Справа № 991/7763/25
Провадження № 1?кс/991/7834/25
16 вересня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024
скаргу захисника ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.12.2024 та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.03.2025,
До Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга захисника ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.12.2024 та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.03.2025.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду указану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
У своїй скарзі захисник зазначив про те, що Слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024.
11.12.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Також, 20.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про заміну раніше повідомленої підозри від 11.12.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Зі змісту повідомленої підозри слідує, що з 01.01.2024 по 30.06.2024, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 (організатора) та інших осіб, які полягали в отриманні неправомірної вигоди для себе, інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, спричинили тяжкі наслідки державі (та подальшому розподілі неправомірної вигоди між ними), а саме сума недоотриманих АТ «Укрзалізниця» коштів від продажу квитків на потяги № 89/90 «Київ - Перемишль», № 351/352 «Київ - Кишинів» становить 1 177 134,77 грн, що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Водночас органом досудового розслідування обставини викладені в повідомленні про підозру від 11.12.2024 та в повідомленні про заміну раніше повідомленої підозри від 20.03.2025 не свідчать про об'єктивність та законність досудового розслідування, проведеного органом розслідування, оскільки не містять жодної конкретики.
У зв'язку із цим повідомлення про підозру та повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 не обґрунтовано фактичними доказами. Під час досудового розслідування не отримано жодних конкретних фактів чи відомостей, що викликають підозру, а докази, описані у підозрі ОСОБА_6 , не є достатніми для підозри.
З урахуванням наведеного захисник прохав слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру та повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 в указаному кримінальному провадженні.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу підтримали з мотивів, що у ній наведені.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечив, наполягав на тому, що повідомлення про підозру та повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ґрунтується на достатніх доказах.
Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи належно повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув. Водночас ОСОБА_7 подав заяву, в якій прохає розглядати вказану скаргу за його відсутності.
З урахуванням наведеного та у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути скаргу у відсутність підозрюваного.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора, а також підстави та порядок їх оскарження до слідчого судді під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Зокрема п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні підозрюваний, його захисник можуть оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276?279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У силу п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру унормований ст. 277 КПК України. Зокрема, повідомлення про підозру має містити відомості про: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного.
Щодо визначення підслідності
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий суд, встановлений законом.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 331 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ст. 2062, 209, 201, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1?3 ч. 5 ст. 216 КПК України .
Згідно з приміткою ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.05.2025 (справа № 991/3744/25, провадження № 11-сс/991/314/25) умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, передбаченого ст. 364 КК України, який має у дві тисячі і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), тобто, має становити не менше 6 056 000,00 грн. (п. 2 ч.5 ст. 216 КПК України).
Відповідно до висновку експертів № 5653/25-72/5654/25-71 від 22.07.2025 сума недоотриманих АТ «Укрзалізниця» становить 14 743 685 60 грн, а відтак справа підсудна Вищому антикорупційному суду.
Щодо правових підстав оскарження підозри
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 42 та ч. 1 ст. 94 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє дійти висновку, що національне кримінальне процесуальне законодавство оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - (і) стандарт «обґрунтованої підозри», (іі) переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та (ііі) стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Загалом рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Отже, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
Водночас варто зауважити, що з моменту повідомлення особі про підозру вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. З моментом повідомлення особі про підозру фактично пов'язується початок реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі та перебіг строку досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, який є обмеженим.
Саме у зв'язку із зазначеним вище п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України закріплює обов'язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», позаяк останній згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з урахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
З матеріалів справи слідує, що слідчими СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 1ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.
11.12.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до вказаної підозри 01.01.2024 по 30.06.2024, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 (організатора) та інших осіб, які полягали в отриманні неправомірної вигоди для себе, інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, спричинили тяжкі наслідки державі (та подальшому розподілі неправомірної вигоди між ними), а саме сума недоотриманих АТ «Укрзалізниця» коштів від продажу квитків на потяги № 67/68 «Київ - Варшава», № 19/20 «Київ - Хелм», № 119/120 «Дніпро - Київ - Хелм - Київ - Дніпро», № 23/24 «Київ - Хелм», № 89/90 «Київ - Перемишль», № 351/352 «Київ - Кишинів», становить 74 640 962,24 грн.
Також, 20.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про заміну раніше повідомленої підозри від 11.12.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме - організація та керування злочинною організацією та зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри у період часу з 01.01.2024 по 30.06.2024, внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 (організатора) та інших осіб, які полягали в отриманні неправомірної вигоди для себе, інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, спричинили тяжкі наслідки державі (та подальшому розподілі неправомірної вигоди між ними), а саме сума недоотриманих АТ «Укрзалізниця» коштів від продажу квитків на потяги № 89/90 «Київ - Перемишль», № 351/352 «Київ - Кишинів» становить 1 177 134,77 грн, що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вказаний злочинний план полягав у наступному:
- здійснювався систематичний продаж пасажирам місць у службових купе провідників та купе відпочинку провідників, які реалізуються у системі вільного продажу квитків на поїзди, за сумами, які значно перевищують офіційну вартість проїзних документів, встановлену АТ «Укрзалізниця»;
- вказані грошові кошти, вимушено (за відсутності квитків у вільному продажу) сплачені пасажирами на руки начальників поїздів або провідникам поїзних бригад міжнародного напрямку, в порушення правил перевезень пасажирів та багажу, поза касовим оформленням, в подальшому розподілялися між учасниками організованої групи.
Згідно розробленого плану злочинної діяльності, функції та задачі ОСОБА_6 , як організатора злочинної організації полягали в наступному:
- здійсненні загального керівництва діям інших учасників злочинної організації;
- встановленні контролю над ВП Вагонна дільниця станції Київ - Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та безумовне право розпорядження грошовими коштами, отриманими внаслідок необлікованого продажу вільних або умовно вільних пасажиро місць (у тому числі службових купе та купе відпочинку провідників) у вагонах поїздів міжнародного сполучення;
- за допомогою співорганізатора - заступника начальника ВП Вагонна дільниця станції Київ - Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 , встановлював та доводив до відома інструкторів поїзних бригад розміри поборів, для отримання неправомірної вигоди внаслідок перевезення «безквиткових» пасажирів;
- особисто дотримувався встановлених неформальних правил поведінки й дисципліни з метою забезпечення конспірації, нерозголошення інформації про існування злочинної організації та контролював здійснення даних заходів іншими членами злочинної організації;
- надавав настанови щодо координації та керуванні діями співучасників, що надали згоду на спільне вчинення злочинів, забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників;
- контролював і погоджував укладання та пролонгацію трудових контрактів із заступником начальника ВП Вагонна дільниця станції Київ - Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 та інструкторами поїзних бригад, використовуючи свої повноваження та вплив у складі комісії ВП Вагонна дільниця станції Київ - Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» з пролонгації трудових контрактів.
Як видно, зміна підозри полягала в інкримінованій ОСОБА_6 сумі завданих збитків, а саме зменшення заподіяної шкоди АТ «Укрзалізниця».
Окрім згаданого, виклад обставин учинення кримінального правопорушення у первісному повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 11.12.2024 є тотожним до того, що відображений у зміненій підозрі.
Крім того, у судовому засіданні прокурором долучено висновок експертів № 5653/25?72/5654/25?71 від 22.07.2025 з якого вбачається, що начальниками поїздів міжнародного сполучення з встановленої кількості безквиткових пасажирів впродовж періоду з 01.01.2024 по 10.12.2024 на поїздах № 19/20 «Київ - Хелм», № 89/90 «Київ - Перемишль», № 351/352 «Київ - Кишинів», № 67/68 «Київ - Варшава», № 119/120 «Дніпро - Київ - Хелм - Київ - Дніпро», № 23/24 «Київ - Хелм», АТ «Укрзалізниця» недоотримано доходів у сумі 14 743 685 60 грн, розрахунково підтверджується на загальну суму 14 743 745,59 грн.
На підтвердження підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення прокурор надав, зокрема такі докази: (1) висновок експерта № 10512/24-72/10513/24-71 від 10.12.2024; (2) протоколи допиту свідків ОСОБА_9 від 07.02.2025, ОСОБА_10 від 27.01.2025, ОСОБА_11 від 18.12.2024, ОСОБА_12 від 23.12.2024, ОСОБА_13 від 22.11.2024, ОСОБА_14 від 29.11.2024; (3) протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії із застосуванням оперативно - технічних засобів, а саме аудіоконтролю від 10.12.204; (4) протоколи огляду від 12.11.2024, від 31.12.2024, від 12.12.2024, від 12.12.2024; (5) протокол про результату негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18.09.2024; (6) протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_15 від 17.12.2024.
Дослідивши надані прокурором матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов переконання, що вони підтверджують можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів за тих обставин, що викладені у повідомленні про підозру, на рівні стандарту переконання «наявності достатніх доказів для підозри».
Ба більше, з матеріалів справи слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 була предметом перевірки під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 у справі № 760/2966/25, провадження № 11-сс/991/245/25), у тому числі з урахуванням доводів захисту щодо недостатності доказів для повідомлення про підозру.
Будь?яких нових доводів, які спростовували зазначені висновки, захисником у своїй скарзі не наведено.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.12.2024 та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.03.2025 у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306 КПК України,
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.12.2024 та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20.03.2025 у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16