про закриття апеляційного провадження
22 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1483/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (вх.№1623) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/1483/25
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт Козин, в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Слобожанське
до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Харківська обл., Чугуївський р-н, с-ще Слобожанське
про стягнення 1601,38 грн,-
30.04.2025 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме квартира №142 у будинку №16 по вул. Спортивній селища Слобожанське Чугуївського району Харківської області у розмірі 1601,38 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/1483/25 у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок власника квартири оплачувати житлово-комунальні послуги дійсно існує, проте він виникає лише за умови доведеного факту фактичного надання таких послуг та належного підтвердження їх обсягів і вартості. Позивач, посилаючись на право власності відповідача на квартиру, обґрунтовував виникнення заборгованості та надав розрахунки, які, на його думку, підтверджують борг. Однак суд встановив, що ці розрахунки ґрунтуються на актах зняття показників вузлів обліку іншого будинку (за адресою вул. Спортивна, 16/86), тоді як спірна квартира знаходиться у будинку №16 по тій самій вулиці. Позивач не надав жодних актів зняття показань лічильників, рахунків чи актів надання послуг, які б стосувалися саме спірного житла. Аналогічна ситуація стосувалася і вимог про стягнення абонентської плати: відсутність документів про наявність чи відсутність вузла комерційного обліку у будинку не дала можливості перевірити правильність нарахувань. Суд підкреслив, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність боргу, а недоведеність цих обставин унеможливлює задоволення позову. Отже, підставою для відмови у позові стало ненадання позивачем належних і допустимих доказів фактичного споживання відповідачем комунальних послуг у заявленому розмірі.
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що:
- рішення місцевого господарського суду є помилковим та безпідставним, оскільки суд неправильно витлумачив і оцінив подані докази. Він зазначає, що будинки з нумерацією « 16» та « 16/86» по вул. Спортивній - це один і той самий будинок, просто із старою та новою нумерацією. Отже, акти зняття показників вузла обліку теплової енергії, які подав позивач, стосуються саме будинку, де розташована квартира відповідача, а тому вони є належним доказом постачання тепла й виникнення заборгованості;
- теплопостачання у м. Слобожанське здійснюється централізовано, відключення окремих квартир неможливе, а відтак відповідач об'єктивно користувався послугами теплопостачання. Жодних доказів з боку відповідача про неспоживання послуг до справи не подано;
- щодо абонентської плати, скаржник вказує, що вона нараховується у будь-якому випадку, незалежно від фактичного споживання послуг, і це прямо передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та підзаконними актами. Позивачем були видані розпорядження про встановлення тарифів на абонентське обслуговування, і саме ці документи є належним доказом правомірності нарахувань;
- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не забезпечив повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи. Зокрема, розгляд відбувався у спрощеному провадженні без виклику сторін, хоча заслуховування пояснень позивача могло б усунути непорозуміння з нумерацією будинків та підтвердити обґрунтованість вимог.
23.07.2025 від Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залити без задоволення, рішення суду - без змін.
25.07.2025 від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшли пояснення, в яких останній зазначає таке:
- відповідач у своєму відзиві визнає факт набуття у власність квартири АДРЕСА_1 як відумерлої спадщини з 03.01.2024 та подальшу передачу її дитині-сироті. Однак, набувши право власності, рада не виконала обов'язку інформувати виконавця комунальних послуг про зміну власника та кількість фактично проживаючих осіб, що прямо передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги»;
- розрахунок заборгованості за теплову енергію здійснювався за Методикою, затвердженою наказом Мінрегіону №315, де враховується лише опалювана площа квартири, а не кількість мешканців. Тому факт непроживання чи відсутності зареєстрованих осіб не звільняє власника від обов'язку сплачувати. Додатково скаржник посилається на ч. 4 ст. 319 ЦК України, вважаючи, що відповідач як власник мав оплачувати послуги й абонентську плату;
- відповідач не заперечив і не спростував того, що будинки з номерами « 16» і « 16/86» - це фактично одна і та сама будівля, а суд першої інстанції помилково визнав їх різними. Це, на думку скаржника, призвело до неправильного рішення;
- щодо висновку відповідача про відсутність доказів відкриття особового рахунку на ім'я відповідача, позивач зазначає: особовий рахунок № НОМЕР_1 було відкрито ще до переходу права власності, і він не змінювався лише тому, що відповідач не звернувся до позивача з заявою про внесення змін. При цьому наявність чи відсутність особового рахунку не може бути підставою для невизнання факту отримання послуг, оскільки теплопостачання здійснюється централізовано на весь будинок.
22.08.2025 від Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області надійшло клопотання, в якому заявник просить апеляційний суд врахувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №922/3689/24. В означеній справі ПАТ «Центренерго» також зверталося з позовом до Слобожанської селищної ради про стягнення заборгованості за комунальні послуги по тій самій квартирі АДРЕСА_1 . Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на раду обов'язку сплачувати борг, підтвердивши правомірність рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
У клопотанні наголошується, що позовні вимоги у нинішній справі ідентичні тим, які вже були предметом розгляду (однакові сторони, предмет і підстави позову, навіть та ж сума - 1601,38 грн за період з січня по червень 2024 року). Тому, на думку ради, повторний розгляд є безпідставним, адже вже існує судове рішення, що набрало законної сили і яким встановлено відсутність обов'язку відповідача оплачувати ці послуги.
25.08.2025 від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшли заперечення на клопотання, в якому останній зазначає, що:
- у справі №922/3689/24 предметом є стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з червня 2022 по червень 2024 у розмірі 7060,02 грн. Натомість у справі №922/1483/25 предметом є стягнення боргу лише за період з січня по червень 2024 у сумі 1601,38 грн. Тобто матеріально-правові вимоги різні;
- у справі №922/3689/24 підстава ґрунтувалась на рішенні суду у справі про відумерлу спадщину, витягах з ДРРП і загальних нормах закону. У справі №922/1483/25 підстава інша - це право власності ради на конкретну квартиру №142, наявність публічних договорів про надання комунальних послуг та законодавство щодо їх оплати. Таким чином, сукупність юридичних фактів не збігається;
- позови вважаються тотожними лише тоді, коли збігаються одночасно сторони, предмет і підстави. Якщо хоч один елемент відрізняється, повторний позов допустимий. На думку позивача, у цій ситуації немає повної тотожності;
- ПАТ «Центренерго» звертає увагу на справу №922/1235/25, де господарський суд уже задовольнив позовні вимоги до ради за той самий період (січень-червень 2024), але за іншою адресою. Більше того, сама рада вже повідомила про намір добровільно виконати рішення у тій справі. Це, на думку позивача, підтверджує необґрунтованість доводів ради у клопотанні.
Розглянувши клопотання відповідача та заперечення на його клопотання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність дослідити тотожність між даною справою та справою №922/3689/24.
03.03.2025 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі №922/3689/24. У тексті даної постанови зазначено таке:
«Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якому просило суд стягнути заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 7060,02 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 16.07.2024 №386991370) квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності органу місцевого самоврядування - Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі №621/3013/23.
Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили 14.11.2023, визнано відумерлою спадщину померлого ОСОБА_1 ; передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , як відумерлу спадщину, у комунальну власність Слобожанської селищної територіальної громади в особі Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача, в період з червня 2022 по червень 2024 року (включно) він надавав послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , на якому обліковується житлове приміщення, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
Однак, незважаючи на те, що послуги надавалися своєчасно, якісно та в повному обсязі, Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області не здійснювала їх оплату у встановлені діючим законодавством строки, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3689/24 в позові відмовлено повністю.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 334, 1216, 1218, 1222, 1277 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
Судом було встановлено, що спадщина на квартиру АДРЕСА_1 набула статусу відумерлої після набрання рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.10.2023 у справі №621/3013/23, а саме - 14.11.2023. Право власності на вказану квартиру набуто відповідачем 03.01.2024, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2024 №386991370. Таким чином, саме з 03.01.2024 у відповідача - Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області виник обов'язок щодо утримання майна, яке знаходиться у його власності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку зі сплати заборгованості за надані позивачем комунальні послуги в період з червня 2022 року до грудня 2023 року (включно) по квартирі АДРЕСА_1 та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період в розмірі 5458,64грн.
Крім того, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, як такої, що не підтверджена жодними належними та допустимими доказами».
Під час апеляційного перегляду справи №922/3689/24 постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2024 справі №922/3689/24 залишено без змін.
Отже, у рішенні Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 у справі №922/3689/24 вже розглядалось питання стосовно стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, що були нараховані за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що ПАТ «Центренерго» було подано позов до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, які вже були предметом судового розгляду у справі №922/3689/24.
Головна відмінність даних справ лише в тому, що у справі №922/1483/25 позивач звертається до суду і зазначає про наявний публічний договір між сторонами, додає до позову розрахунок заборгованості та акти про знаття показань із вузлів комерційного обліку теплової енергії за адресою вул. Спортивна, 16/86. Разом з тим, справою №922/3689/24 вже було встановлено, що «позивачем не зазначено всіх вихідних даних, які використовувались останнім під час визначення кількості спожитої теплової енергії (опалення) в період січень-березень 2024 років, що свідчить про неможливість перевірити правильність їх нарахування.
Також, позивачем не було надано будь-яких документів, які б підтверджували встановлені тарифи на опалення та абонентську плату з водопостачання, водовідведення, опалення, гарячої води.
Окрім цього, матеріали справи не містять договорів щодо надання комунальних послуг, первинних документів (рахунків, актів), які виставлялись позивачем для оплати наданих комунальних послуг у період з січня 2024 року до червня 2024 року.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві зазначається про особистий рахунок №3222. Проте, позивачем не було надано жодного індивідуального договору про надання комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, як такої, що не підтверджена жодними належними та допустимими доказами».
Таким чином, заявлені у справі №922/1483/25 вимоги фактично дублюють вимоги, які вже були предметом розгляду у справі №922/3689/24, і за результатами розгляду яких у задоволенні позову відмовлено. Відмінність у формальному обґрунтуванні (посилання на публічний договір) не усуває факту, що мова йде про той самий спір, між тими ж сторонами, щодо тієї ж квартири, того ж періоду та тієї ж суми боргу.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження у справі №922/1483/25 було відкрито помилково.
Статтею 264 ГПК України, визначені підстави для закриття апеляційного провадження.
Зокрема, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (ст.264 ГПК України).
Оскільки ст. 264 ГПК України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, проте в цьому випадку процесуально вірними є дії суду апеляційної інстанції щодо закриття апеляційного провадження. Так як колегією суддів було виявлено, що між тими самими сторонами - ПАТ «Центренерго» як позивач та Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області як відповідач - вже розглядався спір, що виник з тих самих підстав (стосувався нарахованої заборгованості за надані комунальні послуги за період з січня 2024 року до червня 2024 року у розмірі 1601,38 грн, що були нараховані за особовим рахунком №3222, на якому обліковується житлове приміщення, а саме: квартира №142 в будинку №16 по вул. Спортивній у смт. Слобожанське, Чугуївського району, Харківської області).
Отже, апеляційний суд виходить із необхідної процесуальної поведінки суду у випадку помилкового відкриття апеляційного провадження та вважає за необхідне прийняти рішення про закриття апеляційного провадження у даній справі, як помилково відкритого.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 235, 258, 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/1483/25 як помилково відкрите.
Ухвала про закриття апеляційного провадження набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, згідно ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян