2) у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11).
Відтак, враховуючи, що постановою державного виконавця Богунського відділу ДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області від 20.05.2014 виконавчий документ, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 20.05.2014), був повернутий стягувачу, а не суду чи іншому органу (посадовій особі), який його видав, суд дійшов висновку про відсутність у державного виконавця обов'язку знімати арешт, накладений постановою від 20.07.2011 на майно боржника, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ч.5 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 20.05.2014), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
(Схожий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11)
Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Згідно з п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 20.05.2014) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Положеннями п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 20.05.2014) визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що річний строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, наданий ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 20.05.2014), після винесення постанови органом ДВС щодо повернення виконавчого документу стягувачу сплив 20.05.2015.
Жодних доказів повторного звернення стягувача із примусовим виконанням рішення Господарського суду Житомирської області від 12.05.2011 матеріали відновленої справи №16/5007/38/11 не містять.
З огляду на викладене, суд зазначає, що пред'явлення виконавчого документу до виконання є виключним правом стягувача, а тому боржник позбавлений будь-якої можливості ініціювати чи в інший спосіб впливати на вчинення таких дій стягувачем.
Визначення законодавством чіткого строку пред'явлення до виконання виконавчого документа направлене на впорядкування правовідносин з виконання судового рішення боржником та на забезпечення юридичної визначеності таких правовідносин для боржника, в залежності від реалізації стягувачем його права на таке примусове виконання.
Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.34-37 відновленої справи) діяльність стягувача ПП "Баядера" припинена 09.06.2025, номер запису 1002241170046106366 на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2025 у справі №904/4931/24 про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини. Згідно ч.1 ст.46 Конвенції та ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення ЄСПЛ є обов'язковими для виконання державою.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У практиці ЄСПЛ (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.
Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Указані норми визначають непорушність права власності та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції. (Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2023 у справі №927/322/14)
У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. (Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №947/36027/21).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно боржника (з моменту його накладення 20.07.2011 по даний час), враховуючи відсутність майнових претензій з боку стягувача, повторного не пред'явлення ним виконавчого документу до виконання протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", є невиправданим втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном. А тому, наявні за ОСОБА_1 арешти нерухомого майна - реєстраційні номери обтяжень: №11833338 та №11408868, зареєстровані 20.07.2011 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП№ 27184844 від 20.07.2011, винесеної Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 234, 235, 340-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу ОСОБА_1 (вх.№01-19/108/25 від 14.08.2025) на бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
2. Зобов'язати Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ідентифікаційний код 35021511) припинити чинність обтяжень №11833338 та №11408868 (арештів нерухомого майна), які внесені відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі виконавчого провадження №27184844.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 22.09.2025.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - скаржнику в кабінет "Електронного суду"
2 - представнику скаржника - адвокату Стахову А.О. в кабінет "Електронного суду
3 - Богунському відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в кабінет "Електронного суду" та на адресу: 10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, буд. 3/14; ід. код 35021511 (рек. з повід.)