22 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/627/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Стойка О.В.,
без виклику учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава (вх. № 1400 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 (повне рішення складено 09.06.2025) у справі № 917/627/25 (суддя Киричук О.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", м. Полтава,
про стягнення 6748,12грн,
У березні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (далі - ПрАТ "СК "Саламандра") про стягнення 6748,12грн страхового відшкодування (відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації). Також в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 7000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 позов задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Саламандра" на користь ПрАТ "СК "Уніка" 6748,12грн страхового відшкодування в порядку суброгації; 2422,40грн відшкодування витрат зі сплати судового збору та 3000,00грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем - ПрАТ "СК "Уніка" виплачено страхове відшкодування на користь страхувальника у сумі 9948,12грн, то у відповідача - ПрАТ "СК "Саламандра" у зв'язку з настанням страхового випадку виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в сумі 6748,12грн (із розрахунку: 9948,12грн- 3200,00грн = 6748,12 грн). Також суд врахував, що відповідач факт наявності заборгованості не заперечує, доказів сплати коштів у повному обсязі матеріали справи не містять. Із урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача суми в розмірі 6748,12грн.
Крім того, місцевий господарський суд вирішив питання про розподіл судових витрат, поклавши їх на відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000грн, суд виходив із того, що ціна позову в справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а юридична кваліфікація правовідносин, що є предметом спору, є незначною та не вимагає великого обсягу надання адвокатом послуг, в тому числі, не передбачає участь адвоката в судових засіданнях, а також розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищений, так як предмет спору є типовим, а обставини - стандартними для даної категорії.
Також суд зауважив, що якщо виходити зі співвідношення сума позову - сума гонорару адвоката, то заявлена до стягнення сума у 7000грн за надання правової допомоги є непропорційно завищеною виходячи з суми позову.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, відповідач - ПрАТ "СК "Саламандра" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначає, що стягнуті судом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн є абсолютно неспівмірними з ціною позову, оскільки фактично становлять близько 44,5% від суми позовних вимог (3000,00 грн проти 6748,12грн).
Окрім того, скаржник вважає, що дана справа не відзначається особливою складністю, оскільки предмет спору є типовим для відносин між страховими компаніями щодо страхового відшкодування, а обставини - стандартними для даної категорії справ.
Більше того, за твердженням апелянта, позивач не вдавався до досудового врегулювання спору, а звернувся одразу до суду, що може свідчити про зацікавленість в отриманні додаткової вигоди через стягнення непропорційно високих витрат на правничу допомогу.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "СК "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ПрАТ "СК "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 буде розглядатися за правилами, встановленими ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.107-110 т. 1).
03.07.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є.та судді Лакізи В.В., які входять до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Стойка О.В.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі (6748,12грн) є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що у березні 2025 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПрАТ "СК "Саламандра" про стягнення 6748,12грн страхового відшкодування. Крім того, позивач у позовній заяві також просить стягнути 2422грн витрат зі сплати судового збору та 7000грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
15.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Полтавської області від ПрАТ "СК "Саламандра" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№5029 від 15.04.2025), в якому останній просить суд у задоволенні позову ПрАТ "СК "Уніка" відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що у позивача відсутній юридичний факт порушення його прав на момент подання позову, оскільки він не звертався до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування, до звернення до суду не подав заяву про виплату страхового відшкодування (з відповідними документами), тому, на думку відповідача, позивач не може набути право на отримання страхового відшкодування.
Також відповідач переконаний, що, заявляючи непропорційно високу з ціною позову суму гонорару адвоката, позивач зловживає процесуальними правами та намагається неправомірно збагатитись за рахунок іншої сторони, тому просить суд відмовити у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або зменшити її розмір до справедливої, пропорційної суми.
За результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 09.06.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/627/25, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 6748,12грн страхового відшкодування в порядку суброгації; 2422,40грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, 3000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даному випадку є рішення місцевого господарського суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, а тому в силу ч. 1 ст. 269 ГПК України суд здійснює апеляційний перегляд в межах заявлених доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в частині заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 1312 Конституції України, ст.16 ГПК України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відтак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Як встановлено судом із матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача до позовної заяви додав належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, укладеним між АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" та ПрАТ "СК "Уніка", додаткової угоди №4 від 07.01.2025 відповідно до яких АБ "Адвокатське бюро Олександра Лисова "Еквіт" зобов'язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництва та захист інтересів Клієнта у судах усіх рівнів та інстанцій.
Згідно з п.1 додатку №1 від 04.03.2025 до Договору про надання правової допомоги №1/20ю сторони визначили, що клієнт доручає АБ "Лисов2856 "Еквіт", в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним та господарським судочинством, сума страхового відшкодування 9948,12грн (страхувальник АТ "Фармак" за страховим актом №5872716731). За надання АБ "Лисов2856 "Еквіт" Клієнту правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції Клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката в розмірі 7000,00 грн
Відповідно до наданого позивачем розрахунку витрат на правову допомогу від 04.03.2025 АБ "Лисов2856 "Еквіт" були надані позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції за фіксовану суму гонорару в розмірі 7000,00 грн (страхова справа №37110; страховий акт №25872716731, страхувальник АТ "Фармак").
В акті надання послуг №53 від 27.03.2025 сторони підтвердили, що АБ"Лисов2856 "Еквіт", в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., було надано ПрАТ "СК "Уніка" правову (правничу) допомогу в суді першої інстанції по страховій справі №037110 (страховий акт №5872716731).
Вказана сума була сплачена позивачем на користь АБ "Лисов2856 "Еквіт", що підтверджується платіжною інструкцією №238 від 11.03.2025.
Інтереси позивача у межах справи №917/627/25 в суді першої інстанції представляла адвокат Білоконь Інна Вікторівна, яка діяла на підставі ордеру серії АА №1393498 від 01.01.2024, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ "СК "Уніка" на підставі договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020 у Господарському суді Полтавської області.
Право на заняття Білоконь І.В. адвокатською діяльністю підтверджується відповідним свідоцтвом серії РН №1639 від 21.05.2019.
Водночас, судова колегія зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст.129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, звертаючи увагу на його практику, суд зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Як вже вказувалось раніше, господарський суд першої інстанції за результатом оцінки поданих позивачем документів, а також враховуючи позицію відповідача щодо суми відшкодування витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що понесення позивачем витрат на правову допомогу у сумі 7000грн не відповідає критеріям, визначеним у ч. 4 ст. 126 ГПК України та не є співмірним із обсягом наданої правової допомоги та складністю справи, а отже вбачає наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у зменшеному розмірі до 3000грн.
Тобто, суд першої інстанції, взявши до уваги фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді під час розгляду справи, частково погодився з твердженням відповідача, зокрема, щодо того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищений, так як предмет спору є типовим, а обставини - стандартними для даної категорії справ, та, крім того, зазначена сума є непропорційно завищеною виходячи з суми позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає справедливим зменшений місцевим судом розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000грн, з огляду на наступне.
Так, при розгляді справи в суді першої інстанції адвокатом позивача щодо суті спору було складено позовну заяву, а розгляд справи здійснювався без виклику сторін, що не потребувало витрат адвокатом свого часу на участь в судових засіданнях.
Окрім того, колегія суддів враховує, що вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору страхування. Ціна позову складає всього 6748,12грн.
Судова колегія зауважує, що уповноваженим представником позивача - ПрАТ "СК "Уніка" систематично подаються до господарських судів аналогічні за змістом (типові) позовні заяви, текст яких, за винятком сум та реквізитів сторін, повністю відтворює шаблонні формулювання, що свідчить про типовість цих справ, незначну складність, мінімальну кількість витраченого часу на складення відповідного процесуального документу для кваліфікованого юриста. Підтвердженням цього є значна кількість справ, які перебувають у провадження Господарського суду Полтавської області, наприклад справи №917/583/25, №917/584/25, №917/585/25 та інші.
Спірні правовідносини між сторонами у справі пов'язані з правом вимоги в порядку суброгації, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тож великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, вони не передбачають.
Досліджуючи питання співмірності витрат із складністю справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 3000грн, оскільки такий розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також зазначена сума є розумною та не має надмірний характер.
При цьому, судова колегія вважає за доцільне зазначити, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а отже, судова колегія вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даному випадку має бути 3000,00грн.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ПрАТ "СК "Саламандра" не спростувало наведених висновків суду першої інстанції та не довела неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, з урахуванням викладеного, Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Саламандра" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275-276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/627/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Стойка