79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" вересня 2025 р. Справа №921/662/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» Шумської міської ради від 28 травня 2025 року
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2025 року (повний текст підписано 08.05.2025), суддя Хома С.О.
у справі № 921/662/24
за позовом Керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області, м. Кременець, Тернопільська область
в інтересах держави в особі:
позивача-1 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль
позивача-2 Шумської міської ради, м. Шумськ, Тернопільська область
до відповідача Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» Шумської міської ради, м. Шумськ, Тернопільська область
про стягнення 109 869,44 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
встановив:
03 грудня 2024 року Керівник Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради до відповідача - Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» про стягнення шкоди у сумі 109 869,44 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2025 року у справі № 921/662/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» шкоду в сумі 109 869,44 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 2 422,40 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт незаконної порубки 21 дерев у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь», а саме згідно польової перелікової відомості пнів від 13.01.2022 на території кварталу 61 виділ 11 площею 1,1 га виявлено 1 пень дерева породи дуб (сироростучий) з діаметром зрізу 39 см, 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 58 см; на території кварталу 61 виділ 12 площею 1,1 га -14 пнів дерев породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 18 см - 1 шт., 20 см - 2 шт., 22 см - 2 шт., 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 27 см - 1 шт., 30 см - 3 шт., 37 см - 1 шт., 38 см - 1 шт., 43 см - 1 шт., 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 38 см; на території кварталу 61 виділ 15, площею 1,1 га - 3 пні дерева породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 28 см - 1 шт., та 1 пень дерева породи граб (сироростучий) з діаметром зрізу 27 см. Судом встановлено, що внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь», а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст.ст. 89, 90 Лісового кодексу України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь», чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави. Водночас суд відхилив доводи відповідача щодо звернення 03.12.2021 із заявою до СВ Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області директором Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» про те, що 16.11.2021 невідома особа, перебуваючи у лісовому масиві, а саме у кварталі 61 виділах 10, 11, 12, 15, який не відноситься до природно-заповідного фонду, здійснила незаконну порубку дерев породи акація, дуб та граб у кількості 21 шт., чим заподіяла підприємству істотну шкоду та внесення відомостей 03.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування кримінального провадження № 12021211010000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, пов'язаного з незаконною порубкою дерев, так як, сам факт такого звернення не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в тому числі природоохоронного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство “Волинь» Шумської міської ради звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2025 року у справі № 921/662/24 та ухвалити нове про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції належним чином не встановлено, а позивач не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, в чому конкретно полягала бездіяльність постійного лісокористувача - Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь», зокрема, не було наведено доказів того, що підприємство не забезпечило комплекс заходів щодо охорони лісу і навпаки, відповідач надав документи, які підтверджують вжиття таких заходів (патрулювання, бар'єри, співпраця з поліцією, інструктажі тощо). Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 89, 90 Лісового кодексу України та статтю 1166 Цивільного кодексу України, фактично поклавши відповідальність за дії невстановлених осіб на підприємство лише на підставі формального володіння лісовою ділянкою. Крім цього, у цій справі судом першої інстанції було проігноровано відсутність як складу правопорушення у діях відповідача, так і суб'єкта цього правопорушення, а також відсутність рішення по кримінальній справі. Також зазначає, що у межах кримінального провадження №12021211010000554, відкритого за ч. 1 ст. 246 КК України, було проведено ряд слідчих дій, зокрема огляд місця події, допити свідків та витребування відеозаписів з прилеглих територій, однак, станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції, особу порушника встановити не вдалося, підозру жодній особі не було повідомлено, вирок не винесено, відтак, вважає, що ці обставини свідчать про відсутність встановленого правопорушника, а отже і про відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю відповідача та заподіяною шкодою, а обставини вчинення незаконної вирубки залишалися не з'ясованими. Також вважає, що відсутність основного доказу в справі - акту перевірки, в якому був би зафіксований факт правопорушення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, зазначена позиція була висловлена відповідачем в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, водночас суд першої інстанції залишив без належної оцінки та уваги доводи відповідача вимоги чинного законодавства та позицію Верховного Суду, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Скаржник зазначає, що розрахунок шкоди було здійснено за максимальними таксами, без обґрунтування причин такого підходу, таким чином, розрахунок, поданий до суду, є неповним, однобічним, складеним з порушенням методичних вимог, що позбавило відповідача можливості надати контраргументи чи замовити належну експертизу, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення права на захист, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з підтвердженою документально хворобою представника відповідача, суд позбавив відповідача можливості реалізувати право на справедливий суд. Крім цього, наголошує, що при всій формальній відповідності вимогам ст. 23 ГПК України, аналіз суду не охопив повного обсягу фактичних та юридичних передумов правомірності звернення прокурора, внаслідок чого висновки суду щодо належності суб'єкта звернення до суду є передчасними та необґрунтованими.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 921/662/24 за апеляційною скаргою Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» Шумської міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; прокурору, позивачам-1,-2 надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзивів на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.
Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана учасникам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що у п. 81 постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22 наголошено, що «наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України.», відтак, доводи апеляційної скарги з цих підстав підлягають відхиленню, адже суперечать нормам матеріального права. Також позивач звертає увагу суду, що відсутність акту перевірки територіального органу Державної екологічної інспекції не свідчить про відсутність доказів на підтвердження події правопорушення, оскільки, у даній справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача. Посилання апелянта на постанову КМУ № 665 від 23.07.2008, де наведено не відомо звідки взяті базові такси для певних діаметрів не ґрунтуються на нормах матеріального права та, на думку прокурора, підлягають відхиленню, оскільки не враховані дійсні діаметри пнів незаконно зрубаних дерев, та не враховано, необхідність проведення індексації, з огляду на вказане альтернативний розрахунок розміру шкоди підлягає відхиленню. Крім цього, прокурор зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо вжиття будь-яких необхідних та достатніх заходів для забезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок, що в свою чергу підтверджує протиправність поведінки у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території.
Позивач-1 у відзиві на апеляційну скаргу також просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-2 - без задоволення. Зокрема, зазначає, що постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, третіми особами діяв неправомірно, чим спричинив матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача-2 до суду не надходив.
Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття “розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Кременецькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №120212110010000554 від 03.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки у в лісовому масиві поблизу с. Сураж Кременецького району, а саме у кварталі 61 виділах 10, 11, 12, 15, який не відноситься до природно-заповідного фонду дерев породи акація, дуб та граб у кількості 21 шт.
До заяви директора Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» про те, що 16.11.2021 невідома особа здійснила незаконну порубку дерев, також долучено польову перелікову відомість пнів самовільної порубки в Шумському комунальному спеціалізованому лісогосподарському та мисливському підприємстві “Волинь», а також відібрано на ім'я директора Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» обходу № 6 - квартал 61, виділи 11, 12, 15, а також доповідну лісника обходу № 6 Юхимчука В.В., в якій останній вказав, що 16.11.2021 в лісовому масиві села Ходаки, квартал 61 виділ 10 площею 7,7 га, виявив жителя с. Сураж Боярчука А.П. із сином, які мали бензопилу та зрізували дерева породи сосна. За вищезгаданим фактом СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області 03.12.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12021211010000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Зокрема, в ході досудового розслідування кримінального провадження 20.12.2021 проведено огляд місця події за участі лісничого Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» Рудя В.П., в ході якого встановлено, що в лісовому масиві поблизу с. Сураж Кременецького району, а саме у кварталі 61 виділах 11, 12, 15, що відноситься до лісового масиву Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь», виявлено пні незаконно зрубаної деревини, а саме на території кварталу 61 виділ 11 площею 1,1 га - 1 пень дерева породи дуб (сироростучий) з діаметром зрізу 39 см, 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 58 см; на території кварталу 61 виділ 12 площею 1,1 га -14 пнів дерев породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 12 см - 1 шт., 20 см - 2 шт., 22 см - 2 шт., 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 27 см - 1 шт., 30 см - 3 шт., 37 см - 1 шт., 38 см - 1 шт., 43 см - 1 шт., 1 пень дерева породи акація (сироростуча)з діаметром зрізу 38 см; на території кварталу 61 виділ 15, площею 1,1 га - 3 пні дерева породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 28 см - 1 шт., та 1 пень дерева породи граб (сироростучий) з діаметром зрізу 27 см.
Крім того, для проведення спеціалізованого огляду місця події, встановлення суми завданих збитків у наслідок самовільної порубки дерев та надання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань залучено спеціаліста Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області. Відповідно, органом контролю зафіксовано факт незаконної порубки 21 дерев у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", а саме згідно польової перелікової відомості пнів від 13.01.2022 на території кварталу 61 виділ 11 площею 1,1 га виявлено 1 пень дерева породи дуб (сироростучий) з діаметром зрізу 39 см, 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 58 см; на території кварталу 61 виділ 12 площею 1,1 га -14 пнів дерев породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 18 см. - 1 шт., 20 см - 2 шт., 22 см - 2 шт., 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 27 см - 1 шт., 30 см - 3 шт., 37 см - 1 шт., 38 см - 1 шт., 43 см - 1 шт., 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 38 см.; на території кварталу 61 виділ 15, площею 1,1 га - 3 пні дерева породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 28 см - 1 шт., та 1 пень дерева породи граб (сироростучий) з діаметром зрізу 27 см.
Згідно із згаданими відомостями від 13.01.2022 заміри пнів незаконно зрубаних дерев проведено вимірювальною рулеткою (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 23.03.2020 № 0240-d).
У зв'язку із цим, внесено уточнення у польовій переліковій відомості пнів від 13.01.2022 щодо діаметру пня у кварталі 61 виділ 12, а саме позиція 3) діаметр пня 18 см, а не 12 см.
З огляду на вище зазначене уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до вимог додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" з врахуванням індексації проведено розрахунок шкоди, яка становить 109 869,44 гривень.
Розмір заподіяних збитків лісу внаслідок незаконного вирубування 21 дерев у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021211010000554 та становить 109 869,44 грн.
Також, в ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні відібрано пояснення в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які повідомили, що 16.11.2021 останні перебували в лісовому масиві за с. Сураж Кременецького району, а саме в межах кварталу 61 виділ 10, де збирали сухостійне гілля для опалення. Незаконне вирубування дерев не здійснювали. В присутності працівників Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" та працівників поліції виявлено 3 пні незаконно зрізаних сухостійних дерев, з яких 2 пні породи сосна та 1 пень породи акація.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування, жодній особі про підозру не повідомлено. За наявною інформацією шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу залишається невідшкодованою.
У грудні 2024 року Керівник Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради до Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 109 869,44 грн.
Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради:
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в цьому випадку полягає в заподіянні шкоди державі, внаслідок незаконної рубки дерев.
Поряд з тим, прокурор визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме: Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, як уповноважений орган на звернення до суду щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, та Шумську міську раду, на території якої відбулося порушення, оскільки територія кварталу 61 виділи 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського КСЛМП «Волинь» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває перебуває у адміністративно територіальних межах Суразької сільської ради, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 724-р утворено Шумську міську територіальну громаду, до складу якої згідно списку увійшла, зокрема, Суразька сільська рада, отже саме вона є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів. Разом з тим, прокурор зазначив, що вказані органи належним чином не здійснювали захист інтересів держави шляхом вчинення певних дій, зокрема і звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 109 869,44 грн.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені можливі порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертався до позивачів та повідомляв їх про виявлені порушення, зокрема: листом № № 51/2- 4732ВИХ-24 від 13.11.2024, яким повідомлено Шумську міську раду про встановлення факту незаконної рубки дерев на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування та листом №51/2- 4169ВИХ-24 від 02.10.2024, скерованим Державній екологічній інспекції у Тернопільській області щодо вжиття заходів з метою усунення порушень вимог законодавства. Однак, у відповідях на такі листи вказані органи повідомили, зокрема, Шумська міська рада про відсутність коштів в місцевому бюджеті, окрім цього, надала реквізити для відшкодування шкоди, спричиненої незаконною порубкою дерев, поряд з цим, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області жодних заходів з метою усунення порушень вимог законодавства та захисту інтересів держави не вживалося і вживатися не буде, у зв'язку із обмеженим фінансуванням коштів для сплати судового збору.
Вказане свідчить про те, що позивачі були обізнані про виявлені прокурором порушення, однак не вчинили заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не зверталися до суду з відповідним позовом з метою стягнення шкоди, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Шумської міської ради: з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.
Щодо суті спору:
Згідно з ч.1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Відповідно до ч.ч.3,4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб'єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб'єктів - правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності - екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", як за порушення екологічно-правових зобов'язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.
Так, загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини відповідно до частини другої цієї статті.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Водночас частиною 2 ст.19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
В силу ст.86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України).
Статтею 107 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17.
Водночас, судом встановлено, що Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь" (код ЄДРПОУ - 32290991) зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа. Згідно з п. 2.2 Статуту Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", затвердженого рішенням Шумської міської ради восьмого скликання першої сесії №12 від 26.11.2020, (надалі Статут) підприємство створене з метою забезпечення обслуговування та задоволення потреб територіальних громад, користування земельними ділянками лісового фонду, ведення лісового та мисливського господарства, охорони, захисту та відтворення лісів, впровадження в лісогосподарське виробництво нових технологій і передового досвіду, підвищення продуктивності лісів, покращення їх складу і раціонального використання. З огляду на вказане, Підприємство за своїм правовим статусом є постійним лісокористувачем, якому для ведення лісового господарства надано у постійне користування лісові угіддя.
Згідно п.2.1. Статуту Шумського комунального спеціалізованого лісогосподорського та мисливського підприємства "Волинь", затвердженого рішенням Шумської міської ради від 26.11.2020 № 12 підприємство створене з метою обслуговування та задоволення потреб територіальних громад, користування земельними ділянками лісового фонду, ведення лісового та мисливського господарства, охорони, захисту та відтворення лісів, впровадження в лісогосподарське виробництво нових технологій і передового досвіду, підвищення продуктивності лісів, покращення їх складу і раціонального використання.
З огляду на вказане, підприємство за своїм правовим статусом є постійним лісокористувачем, якому для ведення лісового господарства надано у постійне користування лісові угіддя. Зазначене підтверджується Розпорядженням голови Шумської районної державної адмінстрації Тернопільської області Головатюка Ю.М. №44-од від 08.02.2018 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Шумському комунальному спеціалізованому лісогосподорському та мисливському підприємству "Волинь" Шумської міської ради", які перебувають в його постійному користуванні, на території Великозагайцівської, Васьковецької, Андрушівської, Бриківської, Боложівської, Великодедеркальської, Жолобківської, Кордишівської, Літовищенської, Людвищенської, Матвіївської, Онишковецької, Піщатинської, Підгаєцької, Рохманівської, Суразької, Стіжоцької, Соснівської, Тилявської, Угорської, Шумбарської сільських рад, в межах населених пунктів, згідно з додатком до розпорядження голови районної державної адміністрації №44-од від 08.02.2018.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт незаконної порубки дерев, яка здійснена в лісовому масиві поблизу с. Сураж Кременецького району, а саме у кварталі 61 виділах 11, 12, 15, саме за результатами огляду місця події, за участі лісничого Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" Рудя В.П. 20.12.2021.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, а саме Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь" у даному випадку. Обов'язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", отже, забезпечення охорони лісів від незаконних порубок та запобігання кримінальним правопорушенням у сфері лісового господарства належать до безпосередньої компетенції Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь".
Водночас, відповідачем не вжито будь-яких необхідних та достатніх заходів для забезпечення охорони лісових насаджень від незаконних рубок, що в свою чергу підтверджує протиправність поведінки у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території.
Подання повідомлення до правоохоронного органу щодо виявлення незаконної порубки не свідчить про вжиття необхідного комплексу заходів щодо охорони лісових насаджень від незаконних порубок, адже вищезазначені норми Лісового кодексу України передбачають обов'язок постійного лісокористувача не виключно фіксування факту незаконної порубки, а саме вжиття комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок. Разом з цим, працівниками постійного лісокористувача жодних інших дій при виявленні незаконної порубки не вчинено. Вказане однозначно свідчить про невиконання Шумським комунальним спеціалізованим лісогосподарським та мисливським підприємством "Волинь" покладених Лісовим кодексом України обов'язків щодо охорони лісу від незаконних порубок, тобто про його протиправну бездіяльність.
Постійний лісокористувач в особі Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустило самовільну рубку лісу третіми особами, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт незаконної порубки 21 дерев у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", а саме згідно польової перелікової відомості пнів від 13.01.2022 на території кварталу 61 виділ 11 площею 1,1 га виявлено 1 пень дерева породи дуб (сироростучий) з діаметром зрізу 39 см, 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 58 см; на території кварталу 61 виділ 12 площею 1,1 га -14 пнів дерев породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 18 см - 1 шт., 20 см - 2 шт., 22 см - 2 шт., 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 27 см - 1 шт., 30 см - 3 шт., 37 см - 1 шт., 38 см - 1 шт., 43 см - 1 шт., 1 пень дерева породи акація (сироростуча) з діаметром зрізу 38 см; на території кварталу 61 виділ 15, площею 1,1 га - 3 пні дерева породи дуб (сироростучий) з діаметрами зрізу 24 см - 1 шт., 25 см - 1 шт., 28 см - 1 шт., та 1 пень дерева породи граб (сироростучий) з діаметром зрізу 27 см.
Згідно із згаданими відомостями від 13.01.2022 заміри пнів незаконно зрубаних дерев проведено вимірювальною рулеткою (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 23.03.2020 № 0240-d).
У зв'язку із цим, внесено уточнення у польовій переліковій відомості пнів від 13.01.2022 щодо діаметру пня у кварталі 61 виділ 12, а саме позиція 3) діаметр пня 18 см, а не 12 см.
Загальний розмір шкоди згідно із розрахунком уповноваженої особи Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до вимог додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" з врахуванням індексації становить 109 869,44 грн, що також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021211010000554.
Таким чином, внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст.ст. 89, 90 Лісового кодексу України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 61 виділах 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
Відтак, оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, постійний лісокористувач - у кварталі 61 виділів 11, 12, 15 лісових насаджень Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" має понести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави.
Для покладення на постійного лісокористувача обов'язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з'ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22)
Водночас, оскільки Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь" як постійний лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 109 869,44 грн. завданої шкоди.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та її об'єктивним наслідком - заподіяною шкодою. Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презюмується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди. Відповідач не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.
У зв'язку з наведеним, доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування збитків з огляду на недоведеність вини відповідача у вчиненні порушень природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими державі збитками, є безпідставними.
Перевіривши розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, проведений Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області, колегія суддів вважає такі обґрунтованими та правильними, з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що сам факт звернення 03.12.2021 із заявою до СВ Кременецького РВП ГУ НП в Тернопільській області директором Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" про те, що 16.11.2021 невідома особа, перебуваючи у лісовому масиві, а саме у кварталі 61 виділах 10, 11, 12, 15, який не відноситься до природно-заповідного фонду, здійснила незаконну порубку дерев породи акація, дуб та граб у кількості 21 шт., чим заподіяла підприємству істотну шкоду та внесення відомостей 03.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування кримінального провадження № 12021211010000554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, пов'язаного з незаконною порубкою дерев, не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в тому числі природоохоронного законодавства.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, зважаючи на доведеність прокурором факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо охорони та збереження лісу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь Шумської міської територіальної громади Кременецького району Тернопільської області шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 109 869,44 грн.
Щодо твердження скаржника про те, що відсутність акту перевірки Державної екологічної інспекції є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про не проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства контролюючими органами, жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев та розміру завданої цим шкоди.
Разом з тим, такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 924/669/22).
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що розрахунок шкоди було здійснено за максимальними таксами, без обґрунтування причин такого підходу, таким чином, розрахунок, поданий до суду, є неповним, однобічним, складеним з порушенням методичних вимог, що позбавило відповідача можливості надати контраргументи чи замовити належну експертизу, колегія суддів зазначає, що не грунтується на нормах матеріального права посилання апелянта на пункти 2.1, 4.2-4.4 постановою КМУ № 665 від 23.07.2008, як підставу для проведення альтернативного розрахунку, поряд з цим, відповідач не ініціював проведення експертизи, в межах якої експерти могли би провести натурне обстеження пнів та спростувати у такий спосіб надані прокурором аргументи.
Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, слід зазначити, що розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово відкладався за відповідними ухвалами суду, з підстав, зазначених в таких ухвалах, явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов'язковою, поряд з тим, відповідач не був позбавлений права забезпечити участь в судовому засіданні будь-якого іншого представника, враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає в діях місцевого господарського суду порушення норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відтак, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.
Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2025 року у справі № 921/662/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь» Шумської міської ради - без задоволення.
Матеріали справи № 921/662/24 повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.