Справа № 338/904/25
23 вересня 2025 року смт.Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження № №12025091120000056 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою-професійною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Богородчанським районним судом здійснюється судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025091120000056 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 2 травня 2025 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. 25 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області відносно підозрюваного ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На стадії судового розгляду 25.07.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 було продовжено Богородчанським районним судом ще раз до 25.09.2025 року включно.
18.09.2025 року прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про продовження строку тримання під вартою ще на два місяці.
Заявлене клопотання мотивував тим, що ОСОБА_5 пред'явлене обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а обставини справи у своїй сукупності свідчать про неможливість застосувати до обвинуваченого на даному етапі більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, які були взяті до уваги судом при обранні запобіжного заходу. Зокрема, вказує на наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду на суворість можливого покарання за вчинення тяжкого злочину. Також вважає наявним ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки вони на даний час ще не допитані судом. Крім того, реальним є ризик можливого вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 пов'язаний спільним побутом та спільно проживає із потерпілим, а це знову може призвести до протиправної поведінки обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав з наведених підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотав перед судом про зміну йому запобіжного заходу на більш м'який у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що здатний забезпечити свою належну процесуальну поведінку та переосмислив життєві обставини, які призвели до вчинення ним протиправних дій у відношенні до батька.
Захисник ОСОБА_4 вказав на те, що посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України побудовані на припущеннях. Інші ризики, на які вказує сторона обвинувачення не вимагають обрання найбільш суворого запобіжного заходу. Тому підтримав позицію підзахисного.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, вислухавши думку захисника та обвинуваченого, суд вважає, що застосований попередньо запобіжний захід до обвинуваченого слід продовжити.
Суд констатує, що метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України є, в першу чергу, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, запобігання визначеним законодавцем ризикам.
На думку суду є достатні підстави вважати, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання спробам переховуватись від суду, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є необхідним. В ухвалі суду від 25.07.2025 року суд проаналізував наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу та ризиків, які дають підстави вважати, що на даній стадії застосувати інший більш м'який запобіжний захід з метою досягнення дієвості заходів забезпечення кримінального провадження неможливо.
Посилання обвинуваченого на здатність забезпечити подальшу свою бездоганну поведінку під час судового провадження суд вважає непереконливими. На даний час не завершено проведення призначеної судом стаціонарної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставлено питання пов'язані із встановленням стану осудності ОСОБА_5 на момент вчинення злочину та на даний час. За таких обставин покладатись виключно на запевнення обвинуваченого суд вважає неможливим.
Суд також на підставі положень п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за недоцільне визначати розмір застави як можливу альтернативну запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Продовжити застосування у даному кримінальному провадженню до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 22 листопада 2025 року включно з утриманням його в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 (м. Івано-Франківськ, вул.Коновальця, 70А).
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Копію ухвали для організації виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою - направити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)" та Начальнику Львівської Філії судових експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України".
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для обвинуваченого, що утримується під вартою з часу отримання копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1