Справа № 534/3176/24 Номер провадження 22-ц/814/2768/25Головуючий у 1-й інстанції Солоха О. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
22 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 квітня 2025 року (час ухвалення судового рішення p 14:08 до 15:00 год; дата складання повного текста судового рішення не зазначена) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У грудні 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №25.04.2023-100001635 від 25.04.2023 в сумі 19 140 грн та понесені судові витрати в сумі 2 422 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25.04.2023-100001635 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 12 000 грн, строком на 42 дні за процентною ставкою «Економ», «Стандарт». Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім первинного періоду. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 19 140 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7 140 грн - заборгованість за процентами.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 квітня 2025 року позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.04.2023-0100001635 від 25.04.2023 у сумі 19 140 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за кредитом, 7 140 грн заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що висновок суду про доведеність факту укладення договору між сторонами є хибним, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів укладення договору та перерахунку коштів. Спірний кредитний договір підписаний з боку кредитодавця за допомогою КЕП уповноваженої особи, а з боку позичальника - одноразовим ідентифікатором, що суперечить ст. ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та висновку Верховного Суду у справі № 545/1750/21 від 29.05.2024.
Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що окрім прізвища, ім'я та по батькові жодних інших анкетних (ідентифікуючих) даних, зокрема, дати народження, податкового номеру платника податків, місця реєстрації проживання, серії та номеру паспорту громадянина України тощо, вказані документи не містять , а також відсутня технічна інформація про дату та час їх підписання сторонами (кваліфіковані електронні позначки часу). Отже, надані позивачем документи не підтверджують здійснення ідентифікації та верифікації особи позичальника, а також не підтверджують обставин отримання та застосування відповідачем одноразового ідентифікатора (із зазначенням часу отримання та застосування цього ідентифікатора) для підписання кредитного договору в електронній формі.
Таким чином на думку ОСОБА_1 , позивачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що:
• кредитодавець дійсно мав власну ІТ-систему та укладання електронного кредитного договору відбулось в цій системі, зокрема, що саме він зареєструвався на сайті кредитодавця та мав доступ до особистого кабінету;
• здійснення кредитодавцем належної ідентифікації та верифікації особи позичальника, оскільки в матеріалах справи відсутні, зокрема, копії його ідентифікаційних документів (паспорту та довідки РНОКПП, доказів про отримання кредитодавцем з бюро кредитних історій даних про нього та фото фіксації його особи, тощо);
• ІТ-системи кредитодавця мала технічну можливість сформувати та направити йому одноразовий ідентифікатор на моб. номер телефону;
• належність номера мобільного телефону саме йому, а також факту отримання на цей номер одноразового ідентифікатору та введення (використання) цього ідентифікатору саме ним.
Звертає увагу, що позивачем не надано суду самого кредитного договору та повної технічної інформації про його підписання електронними підписами сторін, суд першої інстанції фактично був позбавлений можливості перевірити наявність та належність цих підписів саме сторонам договору, що є необхідним для визнання електронного доказу.
Зазначає, що згідно листа ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.03.2025, повним номером картки, на яку 25.04.2023 через систему інтернет-еквайрингу «Lіgpау» було здійснено зарахування переказу на суму 12 000 грн є картка НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», проте, матеріали справи не містять доказів того, що саме він володів або користувався карткою із повним номером 4441114457178646, а позивач не подавав до суду клопотання про витребування від емітента цієї картки інформації про її власника та про зарахування коштів на цю картку.
Крім того, квитанція «Lіgpау» не містить даних про надавача платіжних послуг, платника та отримувача коштів, іншої інформації (реквізитів), необхідної для ідентифікації цієї платіжної операції, а також відмітки банку або фінансової установи про проведення платежу.
Таким чином, квитанція «Lіgpау» та лист ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.03.2025 не відповідають вимогам законодавства щодо первинних бухгалтерських документів та не підтверджують фактів перерахування кредитних коштів, а тому вони є неналежним доказами у справі, чого судом першої інстанції враховано не було.
У відзиві ТОВ «Споживчий центр», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
У підтвердження заперечень проти апеляційної скарги вказує, що стороною відповідача документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора «A599» - для документів, що складають
кредитний договір та паспорт споживчого кредиту, який надсилався у смс- повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0970330454. Відповідач не спростував належність саме йому картки, на яку були перераховані кошти за укладеним договором.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) №25.04.2023-100001635 строком на 42 дні зі сплатою відсотків (фіксована процентна ставка) 1,35 % на день. Сума кредиту - 12 000 грн, строк дії - до 04.06.2024. (а.с.9-10, 12-15).
У пункту 2.1 розділу 2 пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) вказано, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
За змістом пункту 3.2 розділу 3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
На виконання умов кредитного договору позивачем перераховано позичальнику на зазначений ним розрахунковий рахунок 12 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23.02.2024 (а.с.18).
Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. (а.с.13)
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість по кредитному договору складає 19 140 грн, яка складається з 12 000 грн основного боргу та 7 140 грн процентів. (а.с.19)
Як вбачається з листа АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7 - 250224/101266-БТ від 06.03.2025, повний номер картки № НОМЕР_1 (Банк JSC UNIVERSAL BANK), на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу Ligpay 25.04.2023 о 14 год 24 хв на суму 12000 грн, ID: НОМЕР_2 ; Order ID:0_6FF1226A1A7CF349BA7AF3866B44D5636B5F; призначення платежу: видача за договором №25.04.2023-100001635 (а.с.58)
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обгрунтований позов.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини 1статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
На підставі частини 1 та 2статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини 1, 2статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно частини 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Відповідно до пункту 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 розділу 2 пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
На підставі пункту 2.3 технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: 2.3.1. кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту); 2.3.2. позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.3. позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір; 2.3.4. у випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником; 2.3.5. також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.6. позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку; 2.3.7. примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Отже, порядок укладення електронного кредитного договору побудований таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами, на яких бажає укласти електронний кредитний, позичальник не міг перейти до наступного етапу підписання правочину.
Крім того, за змістом пункту 12 заявки споживача від 25.04.2023, яка є невід'ємною частиною договору між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 кредиту від 25.04.2023 №25.04.2023-100001635, ОСОБА_1 ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти).(а.с.16 зворот)
Також відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яка є частиною електронного кредитного договору, містить підтвердження позичальника ОСОБА_1 , що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 25.04.2023 №25.04.2023-100001635, з яким попередньо уважно ознайомився.( а.с.16 зворот)
Акцептовані умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті, а також вказуються нижче.
Пунктом 3.1, 3.3 розділу 3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту , проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
За змістом пункту 1-10 заявки споживача ОСОБА_1 від 25.04.2023, пункту 1-10 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 25.04.2023 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту 25.04.2023, сума кредиту 12 000 грн, строк, на який надається кредит, 42 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 05.06.2023, період користування кредитом кожні наступні 14 днів (надалі черговий період), комісія, пов'язана з наданням кредиту 2% за 1 день.
Ураховуючи наведене, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» і ОСОБА_1 досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та інше.
Заслуговують на увагу посилання ТОВ «Споживчий центр» у відзиві на апеляційну скаргу про доведеність надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання договору.
Згідно із пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Пунктом 4.3 розділу 4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит.
Пунктом 4.4 розділу 4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.
Заявка споживача ОСОБА_1 від 25.04.2023, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступним договором 4441-11хх-хххх-8646.(а.с.16 зворот)
До матеріалів справи приєднано копію квитанції LIQPAY від 25.04.2023 , з якої вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» здійснено платіж в сумі 12 000 грн за договором від 25.04.2023 №25.04.2023-100001635, сайт платника sgroshi.com.ua на номер карти/рахунку отримувача: НОМЕР_3 (а.с.18).
Заперечуючи факт укладення кредитного договору і отримання кредитних коштів, відповідач всупереч приписам ст.81 ЦПК України не надав доказів про те, що банківська картка з № НОМЕР_1 (а.с.58), на яку були перераховані кошти, належить (належала) іншій особі; відповідач клопотань про витребування доказів з підстав неможливості їх отримання особисто суду не заявляв.
Стосовно доводів про відсутність особистих даних відповідача у документах, що складають кредитний договір, слід звернути увагу, що у додатку до анкети позичальника, яка підписана одноразовим ідентифікатором, міститься інформація про номер телефона позичальника, його місце роботи, контактний телефон організації, прізвище, ім?я, по-батькові контактної особи (на роботі відповідача), відомості про близьку особу позичальника (а.с.4). Аналогічним чином відповідач не спростував вказані відомості: належність номерів телефонів зазначеним особам, існування осіб, які зазначені у додатку.
Рішення суду у частині правильності нарахування процентів та тіла кредиту не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Проаналізувавши питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, наведені апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов