Справа № 537/3906/25 Номер провадження 11-кп/814/1662/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 вересня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2025 року за №12025175530000100, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчук від 23 червня 2025 року,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане Кременчуцького р-ну Полтавської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у силу ст.89 КК України не судимого,
визнано винуватим і засуджено за ч.1 ст.129 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладено на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_8 винуватим і засуджено за те, що він 12 травня 2025 року об 11 годині 42 хвилини, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , діючи з умислом, виниклим на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, на здійснення словесної погрози вбивством ОСОБА_9 , із метою викликати в ОСОБА_9 побоювання за своє життя, продемонстрував йому навчально-тренувальний револьвер «STALKER 3», який був придатним до стрільби та який ОСОБА_9 вважав таким, що загрожує його життю. Затим ОСОБА_8 , тримаючи пістолет у правій руці, направив його в бік ОСОБА_9 та, супроводжуючи свої дії висловлюванням погрози: «я зараз тебе вб'ю», здійснив натискання на спусковий гачок, однак постріл не відбувся через відсутність патрону. Указані вище дії ОСОБА_8 були сприйняті ОСОБА_9 як реальна та дійсна погроза своєму життю.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок Крюківського районного суду м. Кременчук від 23 червня 2025 року в частині призначення покарання та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.129 КК України із застосуванням ст.69-1 КК України у вигляді 1 року 4 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, в іншій частині вирок залишити без зміни. Свої вимоги мотивує тим, що при визнанні ОСОБА_8 своєї винуватості, наявності обставин, які пом'якшують покарання, у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, та відсутності заподіяння збитків, шкоди місцевий суд під час призначення обвинуваченому покарання безпідставно не застосував положення ст.69-1 КК України.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу.
Іншим учасникам судового провадження (обвинуваченому, потерпілому та його представнику) було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та до суду вони не з'явились, клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило. Водночас представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 , заявив клопотання про здійснення апеляційного розгляду за його та потерпілого відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора, вивчила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки місцевого суду щодо: доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.129 КК України як погроза вбивством потерпілому за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози; виду призначеного обвинуваченому покарання, а також обґрунтованості застосування цим судом положень ст.ст.75, 76 КК України до ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст.404 КПК України в зазначеній частині оскаржуваний вирок не переглядається.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 судом першої інстанції розглянуто в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи прокурора про безпідставне незастосування місцевим судом положень ст.69-1 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання є обґрунтованими.
За змістом ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.408 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції апеляційний суд змінює вирок у разі, якщо це не погіршує становища обвинуваченого.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яким відповідно до п.1 ч.1 ст.413 КПК України визнається незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Статтею 69-1 КК України унормовано, що за наявності обставин, які пом'якшують покарання, передбачених п.п.1 та 2 ч.1 ст.66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються:
з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п.1);
добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди (п.2).
При цьому, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно (п.6-2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7).
Санкцією ч.1 ст.129 КК України передбачено покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк до 2 років або обмеження волі на той самий строк.
Обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, за встановлених в обвинувальному акті обставин. Обставинами, які пом'якшують його покарання, передбаченими п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставини, що обтяжують покарання, відсутні. Дані про те, що ОСОБА_8 завдав вказаним кримінальним правопорушенням шкоду чи збитки, за матеріалами кримінального провадження та позиціями учасників судового провадження в їх сукупності не вбачаються.
За таких обставин, із урахуванням ст.69-1 КК України ОСОБА_8 могло бути призначене за ч.1 ст.129 КК України максимально можливе покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 4 місяці.
Однак суд першої інстанції всупереч викладеному вище призначив обвинуваченому покарання за вчинення цього кримінального правопорушення у вигляді 2 років обмеження волі, безпідставно не застосувавши приписи ст.69-1 КК України, які підлягали застосуванню.
Таким чином, місцевим судом закон України про кримінальну відповідальну застосовано неправильно, через це оскаржуваний вирок у частині обрання ОСОБА_11 заходу примусу належить змінити та знизити розмір призначеного йому покарання у вигляді обмеження до меж, встановлених у ст.69-1 КК України, із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, визначених судом першої інстанції.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Крюківського районного суду м. Кременчук від 23 червня 2025 року в частині призначення ОСОБА_8 покарання змінити.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.129 КК України із застосуванням ст.69-1 КК України у вигляді 1 року 4 місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4