ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 вересня 2025 року Справа № 924/449/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Пясецький Д.В.
відповідача: Доценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025р. у справі №924/449/24, ухвалене суддею Заярнюк І.В., повне рішення складено 05.05.2025р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія"Нафтогаз України" м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький
про стягнення 12 312 002,30 грн. основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 грн. штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67 грн. 3% річних
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія" Нафтогаз України" м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м. Хмельницький про стягнення 12 312 002.30 грн. основного боргу,1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 грн. штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.25р. позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Україна» 12 256 972,35 грн. гривень основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67 грн. 3% річних, 183 505,92 грн. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 у справі №924/449/24 в зв'язку з поважністю причин такого строку. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 у справі №924/449/24 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 1 380 116,38 грн. пені. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» в частині стягнення з акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Хмельницькгаз» 1 380 116,38 грн. пені або зменшити нараховану пеню на 99%. Витрати по сплаті судового збору, понесені відповідачем при оскарженні судового рішення у даній справі, покласти на Позивача.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Хмельницької області.
14.07.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.25р. у справі №924/449/24, обгрунтовуючи його тим, що у судовому засіданні 24.04.2025 було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №924/449/24. Повний текст рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 по справі №924/449/24 було складено 05.05.2025. Проте доставлено рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 по справі №924/449/24 до електронного кабінету підсистеми “Електронний Суд» 17.06.2025 о 19:22 год, про що свідчить картка руху документа (Рішення у справі №924/449/25)
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 р. поновлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.25р. у справі №924/449/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025р. у справі №924/449/24. Зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025р. у справі №924/449/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на "18" вересня 2025 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
05.09.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Піун Світлани Петрівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/449/24 - задоволено.
16.09.2025 р. через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшли додаткові пояснення у справі.
17.09.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія"Нафтогаз України" - Пясецького Дмитра Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/449/24 - задоволено.
У судовому засіданні 18.09.2025 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія"Нафтогаз України" заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 р. винесено з дотриманням чинного законодавства тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" залишити без задоволення.
Представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції частково є незаконним та необґрунтованим, а, відтак таким, що підлягає частковому скасуванню.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 р. у справі №924/44924 позов задоволено. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 256 972,35 грн. основного боргу підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції наголосив на тому, що розрахунок пені в сумі 1 380 116,38 грн., штрафу в сумі 1 232 188,03 грн., інфляційних втрат в сумі 235 545,71 грн., 3% річних в сумі 132 307,67 грн. здійснений правомірно, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" стверджує, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 року прийняте з порушенням матеріальних та процесуальних норм.
Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій в повному обсязі, не враховано доказів знаходження відповідача в скрутному матеріальному становищі, в якому він опинився не з своєї волі та дій, а в зв'язку з прийняттям рішення Регулятором (НКРЕКП).
АТ «Хмельницькгаз» був суб'єктом природної монополії та на підставі ліцензії виданої відповідно до постанови НКРЕКП №857 від 29.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП №1323 від 02.07.2019) здійснював ліцензовану діяльність. До 30.09.2023 року здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Хмельницької області та було єдиним Оператором ГРМ на ліцензованій території.
Відповідно до Статуту АТ «Хмельницькгаз» створене з метою задоволення попиту споживачів на послуги розподілу природного газу. Разом з тим, відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. №1775 АТ «Хмельницькгаз» втратило право здійснювати ліцензовану діяльність з розподілу природного газу, що призвело до фактичної втрати прибутку товариством.
В зв'язку з чим АТ «Хмельницькгаз» фактично втратило усе майно на підставі якого та за допомогою якого могло здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток. На виконання Постанови НКРЕКП від 29 вересня 2023 р. № 1775 АТ «Хмельницькгаз» в зв'язку з передачею майна сплатило податок на додану вартість в розмірі 30 715 209,2 грн., що підтверджується податковими накладними №420909, №4209, №4210 від 31.10.2023.
З огляду на що відповідач поніс значні незаплановані витрати, які міг витратити на погашення заборгованості перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
В зв'язку з виконанням Постанови Регулятора та податкових зобов'язань, які стали наслідком такого виконання, АТ «Хмельницькгаз» втратило будь-які вільні кошти на рахунках підприємства, що призвело до накопичення боргу перед кредиторами, в тому числі ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Судом першої інстанції не враховано, що у відповідача наявна дебіторська заборгованість, яка виникла через дефіцит коштів, пов'язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану.
Також, судом при розгляді справи в суді першої інстанції, не враховано здійснення відповідачем дій, необхідних для проведення взаєморозрахунків відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179.
Крім того, судом першої інстанції не враховано невідповідність тарифів на послуги розподілу природного газу, який встановлюється державним регулятором, реальним витратам, які несе відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності.
Скаржник, також, наголошує на тому, що судом першої інстанції не враховано неспівмірність нарахованих штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 1 380 116,38 грн. та штрафу в розмір 1 232 188,03 грн., що у відсотковому співвідношенні складають 21,2% від суми основної заборгованості.
Звертаємо увагу апеляційного суду на те, що сума нарахованих штрафних санкцій, а саме пеня в розмірі 1 380 116,38 грн. та штраф в розмір 1 232 188,03 грн. у відсотковому співвідношенні складають 21,2% від суми основної заборгованості. Апелянт вважає, що нараховані штрафні санкції є неспіврозмірними з сумою боргу, є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення та є способом необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
21.06.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Акціонерним товариством "Оператор газороздільної системи "Хмельницькгаз" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3293-ОГРМ (Договір). Договір та акти до нього укладено між сторонами, шляхом підписання цих документів в електронній формі електронними підписами представників.
Відповідно до п. 3.11 Договору сторони визначили, що на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України, сторони домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням Договору.
Відповідно до п. 4.3 Договору, Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п.6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх Договірних зобов'язань Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.
Пунктом 6.2. Договору, передбачено, що за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ та/або умов відбору Покупцем природного газу згідно з Договором, Продавець має право не здійснювати передачу природного газу Покупцю до моменту виконання ним всіх відповідних зобов'язань. Якщо порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ та/або умов відбору Покупцем природного газу триває більше ніж 5 (п'яти) календарних днів, то Продавець мас право розірвати Договір в односторонньому порядку. У такому випадку Продавець надсилає повідомлення Покупцю про розірвання цього Договору електронною поштою на адресу, зазначену у розділі 12 Договору, при цьому Договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної Продавцем у такому повідомленні.
У відповідності до п. 6.3. за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу.
Згідно п. 6.4. у випадку не підписання Покупцем Комерційного акту (щодо Обсягів І, II, III) у порядку, передбаченому цим Договором, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від Договірної вартості за відповідний Період передачі, за який непідписаний Комерційний акт згідно з Договором.
Відповідно до п.6.5. продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС.
Пунктом 6.6. Договору, сторона не несе відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором у частині передачі/приймання газу, що сталося через введення Оператором ГТС будь-яких заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі на міждержавних з'єднаннях, та не з вини самої Сторони. Про такі обставини Сторона мас повідомити іншу Сторону протягом 1-го (одного) робочого дня, з дня, коли Стороні стало відомо про такі обставини.
Пунктом 6.7. Договору, передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов Договору.
Згідно п. 6.8. нарахування та стягнення штрафних санкцій та збитків є правом, а не обов'язком Сторін.
У відповідності до п.6.9. У разі не сплати Покупцем штрафних санкцій у строки та на умовах, визначених Договором, Продавець має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання зобов'язання за Договором в частині обов'язку передачі природного газу Покупцю та розірвати Договір в односторонньому порядку. У такому випадку Продавець надсилає відповідне повідомлення Покупцю про розірванім цього Договору рекомендованим листом або електронною поштою на адресу, зазначену у розділі 12 Договору, при цьому Договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної Продавцем у такому повідомленні.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору, Продавець, у період червень 2022 - вересень 2023 року, передав у власність Покупцю природний газ на загальну суму 233 873 675,06 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Оплату за переданий газ Покупець здійснив лише частково, на суму 221 561 672,76 грн. (що підтверджується листом АТ "Ощадбанк"
Станом на момент пред'явлення позову відповідач мав основну заборгованість, в розмірі 12 312 002,30 грн.
В подальшому, після подання позивачем позову до суду, відповідачем частково погашено заборгованість по договору купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3293-ОГРМ від 21.06.2022р. на суму 55 029,77 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що предмет спору в частині стягнення 55 029,77 грн. заборгованості існував на момент звернення до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі №924/449/24 у відповідній частині підлягає закриттю згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відтак, позовні вимоги позивача в даній справі становлять 12 256 972,35 грн. основного боргу, 1 380 116,38 грн. пені, 1 232 188,03 штрафу, 235 545,71 грн. інфляційних втрат, 132 307,67 грн. 3% річних.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1 та 2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно положень ч.1 ст.692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів враховує, що відповідач оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 у даній справі лише в частині стягнення пені у розмірі 1 380 116,38 грн.
Відтак, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, приймаючи до уваги доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу, інфляційних втрат, штрафу та 3% річних, а також в частині закриття провадження, судом не переглядається.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" щодо безпідставності стягнення місцевим господарським судом пені в розмірі 1 380 116,38 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Перевіривши розрахунок пені в сумі 1 380 116,38 грн. колегія судів, вважає його арифметично вірним, при цьому суд враховує, що згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Згідно мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання, не повинна перетворюватись на несправедливо покладений непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
При цьому, слід зазначити, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, відповідно вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.
Реалізовуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 02.03.2023 у справі №905/1409/21, від 23.11.2023 у справі №917/991/22).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.
Однак, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст.551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.
При цьому, суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст.86, 236-238 ГПК України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
В апеляційній сказі скаржник наголошує на тому, що винятковими обставинами для зменшення пені в даному випадку, є зокрема: позбавлення права здійснювати ліцензовану діяльність з розподілу природного газу, що призвело до фактичної втрати прибутку товариством; складна економічна ситуація в державі у період збройної агресії російської федерації проти України; здійснення відповідачем дій, необхідних для проведення взаєморозрахунків відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179; невідповідність тарифів на послуги розподілу природного газу, який встановлюється державним регулятором, реальним витратам, які несе відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності; відповідач у період виникнення заборгованості був об'єктом критичної інфраструктури та мав стратегічне значення; у відповідача наявна дебіторська заборгованість, яка виникла через дефіцит коштів пов'язаний із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, які знаходяться під захистом критичної інфраструктури під час воєнного стану; відповідач був підприємством, фінансування якого здійснюється лише за рахунок платежів споживачів комунальних послуг, які на сьогодні є надзвичайно низькими; стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі значно погіршить фінансово-економічне становище підприємства, спричинить для нього додаткові витрати, які не мають джерел покриття; позивач застосував до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних у розмірі 1 123 368,71 грн, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань у розмірі 5 833 405,02 грн, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства; пеня є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов'язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.
З огляду на вище викладене, скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував жодних обставин та не дослідив поданих доказів поданих АТ «Хмельницькгаз» на підтвердження вище наведених обставин як виняткових для зменшення нарахованих штрафних санкцій.
Враховуючи вище викладене, оцінивши доводи сторін, взявши до уваги обставини, які мають істотне значення в цій справі, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача, зважаючи на те, що нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення грошового зобов'язання має слугувати компенсацією позивачеві негативних наслідків, пов'язаних з порушенням відповідачем умов Договору, а стягнення з відповідача пені в повному обсязі призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача (при повному задоволенні, на переконання апелянта, колегії суду, сума санкцій штрафу а пені становить 21,2% від суми основної заборгованості, що на переконання суду є надмірним з огляду на те, що відповідачем за період з липня 2022 по вересня 2023 року включно АТ «Хмельницькгаз» було оплачена вартість природного газу (виконано зобов'язання) на загальну суму 221 561 672,76 грн., невиконаними є зобов'язання по оплаті 12 312 002,30 грн., що складає 5% від загальної суми зобов'язання, тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність передбачених статтею 551 Цивільного кодексу України виняткових підстав для застосування дискреційних повноважень суду щодо зменшення заявлених до стягнення пені на 50 %, тобто про стягнення з відповідача 690 058,19 грн. пені.
Відповідно, приймаючи таке рішення, апеляційний господарський суд змінює судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 в справі №924/449/24 підлягає частковому задоволенню, наслідком чого є стягнення з відповідача 50% від заявленої суми пені.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити стягнення пені до 50 %, тобто стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 690 058,19 грн.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч.4 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вбачає підстави змінити рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 р. у справі №918/449/24 виклавши резолютивну частини в новій редакції.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025р. у справі №924/449/24 задоволити частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.04.2025 у справі №924/449/24 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Україна» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452):
- 12 256 972,35 грн. основного боргу,
- 690 058,19 грн. пені,
- 1 232 188,03 штрафу,
- 235 545,71 грн. інфляційних втрат,
- 132 307,67 грн. 3% річних,
- 183 505,92 грн. витрат по оплаті судового збору.
В частині стягнення 690 058,19 грн. пені відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення 55 029,95 грн. основного боргу закрити."
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Україна» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41, код ЄДРПОУ 05395598) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 12 421,04 грн.
Господарському суду Хмельницької області видати накази.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/449/24 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "22" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.