Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 564/2339/25
Провадження № 33/4815/749/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 14 липня 2025 року, -
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2025 року о 01:43 год. в м. Костопіль по вул. Коперніка 15 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук. Водій від огляду на місці зупинки транспортного засобу для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 відмовився, від проходження огляду у встановленому законом порядку в лікувальному закладі також відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що суддя суду першої інстанції розглянув справу за його відсутності без належних доказів його повідомлення, чим фактично позбавив його можливості реалізовувати права, гарантовані ст.268 КУпАП та ст.6 Конвенції. Також вважає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не був досліджений у його присутності, що унеможливило його ставити запитання та надавати зауваження, а сам по собі протокол, акт огляду і направлення не доводять стан сп'яніння, адже медичний огляд не проводився у встановленому порядку, а відмова належним чином не зафіксована. Наголошує, що в разі відсутності відеофіксації огляд проводиться в присутності двох свідків, що зроблено не було, а також в разі відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки водію пропонується пройти такий огляд в медичному закладі, однак матеріали справи не підтверджують, що йому належним чином було запропоновано та забезпечено доставлення до медичного закладу, що свідчить про необхідність скасування даного рішення.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 14 липня 2025 року за відсутності останнього (а.с.17).
Копію постанови він отримав 07 серпня 2025 року (а.с.21).
Апеляційна скарга подана до поштового відділення 09 серпня 2025 року (а.с.28)
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Справа призначалась до розгляду у суді апеляційної інстанції на 05 вересня 2025 року, однак у зв'язку з клопотанням захисника Гречка Т.В. розгляд справи відклався.
19 вересня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Гречко Т.В. у судове засідання повторно не з'явилися, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Повідомлень про причини неявки від них до суду не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи вони не подавали.
Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.
За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Гречка Т.В..
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки відмовився (а.с.6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Огляд у медичному закладі не проводився у зв'язку з відмовою останнього (а.с.7);
- відеофайлу з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт відмови від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу (файл 0035, час 07:35) та відмова від такого проходження у медичному закладі (файл 0035, час 07:40).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Так, апеляційний суд виходить з того, що відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про відсутність відео фіксації та не залучення свідків, оскільки з матеріалів справи та відеозаписів убачається, що поліцейські належним чином запропонували водію пройти огляд на місці із використанням спеціального технічного засобу, а у зв'язку з його відмовою - також пройти огляд у медичному закладі (файл 0035, час 07:35 та час 07:40). Водій свідомо відмовився від обох запропонованих варіантів, що відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП утворює склад адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суддя місцевого суду розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 без належних доказів його повідомлення, також є необґрунтованими. Так, згідно з матеріалами справи, на адресу ОСОБА_1 неодноразово надсилалися повідомлення про призначення справи дорозгляду, однак вони були повернуті у зв'язку з відсутністю адресата за місцем проживання (а.с.13-16).
Таким чином, місцевий суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 , а його неявка в судове засідання не може свідчити про порушення права на захист, гарантованого ст.268 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції даної статті.
На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 14 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович