Справа №: 398/4782/24
провадження №: 1-кп/398/220/25
Іменем України
"22" вересня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх захисника - адвоката ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника - адвоката ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121060000288 від 20.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В судовому засіданні прокурором подані клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту в нічний час. Клопотання обґрунтовані тим, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжних заходів обвинуваченим, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник - адвокат ОСОБА_14 віднесли вирішення питання щодо клопотання прокурора на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та їх захисник - адвокат ОСОБА_12 заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту Захисник обвинувачених подав клопотання, яке підтримали ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання з покладенням на обвинувачених обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, зазначені прокурором, є необґрунтованими та невмотивованими. Обвинувачені мають постійне місце роботи та проживання, одружені та мають малолітніх дітей, матеріально допомагають своїм батькам, позитивно характеризуються за місцем проживання. Сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризиків. Обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинувачених. За час перебування кримінального провадження у суді, обвинувачені за першою вимогою з'являються до суду, інших кримінальних правопорушень не вчиняли, із потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими не спілкуються.
Прокурор у відповідь на клопотання про зміну запобіжних заходів повідомив, що у нього відсутні відомості щодо порушення обвинуваченими обов'язків, покладених попередніми ухвалами щодо запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Представники потерпілих віднесли вирішення клопотання прокурора та клопотань обвинувачених на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби до 30 вересня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Частиною 2 статті 181 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про продовження строку домашнього арешту судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Судом встановлено, що при обранні та продовженні обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, судом враховувалось, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні двох злочинів, один з яких є тяжким, а інший - особливо тяжким, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та на строк від п'яти до восьми років відповідно, а ОСОБА_13 - у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, ОСОБА_10 в силу ст. 89 КК України, є таким, що не має судимості. Обвинувачені мають постійне місце проживання, одружені та мають на утриманні малолітніх дітей.
Суд враховує, що тяжкість покарання не є визначальним елементом при обранні відносно особи запобіжного заходу. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може перешкоджати судовому розгляду (ухилятись від суду, впливати на інших учасників справи тощо) про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року.
Отже, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків. При цьому, ні потерпілі, ні свідки у цьому кримінальному провадженні судом ще не допитані.
Враховуючи, що продовжують існувати вищезазначені ризики, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В той же час, враховуючи позивні характеристики з місць проживання та роботи обвинуваченого ОСОБА_10 та з місця проживання обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутність у суду відомостей щодо порушення зазначеними обвинуваченими обов'язків, покладених на них ухвалами суду про обрання та в подальшому продовження запобіжного у вигляді домашнього арешту в нічний період доби протягом тривалого часу дії запобіжного заходу, суд приходить висновку, що ризики переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень з боку обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суттєво зменшилися, а відтак прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої зазначеної статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою зазначеної статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора та був застосований раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Отже, в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 слід відмовити та задовольнити клопотання обвинувачених та їх захисника про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 179, 181, 193, 194, 331, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_13 задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто з 22 вересня 2025 року до 22 листопада 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 22 листопада 2025 року включно наступні обов'язки:
- не залишати без дозволу суду місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня;
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими, у цьому кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_10 відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк з 22 вересня 2025 року до 22 листопада 2025 року включно наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими, у цьому кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_11 відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу задовольнити.
Змінити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк з 22 вересня 2025 року до 22 листопада 2025 року включно наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими, у цьому кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_13 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що в разі невиконання покладених на них обов'язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали в частині запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 покласти на начальника Відділення поліції №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжних заходів відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 покласти на прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 23.09.2025 року о 08 год 45 хв.
Суддя ОСОБА_1