вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3861/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Шашок Людмили Яківни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 92 099,87 грн.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 86 008,79 грн., що складають суму заборгованості за поставлену теплову енергію на підставі Типового договору № 3310/жб від 01.11.2021, 3 531,86 грн. - інфляції грошових коштів, 1 005,37 грн. - річних, 1 223,19 грн. - пені та 330,66 грн. - плати за абонентське обслуговування.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 21.07.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3861/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Вказаною вище ухвалою господарським судом за клопотанням позивача витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо РНОКПП Фізичної особи-підприємця Шашок Людмили Яківни.
23.09.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшов лист від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, в якому останнім повідомлено про те, що за сукупністю символьних параметрів, вказаних в ухвалі: "Шашок Людмила Яківна ( АДРЕСА_1 ); дата запису про проведення державної реєстрації: 02.06.1997, номер запису: 22270170000020010" неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу.
Враховуючи викладене, судом здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника майна, яке знаходить за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1807389 від 23.09.2025 власником даного майна (реєстраційний номер: 14597056) є: Шашок Людмила Яківна (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 22.07.2025.
Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги теплопостачання та абонентського обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 192,4 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська (Січеславська), буд. 22, прим. 42, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВРП № 952544, 14.02.2012, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Н.І., зареєстровано в реєстрі за № 625.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 22, є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку № 22 по вул. Січеславській у місті Кривому Розі протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Таким чином, 01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Шашок Людмилою Яківною фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до пункту 5 договору обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу) (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (частини 3, 11 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору).
Факт поставки теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2025 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 22 по вулиці Січеславській у місті Кривому Розі, згідно з рішенням Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, а саме: акти № 733 від 05.11.2021, № 584 від 03.11.2022, № 703 від 17.11.2023, № 436 від 15.11.2024 про подачу теплоносія на будівлю; акт № 709 від 01.04.2022, № 670 від 23.03.2023, № 668 від 28.03.2024, № 669 від 27.03.2025 про припинення подачі теплоносія на будівлю.
У будинку № 22 по вул. Січеславській у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актами технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 15.09.2020 та 23.09.2024, а також свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що в спірному приміщенні по вул. Січеславській, 22 у місті Кривому Розі проведено відімкнення від систем централізованого опалення, опалювальні прибори демонтовано, стояки з централізованого опалення ізольовані, що підтверджується актом № 152 від 05.02.2002, проте, власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення, зобов'язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення
Вказує позивач у позовній заяві і про те, що його підприємство на виконання умов спірного договору у період з листопада 2021 по березень 2025 поставило відповідачеві теплову енергію на загальну суму 86 008,79 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами передачі-прийняття теплової енергії № 27745 від 30.11.2024, № 31651 від 31.12.2024, № 28329 від 31.01.2025, № 37416 від 28.02.2025, № 43123 від 31.03.2025 (з урахуванням здійсненого перерахунку відповідно до актів №№ 37416, 37416/04014 від 28.02.2025), а також надало послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 330,66 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи актами надання послуг № 27745 від 30.11.2024, №№ 31651, 32894, 32895, 32896, 32897, 32898, 32899, 32900, 32901, 32902, 32903, 32904, 32905, 32906, 32907, 32908, 32909, 32910, 32911, 32912, 32913, 32914, 32915, 32916, 32917, 32918, 32919, 32920, 32921, 32922, 32923, 32924, 32925, 32926, 32927, 32928 від 31.12.2024, № 28329 від 31.01.2025, № 37416 від 28.02.2025, № 43123 від 31.03.2025.
Вказані акти разом з відповідними рахунками-фактурами надіслані на адресу відповідача, проте, останнім не підписано.
Так, відповідач за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025 не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.
Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
З наведеного вбчається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як вже було зазначено вище, Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Так, позивач вказує, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу останнього від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням приписів пункту 34 спірного договору строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2025 є таким, що настав.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів сплати відповідачем заборгованості з постачання теплової енергії в сумі 86 008,79 грн. та за абонентське обслуговування в сумі 330,66 грн. на момент розгляду спору суду не надано, як і не надано контррозрахунку пред'явленої до стягнення суми основного боргу.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначених вище сум слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.01.2025 по 02.07.2025 в сумі 1 005,37 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з січня 2025 по червень 2025 в сумі 3 531,86 грн.
Розрахунки річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, у зв'язку з чим зазначені у розрахунках суми підлягають до примусового стягнення з відповідача.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 45 спірного договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 01.01.2025 по 02.07.2025 в сумі 1 223,19 грн.
Розрахунок пені позивачем завищено з огляду таке.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 45 індивідуального договору не визначений інший строк нарахування пені, ніж передбачено частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Так, позивачем при здійсненні розрахунку суми пені за актом передачі-прийняття теплової енергії № 31651 від 31.12.2024 (в який включено заборгованість споживача за період з листопада 2021 по березень 2024 та за грудень 2024 на загальну суму 68 515,22 грн.) не враховано зазначених вище положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає пеня за загальний період прострочення з 01.01.2025 по 02.07.2025 в сумі 243,66 грн. (а саме, періоди нарахування пені: за актами передачі-прийняття теплової енергії за листопад 2024 на суму 2 308,31 грн. - з 01.01.2025 по 02.07.2025; за грудень 2024 на суму 3 213,28 грн. - з 03.02.2025 по 02.07.2025; за січень 2025 на суму 9 026,96 грн. - з 03.03.2025 по 02.07.2025; за лютий 2025 на суму 1 431,12 грн. - з 01.04.2025 по 02.07.2025 та за березень 2025 на суму 4 727,18 грн. - 01.05.2025 по 02.07.2025).
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шашок Людмили Яківни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) 86 008,79 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію; 330,66 грн. - плати за абонентське обслуговування; 243,66 грн. - пені; 1 005,37 грн. - річних; 3 531,86 грн. - інфляції грошових коштів та 2 995,80 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 94 116,14 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 23.09.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко