Справа № 552/1034/25 Номер провадження 22-з/814/225/25Суддя апел. інстанції Пилипчук Л. І.
19 вересня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Пилипчук Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Полтавського апеляційного суду Дорош Алли Іванівни, Лобова Олександра Анатолійовича, Триголова Вадима Миколайовича у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У провадженні Полтавського апеляційного суду перебуває указана цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.06.2025.
Згідно із протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями, сформованим 02.07.2025, визначено склад суду: головуючий суддя Дорош А.І., члени колегії- судді Лобов О.А., Триголов В.М.
Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Одринської Т.В. від 30.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Дорош А.І., суддів Лобова О.А., Триголова В.М.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі.
12.08.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дорош А.І., Лобова О.А., Триголова В.М. від розгляду справи №552/1034/25. В обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що колегія суддів, будучи обізнаною про нестабільну роботу Електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд», заплановано та навмисно не направляла відповідачу ухвали та судові повістки засобами поштового зв'язку. Наведене вважає порушенням вимог процесуального закону, що також суперечить позиції Європейського суду з прав людини, та свідчить про пряму заінтересованість суддів у результатах розгляду цієї справи.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Дорош А.І., суддів Лобова О.А., Триголова В.М. - визнано необґрунтованою; заяву про відвід колегії суддів передано для вирішення зазначеного питання іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статі 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформованого 16.09.2025, для вирішення питання відводу визначено суддю Пилипчук Л.І.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про відвід вважаю, що такі доводи не ґрунтуються на законі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені нормами статті 36 ЦПК України. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Не допускається також повторна участь судді в розгляді справи за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність» в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» від 22.02.1996, у справі «Томан проти Швейцарії» від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п.29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета "Україна-центр" проти України» від 15.07.2010).
Із огляду на викладене, вважаю, що доводи заявника щодо можливої упередженості та необ'єктивності колегії суддів Дорош А.І., Лобова О.А., Триголова В.М. є його суб'єктивною думкою, яка не ґрунтується на доказах та зводиться до довільного трактування норм процесуального закону, зокрема, положень статті 14 ЦПК України, якою чітко регламентовано порядок направлення судом процесуальних документів учасникам судового процесу до їхніх електронних документів.
Доказів для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності суддів Дорош А.І., Лобова О.А. та Триголова В.М. заявником не надано, як і не доведено існування обставин, які ю свідчили про обмеження доступу заявника до правосуддя чи його перешкоджанню.
Оскільки обставин, наведених у статті 36 ЦПК України,з якими процесуальний закон пов'язує підстави для відводу судді, заявником не зазначено, заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 381 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Полтавського апеляційного суду Дорош Алли Іванівни, Лобова Олександра Анатолійовича, Триголова Вадима Миколайовича у справі №552/1034/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Пилипчук