18 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1604/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Лакіза В.В.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент-Ойл-95" (вх.№1624 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І., повне рішення складено 27.06.2025) у справі №922/1604/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика-ТДК", м. Чернігів,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент-Ойл-95", м. Харків,
про стягнення 499 500,00 грн,
В травні 2025 року ТОВ "Логістика-ТДК" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Брент-Ойл-95» 499 500,00 грн суми передоплати за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024, а також 5994,00 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 щодо повної поставки попередньо оплаченого позивачем товару.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №922/1604/25 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Брент-Ойл-95" на користь ТОВ "Логістика-ТДК": 499 500,00 грн суми передоплати за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024; 5994,00 грн судового збору; 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду обґрунтовано тим, що з огляду на невиконання відповідачем вимог позивача про передачу талонів та дизельного пального, які були попередньо оплачені, вимоги позивача про стягнення попередньої оплати є такими, що ґрунтуються на положеннях ст. 670, ч. 2 ст. 693 ЦК України, в зв'язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 499 500,00 грн суми передоплати за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024. При цьому, суд визнав безпідставними твердження відповідача про те, що в межах справи № 922/4268/25 позивач вже заявляв вимоги про той же предмет спору та з тих же підстав, однак рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 по зазначеній справі у задоволенні позову було відмовлено. Як вказано судом, у справі № 922/4268/25, на відміну від позову в межах даної справи, позивачем заявлялися вимоги про розірвання договору та стягнення передоплати. Суд при винесенні наведеного рішення зробив висновок про передчасність вимог про повернення передоплати, оскільки договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 строк передачі відповідачем позивачу талонів не визначений, тоді як матеріали справи не містили доказів направлення позивачем на адресу відповідача в порядку ст. 530 ЦК України вимоги передачі талонів позивачу, а строк дії договору встановлений до 31.12.2025. При поданні ж позову в межах даної справи, на відміну від позову у справі № 922/4268/25, позивач, як на підставу позову, посилається на лист-вимогу № 21/03-2025 від 18.04.2025 про виконання зобов'язань з передачі товару, яка не була виконана відповідачем. Зазначене в свою чергу свідчить, що підстави позову у даній справі та у справі №922/4268/25 є різними, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 231 ГПК України відсутні. Враховуючи, що позов у даній справі задоволено повністю, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України, поклав на відповідача 6000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент-Ойл-95" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №922/1604/25; ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги, що у договорі купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 вказано строк (термін) його виконання, це кінцева дата дії договору -31.12.2025, а тому пред'явлена ТОВ “Логістика-ТДК» вимога № 21/03-2025 від 18.04.2025 була передчасна, і відповідачем не порушено умов договору, а відповідно підстави для повернення передоплати за товар на даному етапі часу відсутні.
19.08.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9939), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що умовами договору не було визначено чітких термінів передачі талонів та палива відповідачем у прив'язці до строків проведеної позивачем оплати товару на підставі відповідного рахунку-фактури. Враховуючи очевидні пункти договору стосовно того, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору відповідно до чинного законодавства України, і всі спори між сторонами, що виникають з цього договору, та по яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку згідно з чинним законодавством України (п.5.1., 8.1.), позивач звернувся до суду, зважаючи на порушення його прав. Позивач також зазначив, що орієнтовна сума витрат на правничу допомогу за підготовку, подання відзиву на апеляційну скаргу, та участь у судових засіданнях, відповідно до ст. 126 ГПК України, яку позивач має понести, складає 5 000,00 грн. Відповідні докази та заява будуть подані до суду в порядку та терміни, передбачені ст. 129 та ст. 244 ГПК України.
17.09.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх.№11111), в якій останній зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із апеляційним розглядом даної справи, становить 5000,00 грн за надання правничої допомоги, яка складається з вартості підготовки відзиву на апеляційну скаргу та участі представника позивача в судових засіданнях. Детальний розрахунок та відповідні документи будуть надані у встановлені ГПК України терміни, а саме - не пізніше протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 11.08.2025.
Так, відповідно до довідки Східного апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 262 Про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду" від 11.08.25 по справі №922/1604/25 було надіслано одержувачу ТОВ "Брент-Ойл-95" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.08.25 о 18:03.
Крім того, за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Так, ухвала суду від 11.08.2025 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду була надіслана у Єдиний державний реєстр судових рішень для оприлюднення 11.08.2025 та 13.08.2025 була оприлюднена для загального доступу.
Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із апеляційним розглядом даної справи, становить 5000,00 грн за надання правничої допомоги. Детальний розрахунок та відповідні документи будуть надані у встановлені ГПК України терміни, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.04.2024 між ТОВ "Брент-Ойл-95" (продавець) та ТОВ "Логістика-ТДК" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 35, згідно з яким продавець зобов'язується передати талони на паливно-мастильні матеріали - дизельне паливо (далі товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю сплатити його ціну.
Згідно з п.1.2. договору якість товару, який передається у власність покупцю за талонами, повинна відповідати вимогам Державних стандартів (ДСТУ), або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника, та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації).
Відповідно до п.2.1. договору передача товару проводиться шляхом заправки автотранспорту покупця на АЗС продавця за талонами, виданими продавцем.
У п.2.2. договору встановлено, що відпуск палива покупцеві здійснюється тільки після пред'явлення талонів.
Відповідно до п.2.3. договору у разі розкрадання, знищення, втрати бланків-дозволів (талонів) покупцем, талони продавцем не відновлюються, а вартість товару, що підлягає видачі за такими бланками-дозволами (талонами), відшкодуванню продавцем не підлягає.
В п.2.4. договору сторони погодили, що приймання (відпуск) товару за кількістю і якістю здійснюється на умовах цього договору.
Згідно з п.2.5. договору передача нафтопродуктів покупцеві здійснюється на умовах EXW - АЗС продавця (за умови інтерпретації термінів відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс -2010). Право власності на пальне вважається переданим покупцеві у момент його фактичного відпуску з АЗС продавця, або у момент його оплати, в залежності від того, яка з подій настане раніше. Зобов'язання продавця передати пальне вважається виконаним в момент фактичного відпуску пального за талонами на АЗС продавця.
Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складається із загальної вартості (ціни) придбаного за талонами товару.
Згідно з п.3.3. договору відпуск товару за цим договором здійснюється на умовах 100 % попередньої (авансової) передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно оформленого рахунку.
Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський поточний рахунок продавця. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на підставі рахунку, виставленого продавцем, протягом 3-х днів з дня його виставлення (п.3.4 договору).
Відповідно до п.3.5. договору якщо покупець здійснив повну оплату за рахунком, який був йому виставлений продавцем, він таким чином підтверджує повну згоду з усіма суттєвими умовами договору, які були наведені у відповідному рахунку (здійснення платежу за рахунком сторони визнають акцептом оферти). Датою оплати (отримання грошових коштів продавцем) вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця.
За змістом п.3.6. договору продавець в посвідчення свого зобов'язання, витікаючого з цього договору, видає покупцю талони на усю кількість сплаченого товару.
У п.3.7. договору встановлено, що з моменту надходження оплати і до моменту відвантаження товару покупцеві продавець зобов'язується забезпечувати збереження палива, що є власністю покупця. Вартість зберігання палива покупця включена у вартість палива і додатковій оплаті не підлягає.
Відповідно до п.3.8. договору у випадку закінчення терміну дії чи розірвання цього договору сторони зобов'язані зробити остаточні взаєморозрахунки протягом 5 (п'яти) банківських днів та підписати відповідний акт звірки.
Згідно з п.4.1. договору продавець має право, зокрема, відмовитись від передачі у власність партії товару у випадку нездійснення покупцем оплати ціни (вартості) цієї партії товару, або у випадку виникнення між сторонами неврегульованих чи переданих на розгляд суду спорів (претензій); тимчасово, в односторонньому порядку припинити виконання своїх зобов'язань щодо передачі товару у власність покупця за цим договором на строк реконструкції нафтобази, планових та поточних ремонтів, технічних перерв, та інших причин, які впливають на роботу нафтобази.
В п. 4.2. договору визначено, що продавець зобов'язаний, зокрема: відпускати нафтопродукти по талонам; відпускати нафтопродукти на всю кількість зазначених в талонах або картках, що будуть пред'явлені, відпуск нафтопродуктів за відомостями у межах попередньо уповноваженого між сторонами ліміту.
За змістом п.4.3 договору покупець має право: отримувати товар від продавця в порядку та на умовах, визначених цим договором; вимагати від продавця проведення звірки взаєморозрахунків за цим договором.
Покупець зобов'язаний, зокрема, вчасно й у повному обсязі, згідно умов даного договору, здійснювати оплату за товар (п.4.4. договору).
Відповідно до п.5.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України.
У п.6.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.
Будь-яка з сторін має право ініціювати розірвання цього договору, повідомивши про це іншу сторону за 30 календарних днів (п.6.2. договору).
Відповідно до п. 6.3. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного та належного виконання усіх своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 8.1. договору всі спори між сторонами, що виникають з цього договору, та по яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку згідно з чинним законодавством України.
Позивач вказує, що в рамках цього договору, починаючи з 04.04.2024, він протягом квітня-травня 2024 року придбавав у покупця паливо, повністю сплачував суми передоплати на підставі відповідних рахунків продавця та отримував талони на повну суму оплаченого товару, на підставі актів приймання передачі бланків-дозволів (талонів), та, власне, пальне на підставі відповідних видаткових накладних.
Тобто, як зазначає позивач, в період з 04.04.2024 по 07.05.2024 він сумлінно виконував свої зобов'язання за договором та здійснив оплату:
- 04.04.2024 (оплата за паливо згідно рах № 68 вiд 04.04.2024) на суму 200 100,00 грн за платіжною інструкцією №2353;
- 10.04.2024 (оплата за паливо згідно рах № 109 вiд 10.04.2024) на суму 200 100,00 грн за платіжною інструкцією №2372;
- 16.04.2024 (оплата за паливо згідно рах № 164 від 16.04.2024) на суму 200 100,00 грн за платіжною інструкцією №2393;
- 30.04.2024 (оплата за паливо згідно рах № 335 від 30.04.2024) на суму 300 150,00 грн за платіжною інструкцією №2419;
- 07.05.2024 (оплата за паливо згідно рах № 365 від 03.05.2024) на суму 200 100,00 грн за платіжною інструкцією №2448,
та отримав від відповідача товар згідно:
- видаткової накладної № 56 від 04.04.2024 на суму 200 100,00 грн, акт прийому-передачі бланків-дозволів (талонів) від 04.04.2024;
- видаткової накладної № 75 від 10.04.2024 на суму 200 100,00 грн, акт прийому-передачі бланків-дозволів (талонів) від 10.04.2024;
- видаткової накладної № 127 від 16.04.2024 на суму 200 100,00 грн, акт прийому-передачі бланків-дозволів (талонів) від 16.04.2024;
- видаткової накладної № 213 від 30.04.2024 на суму 300 150,00 грн, акт прийому-передачі бланків-дозволів (талонів) від 30.04.2024;
- видаткової накладної № 301 від 07.05.2024 на суму 200 100,00 грн, акт прийому-передачі бланків-дозволів (талонів) від 07.05.2024.
Дані операції підтверджуються відповідними рахунками-фактурами, платіжними інструкціями, випискою Приватбанку за період з 01.04.2024 по 08.05.2025, актами та видатковими накладними, доданими до даної позовної заяви.
Також, відповідач виставив позивачу рахунок № 419 від 14.05.2024 на дизельне пальне марки ДП-Євро5-ВО загальною кількістю 11 000,00 літрів на загальну суму 499 500,00 грн (в т.ч. ПДВ 832 50,00 грн.).
Позивач 14.05.2024 здійснив повну оплату даного рахунку за платіжною інструкцією №2458 на суму 499 500,00 грн, як це передбачено умовами договору.
Водночас, як вказує позивач, відповідач протягом тривалого періоду (понад рік) так і не здійснив передачу йому талонів на придбане пальне, не передав у власність вищевказану кількість товару за видатковою накладною, жодної інформації про наявність підстав для невиконання умов договору позивачу не надавав, жодних листів не направляв.
Таким чином, за твердженням позивача, протягом дії договору позивач оплатив відповідачу товар на загальну суму 1 600 050,00 грн, а отримав від відповідача товар на загальну суму 1 100 550,00 грн. Тобто, сума передплаченого, але не отриманого товару складає 499 500,00 грн.
З огляду на порушення відповідачем умов договору позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд: розірвати договір купівлі - продажу № 35 від 04.04.2024, укладений між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за непоставлений товар за договором купівлі - продажу №35 від 04.04.2024 у розмірі 499 500,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 у справі № 922/4268/25 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.
Суд при постановленні рішення у справі № 922/4268/25, зокрема, виходив з того, що договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 строк передачі відповідачем позивачу талонів не визначений, тоді як матеріали справи не містять доказів направлення позивачем на адресу відповідача в порядку ст. 530 ЦК України вимоги передачі талонів позивачу, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем на час розгляду справи, враховуючи, що договір купівлі-продажу діє до 31.12.2025, не порушено строків щодо передачі талонів позивачу, а тому твердження позивача про порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 щодо передачі талонів є передчасним.
Зазначене рішення в передбаченому Законом порядку набрало законної сили.
Після ухвалення наведеного рішення, врахувавши викладені в ньому висновки, позивач направив відповідачу лист-вимогу № 21/03-2025 від 18.04.2025, в якій просив негайно виконати свій обов'язок по договору в натурі та передати ТОВ “Логістика-ТДК» талони на повну кількість оплаченого дизельного пального в кількості 11000,00 літрів із оформленням видаткової накладної на передачу товару на загальну суму 499 500,00 грн протягом 7 днів з моменту отримання даного листа-вимоги, але не пізніше 29 квітня 2025. Просив вважати дану вимогу невід'ємною частиною договору купівлі-продажу №35 від 04.04.2024. До цієї вимоги позивач додав акт звірки взаємних розрахунків за договором № 35 від 04.04.2024 за період з 01.04.2024 по 18.04.2025. На підтвердження направлення вимоги та акту звірки позивачем до матеріалів справи додано опис вкладення у цінний лист від 18.04.2025 та накладну Укрпошти №0407325433798 від 18.04.2025.
За даними трекінгу з сайту Укрпошти, поштове відправлення № 0407325433798 з листом-вимогою та актом звірки відповідач отримав 30.04.2025.
Однак, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач вимогу позивача не виконав, талони на суму оплаченого дизельного пального позивачу не передав, товар не поставив.
З огляду на викладене, позивач на підставі ст. 670, 693 ЦК України наполягає на поверненні відповідачем сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 499 500,00 грн.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги, що у договорі купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 вказано строк (термін) його виконання, це кінцева дата дії договору -31.12.2025, а тому пред'явлена ТОВ “Логістика-ТДК» вимога № 21/03-2025 від 18.04.2025 була передчасна, і відповідачем не порушено умов договору, а відповідно підстави для повернення передоплати за товар на даному етапі часу відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
У ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором купівлі-продажу.
У ст.655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Отже, положення ст.663 ЦК України у сукупності з нормами ст.530 ЦК України урегульовують питання визначення строку передачі товару продавцем покупцю у випадку, якщо цей строк не встановлений договором купівлі-продажу (відсутня домовленість сторін щодо строку передачі товару) або якщо визначити цей строк за умовами договору неможливо. У таких випадках цей строк визначається відповідно до положень іншої норми -ст.530 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи, відповідач виставив позивачу рахунок № 419 від 14.05.2024 на дизельне пальне марки ДП-Євро5-ВО загальною кількістю 11 000,00 літрів на загальну суму 499 500,00 грн (в т.ч. ПДВ 832 50,00 грн.).
Позивач 14.05.2024 здійснив повну оплату даного рахунку за платіжною інструкцією №2458 на суму 499 500,00 грн, як це передбачено умовами договору.
Відповідно до п.3.6. договору продавець в посвідчення свого зобов'язання, витікаючого з цього договору, видає покупцю талони на усю кількість сплаченого товару.
Таким чином, зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що сторонами строк передачі товару не визначений, а визначено лише обов'язок продавця передати покупцю талони.
За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч.2 ст.530 ЦК України та ст.663 ЦК України, відповідно до яких строк передачі товару визначається моментом пред'явлення покупцем продавцю вимоги передати товар.
18.04.2025 позивач направив відповідачу лист-вимогу №21/03-2025 від 18.04.2025, в якій просив негайно виконати свій обов'язок по договору в натурі та передати ТОВ “Логістика-ТДК» талони на повну кількість оплаченого дизельного пального в кількості 11000,00 літрів із оформленням видаткової накладної на передачу товару на загальну суму 499 500,00 грн протягом 7 днів з моменту отримання даного листа-вимоги, але не пізніше 29 квітня 2025. Дана вимога отримана відповідачем 30.04.2025.
За таких обставин, відповідач, враховуючи норми ч.2 ст.530 ЦК України, зобов'язаний був виконати умови вимоги та передати ТОВ “Логістика-ТДК» талони на повну кількість оплаченого дизельного пального в кількості 11000,00 літрів із оформленням видаткової накладної на передачу товару на загальну суму 499 500,00 грн у строк до 07.05.2025.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимоги №21/03-2025 від 18.04.2025, що є порушенням умов договору купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024 щодо передачі талонів на вказану кількість товару та самого товару.
Згідно зі ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).
Умовою застосування ч.2 ст.693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Аналогічні висновки щодо застосування ч.2 ст.693 ЦК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17.
З огляду на невиконання відповідачем вимог позивача про передачу талонів та дизельного пального, які були попередньо оплачені позивачем, вимоги позивача про стягнення попередньої оплати є такими, що ґрунтуються на положеннях ст. 670, ч. 2 ст. 693 ЦК України, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта про те, що строк (термін) виконання договору встановлено до 31.12.2025, а тому пред'явлена ТОВ “Логістика-ТДК» вимога № 21/03-2025 від 18.04.2025 була передчасна, і відповідачем не порушено умов договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення 499 500,00 грн суми передоплати за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 35 від 04.04.2024.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди апелянта з рішенням суду в частині стягнення 6000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, тому з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України, не переглядається судом апеляційної інстанції в цій частині.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №917/1604/25 без змін як такого, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент-Ойл-95" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2025 у справі №922/1604/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.09.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза