Справа № 342/480/25
Провадження № 2-о/342/88/2025
22 вересня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
з участю:
секретарів судового засідання: Малик Г.В., Сьомкайло І.-М.І.,
представника заявниці Бундзяк У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бундзяк Уляна Максимівна, заінтересована особа - Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Адвокат Бундзяк У.М. звернулася до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 та просить встановити факт постійного проживання заявниці разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви представник заявниці зазначила, що батьками заявниці є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті, 01 вересня 2001 року, ОСОБА_2 зробила письмове розпорядження на випадок смерті в користь своєї дочки ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений секретарем Раковецької сільської ради за № 20, ніким не скасований та не оскаржуваний.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в управління яким фактично вступила заявниця, однак до нотаріуса з метою документального оформлення права на спадщину вона звернулася тільки тепер. Розглянувши подані заявницею документи, нотаріус прийняла рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, оскільки заявниця не була зареєстрована разом з спадкодавцем на день її смерті та у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На день смерті ОСОБА_2 виповнилося 84 роки. У зв'язку із похилим віком та наявністю хронічних захворювань ОСОБА_2 потребувала постійного стороннього догляду. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 , що мала місце в 2006 році, у ОСОБА_4 , крім єдиної дочки - заявниці, не було нікого. Заявниця завжди допомагала своїм батькам в побуті та по господарству.
Щоб забезпечити належний догляд своїй мамі заявниця навесні 2006 року (після поховання тата) переїхала на постійне проживання в батьківський будинок у АДРЕСА_1 , де проживала з мамою до дня її смерті. Тобто, впродовж останніх трьох років заявниця фактично проживала із спадкодавцем без зміни реєстрації місця свого проживання за вищевказаною адресою.
Враховуючи наведені обставини, заявниця вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак відсутність письмового підтвердження даного факту стало підставою для відмови нотаріуса у видачі заявниці свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно спадкодавця.
Встановлення факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю на час відкриття спадщини має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати права спадкоємця.
Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження.
Представник заявниці - адвокат Бундзяк У.М. у судовому засіданні 07.08.2025 підтримала заявлені вимоги з наведених у заяві підстав, заяву просила задовольнити.
Заінтересована особа - Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» 06.06.2025 надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами, рішення просить прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.
Дії заінтересованої особи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.
Суд, заслухавши 07.08.2025 вступне слово представника заявниці - адвоката Бундзяк У.М., свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що стверджується копіями: свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_1 , виданого 04 вересня 1957 р. Обертинським рай бюро ЗАГС Станіславської області, актовий запис № 5 від 24 лютого 1947 р.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 30 травня 1968 р. Городенківським рай бюро ЗАГС Івано-Франківської області, з якого вбачається, що заявниця у зв'язку із реєстрацією одруження змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », актовий запис № 28 від 30 травня 1968 р.
За заповітом, посвідченим 03.07.2001 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в книзі для запису нотаріальних дій під № 18, ОСОБА_3 , житель с. Семенівка Городенківського району, належний йому жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у с. Семенівка, належну йому земельну ділянку, земельний та майновий паї, та все інше майно рухоме і нерухоме, інші цінні папері з чого б вони не складалися і де б вони не знаходилися, що буде належати йому на день смерті і на що він згідно закону матиме право заповів ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 , жителька с. Семенівка Городенківського району, за заповітом, посвідченим 01.09.2001 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстрованим в книзі для запису нотаріальних дій під № 20, належний їй земельний та майновий паї, та все інше майно рухоме і нерухоме, інші цінні папері з чого б вони не складалися і де б вони не знаходилися, що буде належати їй на день смерті і на що вона згідно закону матиме право заповіла ОСОБА_1 .
Батько заявниці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 83 роки у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 5 від 03 березня 2006 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 03 березня 2006 р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.
Мати заявниці ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки у с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 4 від 06 лютого 2009 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 лютого 2009 р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, - визначено ч.1 ст.1221 ЦК України.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Ч.1 ст.1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, належне матері, заявниця звернулася до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори із відповідною заявою. Розглянувши подані заявницею документи, нотаріус постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2024 року № 2198/02-31 відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, належне матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із пропущенням строку на прийняття спадщини, оскільки заявниця на день смерті спадкодавця разом з нею не проживала, не була зареєстрована і не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини.
Копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79572208 від 17.12.2024, виданою Городенківською державною нотаріальною конторою, стверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заводилася.
Відповідно до ч.3, ч.5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Підпунктами 3.19, 3.20 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
Згідно роз'яснень, викладених у пунктах 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно із ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово - визначено ч.1 ст.29 ЦК України.
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 07.07.2000 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується копією витягу з реєстру Городенківської територіальної громади № 2025/006749532, сформованого 22.05.2025.
Згідно довідки № 438, виданої 04.09.2024 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради, тато заявниці ОСОБА_3 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_2 . 1925 р.н.
Мати заявниці ОСОБА_2 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 одна; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживала без реєстрації біля матері впродовж останніх трьох років її життя, здійснювала догляд, опіку та поховання матері, що підтверджується довідкою № 33, виданою 06.02.2025 Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду підтвердили, що ОСОБА_1 проживала з матір'ю ОСОБА_2 після смерті батька, є їх єдиною дочкою, доглядала матір, допомагала їй по господарству, після смерті матері проводила її поховання.
Відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Наведений висновок зробив Верховний Суд у справі № 484/747/17 від 10.01.2019.
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
У судовому засіданні здобуто достатньо доказів на підтвердження факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть заявниці змогу оформити право на спадщину за заповітом на нерухоме майно спадкодавця. Крім того, встановлення даного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, оскільки судом не встановлено спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мають обов'язкову частку в спадщині ОСОБА_2 та прийняли спадщину. Чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) порядку встановлення зазначеного факту.
Враховуючи те, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем начас відкриття спадщини необхідно заявниці для оформлення спадкових прав, іншого порядку встановлення такого факту законом не визначено, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, приходить до переконання, що заявлені представником заявниці вимоги слід задовольнити.
При винесенні рішення судом враховується те, що згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області віднесена до Коломийського району Івано-Франківської області.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бундзяк Уляна Максимівна, заінтересована особа - Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи:
- заявниця ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
- представник заявниці - адвокат Бундзяк Уляна Максимівна, адреса робочого місця адвоката: вул. Героїв Євромайдану, 6, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- заінтересована особа Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. Тараса Шевченка, буд.77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область; код ЄДРПОУ 04054292.
Повний текст судового рішення складено 22.09.2025.
Суддя: Андріюк І.Г.