вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3206/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл", м. Умань Черкаської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", м. Верхівцеве Дніпропетровської області
про стягнення грошових коштів
Суддя Крижний О.М.
Секретар удового засідання Колісник О.М.
Представники:
Від позивача: Ульченко І.Б., ордер серія ВІ №1314562 від 02.07.2025, адвокат
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" 4950000,00 грн - попередньої оплати, 75945,21 грн - 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 332640,00 грн - неустойки в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару, 594000,00 грн - штрафу 10%.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ЗК-238-ШС від 14.02.2025 в частині повної та своєчасної поставки товару. У зв'язку з тим, що відповідач не поставив позивачеві товар, поставки цього товару втратила для позивача інтерес, у зв'язку з чим останній просить повернути попередню оплати та стягнути штрафні санкції та відсотки за користування чужими грошовими коштами.
Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" в усіх банківських або інших фінасово-кредитних установах у розмірі попередньої оплати 4950000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у розмірі попередньої оплати 4950000,00 грн.
Відповідач подав відзив на позов, у якому вказує, що не мав мети невиконання умов договору поставки, зауважує, що даний факт виник із низки обставин які не залежать від відповідача. Відповідач зазначає, що у зв'язку із несприятливими погодними умовами врожайність насіння соняшника, що є основною сировиною для виготовлення олії, була незначна тому її кількість на ринку була в обмеженої кількості та ціни у 2024-2025 році на насіння врожаю 2024 року були дуже зависокі, що вплинуло на формування виробництва та отримання прибутку товариства, але як свідчить сам позивач у позовній заяві відповідач намагався виконати умови договору шляхом часткової поставки товару, наданням гарантійних листів та інше. Відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, зазначає, що надані позивачем докази не містять актів прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), детального опису робіт (наданих послуг), що виконані адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також зазначає, що дана справа не є складною .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін (у тому числі у попередніх судових засіданнях), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок поставки товару, причини не поставки відповідачем товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати.
Так, судом встановлено, що 14.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (постачальник) укладено договір поставки №ЗК-538-ШС, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця , а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Під товаром сторони розуміють - шрот соняшниковий. Кількість, якість, строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.1 договору кількість та якість товару визначається у Специфікаціях. Кількість фактично поставленого товару може відхилятись від кількості зазначеної у Специфікації в межах +/-10% на вибір покупця, але при цьому відповідати товаро-супровідним документам.
Оплата вартості товару здійснюється на наступних умовах:
- у випадку поставки товару на умовах FCA 80% від вартості товару оплачується покупцем по факту завантаження товару у транспортний засіб;
- у випадку поставки товару на умовах DDP/CPT 80% від вартості товару оплачується покупцем по факту вивантаження товару у місці поставки;
- 20% від вартості партії товару оплачується після отримання товару та реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН.
При взаємному погодженні сторін, інші умови оплати товару можуть погоджуватися у Специфікації і застосовуватися щодо товару конкретної Специфікації (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору строк і умови поставки зазначаються у Специфікації.
Згідно з п. 10.1 договору договір набирає чинності з дати його укладенні та дає до 31.12.2025, а в частині не виконаних зобов'язань - до повного їх виконання.
Сторонами підписана Специфікація № 1 від 14.02.2025 на наступних умовах: товар - шрот соняшниковий тостований негранульований в кількості 600 000,00 кг, по ціні 9,90 з ПДВ за 1 кг. Загальна сума з ПДВ 5940000,00 грн, FCA Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, 50-А, строки поставки: - до 07.03.2025.
14.02.2025 покупцем здійснено попередню оплату товару в розмірі 4950000,00 грн відповідно до платіжної інструкції № 511067749 від 14.02.2025 на підставі виставленого рахунку постачальником №13 від 14.02.2025. Призначення платежу: згідно договору №ЗК-538-ШС від 14.02.2025 Шрот соняшниковий сума 4950000,00 грн ПДВ (20%) 825000,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 07.03.2025 до Специфікації № 1 до договору поставки №ЗК-538-ШС від 14.02.2025 сторони погодили продовження строку поставки до 15.04.2025.
Листом №29/02 від 29.09.2025 відповідач у зв'язку з відсутністю товару (шроту соняшникового негранульованого) в наявності просив позивача погодити продовження строку поставки до 20.05.2025. Також, постачальник у даному листі гарантував та зобов'язувався повідомити Покупця про наявність товару (в тому числі, партії або її частини) письмово на електронну адресу зазначену в договорі.
Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що відповідач товар не поставлений та жодних повідомлень від постачальника про наявність товару готового до відвантаження на електронну адресу покупця не надходило.
20.05.2025 позивач звертався до відповідача з вимогою №20/05 про повернення попередньої оплати в сумі 4950000,00 грн протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення даної вимоги. Також позивач вимагав вплатити 10% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 47465,75 грн, неустойку за порушення строку поставки товару в розмірі 207900,00 грн та штраф за прострочення поставки понад 10 календарних днів в розмірі 594000,00 грн. Вказана вимога направлена 21.05.2025.
Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що відповідач товар не поставив, попередню оплату у добровільному порядку не повернув.
На підтвердження своєї правової позиції позивач надав, зокрема, наступні докази:
- договір поставки №ЗК-538-ШС від 14.02.2025;
- вимогу про повернення попередньої оплати №20/05 від 20.05.2025 з доказами направлення;
- додаткову угоду №1 від 07.03.2025;
- Специфікацію №1 від 14.02.2025;
- лист №29/02 від 29.04.2025;
- платіжну інструкцію №511067749 від 14.02.2025;
- рахунок №13 від 14.02.2025.
Відповідач, в свою чергу, підтвердив непоставку товару, зазначив, що невиконання умов договору виникли з незалежних від нього причин.
Вказане і стало причиною звернення до суду.
Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з умов договору строк поставки продукції є таким, що настав.
Доказів поставки відповідачем товару матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідачем не поставлено товар, позивач просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 4950000,00 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача до відповідача з вимогою №20/05 від 20.05.2025 про повернення попередньої оплати, яка відповідно до трекінгу Укрпошти отримана відповідачем 29.05.2025, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав.
Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
Згідно зі ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати розмірі 4950000,00 грн за договором підлягає задоволенню.
Посилання відповідача у відзиві на позов на несприятливі погодні умови, які вплинули на врожайність насіння соняшника що спричинило неможливість виконати умови договору не приймається судом, оскільки вказана обставина може вплинути на неможливість поставки товару, а не на повернення попередньої оплати, що є предметом даного позову. До того ж, доказів впливу на врожайність відповідачем не надано.
Крім повернення попередньої оплати, позивач нарахував та заявив до стягнення 10% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 75945,21 грн, неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару в розмірі 332640,00 грн та штраф у розмірі 10% в сумі 594000,00 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 7.3.1 договору у разі порушення строку поставки товару, постачальник сплачує на користь покупця неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару за кожен календарний день прострочення поставки. А у випадку прострочення поставки понад 10 календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого у строк товару.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 332640,00 грн за період з 16.04.2025 по 10.06.2025 та штраф у розмірі 594000,00 грн (10% від вартості товару непоставленого товару).
Щодо пені, суд зазначає наступне. Відповідно до умов договору пеня нараховуються за порушення строку поставки товару. Як встановлено судом, товар відповідач не поставив, у зв'язку з чим позивач 20.05.2025 звернувся до відповідача із вимогою №20/05 від 20.05.2025 про повернення попередньої оплати, яка відповідно до трекінгу Укрпошти отримана відповідачем 29.05.2025.
Таким чином, вказаною вимогою позивач змінив негрошове зобов'язання (поставка товару) на грошове (повернення коштів), відповідно нарахування пені за порушення строків поставки товару слід припинити 01.06.2025 (зі спливом трьох днів після отримання відповідачем вимоги про повернення коштів).
Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 232650,00 грн за період з 16.04.2025 по 01.06.2025.
При перевірці розрахунку штрафу судом виявлено допущення позивачем арифметичної помилки, оскільки 10% від попередньої оплати 4950000,00 грн складає 495000,00 грн, а не 594000,00 грн, як просить позивач. Таким чином, розмір штрафу становить 495000,00 грн.
Суд вважає за необхідне врахувати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звернула увагу на наступні обставини.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, оскільки нарахування (пеня, штраф, 10% річних за користування чужими грошовими коштами) у загальному розмірі складають суттєву частину від невиконаного зобов'язання. Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшити штраф на 15%, в результаті розмір штрафу що підлягає стягненню становить 420750,00 грн.
Суд зазначає про неможливість більшого зменшення розміру штрафу. Порушення строків оплати має місце. Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов'язання у визначений договором строк. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою своїх функцій, що є недопустимим.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 7.3.5 договору у випадку односторонньої відмови у завантаженні товару або поставки товару в меншій кількості ніж кількості оплаченого покупцем, постачальник зобов'язується повернути покупцеві попередню оплату на яку поставку не було здійснено протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення письмової вимоги покупцем. У випадку прострочення повернення попередньої оплати, постачальник сплачує на користь покупця 10% річних за користування чужими грошовими коштами. Під відмовою від поставки товару розуміються будь-які дії/бездіяльність постачальника, які свідчать про відмову постачальника поставити товар.
Позивач нарахував та заявив до стягнення 10% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 16.04.2025 по 10.06.2025.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 7.3.5 договору сторони домовилися, що постачальник зобов'язується повернути покупцеві попередню оплату на яку поставку не було здійснено протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення письмової вимоги покупцем.
Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача з вимогою №20/05 від 20.05.2025 про повернення попередньої оплати. Вказана вимога направлена відповідачеві 21.05.2025 та відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення отримана відповідачем 29.05.2025.
Таким чином, відповідач мав повернути попередню оплату 01.06.2025, відповідно прострочення повернення попередньої оплати настала з 02.06.2025.
Отже, вимога про стягнення 10% річних за користування чужими грошовими коштами підлягає частковому задоволенню у розмірі 12205,48 грн за період з 02.06.2025 по 10.06.2025.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4950000,00 грн - основний борг, 12205,48 грн - 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 232650,00 грн - пеня та 420750,00 грн - штраф.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 69436,01 грн з урахуванням того, що позов подано в електронній формі та з урахуванням судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Оскільки позов подано в електронній формі та з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8, розмір судового збору, що підлягав сплаті та підлягає розподілу становить 71431,02 грн за подання позову та 1211,20 грн за подання заяви про забезпечення позову. Надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий за клопотанням позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А, ідентифікаційний код 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3, ідентифікаційний код 45656295) попередню оплату в розмірі 4950000,00 грн (чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч грн 00 коп) 10% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 12205,48 грн (дванадцять тисяч двісті п'ять грн 48 коп), пеню у розмірі 232650,00 грн (двісті тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят грн 00 коп), штраф у розмірі 420750,00 грн (чотириста двадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 69436,01 грн (шістдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять шість грн 01 коп).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.09.2025
Суддя О.М. Крижний