79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" вересня 2025 р. Справа №926/395/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Буковина" б/н від 02.07.2025 року (вх. № 01-05/2054/25 від 02.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року (суддя В.П.Ярошенко; повне рішення складено 01.05.2025 року)
у справі № 926/395/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрек-ОИЛ" (надалі ТзОВ "Стартрек-ОИЛ")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Буковина" (надалі ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина")
про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 502675,41 грн,
за участю:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
04.02.2025 року ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 502675,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору № 26082024-1 від 26.08.2024 позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 2814752,50 грн, проте відповідач частково оплатив кошти за поставлений товар в сумі 2358922,00 грн. Заборгованість складає 455830,50 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 18940,48 грн, 3% річних 4262,88 грн, інфляційні втрати в сумі 23641,55 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7540,13 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року у справі №926/395/25 задоволено позов ТзОВ "Стартрек-ОИЛ". Стягнуто з ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" на користь ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" заборгованість за договором № 26082024-1 від 26.08.2024 у сумі 455830,50 грн, пеню в сумі 18940,48 грн, 3% річних 4262,88 грн, інфляційні втрати в сумі 23641,55 грн та компенсацію по сплаті судового збору в розмірі 7540,13 грн.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 26.08.2024 року між ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" (Постачальник) та ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" (Покупець) укладено Договір №2608224-1. На виконання своїх обов'язків по договору позивачем в період з 26.08.2024 року по 14.10.2024 року здійснено поставку відповідачу нафтопродуктів (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0) на загальну суму 2814752,50 грн, натомість відповідач оплатив поставлений товар (дизельне паливо) частково, а саме в сумі 2358922,00 грн.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що станом на час вирішення спору відповідач заборгував позивачу 455830,50 грн за поставлений товар, чим порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними.
Судом першої інстанції з'ясовано, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач нарахував пеню в розмірі 18940,48 грн за період з 13.10.2024 по 31.10.2024. Також нараховано 3% річних в розмірі 4262,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 23641,00 грн за період з 13.10.2024 по 31.12.2024 року. Розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що вони здійснені арифметично та методологічно вірно.
Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" не погоджувало підписання документів в комп'ютерній програмі Me.Doc. Заявляє, що постачання товару за 10.10.2024 року на суму 301920,00 грн та 333000,00 грн ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" не визнає. Стверджує, що для здійснення роздрібної торгівлі пальним ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, яку було анульовано відповідно до відповідних витягів з розпорядження про анулювання ліцензії ГУ ДПС у Чернівецькій області. Відповідач також стверджує, що відповідно до наказів від 01.10.2024 року було припинено діяльність АЗС по відповідних адресах. Зазначає, що 03.10.2024 року ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" розірвало договір оренди автозаправочної станції та з 10.10.2024 року не користувався орендованим майном, а отже не міг отримати поставлений позивачем товар. Вважає, що у товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв, тому такі документи не можуть підтверджувати факт надання послуг перевезення. Просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року у справі №926/395/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами скаржника. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що твердження скаржника щодо непогодження підписання документів в комп'ютерній програмі Me.Doc не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи документами, кожний з яких підписаний відповідачем в комп'ютерній програмі Me.Doc. Також вказує на те, що відповідачем в якості отримувача пального, в комп'ютерній програмі Me.Doc. підписувались акцизні накладні форми «П». Позивач звертає увагу суду на те, що факт підписання відповідачем в комп'ютерній програмі Me.Doc. та реєстрації у відповідному реєстрі акцизних накладних, а також підписання у вказаній програмі інших документів в якості отримувача пального, разом з наявністю в матеріалах справи підписаних відповідачем акта звірки взаєморозрахунків та гарантійного листа на повернення заборгованості спростовують доводи апеляційної скарги. Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року у справі №926/395/25 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Сторони у справі не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення сторін у справі з датою, часом та місцем розгляду справи №926/395/25, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 року призначено розгляд справи на 15.09.2025 року о 10 год. 00 хв
18.07.2025 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін у справі, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив необхідні дії щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи №926/395/25.
З огляду на те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності сторін у справі.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 26.08.2024 року між ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" (постачальник) та ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" (покупець) укладено Договір №26082024-1.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити пальне на умовах, викладених у договорі.
Згідно із пунктом 1.3 договору номенклатура товару, його кількість та ціна встановлюються за домовленістю сторін на базі письмової заяви покупця та зазначаються в додаткових угодах, додатках, розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які складають невід'ємну частину договору. Поставка товару підтверджується видатковими накладними на товар, підписаними представниками обох сторін.
За положеннями пункту 4.1 договору загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в додаткових угодах до договору та видаткових накладних на товар.
У відповідності до пункту 4.2 договору ціна товару, що поставляється, встановлюється на момент складання додаткової угоди, не може бути змінена за умови дотримання покупцем строків оплати. У випадку прострочення строків оплати постачальник залежно від кон'юнктури ринку може змінити ціну, попередивши при цьому покупця і перевиставивши при цьому рахунок та/або змінити умови додаткової угоди.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями згідно із заявками покупця на поставку товару.
Згідно із пунктом 6.2 договору покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар, здійснивши зі своєї сторони всі дії, необхідні для забезпечення передачі й отримання товару. За таких умов покупець не може відмовитися від приймання товару.
Відповідно до пункту 7.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору. У випадку якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати його вартості, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару протягом 2 банківських днів з моменту його отримання, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору.
Пунктом 7.4 договору передбачено, що датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
За приписами пункту 7.5 договору кожна із сторін зобов'язується протягом 5 робочих днів з моменту одержання від іншої сторони Акта звірки взаєморозрахунків підписати його і направити іншій стороні, чи в той же термін направити свої мотивовані зауваження до Акта звірки взаєморозрахунків.
Відповідно до пункту 8.2. договору у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними Додатковими угодами до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.
Згідно з пунктом 12.6 договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і проставленням печаток сторін та діє до « 31» грудня 2024 року.
На виконання своїх обов'язків згідно договору ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" з 26.08.2024 року по 10.10.2024 року здійснено поставку ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" нафтопродуктів (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0), що підтверджується копіями наступних документів:
1) Видаткова накладна №12477 від 26.08.2024 року на суму 207515,00 грн (4900 л);
2) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р12477 від 26.08.2024 року (4900 л);
3) Видаткова накладна №12503 від 27.08.2024 року на суму 289000,00 грн (6800 л);
4) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р12503 від 27.08.2024 року (6800 л);
5) Видаткова накладна №12709 від 05.09.2024 року на суму 169845,00 грн (3900 л);
6) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р12709 від 05.09.2024 року (3900 л);
7) Видаткова накладна №12710 від 05.09.2024 року на суму 348400,00 грн (8000 л);
8) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р12710 від 05.09.2024 року (8000 л);
9) Видаткова накладна №12877 від 11.09.2024 року на суму 411937,50 грн (9750 л);
10) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р12877 від 11.09.2024 року (9750 л);
11) Видаткова накладна №13125 від 24.09.2024 року на суму 414862,50 грн (9750 л);
12) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р13125 від 24.09.2024 року (9750 л);
13) Видаткова накладна №13128 від 24.09.2024 року на суму 338272,50 грн (7950 л);
14) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р13128 від 24.09.2024 року (7950 л);
15) Видаткова накладна №13419 від 10.10.2024 року на суму 301920,00 грн (6800 л);
16) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р13419 від 10.10.2024 року (6800 л);
17) Видаткова накладна №13420 від 10.10.2024 року на суму 333000,00 грн (7500 л);
18) Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р13420 від 10.10.2024 року (7500 л).
ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" частково оплатив поставлений товар ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" в сумі 2358922,00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій: 1) №837 від 26.08.2024 року на суму 51515,00 грн; 2) №839 від 26.08.2024 року на суму 156000,00 грн; 3) №840 від 27.08.2024 року на суму 145000,00 грн; 4) №841 від 28.08.2024 року на суму 25000,00 грн; 5) №853 від 30.08.2024 року на суму 119000,00 грн; 6) №860 від 04.09.2024 року на суму 74000,00 грн; 7) №861 від 06.09.2024 року на суму 43000,00 грн; 8) №872 від 11.09.2024 року на суму 100000,00 грн; 9) №874 від 11.09.2024 року на суму 301425,00 грн; 10) №885 від 16.09.2024 року на суму 200000,00 грн; 11) №893 від 20.09.2024 року на суму 105982,00 грн; 12) №891 від 23.09.2024 року на суму 110000,00 грн; 13) №893 від 24.09.2024 року на суму 100000,00 грн; 14) №897 від 26.09.2024 року на суму 100000,00 грн; 15) №923 від 30.09.2024 року на суму 150000,00 грн; 16) №931 від 09.10.2024 року на суму 500000,00 грн; 17) №955 від 14.10.2024 року на суму 78000,00 грн.
У матеріалах справи наявна копія підписаного і скріпленого відтисками печаток обидвох сторін Акта звірки взаєморозрахунків, з якої вбачається, що станом на 20.12.2024 року заборгованість на користь ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" становить 455830,50 грн.
У справі № 926/395/25 також міститься копія листа №24/12 від 24.12.2024 року, в якому ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" гарантує здійснити оплату заборгованості у розмірі 455830,50 грн по договору №26082024-1 від 26.08.2024 року до 31.01.2025 року.
У матеріалах цієї справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 455830,50 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів у повному розмірі стало підставою для звернення з вказаним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що між ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" (постачальник) та ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" (покупець) укладено Договір №26082024-1 від 26.08.2024 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити пальне на умовах, викладених у договорі.
Отже, укладений договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із частиною 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У цій справі встановлено, що згідно із пунктом 6.2 договору покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар, здійснивши зі своєї сторони всі дії, необхідні для забезпечення передачі й отримання товару. За таких умов покупець не може відмовитися від приймання товару.
Відповідно до пункту 7.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору. У випадку якщо товар було поставлено покупцю без попередньої оплати його вартості, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару протягом 2 банківських днів з моменту його отримання, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що не погоджував підписання документів в комп'ютерній програмі Me.Doc та не визнає постачання товару за 10.10.2024 року. Проте вказані доводи спростовуються наявністю на видаткових та товарно-транспортних накладних, зокрема й накладній № 13420 від 10.10.2024 року, електронних підписів осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, обидвох сторін договору: від постачальника - Пасюк Роман Вячеславович, від отримувача - Лук'янова Оксана Іванівна.
Доводи скаржника щодо анулювання ліцензії та припинення діяльності АЗС, розірвання договору оренди автозаправочної станції та відсутність підпису водіїв у товарно-транспортних накладних не спростовують факту поставки товару відповідачу, який підтверджено наявністю електронних підписів відповідальних осіб обидвох сторін договору на видаткових і товарно-транспортних накладних, адже наявність таких підписів з боку апелянта свідчить про те, що він погодився і прийняв поставлений позивачем товар.
За приписами пункту 7.5 договору кожна із сторін зобов'язується протягом 5 робочих днів з моменту одержання від іншої сторони Акта звірки взаєморозрахунків підписати його і направити іншій стороні, чи в той же термін направити свої мотивовані зауваження до Акта звірки взаєморозрахунків.
Суд встановив, що відповідно до наявної у справі копії Акта звірки взаєморозрахунків, підписаного і скрапленого печатками обидвох сторін, станом на 20.12.2024 року заборгованість за договором на користь ТзОВ "Стартрек-ОИЛ" становить 455830,50 грн., а листом №24/12 від 24.12.2024 року ТзОВ "ГТС Рітейл Буковина" гарантувало здійснити оплату заборгованості у розмірі 455830,50 грн по договору №26082024-1 від 26.08.2024 року до 31.01.2025 року.
Отже, відповідачем визнано заборгованість у сумі 455830,50 грн, що також спростовує доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Щодо доданих до апеляційної скарги та до відзиву апеляційної скарги нових доказів апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи наведене, колегія суддів не надає правової оцінки новим доказам, долученим до апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу сторонами справи.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції зазначив, що станом на час вирішення спору відповідач заборгував позивачу 455830,50 грн за поставлений товар, чим порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними.
Враховуючи вищеописані норми та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів вважає такий висновок законним та обґрунтованим.
Щодо пені суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.2. договору у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними Додатковими угодами до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.
Позивачем у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань нарахував суму пені в розмірі 18940,48 грн за період з 13.10.2024 по 31.10.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, апеляційний господарський суд зазначає, що такий розрахунок є арифметично правильним, відтак, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача заявлену пеню.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань нарахував суму 3% річних в розмірі 4262,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 23641,00 грн за період з 13.10.2024 по 31.12.2024 року.
Апеляційний господарський суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат і 3% річних та зазначає, що такий розрахунок є арифметично правильним, отже суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заявлені позивачем інфляційні втрати і 3% річних.
Враховуючи вищеописані правові норми та встановлені у цій справі обставини, апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального і процесуального права із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року у справі №926/395/25.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Рітейл Буковина" б/н від 02.07.2025 року (вх. № 01-05/2054/25 від 02.07.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2025 року у справі №926/395/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова